Ухвала суду № 62453317, 02.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 р. Справа № 667/3500/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Ус О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 05 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій від 22 лютого 2014 року Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні призначити йому за вислугою років згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні зарахувати до загального (час навчання в технікумі з 01.09.1972 року до 23.02.1976 року, період підприємницької діяльності з 23.04.1994 року до 31.12.2011 року) та пільгового стажу (роботу в автоколоні 2229 з 01.06.1976 р. по 01.11.1979 року, виконання обов'язків механіка рефрижераторного потягу (секції), строкова військова служба з 07.06.1982 року до 27.10.1983 року, робота в АТП 16554 з 19.09.1991 р. по 16.03.1992 року); зобов'язати відповідача призначити йому пенсію з моменту виникнення у нього такого права.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 05 серпня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату , час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернувся до УПФУ в м.Херсоні з заявою про призначення пенсії за вислугою років, яка прийнята відповідачем згідно розписки - повідомлення 22 листопада 2013 року та до якої додані трудова книжка, довідка про заробіток, довідка про трудовий стаж. Позивача повідомлено про необхідність надання пільгової довідки в строк до 22 лютого 2014 року .

Листом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні від 28 лютого 2014 року позивачу повідомлено, що протокольним рішенням від 22 лютого 2014 року № 12 йому відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» через відсутність необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців та загального страхового стажу 25 років.

Протоколом № 12 засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства від 22.02.2014 року УПФУ в м. Херсоні відмовлено ОСОБА_2 у призначенні пенсії за вислугою років згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» через відсутність необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців та загального страхового стажу 25 років .

В обґрунтуванні вказано, що передбачений пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стаж роботи робітників локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспортні та метрополітенах становить 4 роки 11 місяців 6 днів - на посаді начальника рефрижераторного поїзду зі суміщенням обов'язків механіка в Каховському рефрижераторному вагонному депо у період з 25.11.1985 року по 01.11.1990 року.

Крім того, рішення УПФУ щодо відмови у призначенні пенсії за вислугою років має обґрунтування щодо відсутності у ОСОБА_2 права на призначення пенсії за п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» через відсутність пільгового стажу роботи за списком № 2, який визначений вказаною нормою у 12 років 6 місяців та неможливістю призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку через відсутність половини необхідного стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці (6 років 3 місяця). Стаж роботи на посаді мідника в автоколоні 2229 з 01.06.1976 року по 01.11.1979 року та в АТП 16554 з 01.09.1991 року по 16.03.1992 року також не може бути врахований через не підтвердження пільгового характеру. Також загальний стаж ОСОБА_2 складає 21 рік 20 днів замість необхідних 25 років.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності відмови пенсійного органу у призначенні позивачеві пенсії за вислугою років на підставі п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за відсутністю спеціального стажу 12 років та 6 місяців та загального стажу 25 років.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи:чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Списком професій і посад робочих локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті і в метрополітенах, затвердженого ухвалою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 передбачено, що мають право на пенсію за вислугу років механіки рефрижераторних поїздів (секцій) / Механікам рефрижераторних поїздів (секцій) до стажу для призначення пенсій за вислугу років включаються періоди їх роботи в 1978 - 1990 роках начальниками рефрижераторних поїздів (секцій) при обслуговуванні рефрижераторних поїздів (секцій) меншою чисельністю робітників, ніж це було встановлено галузевими технічно обґрунтованими нормами обслуговування рефрижераторних поїздів (секцій), при наявності підтверджуючих документів про доплату за сумісництво посад/.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції до загального трудового стажу, який складає 21 рік 20 днів відповідно до трудової книжки позивача, диплому, військового квітку, розпорядження № 184773 від 21.02.2014 року та розрахунку стажу, розрахованого програмою ПТК «Призначення пенсій», довідки про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування № 36288/01 від 13 грудня 2013 року входить:

- навчання в Херсонському машинобудівному технікумі з 01.09.1972 по 23.02.1976 рік (3 роки 5 місяців 23 дня);

- робота з 01.06.1976 року по 01.11.1979 року в автоколоні №2229 м. Херсона мідником (3 роки 7 місяців 14 днів);

- робота з 22.11.1979 року по 17.03.1980 року на Херсонській меблевій фабриці ( 0 років 3 місяця 26 днів);

- робота з 17.04.1980 року по 27.05.1982 року в Каховському рефрижераторному вагонному депо ( 0 років 6 місяців 4 дня слюсар + механік рефрижераторного поїзду 1 рік 7місяців 6днів за списком № 2 відповідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення;

- військова служба з 30.05.1982 року по 27.10.1983 року;

- робота з 25.01.1984 року по 30.10.1984 року механіком рефрижераторного поїзду в Каховському рефрижераторному вагонному депо (0 років 9місяців 5 днів, що віднесено також до списку 2 відповідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення);

- робота з 31.10.1984 року по 24.11.1985 року начальником рефрижераторного поїзду в Каховському рефрижераторному вагонному депо ( 1 рік 0 місяців 24 дня);

- робота з 25.11.1985 року по 01.11.1990 року начальником рефрижераторного поїзду зі суміщенням обов'язків механіка в Каховському рефрижераторному вагонному депо (4 роки 11 місяців 6 днів) (Список за вислугу років відповідно ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення);

- робота з 01.11.1990 року по 18.01.1991 механіком рефрижераторного поїзду в Каховському рефрижераторному вагонному депо (0 років 2 місяці 17 днів) (Список 2 відповідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення );

- робота з 01.08.1991 року по 09.09.1991 року сторожем в обласному дитячо-юнацькому спортивному комплексі (0 років 1 місяць 09 днів);

- робота з 19.09.1991 року по 16.03.1992 року в автотранспортному підприємстві №16554 м.Херсона мідником (0 років 05 місяців 28 днів);

- робота з 27.11.2000 року по 03.12.2002 року директором ПП "Смик" (2 роки 0 місяців 7 днів);

- заняття підприємницькою діяльність з 01.07.2003 року по 31.12.2003 року, що підтверджено надходженням збору у розмірі 42 % від єдиного податку в сумі 118,98 грн.

Отже, доводи апелянта щодо наявності загального трудового стажу більше ніж 38 років та невірного його визначення є безпідставними та спростовується вищенаведеними доказами.

Також, до пільгового стажу позивача , який складає 3 роки 11 місяців 29 днів відповідно до трудової книжки, військового квітку, розпорядження № 184773 від 21.02.2014 року та розрахунку стажу, розрахованого програмою ПТК «Призначення пенсій», довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах № 16 від 07.10.2013 року вагонного депо Каховка Одеської залізниці входить :

- робота з 21.10.1980 року по 27.05.1982 року механіка рефрижераторного поїзду в Каховському рефрижераторному вагонному депо (1 рік 7 місяців 6 днів) (список 2 відповідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення);

- робота з 25.01.1984 року по 30.10.1984 механіка рефрижераторного поїзду в Каховському рефрижераторному вагонному депо (0 років 9 місяців 5 днів) (список 2 відповідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення);

- робота з 01.11.1990 року по 18.01.1991 року механіка рефрижераторного поїзду в Каховському рефрижераторному вагонному депо (0 років 2 місяця 17 днів) (Список 2 відповідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення);

- військова служба з 30.05.1982 року по 27.10.1983 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби".

Відтак, твердження апелянта щодо достатнього стажу для нарахування пенсії за віком на пільгових умовах є також безпідставними.

Відповідно до відомостей трудової книжки позивача, розпорядження № 184773 від 21.02.2014 року та розрахунку стажу, розрахованого програмою ПТК «Призначення пенсій», довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах № 16 від 07.10.2013 року вагонного депо Каховка Одеської залізниці до трудового стажу для отримання пенсії за вислугою років за ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» враховується робота з 25.11.1985 року по 01.11.1990 року начальником рефрижераторного поїзду зі суміщенням обов'язків механіка в Каховському рефрижераторному вагонному депо (4 роки 11 місяців 6 днів). Крім того, до вказаного спеціального стажу відносяться також періоди - робота з 21.10.1980 року по 27.05.1982 року механіка рефрижераторного поїзду в Каховському рефрижераторному вагонному депо (1 рік 7 місяців 6 днів); робота з 25.01.1984 року по 30.10.1984 механіка рефрижераторного поїзду в Каховському рефрижераторному вагонному депо (0 років 9 місяців 5 днів); робота з 01.11.1990 року по 18.01.1991 року механіка рефрижераторного поїзду в Каховському рефрижераторному вагонному депо (0 років 2 місяця 17 днів).

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Зважаючи на викладене, за змістом ст.ст. 13, 55, 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» проводиться лише взаємне зарахування періодів роботи, передбачених статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах, але пропорційне зниження пенсійного віку не передбачено.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, що спеціальний стаж для призначення пенсії позивачу за п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є меншим ніж 12 років та 6 місяців.

Підтверджений стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за віком позивача складає 3 роки 11 місяців 29 днів, що не достатньо для призначення пенсії як при досягненні позивачем 55 років (12 років 6 місяців) так і для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, оскільки відсутня половина стажу роботу з шкідливими і важкими умовами праці (6 років 3 місяця).

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції в частині правомірності висновку пенсійного органу щодо неможливості включення до пільгового стажу час роботи позивача робота з 01.06.1976 року по 01.11.1979 року в автоколоні №2229 м. Херсона мідником (3 роки 7 місяців 14 днів) та з 19.09.1991 року по 16.03.1992 року в автотранспортному підприємстві №16554 м. Херсона мідником (0 років 05 місяців 28 днів), оскільки пільговий стаж не підтверджений відповідно до законодавства (уточнюючою довідкою підприємства за весь час роботи в шкідливих умовах).

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах,затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 383 від 18.11.2015 року для зарахування пільгового стажу потрібно підтвердження виконання робіт повний робочий день, а саме:

-під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Відомості трудової книжки позивача щодо зазначеного періоду не містять даних щодо виконання ним обов'язків мідника з повним робочим днем.

Відповідно до п. 10 вказаного вище Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р.

Відповідно до другого абзаці підпункут «в» пункут 38 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Посилання апелянта на той факт, що судом першої інстанції не надано оцінки довідкам, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято у якості доказу відносно роботи позивача у автоколоні № 2229 щодо повного робочого дня, так як зазначена довідка без дати та номеру, печатки підприємства, підписів посадових осіб, що її видали. Довідка ж № 68 від 28.11.2013 року ТОВ «Херсонське АТП 16554» також правильно не була визнана належним доказом для зарахування позивачу пільгового стажу, оскільки не містить відомостей щодо періоду його роботи з повним робочим днем мідником .

Водночас, судом першої інстанції вірно зазначено, що підприємством "Херсонське автотранспортне підприємство 16554" дана уточнююча довідка від 21.01.2014 року №1, в якій вказаний період роботи позивача в автоколоні 2229 та АТП 16554 мідником, але вказана робота мідника мала непостійний характер.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вказаний період роботи включається лише до загального трудового стажу та в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Також не підлягають задоволенню вимоги апелянта щодо включення до пільгового трудового стажу відповідачем часу військової служби позивача, оскільки спростовується зворотнім, а саме військова служба була врахована при розрахунку пільгового стажу .

Щодо загального стажу позивача, то відповідачем при його розрахунку включений час навчання у технікумі, тому судом першої інстанції обґрунтовано не задоволено в цій частині позов.

Вирішуючи питання відносно включення до загального стажу роботу періоду підприємницької діяльності позивача, яку він визначає у період з 23 квітня 1992 року до 31 грудня 2011 року, суд першої інстанції правомірно виходив з наступного.

Так, до 01.01.2004 р. під час призначення пенсії враховувався трудовий стаж, а не страховий, який підтверджувався записами у трудовій книжці. Оскільки чинним законодавством не передбачено заповнення трудової книжки підприємцями, для них у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 встановлений свій спосіб підтвердження стажу. Відповідно до пункту 7 Порядку 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01.07.2000 підтверджується даними персоніфікованого обліку за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 - даними персоніфікованого обліку за інформацією відділу персоніфікованого обліку. { Абзац третій підпункту "б" пункту 7 в редакції Постанов Пенсійного фонду N 17-1 ( z1199-06) від 31.10.2006, N 23-1 ( z1050-09 ) від 15.10.2009 }

Періоди здійснення підприємницької діяльності (зокрема і за спрощеною системою оподаткування) з 01.07.2000 р. підтверджуються даними персоніфікованого обліку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач як фізична особа-підприємець зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Херсона з 01.07.1996 року. За період з 01.07.1996 по 30.11.2000 на рахунки УПФУ кошти в рахунок сплати збору не надходили, а тому не були зараховані УПФУ до страхового стажу .

Відповідно до статті 46 Конституції України, пенсія є видом соціального забезпечення, на яке громадяни мають право.

Відповідно до пункту "б" статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, мають право на трудову пенсію за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 56 Закону, будь-яка робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента від 03.07.98 р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", який був виданий і набрав чинності відповідно до п. 4 Розділу ХV (Перехідні положення) Конституції (далі - Указ), відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

- до місцевого бюджету - 43 відсотки;

- до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

- на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

При цьому, відповідно до Указу, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа не зобов'язаний звітувати за наслідками своєї діяльності шляхом подання декларацій, звітів тощо перед жодним контролюючим органом, у тому числі органом Пенсійного фонду України. Єдиною формою обліку результатів діяльності такого суб'єкта є ведення ним книги обліку доходів та витрат, форма й порядок ведення якої встановлюються Державною податковою адміністрацією України з урахуванням вимог останньої частини пункту 6 Указу, відповідно до якого суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Проте це не дає йому підстав для невключення до трудового пенсійного стажу такої особи періоду підприємницької діяльності, оскільки цей суб'єкт не є таким платником безпосередньо: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування врахований у складі єдиного податку і становить 42% його розміру.

Отже, сплачуючи єдиний податок, підприємець сплачує внески до Пенсійного фонду України у розмірі 42 відсотків ставки сплаченого єдиного податку, а норми Указу слід розуміти таким чином, що він звільнений від безпосередньої сплати внесків до Пенсійного фонду, а не звільнений від їх сплати взагалі, оскільки сплата єдиного податку замінює собою сплату всіх видів податків та зборів, визначених пунктом 6 Указу.

Таким чином, обов'язок підприємця щодо сплати всіх чинних в Україні податків та інших обов'язкових платежів (у т. ч. і на державне пенсійне страхування) замінюється сплатою ним єдиного податку.

За період з 01.12.2000 року по 31.12.2000 року на рахунки управління Пенсійного фонду України від позивача надходив збір у розмірі 32% від чистого доходу, сума сплаченого збору становить - 102,08 грн. В той же час, позивач почав працювати на ПП "Смик", тому за цей період позивача зарахований до загального стажу.

З 01.01.2001 року по 31.03.2003 року згідно довідки довідка № 36288/01 від 13.12.2013 року на рахунки УПФУ кошти від позивача в рахунок сплати збору не надходили.

За період з 01.04.2003 по 31.12.2003 на рахунки УПФУ від позивача надійшов збір у розмірі 42% від єдиного податку в сумі 118,98 грн. та відповідно цей період було враховано до загального стажу.

Інших підтверджуючих документів щодо сплати єдиного податку позивачем за період до 2004 року не надано та не спростовано цей факт під час апеляційного розгляду, а тому пенсійним органом правомірно не включений цей період підприємницької діяльності до загального стажу роботи, що також було вірно встановлено судом першої інстанції .

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Проте, згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язковому соціального страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 річні звіти за період з 2000 по 2012 роки до управління Пенсійного фонду України не подавалися.

Разом з цим, згідно картки особового рахунку платника ОСОБА_2 за період з 01.01.2004 по 31.12.2010 р. на рахунки Пенсійного фонду України надійшло 1470,70 грн., тобто позивач сплатив збір, однак річні звіти до фонду не подав, внаслідок чого йому не було зараховано до загального стажу вищевказаний період.

В даному випадку, судом першої інстанції правомірно вказано, що пенсійним органом помилково не враховані сплачені позивачем суми страхового внеску для зарахування страхового стажу, оскільки не подання звітів не свідчить про те, що приватний підприємець не займався підприємницькою діяльністю.

Так, згідно листа ДПІ у м. Херсоні № 34133/08 від 22.11.2013 року ФОП ОСОБА_2 з 01.01.2009 року перебував на загальній системі оподаткування до 31.03.2010 року, з 01.04.2011 року, а потім на спрощеній.

Отже, розглядаючи питання щодо можливості включення до загального стажу роботи позивача періоду з 01.04.2004 року до 31.12.2011 року колегія суддів бере до уваги фінансові документи, щодо сплати єдиного податку за: лютий - квітень, липень-грудень 2004 року, тобто 8 місяців загального стажу; вересень 2007 року -1 місяць;січень-березень 2008 року - 3 місяця; 2009 рік сплачено 300,00 грн. без зазначення періоду - щонайменш 1 місяць; квітень-червень 2010 року - 3 місяця;січень, квітень-жовтень 2011 року - 7 місяців.

Отже, до загального стажу підлягає включення підтверджених сплатою страхових внесків 1 рік 11 місяців загального стажу.

Проте, 1 рік 11 місяців додатково до раніше підтвердженого загального трудового стажу 21 рік 20 днів є меншим ніж 25 років.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність відмови пенсійного органу у призначенні позивачеві пенсії за вислугою років на підставі п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за відсутністю спеціального стажу 12 років та 6 місяців та загального стажу 25 років .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Керуючись ст. 195, ст. 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 05 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко