Постанова № 62427725, 02.11.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1199/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Петренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2016 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 23303,87 грн, в якій посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою узгоджених грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, не направив свого уповноваженого представника для участі у справі, заперечень проти позову не подав.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 12 травня 2015 року ОСОБА_1 подано до Карлівської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік, в якій самостійно визначено суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 23303,87 грн /а.с.6-7/.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, вказані суми самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб відповідачем в добровільному порядку сплачені не були.

Судом встановлено, що сума несплаченого відповідачем у встановлений Податковим кодексом України строк податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначена у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік є сумою податкового боргу відповідача.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

08 лютого 2016 року Карлівською ОДПІ винесено податкову вимогу форми "Ф" № 124-23 на суму 23303,87 грн, яка була направлена на адресу відповідача та вручена останньому, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення /а.с. 28/.

Доказів оскарження відповідачем вказаної податкової вимоги суду не надано.

Таким чином за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 23303,87 грн, що підтверджується витягом з інтегрованої картки наданої позивачем відносно відповідача /а.с.26/.

Пунктом 87.11. статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 23303,87 грн (двадцять три тисячі триста три гривні 87 копійок) на р/р №33113341700500, код 37969661, одержувач: Чутівське УК /смт. Чутове/ 11010500, МФО 831019, Чутівська селищна рада ГУДКС в Полтавській області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2016 року.

СуддяІ.Г. Ясиновський