Рішення № 62426418, 01.11.2016, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3951/16

Провадження № 2/183/2234/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю секретаря Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новомосковськ Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Василівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визначення факту володіння часткою заповідального майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених та уточнених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний батько ОСОБА_3, залишивши їй за заповітом від 05 вересня 2011 року у спадок житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельну частку (пай), майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства в розмірі 3051 грн. або 0,14 відсотків в СВ "Отрадне" с. Всесвятське Новомосковського району Дніпропетровської області. Окрім неї спадкоємцем першої черги є її рідна сестра ОСОБА_2, якій батько за своєю волею нічого не заповів. Інших спадкоємців першої черги після смерті батька немає.

В строк, передбачений ст. 1270 ЦК України, вона звернулась до Новомосковськом районної держаної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, та коли, в листопаді 2015 року вона знову звернулась для отримання свідоцтва про право на спадщину, держаний нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтв, вказавши в листі, що вона не може визначитись із частками на спадщину між нею та її сестрою ОСОБА_2, яка теж подала заяву про прийняття спадщини на підставі того, що вона є непрацездатною та згідно закону має обов'язкову частку спадщини, незалежно від змісту заповіту.

Оскільки батька доглядала тільки позивач, а її сестра ніяким чином в догляді за батьком участі не приймала, вона подала до суду позов про усунення ОСОБА_2 від права спадкування за законом після смерті батька.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2016 року у задоволенні позовних вимог їй було відмовлено.

Позивач вважає, що на підставі ст. 1241 ЦК України, вона, як спадкоємець за заповітом, має право на ? частини (75%) всього заповідального майна, а її сестра ОСОБА_2 як спадкоємець за законом, відповідно на ? (25 %) вказаного майна, у зв'язку з чим проситьсуд визначити факт володіння нею ? частками (75 %) всього заповідального майна після смерті батька ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом, в тому числі: житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельною часткою (пай) (державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1, виданий Новомосковською районною державною адміністрацією 15 березня 2004 року), майновим паєм члена колективного сільськогосподарського підприємства в розмірі 3051 грн. або 0,14 відсотків в СВ "Отрадне" (ТОВ "Надія") с. Всесвятське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні з позицією щодо позовних вимог однозначно не визначилась, декілька раз змінюючи думку стосовно позовних вимог. Проте в судових дебатах не заперечувала проти задоволення позову.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, за життя ОСОБА_3 05 вересня 2011 року склав заповіт, яким заповідав ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1, земельну частку (пай) (державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1, виданий Новомосковською районною державною адміністрацією 15 березня 2004 року), майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства в розмірі 3051 грн. або 0,14 відсотків в СВ "Отрадне" с. Всесвятське Новомосковського району Дніпропетровської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

15 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадкового майна за законом та заповітом.

07 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадкового майна, яка має право на обов'язкову частку в спадщині.

17 листопада 2015 року ОСОБА_1 подала до Новомосковської районної державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Листом від 17 листопада 2015 року позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим 05 вересня 2011 року, оскільки із представлених документів неможливо визначити вартість обов'язкової частки у спадщині відповідно до вимог ст. 1241 Цивільного кодексу України.

Позивачем пред'явлені позовні вимоги про визначення факту володіння нею ? частками (75 %) всього заповідального майна після смерті батька ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом, в тому числі: житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельною часткою (пай) (державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1, виданий Новомосковською районною державною адміністрацією 15 березня 2004 року), майновим паєм члена колективного сільськогосподарського підприємства в розмірі 3051 грн. або 0,14 відсотків в СВ "Отрадне" (ТОВ "Надія") с. Всесвятське Новомосковського району Дніпропетровської області, які вона підтримала в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не передбачено діючим законодавством, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Понесені судові витрати позивачеві не відшкодовувати.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а особами відсутніми в судовому засіданні - з наступного за днем вручення його копії.

Суддя Г.Є. Майна