Ухвала суду № 62459095, 04.11.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4044/15-к

Провадження № 1-кп/175/169/15

Ухвала

Іменем України

04 листопада 2016 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Шаблі А.В.,

прокурора Потикевича Д.С.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12015040440001797 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

Ухвалою Дніпропетровського районного суду від 01.11.2016 року ОСОБА_2 тимчасово залишено у Дніпропетровській установі виконання покарань № 4 УДПС у Дніпропетровській області до закінчення судового розгляду кримінального провадження № 12015040440001797. За цією ухвалою запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовжений ОСОБА_2 строком до 05 листопада 2016 року, підлягав скасуванню після спливу строку його дії.Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що він тримається під вартою у звязку із засудженням до 5 років позбавленням волі за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2016 року.

За повідомленням працівника Дніпропетровської УВП № 4, а також при перевірці матеріалів судового провадження встановлено, що строк тримання під вартою ОСОБА_2 спливає 05 листопада 2016 року і відсутні підстави для його тимчасового залишення в установі виконання покарань, оскільки Новомосковський міськрайонний суд при ухваленні вироку не вирішував питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У звязку з цим ОСОБА_2 доставлено до суду для вирішення питання дії строку тримання під вартою.

Прокурор просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Захисник просила змінити її підзахисному запобіжний захід на особисте зобовязання.

Обвинувачений покладався на розсуд суду.

Обсудивши у нарадчій кімнаті зазначене питання, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому на 60 днів дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки розгляд справи з обєктивних причин не може бути закінчений до спливу цього строку - 05 листопада 2016 року.

При прийнятті такого рішення суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема сформульовану в рішеннях «Летельє проти Франції» та «Лабіта проти Італії», згідно з якими тримання під вартою є виправданим… коли суспільний інтерес, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод…

Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

У даному випадку, з урахуванням засудження ОСОБА_2 за умисний злочин, вчинений ним під час здійснення судового розгляду даного кримінального провадження, на думку суду, суспільний інтерес переважає над принципом поваги до його особистої свободи, оскільки така поведінка ОСОБА_2 свідчить про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які унеможливлюють обрання більш мякого запобіжного заходу.

У звязку з цим клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на особисте зобовязання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.331, 350, 369 КПК України, суд

ухвалив:

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, - продовжити на 60 днів, тобто до 01 січня 2017 року.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2016 року в частині тимчасового залишення ОСОБА_2 у Дніпропетровській установі виконання покарань № 4 УДПС у Дніпропетровській області до закінчення судового розгляду кримінального провадження № 12015040440001797 і скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після спливу строку його дії 05 листопада 2016 року, - вважати недійсною.

Клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_2 і прокурору, направити начальнику Дніпропетровської УВП № 4 УДПС України в Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бровченко