Постанова № 62444933, 27.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2016 р. Справа№ 925/1476/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Власова Ю.Л.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання - Вага В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Черкаської області від 26.07.2016

у справі № 925/1476/16 (суддя Довгань К.І.)

за позовом заступника прокурора Черкаської області

до 1. Квітчанської сільської ради

2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення, договору та про зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від позивача: Бондарчук І.П.,

від відповідача-1: не з'явились,

від відповідача-2: ОСОБА_2, ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Черкаської області звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Квітчанської сільської ради та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Квітчанської сільської ради від 21.08.2012 № 19-11/VІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"; про визнання недійсним укладеного між Квітчанською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договору оренди землі від 17.10.2012; про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 4,8141 га (кадастровий номер НОМЕР_1) до комунальної власності Квітчанської сільської ради.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.11.2015 позов задоволено частково, визнано недійсним рішення Квітчанської сільської ради від 21 серпня 2012 року № 19-11/VI про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; визнано недійсним договір оренди землі від 17.10.2012, зареєстрований 31.10.2012 в управлінні Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області за № 712258344001041. У задоволені решти позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 вищевказане рішення скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 та рішення господарського суду Черкаської області від 02.11.2015 у справі № 925/1476/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Вищий господарський суд України вказав, що суди попередніх інстанцій приймаючи рішення по даній справі недостатньо дослідили та з'ясували обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення справи, та не надали цим обставинам відповідної правової оцінки, що призвело до суперечливих та передчасних висновків.

Так, суди не перевірили та не встановили, якими доказами прокурор підтвердив свої підстави для представництва інтересів держави та чим їх обґрунтовував.

Колегія суддів касаційної інстанції визнала за необхідне звернути увагу судів і на те, що прокурор вже звертався до господарського суду Черкаської області з аналогічним позовом, разом з тим, 18.05.2015 його було повернуто без розгляду.

Також, колегія суддів касаційної інстанції зауважила, що висновок апеляційного суду про застосування позовної давності є передчасним, оскільки перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Черкаської області від 28.07.2016 позов задоволено частково, визнано недійсним рішення Квітчанської сільської ради від 21.08.2012 № 19-11/VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"; визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 17.10.2012, що укладений між Квітчанською сільською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 В решті вимог в позові відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 26.07.2016 у справі № 925/1476/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог заступнику прокурора Черкаської області відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовано порушенням судом норм процесуального та матеріального права. На думку скаржника, прокурором неправильно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому позов підлягав залишенню без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, також скаржник вказав на сплив позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Черкаської області від 26.07.2016 у справі № 925/1476/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.10.2016. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну інспекцію сільського господарства в Черкаській області, розгляд апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 було відкладено на 27.10.2016.

24.10.2016 до Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради за наявними матеріалами справи. Відповідач-1 просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Черкаської області від 26.07.2016 скасувати як незаконне.

В судовому засіданні 27.10.2016 скаржник вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та наполягав на її задоволенні.

Позивач в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, вказавши на її безпідставність. За доводами прокурора, підставою для представництва інтересів держави є порушення встановленого законодавством конкурентного порядку надання землі в оренду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

04.11.2011 громадянин ОСОБА_2 звернувся до Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області із заявою про надання йому в оренду строком на 25 років гідротехнічну споруду "ІНФОРМАЦІЯ_1".

15.12.2011 Квітчанська сільська рада прийняла рішення № 11-13/VІ, яким надала громадянину ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років орієнтовною площею 4 га для риборозведення та обслуговування орендованого майна (ГТС "ІНФОРМАЦІЯ_1").

01.01.2012 Квітчанська сільська рада (орендодавець) в особі сільського голови Шпунтенка В.М. і громадянин ОСОБА_2 (орендар) уклали договір оренди та підписали акт приймання передачі майна, згідно з якими орендодавець на підставі рішення Квітчанської сільської ради від 15.12.2011 № 11-13/VІ передав орендарю, а останній прийняв у строкове платне користування строком на 25 років майно - гідротехнічну споруду, що знаходиться на території Квітчанської сільської ради вартістю 14 584,00 грн.

Договір оренди від 01.01.2012 нотаріально не посвідчувався і його державна реєстрація не проводилася.

16.02.2012 громадянин ОСОБА_2 звернувся до Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років орієнтовною площею 4 га під ставком "ІНФОРМАЦІЯ_1".

17.02.2012 Квітчанська сільська рада прийняла рішення № 13-4/VІ, яким надала громадянину ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років орієнтовною площею 4,8141 га в с. Квітки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розведення ставкової риби).

21.08.2012 Квітчанська сільська рада без проведення земельних торгів прийняла рішення № 19-11/VІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким вирішила:

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі та закріплення її межовими знаками площею 4,8141, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розведення ставкової риби) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за адресою: с. Квітки, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область;

2. Передати в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 4,8141, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розведення ставкової риби) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за адресою: с. Квітки, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область і встановити орендну плату в розмірі 500 грн. за 1 га.

17.10.2012 між Квітчанською сільською радою в особі сільського голови Шпунтенка В.М. (орендодавець) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладений договір оренди землі, за яким передано в строкове платне користування для сільськогосподарського використання - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розведення ставкової риби) строком на 25 років земельну ділянку площею 4,8141, кадастровий номер НОМЕР_1, у тому числі: 3,3768 га ставок, 1,1891 га сіножаті заболочені та сіножаті зачагарниковані, 0,2482 га гідротехнічні споруди - землі не передані у власність та постійне користування.

У пунктах 2, 3 договору оренди землі від 17.10.2012 сторони зазначили, що на земельній ділянці, яка передається в оренду, знаходяться об'єкти нерухомого майна: гідротехнічні споруди, що перебувають в оренді ФОП ОСОБА_2 Земельна ділянка передається в оренду з гідротехнічними спорудами.

31.10.2012 договір оренди землі від 17.10.2012 був зареєстрований в управлінні Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 712258344001041.

31 серпня 2015 року заступник прокурора Черкаської області звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Квітчанської сільської ради, фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним рішенням Квітчанської сільської ради від 21.08.2012 та укладеного на його підставі договору оренди земельної ділянки від 17.10.2012, мотивований тим, що спірне рішення сільської ради та договір оренди порушують вимоги земельного законодавства та інтереси суспільства, не дають можливості іншим особам брати участь у земельних торгах та реалізовувати передбачені Конституцією України права на користування землею.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2015 до прокуратури Черкаської області надійшла заява від громадянина ОСОБА_6 щодо правомірності дій посадових осіб Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району під час передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 При цьому заявник не зазначив про порушення його права на отримання в користування спірної земельної ділянки.

Як пояснив прокурор, за результатами проведеної органами прокуратури Черкаської області (за заявою ОСОБА_6) перевірки дотримання вимог чинного законодавства при передачі Квітчанською сільською радою фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 ставка "ІНФОРМАЦІЯ_1" й були встановлені порушення з боку відповідачів, у зв'язку з чим прокуратура звернулась до суду з позовом.

Проте, прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, не зазначив в особі якого уповноваженого органу чи особи він діє, в чому полягає порушення інтересів держави та не обґрунтував необхідність їх захисту, вказуючи лише про те, що Квітчанська сільська рада у спірних правовідносинах є співвідповідачем.

На необхідність з'ясування цих обставин, вказав Вищий господарський суд України, направляючи справу на новий розгляд.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2015 року прокурор звертався до господарського суду Черкаської області з аналогічними позовними вимогами в інтересах держави в особі Квітчанської сільської ради. Однак ухвалою суду від 18.05.2015 № 925/867/15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2015, позовну заяву з доданими до неї документами було повернуто прокурору без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки Квітчанська сільська рада за визначеними в позові вимогами прокурора повинна бути співвідповідачем, а не позивачем.

Тобто, в даному випадку, на думку місцевого господарського суду, прокурором було неправильно визначено позивача.

Вищевказане судове рішення набрало законної сили та у визначеному законодавством порядку скасовано не було.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення (ч. 3 ст. 63 ГПК України).

З 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" в новій редакції, в якій обмежено повноваження прокурора на представництво в судах.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно зі ст. 4 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні та письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Згідно частини 1, 7 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам. Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 та ст. 29 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом, прокурор не навів суду обставин, не надав доказів порушення прав територіальної громади с. Квітки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, не надав доказів повідомлення суб'єкта владних повноважень про звернення з позовом в інтересах територіальної громади.

В своїх обґрунтуваннях повноважень на звернення з даним позовом прокурор послався на відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки орган державної влади, який повинен був контролювати дотримання встановленої законом процедури проведення торгів та в разі виявлення порушень звертатись з позовом про визнання недійсним рішення сільської ради та відповідно договору оренди земельної ділянки не визначено.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а право власності на землю гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою включно у відповідності до вимог закону, то необхідність захисту інтересів держави покладає на органи прокуратури обов'язок представництва держави в суді відповідно до частини другої статті 121 Конституції України. За змістом позовної заяви, органом, уповноваженим здійснювати функції у відповідних відносинах, є Київська міська рада, яка є відповідачем у даній справі, а виконання функцій з контролю за використанням і охороною земель відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" покладено на Державну інспекцію сільського господарства України, яка, водночас, не наділена законом повноваженнями звернення до суду з позовами, тому прокурор заявив даний позов самостійно, як позивач; підставою для звернення прокурора до суду із даним позовом наведено порушення права територіальної громади міста на земельну ділянку.

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом, забезпечення гарантій прав на землю.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, а статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин орган місцевого самоврядування зобов'язаний діяти виключно в інтересах її територіальної громади, не порушуючи при цьому баланс інтересів держави, територіальної громади та окремих громадян.

Організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, ст. 15-2 Земельного кодексу України відносить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин.

Згідно зі статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначено Законом України "Про центральні органи виконавчої влади". Частиною 7 статті 5 цього Закону встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.

Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 4 цього Порядку орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади.

Пунктом 6 Порядку визначено, що права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до утвореного органу виконавчої влади у разі перетворення органу виконавчої влади.

Згідно із пунктом 12 Порядку орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" ліквідовано Державну інспекцію сільського господарства, поклавши функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів - на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру.

В пунктах 5, 6 цієї постанови зазначено: "установити, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

Центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.".

25.09.2014 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015, серед основних завдань якого зазначено, зокрема, реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, в тому числі державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах. Держгеокадастр вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

Отже, до повноважень вищезазначеного відповідального органу, наділеного функціями державного нагляду та контролю з дотримання земельного законодавства під час використання земельних ділянок, належить на даний час і здійснення контролюючих функцій за дотриманням земельного законодавства.

Таким чином прокурор, звертаючись в інтересах держави, не обґрунтував суду наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

У постанові від 23.03.2012 № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Якщо прокурор, що звертається до господарського суду в інтересах держави або громадянина, у позовній заяві не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави або громадянина в суді, то господарський суд повертає позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України. У разі ж коли суд у зазначених випадках помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, відповідний позов залишається без розгляду згідно з п. 1 ч. 1 ст. 81 названого Кодексу.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про часткове задоволення позовних вимог, суперечить нормам матеріального права, у зв'язку із чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позов заступника прокурора Черкаської області до Квітчанської сільської ради та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, договору та про зобов'язання повернути земельну ділянку залишенню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 81, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Черкаської області від 26.07.2016 у справі № 925/1476/16 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 26.07.2016 у справі № 925/1476/15 скасувати.

Позов заступника прокурора Черкаської області до Квітчанської сільської ради та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення, договору та про зобов'язання повернути земельну ділянку залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Ю.Л. Власов

С.А. Гончаров