Ухвала суду № 62428283, 01.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1351/16-ц Головуючий в першій інстанції

Провадження № 22ц/774/1648/К/16 суддя Вікторович Н.Ю.

Категорія - 27 ( І ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

УХВАЛА

Іменем України

01 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.

за участю секретаря - Чубіної А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 23 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича, Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа - ОСОБА_6, про визнання дій протиправними і скасування державної реєстрації права власності.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» - Одринський Кирило Андрійович, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С., Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі - ПАТ «ПУМБ», третя особа - ОСОБА_6, про визнання дій протиправними і скасування державної реєстрації права власності.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 04 липня 2007 року між Закритим Акціонерним товариством «Донгорбанк» (надалі - ЗАТ «Донгорбанк», Банк) та ОСОБА_8 укладений кредитний договір №23/07 ФЛ, відповідно до якого Банком відкрито кредитну лінію на ім»я ОСОБА_8 та надано останньому грошові кошти у сумі 750 000,00 доларів США.

У забезпечення виконання зобов'язань даного кредитного договору укладено між Банком та ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено договори поруки.

Впродовж дії вказаного кредитного договору між ОСОБА_8 та Банком укладено численні додаткові угоди, якими встановлювлено нові підвищені відсоткові ставки, змінено валюту виконня зобов'язання, а також складено новий графік зниження заборгованості.

Крім того, з метою забезпечення виконання умов кредитного договору №23/07 ФЛ від 04 липня 2007 року між ЗАТ «Донгорбанк» з однієї сторони та ОСОБА_6 і ОСОБА_2 з іншої сторони, укладено договір іпотеки №21-22-23/07 ФЛ від 04 липня 2007 року, предметом якого є нерухоме майно - нежитлове приміщення, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку із існуванням заборгованості за основним зобов'язанням, 07 серпня 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. вчинено виконавчий напис №1567 про звернення стягнення на прибудовану будівлю (новозбудовану) під літерою А-2, прибудовану до 3-поверхової нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належну на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №23/07 ФЛ від 04 липня 2007 року.

30 січня 2010 року з приводу виконання зазначеного виконавчого напису Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №1567.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2015 року задоволено заяву про забезпечення позову у цивільній справі №210/3991/15-ц за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ПАТ «ПУМБ», приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б., треті особи: ОСОБА_8, Дзержинський відділ ДВС КМУЮ, Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання вказаного вище виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та заборонено відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Дзержинському відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції або будь-якому іншому державному органу, вчиняти будь-які виконавчі дії з приводу виконання виконавчого напису №1567 від 07 серпня 2009 року.

Однак, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою А.Н. винесено постанову щодо повернення стягувачеві виконавчого документу у рамках вказаного виконавчого провадження.

16 лютого 2016 року ним отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на майно, з якої йому стало відомо, що 10 лютого 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським B.C. проведено державну реєстрацію права власності ПАТ «ПУМБ» на нерухоме майно - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач вважає що проведення державної реєстрації права власності здійснено нотаріусом із порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 " Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки на його адресу не надходило жодної вимоги від ПАТ «ПУМБ» стосовно існування заборгованості за основним зобов'язанням, а також про намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

На підстав викладеного, просив суд визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського B.C. під час прийняття рішення та реєстрації права власності ПАТ «Всеукраїнський міжнародний Банк» на прибудовану будівлю (новозбудовану) під літерою А-2, прибудовану до 3-поверхової нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати його, зобов'язати Державну реєстраційну службу України внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про про скасування державної реєстрації права власності ПАТ «Всеукраїнський міжнародний Банк» на зазначене вище нерухоме майно та внести зміни щодо рестрації права власності на зазначене нерухоме майно ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 23 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Скасовано арешт, накладений ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С., ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа - ОСОБА_6, про визнання дій протиправними і скасування державної реєстрації права власності, на прибудовану будівлю (новозбудовану) під літерою А-2, прибудованої до трьох поверхової нежитлової будівлі, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ПАТ «ПУМБ», та заборонити заставляти, продавати, дарувати, обмінювати, іншим шляхом відчужувати прибудовану будівлю, здійснювати щодо вказаного майна нотаріальні та реєстраційні дії.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, вважає, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотань про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. пакету документів, на підставі яких право власності на іпотечне майно зареєстроване за ПАТ «ПУМБ».

Крім того, посилається на неврахування судом того, що на його адресу не надходило жодної вимоги від ПАТ «ПУМБ» стосовно існування заборгованості та щодо майбутнього звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також вважає, що суд не взяв до уваги, що повідомлення № 1139 від 02 липня 2009 року направлено на його адресу ЗАТ «Донгорбанк», а не ПАТ «ПУМБ», а також те, що зазначене повідомлення вже було використано для вчиненення виконавчого напису №1567 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б., не врахувавши, що оригінал цього повідомлення відсутній у пакеті документів, наданих стягувачем приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Войтовському В.С. для реєстрації права власності на предмет іпотеки за ПАТ «ПУМБ».

Посилається й на те, що судом не надано належної правової оцінки постанові державного виконавця від 08 лютого 2016 року про повернення виконавчого документа, а саме виконавчого напису №1567, вчиненого 07 серпня 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б., стягувачеві без виконання.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача ПАТ «ПУМБ» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Позивач ОСОБА_2, будучи завчасно належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи за його апеляційною скаргою в судове засідання не з'явився, надавши 31 жовтня 2016 року до канцелярії апеляційного суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відрядженням до м. Дніпро (а.с. 186-187), яка задоволенню не підлягає.

Згідно із ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Згідно ч. 1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

При цьому, згідно ч. 1 ст. ст. 304 ЦПк України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2016 року колегією суддів було задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відрядженням (а.с. 174, 176).

Зважаючи на неприпустимість зловживання сторонами своїми процесуальними правами та на встановлені процесуальним законодавством України строки розгляду цивільних справ, а також на те, що повторне відкладення розгляду справи за клопотанням позивача ст. 169 ЦПК України не передбачено і викладені в повторному клопотанні про відкладення розгляду справи причини відсутності позивача не є поважними та фактично дублюють попереднє клопотання, колегія суддів визнала неявку позивача в судове засідання неповажною та такою, що (у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ «ПУМБ» - Одринського К.А., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та письмових заперечеь на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 липня 2007 року між ОСОБА_8 та ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ», був укладений кредитний договір №23/07 ФЛ, відповідно до якого Банком відкрито на ім»я ОСОБА_8 кредитну лінію та надано останньому грошові кошти у розмірі 750 000,00 доларів США (а.с.10-11).

Впродовж дії зазначеного кредитного договору між ОСОБА_8 та ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ», укладено додаткові угоди, згідно з умовами яких встановлювалися нові підвищені відсоткові ставки, змінювалася валюта зобов'язання, одночасно з цим складався новий графік зниження заборгованості у відповідності із зміненими процентами та валютою (а.с.12,-13, 14, 15, 16).

У забезпечення виконання забовязань за кредитним договором №23/07 ФЛ від 04 липня 2007 року між ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_2 укладено договір поруки №23/07/02 ФЛ від 27 серпня 2008 року (а.с. 17).

Впродовж дії зазначеного договору поруки між ОСОБА_2 та ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ», 29 липня 2009 року, укладено додаткову угоду, згідно з умовами якої встановлювлена нова підвищена відсоткова ставка кредитного договору №23/07 ФЛ від 04 липня 2007 року (а.с.19).

04 липня 2007 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ», укладений кредитний договір №22/07 ФЛ, відповідно до якого Банком відкрито кредитну лінію на ім'я ОСОБА_2 та надано останньому грошові кошти у розмірі 375 000,00 доларів США (а.с.20).

Крім того, 04 липня 2007 року між ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_6, укладено кредитний договір №21/07ФЛ, про видачу останньому суми кредиту у розмірі 475 000,00 доларів США.

У забезпечення виконання зобов'язань по кредитним договорам №23/07 ФЛ від 04 липня 2007 року, №22/07 ФЛ від 04 липня 2007 року, та №21/07ФЛ від 04 липня 2007 року, між ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ», з однієї сторони, та громадянами ОСОБА_2 і ОСОБА_6 з іншої, 04 липня 2007, року укладено іпотечний договір №21-22-23/07ФЛ, відповідно до умов якого, іпотекодавці передали в іпотеку нерухоме майно, загальною площею 1420,2 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцям по 1/2 частині відповідно (а.с.21-25), та до якого було внесено відповідні зміни та доповнення згідно договору від 27 серпня 2008 року (а.с.26-27).

З метою усунення порушених кредиторських зобов'язань та врегулювання простроченої заборгованості іпотекодателям було вручено особисто під підпис іпотечні вимоги згідно ст.35 ЗУ «Про іпотеку», а саме: за кредитним договором №21/07ФЛ від 04 липня 2007 року - повідомлення №1138 від 02 липня 2009 року на ім'я ОСОБА_6 (а.с.107); за кредитним договором №22/07ФЛ від 04 липня 2007 року - повідомлення №1139 від 02 липня 2009 року на ім'я ОСОБА_2 (а.с.108); за кредитним договором №23/07ФЛ від 04 липня 2007 року - повідомлення №1140 від 02 липня 2009 року на ім'я ОСОБА_6 (а.с.109), повідомлення №1141 від 02 липня 2009 року на ім'я ОСОБА_2 (а.с.110), повідомлення №1142 від 02 липня 2009 року на ім'я ОСОБА_8 (а.с.111).

07 серпня 2009 року ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «ПУМБ», вчинено виконавчий напис №1567, виданий 07 серпня 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. про звернення стягнення на прибудовану будівлю (новозбудовану) під літерою А-2, прибудовану до 3-поверхової нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та на праві власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с.28).

30 січня 2010 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито відповідне виконавче провадження з приводу виконання виконавчого напису №1567, виданого 07 серпня 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10 серпня 2011 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_8 до ПАТ «Донгорбанк», приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б., третя особа відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та його скасування (а.с.116-120).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 вересня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_2 до ПАТ «ПУМБ», приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б., треті особи ОСОБА_8, Дзержинський ВДВС КМУЮ, Державна виконавча служба України Відділ примусового виконання рішень, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та заборонено Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Дзержинському ВДВС КМУЮ, або будь-якому іншому державному органу, вчиняти будь-які виконавчі дії з приводу виконання виконавчого напису №1567, вчиненого 07 серпня 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. за заявою ЗАТ «Донгорбанк» про задоволення вимог банку за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки - прибудовану будівлю (новозбудовану) під літерою А-2, прибудовану до 3-х поверхової нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належну на праві приватної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с.29-30).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «ПУМБ», приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б., треті особи ОСОБА_8, Дзержинський ВДВС КМУЮ, Державна виконавча служба України Відділ примусового виконання рішень, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Провадження в частині позову ОСОБА_6 до ПАТ «ПУМБ», приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б., треті особи, - ОСОБА_8, Дзержинський ВДВС КМУЮ, Державна виконавча служба України Відділ примусового виконання рішень, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, продовжено в загальному порядку (а.с.122-123).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2016 року позов ОСОБА_6 до ПАТ «ПУМБ», приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б., треті особи ОСОБА_8, Дзержинський ВДВС КМУЮ, Державна виконавча служба України Відділ примусового виконання рішень, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України (а.с.124-125).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. від 08 лютого 2016 року, виконавчий напис №1567, виданий 07 серпня 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б., повернуто стягувачу - ПАТ «ПУМБ» на підставі його заяви про повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання від 02 лютого 2016 року (а.с.31-33).

09 лютого 2016 року, керуючись ст.37 ЗУ «Про іпотеку», в порядку, передбаченому нормами ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ПАТ «ПУМБ» звернулось із заявою вих.№61-05-54 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. для проведення реєстраційних дій (а.с.112).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №52989007 від 10 лютого 2016 року, право власності на нерухоме майно, загальною площею 1420,2 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1, зареєстровано за ПАТ «ПУМБ» 10 лютого 2016 року, за реєстровим №13191695 (а.с.113-114).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для скасування державної реєстрації права власності на спірне майно за ПАТ «ПУМБ» відсутні, а позовні вимоги є необгрунтованими та недоведеними.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частині першій статті 36 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із положеннями частини третьої зазначеної статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому, згідно частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Згідно частини другої цієї статті рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», 328, 335, 376, 392 ЦК України слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

Аналогічний правовий висновок викладено у Постановах Верховного Суду України №1685цс16 від 21.09.2016 року та №6-504цс16 від 12.10.2016 року, який згідно ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки повинно відбуватися в позасудовому порядку, на підставі погодженого застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю, тобто ПАТ «ПУМБ», права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання будь-якого із зобов'язань за кредитними договорами у порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку", передбачено умовами Розділу 4 Іпотечного договору №21-22-23/07 ФЛ від 04.07.2007 року із наступними змінами та доповненнями. Зокрема, сторони дійшли згоди, що право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавців до іпотекодержателя на підставі одностороннього рішення іпотекодержателя про прийняття у власність предмета іпотеки в рахунок виконання основоного зобов'язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, викладений у п.п. 4.8-4.10 цього Договору, є правовою підставою для реєстрації права влоасності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки (а.с. 21-27).

Оскільки, позичальники не сплатили заборгованість за договорами кредиту та нарахованими процентами, ПАТ «ПУМБ», в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», реалізував своє право та звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності.

Доводи позивача ОСОБА_2 про те, що ПАТ «ПУМБ не повідомив його про наявність заборгованості та про намір звернути стягнення на пре\дмет іпотеки не можуть бути підставою для скасування рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Так, згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встанволені судовим рішеннями у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законої сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встанвоелні ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 20 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 10 серпня 2011 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_8 до ПАТ «Донгорбанк», приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Тактарова В.Б., третя особа відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та його скасування.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_2 не заперечував факту неналежного виконання кредитних зобов'язань, банк у встановленому законом порядку направляв на адресу боржників повідомлення з вимогами про погашення заборгованості та зазначав про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.116-120).

Крім того, в матеріалах справи наявні копії цих повідомлень (а.с. 107 - 111).

Тобто, ОСОБА_2 був повідомлений про наявність заборгованості та не вчинив дій щодо її погашення, а тому ПАТ «ПУМБ» мав правові підстави, передбачені Розділом 4 Іпотечного договору №21-22-23/07 ФЛ від 04.07.2007 року із наступними змінами та доповненнями, для прийняття рішення про реєстрацію за собою права власності на предмет іпотеки, доводи ж апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги, що повідомлення № 1139 від 02 липня 2009 року направлено на його адресу ЗАТ «Донгорбанк», а не ПАТ «ПУМБ», колегією суддів відхиляються з огляду на те, що ПАТ «ПУМБ» є правонаступником всіх прав та обв'язків ПАТ «Донгорбанк».

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги, що вищезазначене повідомлення вже було використано для вчиненення виконавчого напису №1567 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б., не мають правового значення для вирішення даного спору. Більш того, з наявних у матеріалах справи копій повідомлень на адресу ОСОБА_2 щодо наявності заборгованості вбачається, що його було попереджено про можливе звернення стягнення на премет іпотеки у порядку передбаченому законом України «Про іпотеку» та іпотечним договором (а.с. 107-111), тобто ОСОБА_2 був належним чином повідомлений, як про можливість звернення стягнення шляхом вчинення виконавчого напису, так і шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, а повідомлення банком про те у який саме спосіб буде проведено звернення стягнення на предмет іпотеки, а ні чинне законодавство України, а ні умови укладеного сторонами іпотечного договору, не передбачено.

Відхиляються колегією суддів й посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не надано належної правової оцінки постанові державного виконавця від 08 лютого 2016 року про повернення виконавчого документа, а саме виконавчого напису №1567, вчиненого 07 серпня 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б., стягувачеві без виконання, як такі, що не мають правового значення для вирішення даного спору.

Так, як зазначено вище, ПАТ «ПУМБ» мав правові підстави для реєстрації за собою права власності на нерухоме іпотечне майно у порядку та на умовах, передбачених ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та Розділом 4 Іпотечного договору №21-22-23/07 ФЛ від 04.07.2007 року із наступними змінами та доповненнями. Повернення ж виконавчого напису №1567, виданого 07 серпня 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б., про звернення стягнення на це майно, не перешкоджає ПАТ «ПУМБ» реалізувате своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, оскільки вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на іпотечне майно та визнання за іпотекодержателем права власності на іпотечне майно є самостійними способами захисту порушеного права іпотекодержателя (тобто ПАТ «ПУМБ») та їх одночасне застосування не заборонено.

Доводиапеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами тафактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, а інші доводи апеляційної скарги доводів суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суду вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 303, 308, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: