Ухвала суду № 62427562, 03.11.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Семенюка К. М.

Суддів Давнього В.П., Попова Г.Г.

при секретарі Тимчук А.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні за участю прокурора Воловідника Р.І., адвоката Марковського І.А., діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, матеріали кримінального провадження №12016260150000729 від 26.10.2016 року за апеляційною скаргою Марковського І.А. в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2016 року про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий СВ Сторожинецького ВП ГУНП України в Чернівецькій області Богатир Л.П. за погодженням із прокурором Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області Воловідником Р.І., звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2016 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, працюючого по найму, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19 год. 00 хв. 25 грудня 2016 року.

Одночасно для забезпечення виконання обов'язків ОСОБА_2 передбачених КПК України був визначений розмір застави у межах 70 (сімдесяти) розмірів мінімальної заробітної плати у сумі 101500 ( сто одна

тисяча п'ятсот ) гривень, які можуть бути внесені, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем.

Провадження № 11-сс/794/180/16 Головуючий у І інстанції Дячук О.О.

Категорія ст.183 КПК України Доповідач Семенюк К.М.

У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_2 ряд обов'язків та роз'яснено йому порядок послідуючих його дій.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що надані слідчим та прокурором докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, а також про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які унеможливлюють застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених у клопотанні, а саме те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового слідства та суду, зокрема виїхати за кордон, впливати на потерпілу та свідків.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, адвокатом Марковським І.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, було подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 та обрати більш м'який вид запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту або застави у значно меншому розмірі.

При цьому апелянт посилається на те, що в ході розгляду клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчим та прокурором не було надано доказів, що доводили обставини, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, що в ухвалі суду, слідчий суддя посилається на процесуальні дії, проведені на досудовому слідстві з порушенням вимог КПК України, а саме, з порушенням права на захист підозрюваного (без участі захисника), що є недопустимим доказом.

Вважає, що посилання суду на те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового слідства, зокрема, виїхати за кордон та впливати на потерпілу та свідків є безпідставним, що обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із заставою у максимальному розмірі є надто суворим запобіжним заходом.

Також вважає, що районним судом не було взято до уваги те, що ОСОБА_2 притягається до кримінальної відповідальності вперше, раніше не судимий, шкода потерпілій відшкодована в повному обсязі, молодий вік підозрюваного, і що вчинене кримінальне правопорушення не є проти життя та здоров'я.

Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката, який підтримав подану апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, міркування прокурора, який вважає, що ухвалу слідчого судді, як законну слід залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката підозрюваного, як необґрунтовану без задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів прийшла до наступного.

Як вбачається із наданих в апеляційний суд матеріалів провадження, Сторожинецьким відділом поліції головного управління національної поліції у Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260150000729 від 26.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за яким 26.10.2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у його вчиненні.

Зібрані досудовим розслідуванням матеріали свідчать про те, що дії ОСОБА_2, які були вчинені ним 23 жовтня 2016 року можуть були кваліфіковані за ч. 3 ст.186 КК України.

27 жовтня 2016 року ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2

Колегія суддів, приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв законне та належним чином вмотивоване рішення.

Так, слідчий та прокурор в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, навів обґрунтування підозри ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, оскільки останній скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення воді від 4 до 8 років та вірно зазначив ризики того, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоди кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, тим самим продовжити свою злочинну діяльність, тобто здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

З матеріалів, поданих разом із клопотанням слідчого, вбачається, що ОСОБА_2 є особою раніше не судимою, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України, тобто як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Вказане підтверджується протоколом прийняття заяви потерпілої від 26.10.2016 року про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом допиту потерпілої від 26.10.2016 року, протоколами допиту інших підозрюваних.

Крім цього, кримінальне правопорушення було вчинене ним у нічний час, а це дає можливість колегії суду, зробити висновок про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 може продовжити свою злочинну діяльність.

Враховуючи те, що домашній арешт або особисте зобов'язання не обмежує відвідування останнього іншими сторонніми особами, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, було вчинене ним у нічний час, а також те, що існують ризики переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливання на потерпілого та свідків, перешкоди кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення. Тому, на думку колегії суддів, вищевказані запобіжні заходи не зможуть забезпечити в повному об'ємі унеможливлення продовження ним злочинної діяльності.

Як вбачається із наданих матеріалів провадження, на стадії досудового розслідування ще не встановлені та не допитані усі свідки даного кримінального правопорушення, з якими не проведені необхідні слідчі дії.

Крім цього, як було встановлено під час досудового розслідування, підозрюваний ОСОБА_2 тісно підтримує зв'язки з двома іншими підозрюваними у справі - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знайомий із свідком ОСОБА_7, а це в свою чергу свідчить про те, що останній матиме реальну можливість впливати на них незаконно з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що в даному випадку слідчим та прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність достатніх підстав вважати, що забезпечити належну поведінку ОСОБА_2 шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, неможливо.

Тому наведені в апеляції доводи адвоката Марковського І.А. в інтересах підзахисного ОСОБА_2 про безпідставність ризиків вказаних у клопотанні слідчим та прокурором, а слідчим суддею в ухвалі суду є непереконливими та спростовуються наданими матеріалами кримінального провадження.

Крім цього, посилання адвоката в апеляції на те, що завдану шкоду потерпілій, ОСОБА_2 відшкодовано в повному обсязі є безпідставним, оскільки як вбачається із наданих матеріалів провадження, зокрема, із протоколу допиту потерпілої від 26.10.2016 року (а.с. 9), в якому зазначено, що сума усіх викрадених коштів становить 65 тисяч гривень. На даний час повернуто 30 тисяч гривень, але хто їх повернув їй не відомо. Таким чином, у потерпілої наявні претензії щодо відшкодування решти грошових коштів в сумі 35 тисяч гривень та суми пошкодженого грошового терміналу, яка складає 20 тисяч гривень.

Інші посилання адвоката є також необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

За таких обставин, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка належним чином може забезпечити необхідну поведінку останнього.

Не допустив суддя порушень і при визначенні розміру застави, оскільки він визначений слідчим суддею в межах встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 407, 422, 423 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Марковського І.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити - без задоволення, а ухвалу слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України - без зміни.

Головуючий К.М.Семенюк

Судді В.П. Давній

Г.Г. Попов

Копія вірна: суддя