Постанова № 62460759, 01.11.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2016 р. Справа № 922/371/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність №276 від 19.07.2016 року);

відповідача ОСОБА_2 (довіреність б/н від 24.06.2016 року);

ВДВС ОСОБА_3 (довіреність б/н від 23.05.2016 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ (вх.№2655Х/1-43) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.09.2016 р. у справі №922/371/16

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ,

до Приватного акціонерного товариства "Інюрполіс", м. Харків,

про стягнення 5082691,40 грн.,

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Інюрполіс", м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ,

про стягнення 232409,10 грн.,

за участю ВДВС

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.09.2016 р. у справі №922/371/16 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні скарги боржника - ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області відмовлено.

ПАТ АБ "Укргазбанк" з оскаржуваною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 05.09.2016 р. у справі №922/371/16 та прийняти постанову, якою скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" задовольнити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 19.10.2016 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.10.2016 року, у звязку з відпусткою судді Россолова В.В., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Пелипенко Н.М., суддя Гетьман Р.А.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про судове рішення від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

У відповідності до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №3 від 16.01.2013р. Про внесення змін та доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України, зокрема, пунктом 2.2 доповнено постанову пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України пунктом 9-1 такого змісту: "9 -1. У разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги."

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Гетьман Р.А. розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.

19.10.2016 року від представника ВДВС надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№10589), в яких він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представником ПрАТ "Інюрполіс" було надано відзив на апеляційну скаргу (вх.№10590 від 19.10.2016 року), в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Ухвалою суду від 19.10.2016 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 01.11.2016 року. Визнано обовязковою явку представника Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківської області в судове засідання. Витребувано у Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківської області матеріали виконавчого провадження №51916891.

В судовому засіданні 01.11.2016 року представник ПАТ АБ "Укргазбанк" надав для долучення до матеріалів справи копію постанови ВГСУ від 24.10.2016 року у справі №922/371/16. (вх.№11054).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.2016р. у справі №922/371/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016р., у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на користь Приватного акціонерного товариства "Інюрноліс" заборгованість у розмірі 219 649,10 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на користь Приватного акціонерного товариства "Інюрноліс" судовий збір у розмірі 3 294,76 грн. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено. Провадження за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" від 16.02.2016р. - припинено.

11.05.2016р. на виконання вищевказаного рішення господарським судом були видані відповідні накази зі строком дії для пред'явлення до виконання до державної виконавчої служби, фінансових установ або органів, що здійснюють казначейські обслуговування бюджетних коштів, до "12" травня 2017 р.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 10.08.2016р. було відкрито виконавче провадження ВП №51916891 щодо виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.05.2016р. виданого на виконання рішення у даній справі, а саме про стягнення з ПАТ "Укргазбанк" заборгованості у розмірі 219649,10 грн. Також, державним виконавцем 10.08.2016р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

17 серпня 2016 року до господарського суду Харківської області надійшла скарга боржника - ПАТ АБ "Укргазбанк" на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області за вх.№256, в якій боржник просить: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного управління юстиції у Харківської області ОСОБА_3 по винесенню та направленню на адресу Харківської обласної дирекції АБ "УКРГАЗБАНК" постанови від 10.08.2016р. у виконавчому провадженні №51916891. Також боржник просить скасувати постанови головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного управління юстиції у Харківської області ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №51916891, на виконання наказу Господарського суду Харківської області №922/371/16 виданого 11.05.2016р. від 10.08.2016р.: про стягнення з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" на користь ПРАТ "ІНЮРПОЛІС" 219649,10 грн.; про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

Боржник у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про накладення арешту були направлені на його адресу лише 15 серпня 2016р., що порушило його право на добровільне виконання рішення суду.

Відмовляючи в задоволенні скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції зазначив, що судом не встановлено допущення державним виконавцем при виконанні наказу господарського суду від 11.05.2016р. порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Боржник у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про накладення арешту були направлені на його адресу лише 15 серпня 2016р., що порушило його право на добровільне виконання рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до детального відстеження поштових відправлень (ідентифікатор: 6102406316636), яке міститься на офіційному сайті УДППЗ "УКРПОШТА" вбачається, що оскаржувані постанови державного виконавця були відправлені ПАТ АБ "Укргазбанк" 12 серпня 2016р. о 12 год. 31 хв.

Лист з оскаржуваними постановами надійшов до відділення поштового зв'язку № 03087 15 серпня 2016р. о 08 год. 00 хв., але отримане боржником лише 16.08.2016р. о 08 год. 59 хв.

Відповідно до оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, останнім днем строку для добровільного виконання наказу про стягнення заборгованості було 16 серпня 2016 року (включно).

Таким чином, твердження ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" щодо порушення державним виконавцем його прав на добровільне виконання рішення суду у зв'язку з пропуском строків направлення постанови про відкриття виконавчого провадження спростовується матеріалами справи.

У своїй скарзі боржник зазначає про порушення державним виконавцем ст. 20 ЗУ "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що Харківська обласна дирекція не є розпорядником коштів юридичної особи АБ "УКРГАЗБАНК" та не є постійним представництвом юридичної особи.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", у разі, якщо боржником є юридична особа то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу управління або за місцезнаходженням майна.

Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Отже, чинне законодавство надає стягувачу альтернативу вибору місця виконання рішення суду: або за місцезнаходженням постійно діючого органу управління боржника; або за місцезнаходженням майна.

Колегією суддів було оглянуто в судовому засіданні матеріали виконавчого провадження №51916891, в яких міститься інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.07.2016р. на нежитлову будівлю під літерою "А-5", загальною площею 1832,61 км. м., що знаходиться за адресою: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 8 та належить ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" на праві приватної власності.

Стягувач, скориставшись правом наданим йому ст. 20 ЗУ "Про виконавче провадження", вирішив обрати місце виконання рішення суду за місцезнаходженням майна боржника, що територіально було підвідомче Київському відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

За таких обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що оскільки за ПАТ АБ "Укргазбанк" зареєстроване право власності на нерухоме майно, яке територіально знаходиться у Київському районі м. Харкова, при відкритті виконавчого провадження за наказом №922/371/16, виданим господарським судом Харківської області 11.05.2016 року, державний виконавець Головко Л.В. діяв в межах наданих йому повноважень та у відповідності до приписів статті 20 ЗУ "Про виконавче провадження".

Таким чином, твердження апелянта що державний виконавець не пересвідчився щодо наявності у боржника вказаного майна є безпідставними

Також є обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо правомірності винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Наказ господарського суду Харківської області №922/371/16 про стягнення заборгованості відповідає вимогам, передбаченим ЗУ "Про виконавче провадження", строк його пред'явлення до виконання не закінчився.

Таким чином, відкриваючи виконавче провадження державний виконавець Головко В.Л. діяв в межах ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження" та враховуючи значну суму стягнення з боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження наклала арешт на відоме їй майно боржника.

Посилання ПАТ АБ "Укргазбанк" у своїй скарзі, що майно на яке накладено арешт не є власністю Харківської обласної дирекції є недоцільними, оскільки виконання рішення проводиться стосовно саме юридичної особи ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" - власника майна.

Дії державного виконавця стосовно накладення арешту на майно боржника не є примусовим виконанням рішення, в розумінні ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження". Отже посилання боржника, що оскільки він пропустив строк для добровільного виконання рішення суду, арештоване майно буде незаконно реалізоване, взагалі є передчасним та таким, що не ґрунтується на чинному законодавстві. Боржник має право у будь-який час погасити заборгованість за рішенням суду, як на рахунок стягувача та й на рахунок Державної виконавчої служби, що буде поставою для скасування постанови про накладення арешту та припинення виконавчого провадження.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 57 Закону України Про виконавче провадження арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Таким чином, арешт на нерухоме майно боржника був накладений з метою реального виконання рішення суду, а не з метою звернення стягнення на нього, що також спростовую доводи апеляційної скарги.

Судова колегія вважає безпідставними твердження апелянта щодо порушення вимог статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження" та що суддею було видано виконавчий документ в період, коли банком було подано апеляційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, наказ було видано 11.05.2016 року, тобто після спливу десятиденного строку на оскарження рішення суду від 27.04.2016 року, повний текст, якого було підписано 29.04.2016 року. Також, судом встановлено, що апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" було прийнято до провадження 23.05.2016 року. Таким чином судом першої інстанції було видано наказ після спливу десятиденного строку на оскарження рішення суду першої інстанції, встановленого часиною 1 статті 93 ГПК України та до прийняття апеляційним судом апеляційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" до провадження.

Разом з тим, в інформаційному листі ВГСУ від 14.03.2016 року №01-06/494/16 "Про внесення змін до Інформаційного листа ВГСУ від 11.04.2005 року №01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" зазначено, що у зв'язку із змінами, що сталися у законодавстві, та з метою забезпечення правильного і однакового застосування господарськими судами норм процесуального права Вищий господарський суд України вважає за необхідне внести зміни до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", виклавши пункт 15 у новій редакції:

"15. Чи вважається рішення господарського суду таким, що набрало законної сили, якщо апеляційну скаргу подано після встановленого законом строку на апеляційне оскарження?

Порядок набрання рішенням господарського суду законної сили визначається приписами статті 85 ГПК.

Якщо апеляційну скаргу на судове рішення не подано у строк, передбачений частиною першою статті 93 ГПК, відповідне рішення набирає законної сили.

У разі коли на рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили із закінченням встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, подано апеляційну скаргу, і суд апеляційної інстанції відновив цей строк та прийняв скаргу до провадження, то таке рішення місцевого господарського суду до завершення апеляційного розгляду не вважається таким, що набрало законної сили".

Постанову Харківського апеляційного суду у справі №922/371/16, якою було залишено без змін рішення суду від 27.04.2016 року, було винесено 13.07.2016 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Державний виконавець відкрив виконавче провадження 10.08.2016 року, таким чином на день його відкриття рішення суду набуло законної сили та державним виконавцем не було порушено положень статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження".

Колегія суддів зазначає, постанова ВГСУ від 24.10.2016 року у справі №922/371/16, копія якої надана представником ПАТ АБ "Укргазбанк", якою було скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 та рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2016 у справі №922/371/16 у частині зустрічних позовних вимог, а справу скеровано у цій частині для нового розгляду, не впливає на правомірність та законність дій державного виконавця станом на момент винесення оскаржуваних постанов від 10.08.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №51916891 та від 10.08.2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та безпідставними, та не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

Таким чином, місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали додержані норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 05.09.2016 р. у справі №922/371/16 відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.09.2016 р. у справі №922/371/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 03.11.2016 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Пелипенко Н.М.