Ухвала суду № 62429518, 01.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/841/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Літвіної Н.М.,Коротких А.Ю.,

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» до Державної фіскальної служби України про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України про скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України про застосування фінансових санкцій №000453 від 03.11.2015 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задовлені позову в повному обсязі.

Представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» зареєстроване Обухівською районною державною адміністрацією 19.12.2012, як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 8-12).

Основним видом економічної діяльності підприємства є «оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» (КВЕД 46.71) (а.с. 9).

Позивач, для провадження діяльності згідно договору оренди з ТОВ «Нафтозбут» від 12.01.2015 №12/01-15, орендує цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, вул. Енгельса, буд. 39 (а.с. 75-78).

Встановлено, що 31.03.2015 між ТОВ «Парком Транс» (Покупець) та ДП «Івашківський спиртзавод» (Постачальник) укладено договір поставки №310315, в порядку та на умовах якого, Постачальник зобовязувався відвантажити та передати у власність Покупця компонент моторного палива альтернативний (КМПА), що відповідає ТУ У 24.630219014-009:2007 (а.с. 92-95).

01.04.2015 року між ТОВ «Парком Транс» (Покупець) та Товариством з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (Постачальник) укладено договір поставки №39, в порядку та на умовах, якого Постачальник зобовязувався продати Покупцю компонент моторного палива альтернативного універсальний (КМПУ), що відповідає ТУ У 20.5.-00372536-001:2013.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Івашківський спиртзавод» у період з 01.04.2015 по 15.04.2015 поставило ТОВ «Парком Транс» компонент моторного палива альтернативного за ТУ У 24.6-30219014-009:2007 у кількості 104,760 тонн, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 97, 100, 103, 106), товарно-транспортними накладними (а.с. 96, 99, 102, 105), посвідченнями про якість (а.с. 98, 101, 104, 107).

ТДВ «Узинський цукровий комбінат», у період з 01.04.2015 по 15.04.2015 поставило ТОВ «Парком Транс» компонент моторного палива альтернативного універсальний за ТУ У 20.05-00372536-001:2013 у кількості 139,360 тонн, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 126-129); товарно-транспортними накладними (а.с. 113, 116, 118, 121, 124-125); актами приймання (а.с. 115, 120, 123); паспортами якості (а.с. 114, 117, 119, 122).

15 квітня 2015 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено фактичну перевірку щодо дотримання ТОВ «Парком Транс» вимог законодавства у сфері виробництва та обігу нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу за місцем фактичного провадження ТОВ «Парком Транс» діяльності, а саме: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Енгельса, 39.

Результати перевірки оформлені довідкою про проведення фактичної перевірки №107/16/31/21/38510873 від 22.04.2015 (далі Довідка) (а.с. 15-22).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Парком Транс» у період з 01.04.2015 по 15.04.2015 отримало від ДП «Івашківський спиртзавод» компонент моторного палива альтернативного за ТУ У 24.6-30219014-009:2007 у кількості 104,760 тонн.

Також було встановлено, що ТОВ «Парком Транс», період з 01.04.2015 по 15.04.2015 отримало від ТДВ «Узинський цукровий комбінат» компонент палива альтернативного універсального за ТУ У 20.05-00372536-001:2013 у кількості 139,360 тонн.

Зберігання КМПА та КМПУ ТОВ «Парком Транс» здійснюється в резервуарі горизонтальному сталевому №1, який є частиною майнового комплексу, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Енгельса, 39.

Під час перевірки представником ДП «Полтавастандартметрологія», в присутності представника контролюючого органу на акцизному складі Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавскій області, завідувача лабораторії ТОВ «Нафтозбут» було відібрано проби компоненту моторного палива альтернативного (КМПА), про що складено акт відбирання проби нафти і нафтопродуктів від 15.04.2015 (а.с. 151).

У висновках Довідки Головним управлінням ДФС в Полтавській області зазначено, що після отримання результатів дослідження, у випадку встановлення порушень Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та наказу ДПА України від 28.05.2002 №251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру», до ТОВ «Парком Транс» буде вжито заходів згідно вимог чинного законодавства.

Листом від 20.04.2015 №2051/8/16-31-21-01-20 відібрані проби направлені до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів України для проведення дослідження, метою якого є встановлення: 1) чи є основною складовою в наданому зразку спирт етиловий, яка його обємна частка; 2) чи являється рідина у наданому зразку спиртом етиловим технічним; 3) до якої товарної позиції за характеристиками згідно УКТЗЕД відноситься відібраний зразок; 4) чи відповідає відібраний зразок вимогам ДСТУ на спирт етиловий ректифікований, спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований; 5) чи відповідає відібраний зразок вимогам ТУ на КМПА або ОМП-А (а.с. 152).

За результатами проведених лабораторних досліджень, Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів України у висновку від 22.05.2015 №3190/94-94-57-01-3 (а.с. 139-147) повідомлено, що зразок №1 (компонент моторного палива альтернативного) являє собою рідину, у складі якої виявлено спирт етиловий в основі (більше 80%), метанол (як домішку спирту етилового), етилацетат, вищі спирти, ароматичні вуглеводні (у тому числі ксилол, толуол), МТБЕ (0,03 %) та інші не ідентифіковані добавки/домішки. Визначити об»ємну частку спирту етилового не вдалось, у звязку з відсутністю відповідного обладнання.

Поряд з цим, зазначено, що результати лабораторних досліджень зразка №1 не відповідають вимогам до спирту етилового ректифікованого, спирту етилового технічного, спирту етилового ректифікованого абсолютованого, біоетанолу згідно з відповідною нормативно-технічною документацією з огляду на наявність у його складі компонентів, нехарактерних для зазначених етилових спиртів та біоетанолу.

Щодо класифікації відібраного зразка компонента моторного палива альтернативного згідно УКТЗЕД Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів України повідомлено, що визначення коду товару віднесено до компетенції відповідного підрозділу митного органу.

Полтавська митниця ДФС, розглянувши експертний висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України, у своєму листі від 03.06.2015 №314/7/16-70-25-01, переданий на дослідження зразок №1 (компонент моторного палива альтернативного) класифікувала за кодом УКТЗЕД 22072000000, як «спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації» (а.с. 148-149).

Розглянувши матеріали фактичної перевірки, оформленої довідкою №107/16/31/21/38510873 від 22.04.2015, з урахуванням висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів України та листа Полтавської митниці ДФС, Державна фіскальна служба України дійшла висновку про порушення ТОВ «Парком Транс» статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що полягає у зберіганні спирту у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

03 листопада 2015 року Державною фіскальною службою України, на підставі абзацу 11 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000453 від 03.11.2015, яким на позивача накладено штраф у розмірі 906045,62 грн. (а.с. 13).

Відповідно до частини 5 статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР), виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.

Згідно статті 1 Закону № 481/95-ВР, місце зберігання це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

У свою чергу Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) це перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

За змістом частини 6 та 7 статті 2 Закону № 481/95-ВР, встановлено, що внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб'єктів господарювання - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Отже, аналіз викладених положень Закону № 481/95-ВР, свідчить про те, що спирт підлягає зберіганню виключно в місцях зберігання, попередньо включених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Частиною 1 статті 17 Закону № 481/95-ВР, передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР, за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, підставою для застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій на підставі частини 11 частини 11 статті 17 Закону № 481/95-ВР, є встановлення факту зберігання спирту у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

При цьому, під спиртом відповідно до статті 1 Закону № 481/95-ВР, розуміється спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд першої інтсанції виходив з того, що між сторонами відсутній спір в частині факту поставки ДП «Івашківський спиртзавод» компоненту моторного палива альтернативного за ТУ У 24.6-30219014-009:2007 та ТДВ «Узинський цукровий комбінат» компонент палива альтернативного універсального за ТУ У 20.05-00372536-001:2013.

Позивач також не заперечував щодо факту зберігання зазначених товарів на території майнового комплексу, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Енгельса, 39.

Вирішуючи питання чи є поставлений ДП «Івашківський спиртзавод» та ТДВ «Узинський цукровий комбінат» компонент моторного палива альтернативного спиртом, у розумінні Закону № 481/95-ВР, суд першої інтсанції керувався наступним.

Відповідно до Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII, до товарної позиції 2207 УКТЗЕД відноситься спирт етиловий, неденатурований, з концентрацiєю спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та iншi спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатурованi, будь-якої концентрації.

До товарної позиції 2208 УКТЗЕД відноситься спирт етиловий неденатурований з концентрацiєю спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт.

Наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.15 № 401 затверджені Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до вказаних пояснень до товарної позиції 2207 включаються:

(1) неденатурований етиловий спирт з концентрацією спирту 80 об. % або більше;

(2) етиловий спирт та iншi спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації.

Спирт етиловий це спирт, що міститься в пиві, вині, сидрі та інших алкогольних напоях. Його одержують або шляхом зброджування деяких видів цукрів з використанням дріжджів чи інших ферментів і наступною дистиляцією, або штучним шляхом.

Етиловий спирт та iншi спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, є спиртами, змішаними з іншими речовинами, що роблять їх непридатними для питва, але не перешкоджають їхньому використанню для промислових цілей. Використовувані денатуруючі засоби змінюються в різних країнах відповідно до національного законодавства. Ці засоби включають деревний лігроїн, метиловий спирт, ацетон, піридин, ароматичні вуглеводні (бензол і т.д.), барвники.

До цієї товарної позиції включаються нейтральні спирти (ректифікати), тобто етиловий спирт, який містить воду, і з якого шляхом фракційної перегонки були майже цілком вилучені побічні компоненти (вищі спирти, складні ефіри, альдегіди, кислоти і т.д.), що є присутні в першому дистиляті.

Етиловий спирт використовується для багатьох промислових цілей, наприклад, як розчинник для виробництва хімічних продуктів, лаків і т.д., для обігріву та освітлення, для приготування спиртних напоїв.

Згідно висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів України від 22.05.2015 №3190/94-94-57-01-3, результати лабораторних досліджень зразка №1 (компонент моторного палива альтернативного) не відповідають вимогам до спирту етилового ректифікованого, спирту етилового технічного, спирту етилового ректифікованого абсолютованого, біоетанолу згідно з відповідною нормативно-технічною документацією у звязку з наявністю у їх складі компонентів, нехарактерних для зазначених етилових спиртів та біоетанолу.

Відповідно до цього ж висновку, за визначеними органолептичними показниками та якісним складом результати лабораторних досліджень зразка №1 відповідають вимогам до компоненту моторного палива альтернативного згідно ТУ У 24.630219014-009:2007 «Компонент моторного палива альтернативний (КМПА). Технічні умови».

Згідно ТУ У 24.6-30219014-009:2007 КМПА - це антидетонаторний засіб, який призначено для виробництва біопалив моторних альтернативних для двигунів внутрішнього згорання (в тому числі біодизелю), біокомпоненту моторного, а також в якості добавки до бензинів автомобільних.

Компонент моторного палива альтернативний призначений для виробництва біопалива моторних альтернативних для двигунів внутрішнього згоряння (у тому числі біодизелю), біокомпоненту моторного палива.

При цьому, позивач під час розгляду справи не заперечував, що КМПА у своєму складі містить спирт етиловий понад 80 об. %.

Згідно правила 3 (а) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України», у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Відповідно до правила 3 (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Відповідно до Митного тарифу України, антидетонатори, антиоксиданти, iнгiбiтори смолоутворення, загусники, антикорозiйнi препарати та інші готовi присадки, добавки для нафтопродуктiв (включаючи бензин) або для iнших рiдин, які використовують з тiєю самою метою, що і нафтопродукти класифікуються у товарній позиції 3811.

Згідно Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом ДФС від 09.06.15 № 401, препарати товарної позиції 3811 являють собою присадки до нафтопродуктів чи інших рідких продуктів, які використовують з тією самою метою для надання цим продуктам бажаних властивостей, їх підсилення або для усунення або зменшення небажаних властивостей.

Крім нафтопродуктів, з тією ж метою використовуються, зокрема, палива на основі спиртів (наприклад, газохол).

До цієї товарної позиції відносяться присадки до бензину (моторного бензину), у тому числі антидетонатори, що підвищують стійкість різних видів пального до передчасного запалювання і таким чином запобігають детонації. Зазвичай їх основою є тетраетилсвинець чи тетраметилсвинець, а також містять, наприклад, 1,2-диброметан чи монохлорнафталін. До цієї товарної позиції не включаються шлами етилованої антидетонаційної суміші, яка одержана із баків-сховищ етилованої антидетонаційної суміші та які складаються по суті із свинцю, сполук свинцю та оксиду заліза (товарна позиція 2620).

З висновку експертного дослідження Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів України від 22.05.2015 №3190/94-94-57-01-3 вбачається, що КМПА є антидетонатором для біопалив моторних альтернативних. Тому, виходячи з призначення компоненту палива моторного альтернативного з урахуванням правила 3 (а) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України, суд першої інтсанції дійшов вірного висновку, що найбільш конкретний опис КМПА наведено саме у товарній позиції 3811.

Виходячи з призначення компоненту палива моторного альтернативного, його не можна вважати алкогольним і безалкогольним напоєм або оцтом, та класифікувати за товарними позиціями УКТЗЕД 2207 або 2208, навіть за наявності у його складі частки спирту.

Необхідність класифікації КМПА, виготовленого згідно ТУ У 24.630219014-009:2007 у товарній позиції 3811, підтверджується також експертним висновком Харківської торгово-промислової палати від 14.12.2011 №1529/11 (а.с. 23), висновком експерта Херсонської Торгово-промислової палати від 18.11.2014 №Вэ-456 (а.с. 24).

Наведене спростовує висновки відповідача, покладені в основу спірного рішення від 03.11.2015 №000453, оскільки КМПА не є спиртом у розумінні положень Закону № 481/95-ВР, отже його зберігання не вимагає створення місць зберігання, та включення їх до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Крім того, рішення про застосування фінансових санкцій від 03.11.2015 №000453 відповідачем прийнято за формою, наведеною у додатку до Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою КМУ від 02.06.2003 №790.

Разом із тим, відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (Перехідні положення), нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Отже, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податкового кодексу України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган, визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган, а такий обов'язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.

Водночас статтею 113 Податкового кодексу України, передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Таким чином, обов'язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.

Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому, в пункті 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів, контролюючий орган, у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Приписи статті 17 Закону № 481/95-ВР у розглядуваному контексті можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам Податкового кодексу України. Тому форма та порядок направлення відповідних рішень визначаються нормами Податкового кодексу України.

Зазначене стосується також і норм зазначеного раніше Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Форма рішення про застосування фінансових санкцій, передбачена цим підзаконним нормативно-правовим актом, не може застосовуватися контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України, оскільки відповідні норми Порядку в цій частині суперечать приписам Податкового кодексу України, який має вищу юридичну силу та підлягає застосуванню до цих правовідносин з урахуванням Перехідних положень до Кодексу.

Тому з 1 січня 2011 року у контролюючих органів в розумінні Податкового кодексу України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов'язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Державної фіскальної служби України про застосування фінансових санкцій від 03.11.2015 №000453, яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 906045,62 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.