Рішення № 6245219, 14.05.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "14" травня 2009 р. по справі № 06/93-38

Суддя господарського суду Волинської області Демяк В.М., розглянувшисправу

за позовом Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьккондитер", м. Луцьк

про стягнення 109490,24грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (дов. №232 від 11.03.200р.) ОСОБА_1- підприємець

від відповідача: Семенюк Л. В. (дов. від 01.12.2008р.),

Суть спору:

Позивач - позивач - Підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьккондитер" та просить стягнути 75554,40 грн. заборгованості за наданий товар (картонно паперову продукцію).

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на видаткові накладні № РН-0000003 від 02.02.2009р., № РН-0000002 від 22.01.2009р., № РН-0000001 від 22.01.2009р., копію листа вимоги № 3 від 16.03.2009р.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення суми позовних вимог, що не суперечить ст. 22 ГПК України, відповідно до якої позивач відмовляється від стягнення пені в розмірі 835,20грн.

Згідно п. 6 Інформаційного листа ВГСУ № 01-8/482 від 13.08.2008р. в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

встановив:

Позивач на підставі видаткових накладних №№РН0000001, РН0000002 від 22.01.2009р., №РН0000003 від 02.02.2009р. передав відповідачу товар загальною вартістю 74719,20грн.

Оплату за отриманий товар відповідач не провів.

Заборгованість відповідача на момент розгляду справи складає 74719,20 грн. Доказів які б спростовували цю заборгованість або доказів її сплати відповідач суду не надав.

Терміну оплати отриманого товару сторонами передбачено не було.

17.03.2009р. відповідачу направлено вимогу про оплату вартості товару, яка залишилась без відповіді.

В даному випадку між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу шляхом підписання накладних.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовязки на підставі договору купівлі-продажу укладеного шляхом підпису накладної на відпуск товару, як це передбачено п.2 ст.639 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки сторони письмового договору не укладали, строку оплати не встановлювали, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати обовязок по оплаті в семиденний строк з дня предявлення вимоги кредитором.

Оскільки вимога про оплату позивачем була надіслана на адресу відповідача 17.03.2009р., то обовязок по проведенню розрахунку у останнього виник з 21.03.2009р.

Між тим, відповідач ВАТ ВКФ «Луцьккондитер» за отриману продукцію не розрахувався.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 74719,20грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

В задоволенні заяви ТОВ ВКФ «Луцьккондитер» про розстрочку виконання рішення слід відмовити у звязку з необґрунтованістю, оскільки з моменту отримання товару, відповідачем не вживалося жодних заходів щодо добровільного погашення заборгованості, а тому господарський суд не знаходить підстав для розстрочки виконання рішення.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.11, 530, 625, 639, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, ст.ст. 33, 34, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю - в сумі 74719 грн. 20 коп.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьккондитер» (м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а, код ЄДРПОУ 00382027) на користь Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 74719 грн. 20 коп. заборгованості та 830 грн. в повернення витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя