Постанова № 62431458, 07.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2011 № 25/089-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

ОСОБА_1

при секретарі:

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Трест Бориспільсільбуд"

на рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2011

у справі № 25/089-11 (ОСОБА_2

за позовом ТОВ "Фасад"

до ТОВ "Трест Бориспільсільбуд"

простягнення 69555,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області № 25/089-11 від 01.09.2011 р. задоволений позов ТОВ «Фасад» до ТОВ «Трест Бориспільсільбуд» про стягнення 69 555,57 грн.

Відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не зявився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність з урахуванням наданого відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 26.10.2009 сторонами укладений договір № 26-10/09 за умовами якого відповідач доручив, а позивач зобовязався власними силами виконати за плату оздоблювальні роботи (фарбування фасаду).

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що на виконання умов договору виконав роботи, що підтверджується довідками форми КБ-2 і КБ-3, але оплата була проведена частково, в звязку з чим утворилася заборгованість в розмірі 69 555,57грн.з урахуванням інфляційних втрат та річних.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, господарський суд виходив з того, що вимоги позивача є доведеними та такими що підлягають задоволенню.

Відповідач, заперечуючи проти рішення зазначає, що суд визнав встановленим факт існування боргу, однак за які саме фактично виконані роботи, на підставі яких актів форми КБ2, КБ-3, утворився зазначений борг, судом не встановлено. Крім того, звертає увагу на неправильність нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких предявлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пункт 4 договору передбачає обовязок відповідача сплатити 30% вартості робіт в якості авансового платежу, подальші розрахунки проводяться щомісячно за фактично виконані роботи.

З довідок КБ-2, КБ-3 (а.с.15-18) вбачається, що позивачем виконано робіт на загальну суму 154 782,85 грн., тоді як оплата проведена в розмірі 95 000грн., що підтверджується довідками банківської установи щодо руху коштів. З урахуванням, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення, відповідачем здійснена оплата в сумі 30 000грн., заборгованість склала 24 984 грн.

Колегія суддів відхиляє заперечення відповідача стосовно того, що судом не встановлено на підставі яких актів утворився борг, оскільки акт за листопад 2009 № 2 та довідка щодо вартості виконаних робіт ( а.с.17-18) мають посилання на укладений договір № 26-10/09 від 26.10.2009р.

Щодо вимог про стягнення боргу на підставі акту приймання виконаних робіт за жовтень 2009 (а.с.15-16), то колегія суддів не має сумнівів що обсяг виконаних робіт здійснений в межах іншого договору, в звязку з відсутністю доказів в спростування даного факту.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не довів що кошті від замовника надходили на його рахунок з періодичністю майже півроку, що б дало підставі звільнити відповідача від сплати суми боргу з урахуванням інфляційних втрат та річних.

Між тим, колегія суддів дійшла висновку що рішення господарського суду підлягає зміненню в частині суми інфляційних втрат та річних, шляхом зменшення на 1509,68 грн. і 323,56 грн. відповідно, оскільки п.5.1.7 договору встановлений обовязок проведення щомісячної оплати протягом місяця після підписання довідок форми КБ 2, КБ 3 за фактично виконані роботи, передачі їх по акту, та після надходження кошів від замовника. Таким чином, право для нарахування інфляційних та річних виникає у позивача з січня 2010 року, а не як обраховано позивачем починаючи з листопада 2009 року.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду необхідно - змінити.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ « Трест Бориспільсільбуд» частково задовольнити, рішення господарського суду Київської області № 25/089-11 від 01.09.2011 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Бориспільсільбуд» ( 08300 Київська область м. Бориспіль Київський шлях 84, ЄДРПОУ 13707422) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад» ( 04074 м. Київ вул. Лугова 13,ЄДРПОУ 25262393) основний борг 24 984грн. ( двадцять чотири тисячі девятсот вісімдесят чотири грн..), інфляційні втрати в суми 9 947,42 грн. (девять тисяч девятсот сорок сім грн.. 42 коп.) та 2 790,91 грн.( дві тисячі сімсот девяносто грн.. 91 коп.) 3% річних, 236 грн. - ІТЗ, 249,84 грн. - державного мита..

2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддяРєпіна Л.О.

СуддіСулім В.В.

ОСОБА_1

11.11.11 (відправлено)