Постанова № 62444709, 20.10.2016, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1492/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

Головуючого - судді - Колотієвського О.О.,

при секретарі - Курбановій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 роти батальйону УПП у м. Кременчуці - Габерлах Тетяни Сергіївни, третя особа: Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДР № 119471 від 09.09.2016 року,-

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2016 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до інспектора 3 роти батальйону УПП у м. Кременчуці - Габерлах Тетяни Сергіївни, третя особа: Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДР № 119471 від 09.09.2016 року.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 09.09.2016 року о 04 годині 30 хвилині, інспектором роти № 3 УПП в м. Кременчуці, ДПП, лейтенантом поліції Габерлах Т. С. було складено постанову серії ДР № 119471 в справі про адміністративне правопорушення, та притягнуто його до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, мотивувавши своє рішення тим, що позивач не надав світловий сигнал покажчика повороту під час перестроювання в іншу смугу руху, чим порушив п.9.2 Б ПДР.

З постановою про адміністративне правопорушення, та протоколом, позивач категорично не згоден, не вважає себе винним. Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства України і є сфальсифікованою, оскільки правил ПДР України порушено не було.

Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення складено не було чим грубо порушено права позивача та вимоги чинного законодавства щодо неможливості скороченого розгляду вказаної справи. Також, за його вимогою інспектором не було надано йому доказів правопорушення.

Позивач вважає, що інспектор роти № 3 УПП в м. Кременчуці, ДПП, винесла постанову у справі про адміністративне правопорушення з порушеннями чинного законодавства та перевищенням своїх повноважень.

На підставі вищевикладеного, просив суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 09.09.2016 року серія ДР №119471 за ст. 122 ч.2 КУпАП.

Визнати неправомірними дії інспектора роти № 3 УПП в м. Кременчуці, ДПП,

лейтенанта поліції Габерлах Т. С. при складанні постанови від 09.09.2016 року серії ДР №119471 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Справу про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень - закрити.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, крім цього, 28.09.2016 року, на адресу суду надіслала заперечення на позов, в якому просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що доказом встановлення вини позивача в порушенні ПДР України являється винесена у встановленому законом порядку постанова серії ДР №119471 від 09.09.2016 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а також відео з нагрудної відео камери інспектора патрульної поліції.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення було зафіксовано на нагрудну відеокамеру інспектора патрульної поліції. На відео зафіксовано дату, час запису, номер запису, факт вчинення адміністративного правопорушення, розмову з водієм, у відповідності до вимог ст. 279 КУпАП інспектор патрульної поліції водію роз'яснив права та обов'язки, запропонував надати письмові поясненнями, скористатися юридичною допомогою, роз'яснив порядок оплати та строки оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві позивач не заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, а оскаржує порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, вважає постанову сфальсифікованою.

Представник Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції - Щепілов О.В. в судовому засіданні не підтримав позовні вимоги позивача, крім цього, 28 вересня 2016 року, на адресу суду надіслав письмові заперечення на позов, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, обґрунтовуючи заперечення тим, що 09.09.2016 року інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Габерлах Тетяною Сергіївною винесено постанову серії ДР №119471 про накладення адміністративногостягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня, близько 04 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом BYD G.3, номерний знак ВІ 4171 AT, у м. Кременчуці по проспекту Свободи, 166 не подав світловий сигнал покажчика повороту під час перестроювання в іншу смугу руху, чим порушив п.п. 9.2. «б» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, настає в разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

В позовній заяві позивач не заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, а оскаржує порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, вважає постанову сфальсифікованою.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представника Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції, дослідивши письмові матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Згідно ст. 11 ч.1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що 09.09.2016 року о 04 годині 30 хвилині, інспектором роти № 3 УПП в м. Кременчуці, ДПП, лейтенантом поліції Габерлах Т. С. було складено постанову серії ДР № 119471 в справі про адміністративне правопорушення, та притягнуто позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, мотивувавши своє рішення тим, що позивач не надав світловий сигнал покажчика повороту під час перестроювання в іншу смугу руху, чим порушив п.9.2 Б ПДР. Факт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП заперечується позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Звертаючись з даним адміністративним позовом про скасування зазначеної вище постанови, позивач посилається на те, що з даною постановою він не згоден, не вважає себе винним. Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства України і є сфальсифікованою, оскільки правил ПДР України порушено не було. Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення не складався, хоча він і висловлював свою незгоду з правопорушенням, яке йому інкримінується.

Позивач в судовому засіданні після перегляду відеозапису, наданого відповідачем, погодився з тим, що порушив вимогу п.п. 9.2 «б» ПДР України. До такого ж висновку приходить суд і вважає, що інспектором Габерлах Т.С. вірно встановлені фактичні обставини вчинення позивачем правопорушення, що зазначені в оскаржуваній постанові. Разом з тим, під час складання постанови, позивачу на його прохання не був наданий для огляду вищезазначений відеозапис, що не оспорюється сторонами.

Рішенням Конституційного суду України у справі № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року розтлумачено неухильне дотримання прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про вчинення адмінправопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Випадки скороченого розгляду справи можливе лише у разі фіксації адмінправопорушення на місці, а в інших випадках такий розгляд справ не визначений законом та призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст.257, 268, 277-280 КУпАП.

Також, зазначено, що словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття

107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (чистина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається ускороченому провадженні.

Таким чином, Конституційний Суд України у зазначеній справі дійшов висновку, що всі інші види правопорушень, в тому числі і ті, за які відповідальність передбачена ст. 122 КУпАП, розгляду у скороченому провадженні не підлягають.

Оскільки, розгляд справи про адміністративне правопорушення і винесення оскаржуваної постанови було вчинено на місці вчинення адміністративного правопорушення, тому дії інспектора поліції є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст. 268 КУпАП, зокрема, право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

Окрім того, з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП.

При винесенні постанови були порушені права позивача по справі, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Наданих законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесуальних норм при розгляді справи про адміністративне правопорушення

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що спірна постанова прийнята інспектором патрульної служби не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, належних та допустимих доказів на спростування зазначеного останнім не надано, а відтак спірна постанова підлягає скасуванню.

Крім цього, вимога позивача, в частині закриття провадження по справі не підлягає задоволенню, оскільки вказане питання відповідно до ст. 222 КУпАП віднесено до компетенції органів Національної поліції, від імені якої була розглянута справа про адміністративне правопорушення поліцейським патрульної поліції.

Керуючись ст.ст. 122, 251, 268, 276, 283, 284 КУпАП, ст.ст.11, 71, 86, 158-163 КАС України», п. 9.2 «б» «Правил дорожнього руху України», -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 3 роти батальйону УПП у м. Кременчуці - Габерлах Тетяни Сергіївни, третя особа: Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДР № 119471 від 09.09.2016 року - задовольнити частково.

Постанову про адміністративне правопорушення від 09.09.2016 року серія

ДР №119471 за ст. 122 ч.2 КУпАП, складену відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.

Визнати неправомірними дії інспектора роти № 3 УПП в м. Кременчуці, ДПП,

лейтенант поліції Габерлах Т. С. при складанні постанови від 09.09.2016 року серія ДР №119471 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вимогу ОСОБА_1про закриття провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП - залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Харківського Апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. О. Колотієвський