Рішення № 62458963, 01.11.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/65/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016 Справа № 908/2179/16

за позовом: Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А)

до відповідача: Приватного підприємства «Аскон» (72500, смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, вул. Леніна, 68)

про стягнення 3511,20 грн.

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 1680/12 від 19.05.2016 р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 3 від 12.04.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, м. Запоріжжя, звернулася в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Аскон», смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, суми 3511,20грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що у період з 23.11.2015 р. по 26.11.2015 р. Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області було проведено планову перевірку дотримання ПП «Аскон» вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки встановлено, що в період часу з 01.01.2015р. по 18.02.2015р. відповідачем було здійснено забір води з підземного водоносного горизонту артезіанських свердловин. При цьому відбір води в обсязі 1232 кв. м. (згідно довідки відповідача № 267 від 24.11.2015 р.), в порушення вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України здійснювався без наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Статтями 110, 111 Водного кодексу України передбачена відповідальність за порушення вимог водного законодавства, зокрема у вигляді відшкодування завданих збитків. Статтею 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Оскільки претензію позивача вих. № 3557/11 від 29.12.2015р. відповідач залишив без задоволення, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми 3511,20 грн. завданої шкоди.

Посилаючись на приписи норм ст.ст. 44, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 47, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.08.2016 р. порушено провадження у справі № 908/2179/16, розгляд якої призначено на 20.09.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.09.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.10.2016 р.

Ухвалою суду від 18.10.2016 р. за клопотанням відповідача, на підставі ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 02.11.2016р., розгляд справи відкладено на 01.11.2016 р.

Відповідач у справі (ПП «Аскон») у письмовому відзиві заперечив проти позову у повному обсязі. Вказує, що ст. 2 Водного кодексу України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об'єктами та регулюються відповідним законодавством України, отже, водні відносини в Україні регулюються не лише Водним кодексом України, а і іншим законодавством, зокрема Кодексом України про надра. Відповідач вважає, що регулювання спірних правовідносини, що склались між сторонами у даній справі, не обмежується виключно водним законодавством, і в даному випадку сфера дії вимог законодавства про надра в цілому і Кодексу України про надра поширюється на спірні правовідносини щодо користування надрами, які виникли внаслідок користування відповідачем водними об'єктами. Відповідно до ч. 3 ст. 19 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_3, за доводами відповідача, позивач не вказує, які норми чинного законодавства були порушені підприємством при видобуванні води з артезіанських свердловин в період з 01 січня по 18 березня 2015 року для господарсько-побутових потреб. Державна екологічна інспекція не підтверджує, що за вказаний в акті час підприємством використано такий обсяг води, на який необхідно отримувати дозвіл на спеціальне водокористування, тобто більше ніж 300 куб.м./добу. При цьому звертає увагу, що з аналізу статті 23 Кодексу України про надра можна дійти висновку, що спеціальний дозвіл на користування надрами не потрібно отримувати тим, у кого сумарна потенційна (проектна/паспортна) потужність водозабірних споруд, що експлуатуються не перевищує 300 куб.м./добу, незалежно від того, скільки фактично видобувається води.

При цьому відповідач наголошує, що реалізація землекористувачами або землевласниками права видобувати підземні води без спеціального дозволу, передбаченого статтею 23 Кодексу України про надра, можлива за наявності певних умов: по-перше, при наявності права на земельну ділянку, по-друге, при видобуванні води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, по-третє, за умови не перевищення ліміту видобування підземних вод (не більше 300 м. куб. на добу). Зазначені умови відповідачем дотримано. Земельні ділянки, на території яких знаходяться артезіанські свердловини, належить ПП «Аскон» на праві власності, що підтверджується Державними актами, виданими Якимівською районною державною адміністрацією 17 грудня 2008 року.

Посилаючись на Рекомендації щодо раціонального використання підземних вод №05/58-2014 Державної служби геології та надр України від 08.12.2014 р., які є підставою для отримання спеціального дозволу, в яких зазначено призначення водокористування: господарсько-побутові потреби; водоспоживання: господарсько-побутові потреби; водоспоживання розрахункове 33,43 куб.м. на добу, фактичне за попередній рік 29 куб.м., відповідач зазначає, що за змістом позовної заяви, ПП «Аскон» за період з 01 січня по 18 березня 2015 року, що складає 77 календарних дня, використано загалом 1232 куб.м. води, тобто, на добу складає лише 16 куб.м.

ОСОБА_3 відповідач звертає увагу на приписи ст. 1166 ЦК України, згідно з якою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, а за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Вказує, що 12 грудня 2014 року ПП «Аскон» на адресу Запорізького регіонального управління водних ресурсів був направлений пакет документів для надання дозволу на спеціальне водокористування, проте, в порушення норм чинного законодавства щодо строку видачі дозволу не більше 30 календарних днів, дозвіл на спеціальне водокористування підприємству було видано тільки 18.03.2015 р. Вважає, що в період з 01.01.2015 р. по 18.03.2015 р. підприємство було змушене користуватися водою без спеціального дозволу із-за затримки його видачі державними органами. Просить у позові відмовити.

Позивач проти доводів відповідача, викладених у відзиві заперечив. Зокрема, щодо доводів відповідача, що підприємство було вимушене користуватись водою в період з 01.01.2015 по 18.03.2015 без дозволу на спеціальне водокористування у зв'язку із затримкою видачі дозволу державними органами, зазначає, що відповідач мав попередній дозвіл на спеціальне водокористування терміном дії - по 31.12.2014 р., проте, роботу щодо отримання нового дозволу відповідачем було розпочато наприкінці 2014 року та продовжено вже після закінчення строку дії діючого дозволу, що повністю підтверджує протиправну поведінку посадових осіб відповідача. Посилання відповідача не несвоєчасне отримання дозволу з причин незаконних дій державних органів, не може бути підставою для звільнення від відповідальності за завдану шкоду, оскільки незаконність таких дій державних органів відповідачем не оскаржувалась у відповідності з діючим законодавством і документально не підтверджена.

ОСОБА_3 вважає невірними твердження відповідача щодо правомірності здійснення спеціального водокористування без дозволу, з огляду на положення ст. 23 Кодексу України про надра. Вказує, що чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Щодо наявності елементів складу цивільного правопорушення зазначає наступне. Діяльність відповідача, пов'язана із здійсненням спеціального водокористування без дозволу, є протиправною. Закон визначає наслідком такої діяльності (без дозволу) спричинення шкоди (збитків) державі. Вина є умовою відповідальності за правопорушення. Відтак, вина відповідача виражена у здійсненні спеціального водокористування без дозволу. Як встановлено перевіркою та підтверджується матеріалами справи, відповідач здійснюючи в процесі своєї діяльності спеціальне водокористування без дозволу порушив вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України спричинив державі шкоду (причинно-наслідковий зв'язок). Отже, шкідливий результат протиправної поведінки відповідача - це здійснення спеціального водокористування без дозволу, чим державі завдано шкоду.

Посилаючись на вищевикладене, позивач наголошує, що відповідач повинен відшкодувати завдану його протиправними діями шкоду в повному обсязі.

За письмовим клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві та наданих суду додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.

В наданих суду додаткових поясненнях відповідач посилається на норми ст.ст. 238, 239 ГК України щодо встановлення адміністративно-господарських санкцій та зауважує, що з урахуванням вимог ст. 250 ГК України до відповідача не може бути застосована відповідальність, оскільки про відсутність у підприємства належного дозволу на спеціальне водокористування позивачу стало відомо з дня надання ПП «Аскон» пакету документів на отримання такого дозволу на майбутній період з 12.12.2015 р., а санкції були застосовані шляхом подання позову лише у серпні 2016 р. Вважає, що позивачем було пропущено встановлені ч. 1 ст. 250 ГК України строки для застосування адміністративно-господарської санкції, передбаченої законодавством у вигляді збитків, а саме: з моменту вчинення правопорушення (січень 2015 р.) до моменту подання позову (серпень 2016 р.) минуло більш ніж один рік; з моменту виявлення правопорушення під час перевірки (23-26.11.2015 р.) до моменту подання позову (серпень 2016 р.) минуло більш ніж 6 місяців.

В судовому засіданні 01.11.2016 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області з 23.11.2015р. по 26.11.2015р. було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами за період діяльності ПП «Аскон».

За результатами перевірки складено ОСОБА_3 перевірки, яким встановлено, що у період часу з 01.01.2015 р. по 18.03.2015 р. у ПП «Аскон» був відсутній дозвіл на спеціальне водокористування. В цей період з підземного водоносного горизонту (свердловини) відповідачем було самовільно забрано 1232,0 куб. метрів води без дозволу на спеціальне водокористування.

Акт підписано державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_3 містить підпис заступника генерального директора ПП «Аскон» ОСОБА_9 та головного інженера ОСОБА_10

Матеріали справи свідчать, що обсяг забраної води був визначений позивачем виходячи з Довідки відповідача (вих. № 267 від 24.11.2015 р.), згідно з якою за період з 01.01.2015 р. по 18.03.2015 р. відповідачем було піднято з підземних водоносних горизонтів та використано води в загальній кількості - 1232 куб. метрів.

На підставі ОСОБА_1 розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (затв. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783), позивачем було визначено розмір завданої шкоди у сумі 3511,20 грн.

При цьому розмір заподіяної шкоди визначений позивачем за встановленою формулою: З сам = 5 х W х Тар, (грн.), де: W обєм води, використаної самовільно без дозволу на спеціальне водокористування, куб.м.; Тар розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановлений статтею 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення, грн./100куб.м.; що загалом складає: З сам = 5 х 1232,0 куб.м. х 57,0грн/100куб.м.= 3511,20грн.

Позивач звернувся до відповідача із претензією (вих. № 3557/11 від 29.12.2015.) про сплату суми 3511,20грн. відшкодування заподіяної шкоди, однак, відповідач зазначену вимогу не задовольнив.

За наявності вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про стягнення суми 3511,20грн. завданої шкоди.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Стаття 49 Водного кодексу України містить норму права, згідно з якою, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

- ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

- органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із ОСОБА_7 міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Дозвіл на спеціальне водокористування надається безоплатно.

Строк видачі дозволу на спеціальне водокористування або надання письмового повідомлення про відмову в його видачі становить не більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів.

Органи, зазначені у частині другій цієї статті, зобов'язані протягом п'яти календарних днів з дня надходження заяви на отримання дозволу на спеціальне водокористування надіслати завірені ними копії відповідних документів до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, у разі використання підземних вод - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Центральні органи виконавчої влади, зазначені у частині п'ятій цієї статті, зобов'язані протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня одержання копій документів надати безоплатно органам, що приймають рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування, свої висновки щодо можливості його видачі.

Органи, визначені частиною другою цієї статті, при прийнятті рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування або відмову в його видачі обов'язково враховують відповідні висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування є платним.

Згідно до п. 6) ст. 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Як свідчить ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлено Методикою розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за № 389 (надалі ОСОБА_1).

Згідно п. 9.1. Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар.

Судом встановлено, що розрахунок шкоди в розмірі 3511,20 грн. здійснено позивачем у відповідності до п. 9.1. Методики, за формулою: З сам = 5 х 1232 х 57,0 грн./100 куб.м. = 3511,20 грн., де 1232 - об'єм води, що використана самостійно без дозволу за спеціальне водокористування; 57,0 грн. - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановлений статтею 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення, грн./100куб.м..

Доказів сплати нарахованої шкоди в сумі 3511,20 грн. відповідачем суду надано не було.

За змістом ст. 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності зараховуються згідно з чинним законодавством.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заподіяння шкоди не зводиться до віднесення до неї будь-якого знецінення, погіршення, зменшення, знищення блага, що охороняється законом, або сукупність негативних змін у якості та структурі навколишнього природного середовища, або його окремих елементів: псування, знищення, руйнування об'єктів природи, порушення екологічних зв'язків і систем, загальне погіршення стану природного середовища тощо.

В даному випадку, шкода полягає в самовільному використанні водних ресурсів без спеціального дозволу на користування водами. Саме лише факт наявності використання водних ресурсів без такого дозволу, є підставою для стягнення шкоди.

Як вказує позивач, і не заперечується відповідачем, відповідач мав дозвіл на спеціальне водокористування терміном дії - по 31.12.2014 р. ОСОБА_3 перевірки позивача свідчить, що в подальшому у відповідача був наявний лише наступний дозвіл на спеціальне водокористування № 0521/Зап з терміном дії з 19.03.2015 р. по 18.03.2018 р.

Таким чином, в період часу з 01.01.2015 р. по 18.03.2015 р. дозвіл на спеціальне водокористування у відповідача був відсутній, що є підставою для стягнення шкоди.

Посилання відповідача на відсутність його вини у здійсненні спеціального водокористування без наявності дозволу, через затягування процедури його оформлення Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів, судом вважається таким, що не має істотного значення для вирішення спору, оскільки подання відповідачем лише заяви та пакету документів не є підставою для видачі дозвільного документа (як автоматичного наслідку) без врахування необхідної встановленої законом процедури на його отримання.

При цьому, будь-яких доказів встановлення факту незаконних дій або бездіяльності з боку Запорізького регіонального управління водних ресурсів або Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації (дозвільних органів) в порядку процедури оформлення дозволу на спеціальне водокористування, відповідачем в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України до суду надано не було.

В даному випадку суд наголошує, що ПП «Аскон» не доведено відсутність своєї вини у допущеному порушені, оскільки факт здійснення відповідачем забору води із підземного водоносного горизонту (свердловинами) у період з 01.01.2015 року по 18.03.2015 року без дозволу на спеціальне водокористування підтверджується ОСОБА_3 перевірки та іншими матеріалами справи.

Отже, факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів без отримання відповідного дозволу та завдання шкоди саме в сумі 3511,20 грн., протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини відповідача, суд вважає доведеним.

Слід зазначити, що аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 03.09.2013р. у справі № 13/333-38/463-2012, згідно з якою факт самовільного використання водних ресурсів без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування визначається у якості самостійної підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

З урахуванням вищевикладеного позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно посилання відповідача на приписи ст. 23 Кодексу Про надра слід зазначити, що відповідач помилково ототожнює дозвіл на спеціальне водокористування, видача якого передбачена приписами Водного кодексу України, із спеціальним дозволом на користування надрами, який передбачений нормами Кодексу України про надра та надається у разі видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу. При цьому слід враховувати, що спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Отже, у даному випадку, після закінчення терміну дії дозволу на спеціальне водокористування відповідач повинен був його продовжити або отримати новий дозвіл. У свою чергу, невчинення таких дій з боку відповідача за наявності факту здійснення подальшого спеціального водокористування свідчить про самовільний характер такого водокористування, що є порушенням водного законодавства, а саме: правил спеціального водокористування, та тягне за собою згідно статті 110 Водного кодексу України дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Вказана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 29.09.2015 року у справі № 908/53/15-г.

Посилання відповідача на вимоги ст. 250 Господарського кодексу України, що, на думку відповідача, виключає можливість стягнення з нього шкоди, оскільки порушення виявлене у січні 2015 року, тобто більше ніж за рік до моменту звернення до суду з позовом є безпідставним, оскільки приписи вказаної статі не можуть бути застосовані до даних правовідносин, які виникли внаслідок порушення природоохоронного законодавства України, мають позадоговірний характер та не повязані з порушенням субєктом господарювання визначених законом умов здійснення господарської діяльності.

Позиція відповідача щодо можливості застосування статті 250 ГК України є безпідставною, оскільки майнова шкода та адміністративно-господарські санкції мають різну правову природу.

За визначенням ст. 238 ЦК України, адміністративно-господарські санкції є заходами організаційно-правового або майнового характеру, які застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, і є спрямованими на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 ГК України встановлені види адміністративно-господарських санкцій, як то: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; ліквідація субєкта господарювання та інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

При цьому, посилання відповідача на постанову Верховного суду України від 10.07.2012р. у справі № 21-147а12 (щодо застосування ст. 250 ГК України), навпаки, свідчить про інший правовий характер правовідносин, що розглядались Верховним судом, оскільки зазначена справа була розглянута Адміністративною палатою Верховного суду України, а не палатою з розгляду господарських справ, оскільки статтею 250 ГК України врегульовані саме правовідносини щодо застосування адміністративно-господарських санкцій, до яких сума 3511,20грн., яка є предметом розгляду у справі № 908/2179/16, не відноситься.

Шкода ж у цивільному праві - це негативні наслідки майнового і немайнового характеру, які настали для суб'єкта права стосовно як до існуючих, так і можливих (ще не існуючих) благ.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ст.69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища).

Із урахуванням викладених обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача шляхом стягнення суми 1378,00 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Аскон» (72500, смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, вул. Леніна, 68, код ЄДРПОУ 22120822) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А, код ЄДРПОУ 38025388) за реквізитами: р/р № 33117331700017, код ЄДРПОУ 37997243, МФО 813015, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач Управління Державної казначейської служби України у Якимівському районі Запорізької області (Приазовська селищна рада Приазовського району Запорізької області), банк - ГУ ДКСУ у Запорізькій області, суму 3511 (три тисячі пятсот одинадцять) грн. 20 коп. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства «Аскон» (72500, смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, вул. Леніна, 68, код ЄДРПОУ 22120822) на користь Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 72-А, код ЄДРПОУ 38025388) суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 04.11.2016 р.

Суддя М.В. Мірошниченко