Постанова № 62444531, 01.11.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2016 р.Справа № 923/1311/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.,

секретар судового засідання: Кіртока Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 30.10.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №7 від 10.10.2016р., ОСОБА_3, довіреність №02/15-ю від 31.12.2015р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта банк»

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 20 вересня 2016 року про відстрочку виконання рішення суду

по справі №923/1311/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Амалтея

про стягнення 3 144 099 дол. США, що еквівалентно 36 842 778,46 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 р. з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за договором кредитної лінії №ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2011 р. у сумі 2000000,00 доларів США, що еквівалентно 23436144,00 грн., заборгованість по відсотках за кредитом у сумі 332720,14 доларів США, що еквівалентно 3898 838,56 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 8873,06 доларів США, що еквівалентно 103975,16 грн. штраф у сумі 3000,00 доларів США, що еквівалентно 35154,22 грн., та 54495,76 грн. компенсації по сплаті судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 р. виконання рішення господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 р. було відстрочено до 14.05.2016 р.

14.12.2015 року позивачу видано наказ №923/1311/14 про примусове виконання судового рішення.

07.06.2016 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за заявою позивача (стягувача) відкрите виконавче провадження №51340813 з примусового виконання рішення суду.

21.07.2016 року відповідач (боржник) звернувся до суду з заявою про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 р. на 5 (пять) років.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 20 вересня 2016 року (суддя Задорожна Н.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Амалтея про відстрочку виконання рішення суду задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 р. по справі №923/1311/14 до 20 вересня 2017 року.

Ухвала мотивована тим, що обставини, наведені відповідачем, здатні суттєво ускладнити виконання рішення, а в разі банкрутства відповідача зробить неможливим виконання рішення суду в повному обсязі.

Факт звернення відповідача із заявою про відстрочку виконання рішення не є свідченням його ухилення від виконання грошового зобовязання, відстрочка виконання рішення суду буде в інтересах обох сторін, оскільки надасть можливість боржнику накопичити кошти та спрямувати їх на погашення боргу.

При цьому, суд надав відстрочку виконання рішення суду на 1 (один) рік, так як надання відстрочки виконання на 5 (пять) років порушить інтереси ПАТ Дельта Банк, який знаходиться в стадії ліквідації.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви боржника про надання відстрочки виконання рішення суду, посилаючись при цьому на неповне зясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав доведеними, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначав, що суд першої інстанції не зазначив жодної підстави, яка могла б стати винятковою обставиною для відстрочки виконання рішення суду.

Скаржник зауважує, що ТОВ «Амалтея», маючи непідйомні борги перед АТ «Дельта Банк», при цьому зазначивши про неприбутковість своєї діяльності, в той же час накопичує кошти на банківських рахунках, піднімає заробітну плату своїм працівникам, показує економічні показники збільшення виробництва/товарообігу та інше.

Банк наголошує, що боржник жодного разу не сплатив свою заборгованість за рішенням суду по даній справі. При цьому, судом вже надавалась відстрочка виконання рішення суду. Відповідач не скористався раніше наданою відстрочкою, а повторно звернувся до суду з такою заявою. При цьому, фінансове становище відповідача покращилось, тоді як відносно позивача розпочато процедуру ліквідації.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновків про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з такого.

Як вже зазначалося вище, рішенням господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 р. з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за договором кредитної лінії №ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2011 р. у сумі 2000000,00 доларів США, що еквівалентно 23436144,00 грн., заборгованість по відсотках за кредитом у сумі 332720,14 доларів США, що еквівалентно 3898 838,56 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 8873,06 доларів США, що еквівалентно 103975,16 грн. штраф у сумі 3000,00 доларів США, що еквівалентно 35154,22 грн., та 54495,76 грн. компенсації по сплаті судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 р. виконання рішення господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 р. було відстрочено до 14.05.2016 р.

21.07.2016 року відповідач (боржник) звернувся до суду з заявою про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Херсонської області від 14.05.2015 р. на 5 (пять) років.

Заява обґрунтована тим, що витрати ТОВ Амалтея на виробництво поліпропіленової мішкотари є більшими ніж доходність від продажу мішків, Товариство має значні збитки від виробничої діяльності.

Відповідач зазначав, що частково виконує зобовязання перед ПАТ Дельта Банк з погашення заборгованості за кредитними договорами, має намір виконувати їх і в подальшому, але не має можливості погасити борг повністю внаслідок обєктивних, незалежних від нього причин - девальвації гривні, зростання цін на сировину, регулятивних заходів Національного Банку України.

Офіційний курс гривні до іноземних валют встановлює Національний банк України, тому показник офіційного курсу долара США до гривні є показником, який визначається в умовах та засобами, які є незалежними від волі, рівня обізнаності та знаходяться поза межами впливу ТОВ Амалтея.

Підвищення ціни на сировину для виробництва (поліпропілен) також є обєктивною обставиною, оскільки цей показник став імпортозалежним після припинення єдиного в Україні виробництва поліпропілену на ПАТ Лисичанський нафтопереробний завод, а ціна на імпортовану сировину знаходиться у прямій залежності від офіційного курсу НБУ, оскільки саме за ним розраховуються договірна та митна вартість товару, який розміщується в Україні в митний режим імпорту.

Таким чином ТОВ Амалтея має недоотриманий дохід в сумі, що відповідає темпам зростання ціни на сировину.

Відповідач вказував, що в періоді з 01.04.2015 р. і по теперішній час він частково погашає заборгованість перед банком за іншими кредитними договорами, також виконавча служба стягує з Товариства значні суми виконавчого збору, що збільшує дефіцит ресурсів ТОВ Амалтея та позбавляє Товариство можливості сплатити ці суми на користь Банку.

Відповідач зазначав, що примусове списання грошових коштів в повній сумі боргу з банківського рахунку в рамках відкритого виконавчого провадження здійснюється автоматично без врахування господарських потреб та обставин господарської діяльності Товариства.

Таким списанням грошових коштів операційна та виробнича діяльність ТОВ Амалтея буде повністю зупинена, так як через кілька днів припиниться забезпечення операційного циклу виробництва, перестане поставлятися сировина і електроенергія, продукція перестане вироблятися, припиниться надходження виручки.

Фактична відсутність у ТОВ Амалтея грошових коштів для погашення боргу призведе до примусової реалізації нерухомого та рухомого майна Товариства, в тому числі виробничого обладнання, які передані в заставу та іпотеку Банку, що призведе до припинення виробництва, фактичного банкрутства, ліквідації Товариства та звільнення працівників.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Відповідно до вимог ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Положеннями п.7.1.1, 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

З наведеного вище випливає, що передумовою для відстрочки виконання рішення є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

У зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Дослідивши матеріали справи, та проаналізувавши викладені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість та доцільність надання ТОВ «Амалтея» відстрочки виконання рішення у даній справі до 20.09.2017 року, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що основним видом діяльності боржника є виробництво поліпропіленової мішкотари з 1998 року. Трудовий колектив товариства складає більше 300 осіб робочих професій (ткалі, екструдерщики, механіки, електрики тощо). Тобто, Товариство забезпечує зайнятість на виробництві та доходність досить значної кількості жителів міста.

Основною сировиною, з якої виготовляються мішки, є поліпропілен. Частка сировини у структурі собівартості продукції Товариства дорівнює 80%.

Ціна на поліпропілен постійно зростає на внутрішньому та зовнішньому ринках: в 2012 році середня ціна на поліпропілен дорівнювала 15940 грн. за 1 тонну, в 2013 році середня ціна на поліпропілен дорівнювала16365 грн. за 1 тонну, в 2014 році середня ціна на поліпропілен дорівнювала 25763 грн. за 1тонну, в 2015 році середня ціна на поліпропілен дорівнювала 40300 грн. за 1 тонну. Тобто, порівняно з 2012 роком ціна на поліпропілен в 2015 році зросла на 60 %.

Курс долара по відношенню до гривні значно виріс порівняно із 13.07.2011 р., датою укладення кредитного договору. Зростання курсу долара США до гривні (девальвація гривні) на кінець 2014 року складала 97,5%, станом на 28.02.15 р. девальвація гривні складала 375,0%, коливання курсу долара продовжується. Зазначене збільшило дефіцит ресурсів ТОВ Амалтея.

Витрати ТОВ Амалтея на виробництво є більшими ніж доходність від продажу мішків. ТОВ Амалтея має значні збитки від виробничої діяльності, що підтверджується даними бухгалтерської звітності.

ТОВ Амалтея виконує замовлення на виготовлення поліпропіленових мішків, грошові кошти від покупців продукції, які протягом операційного дня поступають на розрахункові рахунки Товариства, одразу йдуть на придбання сировини, виплату заробітної плати, сплату обовязкових платежів до бюджету та соціальні фонди, тобто витрачаються на забезпечення поточної діяльності Товариства.

Відсутність грошових коштів в результаті заходів примусового стягнення призведе до несвоєчасних платежів за електроенергію, що буде критичними для забезпечення процесу виробництва. В умовах відключення електроенергії виробництво, а відповідно, і надходження виручки, неможливо.

Господарська діяльність ТОВ Амалтея в 2016 році була ускладнена тим, що відповідно до постанови Правління НБУ від 10 лютого 2016 р. №68/БТ Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Преміум виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 10.02.2016 р. №134 Про початок ліквідації Банку та делегування повноважень ліквідатора Банку, згідно з яким з 11.02.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ Преміум. Залишок коштів на поточних рахунках ТОВ Амалтея, відкритих в ПАТ КБ Преміум, на момент прийняття рішення про його ліквідацію, становив 746979 грн. 77 коп. та 88847, 50 доларів США. ( що за курсом валют станом на 11.02.2016 р. в гривневому еквіваленті дорівнював 2310737 грн.). Користуватись цими грошовими коштами ТОВ Амалтея позбавлено можливості з 11.02.2016 р. В результаті з обігових коштів Товариства з незалежних від нього причин вилучено значну суму, яка могла би бути використана для розрахунку з Банком та на розвиток виробництва.

За період з 01.04.2015 р. по 30.06.2016 р. Товариством сплачено виконавчий збір у сумі 552 497,65 грн., який був стягнутий виконавчою службою за відсутності добровільного виконання рішення суду по справі №923/1281/14 про стягнення боргу за кредитним договором від 30.04.2013 р. №НКЛ-2006474/3, укладеним між ТОВ Амалтея та ПАТ Дельта Банк. Зазначене збільшило дефіцит ресурсів ТОВ Амалтея та не надало можливості ТОВ Амалтея погасити борг ПАТ Дельта Банк, в тому числі і в цій сумі.

Також Товариством сплачено на користь ПАТ Дельта Банк пеню в сумі 222 519,16 грн. за рішенням суду від 15.10.2015 р. по справі № 923/1312/14 про стягнення боргу за кредитним договором від 13.07.2011 р. №ВКЛ-2006474/1.

В тому числі Товариством сплачено на користь ПАТ Дельта Банк 1 381 244, 10 грн. боргу згідно судового рішення від 07.10.2014 р. по справі №923/1281/14 відповідно до ухвали суду від 31.03.2015 р. про розстрочку виконання рішення суду за кредитним договором № НКЛ-2006474/3 від 30.04.2013 р.

За цим кредитним договором ТОВ Амалтея продовжує сплачувати на користь ПАТ Дельта Банк щомісячно 92082, 94 грн. згідно ухвали суду від 31.03.2015 р. по справі №923/1281/14 і буде сплачувати зазначену суму щомісяця до березня 2020 року.

Згідно показників фінансової звітності за період з 01.07.2015 року по 30.06.2016 рік ТОВ Амалтея отримано збиток 6271,0 тис. грн.

На думку судової колегії, викладені обставини цілком обґрунтовано прийняті до уваги судом першої інстанції і стали підставою для прийняття рішення про надання відстрочки виконання рішення суду боржником.

Суд зауважує, що відсутність коштів на банківських рахунках - це тільки одна складова із низки обставин, які ускладнюють виконання рішення. Крім того, наявність чи відсутність коштів на банківських рахунках не є точним та об'єктивним показником можливості чи неможливості виконання рішення суду за тих обставин, коли підприємство є діючим, отримує замовлення на продукцію (поліпропіленові мішки), отримує аванси або остаточний розрахунок від покупців продукції. Грошові кошти від покупців продукції поступають на розрахункові рахунки ТОВ Амалтея, але одразу йдуть на придбання сировини, виплату заробітної плати, сплату обов'язкових платежів до бюджету та в соціальні фонди.

Об'єктивним показником за цих обставин є дані балансів та фінансових звітів ТОВ Амалтея за 2015-2016 роки, з яких видно, що у ТОВ Амалтея постійний дефіцит грошових коштів та збитки від господарської діяльності у розмірі 6 271,0 тис. грн., так як всі грошові кошти, які поступають протягом операційного дня, витрачаються на забезпечення поточної діяльності товариства, виплату заробітних плат тощо.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи, що обставини, викладені відповідачем у заяві про відстрочку виконання рішення є такими, що здатні суттєво ускладнити виконання рішення, приймаючи до уваги, що негайне виконання рішення може негативно вплинути на фінансовий стан відповідача та його виробничу діяльність, в результаті чого може привести до банкрутства підприємства, розцінюючи ці обставини як виключні, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано задовольнив заяву ТОВ «Амалтея» та надав відстрочку виконання рішення суду.

Водночас, вирішуючи питання про відстрочку виконання судового рішення апеляційний господарський суд правомірно зменшив строк відстрочення на один рік, замість пяти, як просив заявник, врахувавши матеріальні інтереси обох сторін.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що заявником не підтверджено підстав для надання йому відстрочки виконання рішення, адже заявник не просив звільнити його від відповідальності, а просить лише відстрочити виконання рішення для можливості накопичити грошові кошти, поступового розрахунку з кредитором, та для запобігання банкрутства підприємства.

При цьому, за переконання судової колегії, заявником доведено наявність скрутного становища, яке полягає зокрема, в постійному дефіциті грошових коштів та наявності збитків від господарської діяльності у розмірі 6 271,0 тис. грн., ліквідації ПАТ КБ Преміум, внаслідок чого боржника позбавлений можливості користуватись власними коштами у розмірі 746979 грн. 77 коп. та 88 847, 50 доларів США, тощо.

Разом з тим, слід зазначити, що відстрочення виконання рішення в даному випадку надає боржнику можливість здійснити заходи для ефективного та реального якнайшвидшого виконання рішення, тоді як скасування відстрочки виконання рішення не призведе до негайного виконання рішення, оскільки боржник не має фактичної можливості погасити заборгованість.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, здійснивши оцінку обставин, якими відповідач обґрунтовував заяву про відстрочку виконання рішення суду, у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, а тому дійшов правильних висновків про наявність правових підстав для надання відстрочки виконання рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновків про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк», у звязку з чим ухвалу господарського суду Херсонської області від 20 вересня 2016 року по справі №923/1311/14 слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, 105, 121 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 20 вересня 2016 року по справі №923/1311/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 02.11.2016 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді : В.А. Лисенко

ОСОБА_4