Вирок № 62446133, 03.11.2016, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1898/16-к

Провадження № 1-кп/541/172/2016

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Сидоренка Ю.В.,

при секретарі - Лисенко О.В.,

з участю: прокурора - Скворцова А.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не працюючого, не одруженого, утриманців не маючого, раніше судимого:

- 20.05.2011 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.162 ст.70, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 28.11.2011 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, 03.12.2013р. звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 6 днів;

- 01.04.2015 року Великобагачанським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;

- 26.06.2015 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту, 01.09.2015р. Апеляційним судом Полтавської області вирок в частині призначення покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким призначено покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі, звільнений 20.05.2016р. по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 01 серпня 2016 року, близько 2 години, перебуваючи в стані алкогольного спяніння в с.Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області по вул.Центральній, 9 в житловому будинку своєї знайомої ОСОБА_3, діючи повторно, з прямим умислом на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що його дії є явними для оточуючих, реалізовуючи свої злочинні наміри в присутності потерпілої ОСОБА_1 та її доньки ОСОБА_3, зайшов у кімнату будинку, де з-під килимової доріжки відкрито викрав поліетиленовий пакет з грошовими коштами в сумі 420 грн., що належали ОСОБА_1, після чого з викраденим вийшов з будинку та, незважаючи на оклики та зауваження потерпілої ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з місця вчинення злочину зник, викраденими грошима розпорядився на власний розсуд, чим довів свій злочинний умисел до кінця, завдавши потерпілій ОСОБА_1 майнової шкоди на суму 420 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у інкримінованому йому діянні визнав повністю та на підставі ст.63 Конституції України відмовився давати показання по суті обвинувачення, повідомив, що у скоєному розкаюється, цивільний позов, предявлений потерпілою в сумі 420 грн., не визнав з тих підстав, що він повернув потерпілій 350 грн. а решту обіцяє повернути пізніше.

Крім повного визнання своєї вини, винність ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому діяння підтверджується наступними дослідженими судом доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні повідомила, що вона з дочкою ОСОБА_3 проживає ІНФОРМАЦІЯ_4. В ніч з 31 липня на 1 серпня 2016 року, близько 1 години, до них прийшов знайомий її дочки ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного спяніння, та почав стукати у вікна і двері та намагатися їх відкрити. Побоюючись, що він вибє двері, дочка впустила його в будинок, після чого він почав з нею розмовляти та сваритись, потім почав нишпорити у одязі, який висів на вішалці та у шафі, а тоді підійшов до ліжка, та з-під килиму витяг поліетиленовий пакет з грошима в сумі 420 грн., які вона відкладала щоб купити собі чоботи, поклав собі в кишеню, та не зважаючи на її та дочки вимоги повернути гроші, вийшов з будинку та десь пішов. Також пояснила, що до цього випадку ОСОБА_2 неодноразово викрадав у них різні речі та гроші, але до поліції вони не зверталися, тому що він обіцяв усе повернути. З цих підстав свій цивільний позов вона підтримала повністю, тому що 350 грн., які їй віддали від імені ОСОБА_2, вона вважає відшкодуванням раніше завданих збитків, а збитки, завдані цим злочином, їй не відшкодовані;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, яка повідомила, що проживає разом з матірю ОСОБА_1 в с.Великі Сорочинці по вул.Центральній, 9. Їх знайомий ОСОБА_2 ходить до неї та пропонує близькі стосунки, а в звязку з її відмовою влаштовує сцени ревнощів. Інколи після його відвідин у них зникали деякі речі або гроші. Так, вночі з 31 липня на 1 серпня 2016 року ОСОБА_2 знову прийшов до їх будинку, почав стукати у двері та вікна і вимагати щоб його впустили, тому що він приніс борг. Побоюючись, що він щось розібє, вона впустила його в будинок. Обвинувачений, який був у стані алкогольного спяніння, ніякого боргу не відав, попросив їсти, потім захотів, щоб вона заварила йому чаю. Для цього вона відвернулась, а коли повернулася до ОСОБА_2 то побачила, що він витяг пакет з цукром, який лежав у відключеному холодильнику, та ховає його собі в спортивні штани. Вона почала забирати пакет в обвинуваченого, з цього приводу в них виникла сварка, після чого той почав нишпорити по будинку, а потім підняв килимову доріжку біля ліжка в кімнаті та витяг поліетиленовий пакет з грошима в сумі 420 грн., які належать її матері, та не зважаючи на їх вимоги повернути гроші, вийшов з будинку і пішов. В цей же день о 8-й ранку вона пішла до сільської ради та повідомила про дії ОСОБА_2 в поліцію;

- протоколом огляду місця події від 01.08.2016 року, згідно якого оглянуте домогосподарство по вул.Леніна (на даний час Центральна), 9 в с.Великі Сорочинці Миргородського району та виявлено місце, з якого викрав гроші обвинувачений;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 9 серпня 2016 року, в ході якого обвинувачений ОСОБА_2 показав на місці, яким чином він викрадав гроші потерпілої ОСОБА_1 та де їх в подальшому витратив;

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, мало місце і суд вважає його вину доведеною повністю.

Дії ОСОБА_2, що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Cуд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи особу ОСОБА_2, який вину у вчиненому визнав повністю, характеризується посередньо, раніше був засуджений за злочини проти власності, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, але вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, встановлений в санкції частини 2 статті 186 КК України, що сприятиме досягненню мети його виправлення і перевиховання та, на думку суду, буде необхідним і достатнім засобом впливу для запобігання вчинення ним нових злочинів.

Оскільки обвинувачений вчинив злочин протягом іспитового строку за попереднім вироком суду, керуючись ст.ст. 71, 72, 78 ч.3 КК України, остаточне покарання необхідно призначити йому за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за цей злочин невідбутої частини покарання за вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 1 квітня 2015 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в сумі 420 грн. підлягає до повного задоволення, оскільки відповідачем не надано доказів відшкодування цієї шкоди, завданої злочином.

Процесуальні витрати у провадженні відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити наступним чином:

- скло розміром 25?25 см., передане на зберігання потерпілій ОСОБА_1 залишити у власності останньої.

За результатами судового розгляду суд приходить до переконання про доцільність та необхідність продовження ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_2 вчинено злочин під час іспитового строку за попереднім вироком суду, він засуджений до реальної міри покарання, має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, а отже, може ухилитися від виконання вироку (ризик переховування), продовжити злочинну діяльність.

Керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 1 квітня 2015 року, визначивши остаточне покарання за сукупністю вироків 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 28 жовтня 2016 року. Зарахувати у строк покарання перебування у попередньому увязненні з 28 жовтня 2016 року по 3 листопада 2016 року включно з розрахунку: один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420,00 грн. (Чотириста двадцять гривень 00 коп.) у відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.

Речові докази:

- скло розміром 25?25 см., передане на зберігання потерпілій ОСОБА_1 залишити у власності останньої.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 днів, засудженим ОСОБА_2 з моменту вручення йому копії вироку, а іншими учасниками судового провадження в той же строк з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_4