Постанова № 62434613, 26.10.2016, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1486/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Клименко С.М.

за участю секретаря Ляш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону УПП у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції НП України Цибулько Андрія Володимировича про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора роти №3 батальйону УПП у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції НП України Цибулько Андрія Володимировича про скасування постанови, посилаючись, що 03 вересня 2016 року відповідач склав відносно нього постанову про вчинення ним адміністративного правопорушення за те, що він рухаючись 03 вересня 2016 року біля 14 год. в місті Чернігові проїхав перехрестя проспект Перемоги та вулиці Мстиславської на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 г ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП та наклав стягнення в виді штрафу в сумі 425 грн.

Постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасування, оскільки він Правил дорожнього руху не порушував, оскільки проїхав перехрестя на зелений миготливий сигнал світлофору, а Цибулько А.В. не міг фактично бачити сам момент перетину лінії світлофору, так як знаходився за 50 м від зазначеної лінії на протилежній стороні перехрестя, що підтверджується відеозаписом з нагрудної його камери.

Просив суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальної та накладення стягнення в виді штрафу.

Сторони та третя особа подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно ч.3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідач - Інспектор роти №3 батальйону УПП у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції НП України Цибулько Андрій Володимирович до судового засідання направив суду заяву, де позовні вимоги заперечував в повному обсязі посилаючись, що він при несенні служби діяв в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством та виніс 03.09.2016 року постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та застосував до нього стягнення в виді штрафу сумі 425 грн. за те, що він 03 вересня 2016 року біля 14 год. керуючи автомобілем в місті Чернігові проїхав перехрестя за заборонений жовтий сигнал світлофора, що підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 03 вересня 2016 року Інспектор роти №3 батальйону УПП у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції НП України Цибулько Андрій Володимирович виніс постанову серії ПС2 №579263 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за те, що ОСОБА_1 03 вересня 2016 року біля 14 год. керуючи автомобілем марки Buick skylark державний номерний знак НОМЕР_1 в місті Чернігові проїхав перехрестя проспекту Перемоги та вулиці Мстиславської на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3.(г) Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та застосував до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

При цьому суд звертає увагу на наступне.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративне правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення регулюється КУпАП, яким серед іншого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення в тому й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності ( ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП). Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина перша статті 256 Кодексу). Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 КУпАП). У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина третя статті 256 КУпАП). Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина перша статті 257 КУпАП). Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення визначено у главі 17 КУпАП.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.05.2015 року у справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення дав офіційне тлумачення зазначеній нормі, вказавши, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

В мотивувальній частині вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що у частинах 1, 2 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Таким чином, Конституційний Суд України у зазначеній справі дійшов висновку, що всі інші види правопорушень, в тому числі і ті, за які відповідальність передбачена ст. 122 Кодексу, розгляду у скороченому провадженні не підлягають.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.

Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Суд наголошує, що відповідачем протокол про адміністративне правопорушення не складався, а відразу була винесена постанова, хоча позивач не погоджувався з допущеним правопорушенням.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не мав права на місці вчинення адміністративного правопорушення виносити оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №579263 від 03 вересня 2016 року, за якою позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про неправомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, тому її необхідно скасувати, а справу провадженням закрити.

При таких встановлених в судовому засіданні обставинах, які є підставами для скасування оскаржуваної постанови, суд вважає, що встановлювати наявність чи відсутність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за яке відповідач наклав на нього стягнення в виді штрафу в сумі 425 грн. немає необхідності.

Керуючись ст.ст.159-163 КАС України, ст.247 КУпАП , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону УПП у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції НП України Цибулько Андрія Володимировича про скасування постанови задовольнити.

Постанову серії ПС2 №579263 складену 03 вересня 2016 року Інспектором роти №3 батальйону УПП у місті Чернігові Департаменту патрульної поліції НП України Цибулько Андрієм Володимировичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 425 грн. скасувати, і справу провадженням закрити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя С. М. Клименко