Рішення № 6245277, 11.03.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2009 р. Справа № 56/28-09

вх. № 839/4-56

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 04.02.2009р.); відповідача - Рум'янцева І.І. (довіреність № 17/16 від 12.01.2009р.);

розглянувши справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Харків

до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", м.Харків

про стягнення 37158,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФОП ОСОБА_3 (м.Харків) звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - ДП "Завод імені В.О.Малишева" (м.Харків) суми позики з урахування коефіцієнту індексації за весь період існування заборгованості за Договором позики № 737-дп від 08.08.2006р. в розмірі 35470,00 грн., штрафних санкцій за вищевказаним Договором в розмірі 1% - 250,00 грн. та 3% річних - 1438,50 грн. (Всього - 37158,50 грн.). Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

10.03.2009р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги в частині стягнення 25000,00 грн. основного боргу. В задоволенні іншої частини позову відповідач просить відмовити.

Суд долучає наданий відповідачем відзив до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги та надав для долучення до матеріалів справи копії корінця повідомлення про відкриття рахунку в фінансовій установі; копію свідоцтва про сплату єдиного податку.

Надані представником позивача документи долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача визнає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості, проти стягнення пені, інфляційних, штрафу та 3% річних заперечує на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

08.08.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики № 737дп, згідно умов якого позивач (позикодавець) зобов'язався передати у власність відповідачу (позичальнику) грошові кошти у розмірі та на умовах, визначених у п. 2.1. цього Договору, а позичальник зобов'язався повернути позику у визначений цим Договором строк.

Відповідно до п. 3.1. Договору, позикодавець повинен був на протязі трьох банківських днів надати позику шляхом перерахування грошової суми на поточний рахунок позичальника.

Як свідчать матеріали справи, позивач платіжним дорученням № 1 від 10.08.2006р. перерахував грошову суму в розмірі 25000,00 грн. на розрахунковий рахунок, вказаний в розділі 10 Договору - р/р 26007301730012 у Філії Комінтернівського відділення ПІБ у м.Харкові, МФО 351362. Факт перерахування відповідачем коштів також підтверджується копією витягу з банківського рахунку позивача від 10.08.2006р., яка міститься в матеріалах справи.

Пунктом 6.1. Договору встановлено строк повернення позики - 31.12.2006р. Пунктом 6.2. передбачена можливість продовження строку позики за письмовою домовленістю сторін.

відповідно до п. 7.1. Договору позики, після закінчення строку, визначеного в п. 6.1. Договору, позичальник зобов'язується протягом 20 банківських днів повернути позикодавцеві позику у розмірі, визначеному п. 2.1. цього Договору (25000,00 грн.).

На час судового розгляду справи позика відповідачем не повернута. За період прострочення строку повернення позики відповідач не звертався до позивача з пропозицією про продовження строку позики.

Строк прострочення повернення позики на час судового розгляду справи складає більш ніж 26 місяців.

Пунктом 5.1. Договору передбачено відповідальність сторін за порушення умов Договору згідно законодавства, а пунктом 5.2. Договору - додаткову відповідальність за неповернення позики у встановлений Договором строк у вигляді штрафу в розмірі 1% від суми позики, що становить 250,00 грн.

На підставі статей 625 та 1050 Цивільного кодексу України, позивачем за період прострочення позики - 23 місяці було нараховано 3% річних, що становить 1438,50 грн. Також позивачем було розраховано індекс інфляції станом на грудень 2008 року, включно; та сума боргу з урахуванням індексу інфляції склала 35470,00 грн.

Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 37158,50 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 25000,00 грн. та вважає за потрібне задовольнити позов в цій частині.

В частині стягнення штрафу, 3% річних та інфляційних суд відмовляє у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1. Договору позики, в разі порушення умов цього Договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

Згідно п. 5.2. Договору, за порушення строку повернення позики, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 1% від суми позики.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коди особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд дійшов висновку, що позивач міг дізнатися після сплину 20 банківських днів після закінчення строку позики, проте звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення штрафу в розмірі 250,00 грн. лише 23.01.2009р.

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки відповідачем у даній справі заявлено про застосування позовної давності, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 250,00 грн. штрафу через перебіг строку позовної давності.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2006р. було порушено провадження у справі № Б-48/60-06 про банкрутство ДП "Завод ім.В.А.Малишева", та введено у дію мораторій на задоволення вимог кредиторів, у період дії якого було заборонене нарахування відповідачу неустойки (штрафу, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Згідно частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня). не застосовуються й інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2007р. по справі № Б-48/60-06 було скасовано дію мораторію, запровадженого ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2006р.

Проте, 17.09.2007р. ухвалою господарського суду Харківської області було порушено провадження у справі № Б-39/161-07 про банкрутство ДП "Завод ім.В.А.Малишева", у зв'язку з чим, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", стосовно відповідача було введено у дію мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Пунктом 6 вищевказаної ухвали було встановлено, що під час дії мораторію заборонено нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дія мораторію починається з моменту порушення провадження у справі про банкрутство і закінчується днем припинення провадження у справі про банкрутство. Дія мораторію поширюється на всі грошові зобов'язання, незалежно від того, коли настав термін виконання цих зобов'язань: до чи після порушення провадження у справі про банкрутство.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування позивачем санкцій за прострочення грошового зобов'язання, у тому числі штрафу в розмірі 1% від суми позики - 250,00 грн., 3% річних - 1438,50 грн. та 10470,00 грн. інфляційних, та вважає за потрібне відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 258, 261, 267, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 1, 4, 12, 33, 43-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву відповідача про застосування позовної давності щодо вимоги про стягнення 250,00 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м.Харків, вул.Плеханівська, 126; код ЄДРПОУ: 14312571; ІПН: 143156220397; р/р 26007301730012 в Філії Комінтернівського відділення ПІБ м.Харкова) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61170, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в Харківській філії АТ ВіЕйБі Банк, МФО НОМЕР_3) - 25000,00 грн. заборгованості за Договором позики № 737-дп від 08.08.2006р.

В частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 250,00 грн., 3% річних в розмірі 1438,50 грн. та 10470,00 грн. інфляційних у позові відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м.Харків, вул.Плеханівська, 126; код ЄДРПОУ: 14312571; ІПН: 143156220397; р/р 26007301730012 в Філії Комінтернівського відділення ПІБ м.Харкова) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61170, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в Харківській філії АТ ВіЕйБі Банк, МФО НОМЕР_3) - 250,00 грн. витрат з оплати державного мита та 79,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано "13" березня 2009 року.

Суддя