Ухвала суду № 62417310, 02.11.2016, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.11.2016

Справа № 497/1060/15-ц

Провадження № 2/497/5/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про розгляд заяви судді про самовідвід

02.11.2016 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання Ковтун О.І.,

представників позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград заяву головуючого судді про самовідвід по цивільні справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та немайнової моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2015 року до суду надійшла названа цивільна справа, яка перебувала у провадженні судді Калібової М.М. (а.с.31 т.1).

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 06.07.2016 року № 63 було призначено повторний автоматичний розподіл даної справи у звязку із знаходженням головуючої судді Калібової М.М. на тривалому лікарняному (більше 21 календарного дня) (а.с.188 т.2).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2016 року справу передано на розгляд судді Кодінцевій С.В. (а.с.189 т.2).

Ухвалою від 13.07.2016 року суддя Кодінцева С.В. прийняла справу до свого провадження (а.с.190).

Справа призначалася до розгляду на: 05.09.2016 року, на 03.10.2016 року, на 02.11.2016 року (а.с.101, 205, 219 т.2).

Позивачка ОСОБА_3 в судові засідання не прибувала, подала заяву про розгляд справи у її відсутність за участю представника (а.с.217 т.2).

В жодне із зазначених судових засідань відповідачка ОСОБА_4, та її представники: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не зявлялися.

Відповідачка ОСОБА_4 жодних заяв, клопотань, пояснень до суду не надавала.

Тоді як від представника ОСОБА_5 щоразу до суду надходили клопотання різного змісту про відкладення розгляду справи (а.с.202-203, 213, 221 т.2).

02 листопада 2016 року до суду надійшла заява представника відповідачки про відвід судді (а.с.228-229 т.2), в задоволенні якої було відмовлено (а.с.240-241 т.2).

Суддею Кодінцевою С.В. заявлено самовідвід по даній справі, який мотивовано тим, що з метою усунення будь-яких сумнівів сторін по справі щодо обєктивності, неупередженості головуючого по справі, що може позначитися на процесі розгляду справи, що є неприпустимим та прямим втручанням в права сторони в судочинстві, з метою недопущення порушення п.1 ст.6 Конвенції, та з урахуванням висновків ЄСПЛ у рішенні в справі «Мироненко та Мартиненко проти України», де суд дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за обєктивним критерієм, побоювання заявників щодо безсторонності судді, визнав обєктивно обґрунтованими та оцінив як порушення ст. 6 п.1 Конвенції.

Представники позивача заперечували щодо заявленого самовідводу суддею.

Розглянувши заяву про самовідвід судді, пояснення представників позивачки, суд прийшов до висновку, що заява судді Кодінцевої С.В. про самовідвід підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 02.11.2016 року представник відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_5 надіслала заяву про відвід головуючому судді Кодінцевій С.В., в задоволенні якої було відмовлено (а.с.228-229, 240-241 т.2).

З цього вбачається, що відповідачка по справі та її представник виражають недовіру судді та мають сумніви щодо обєктивного розгляду справи.

Згідно ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру…».

Виходячи із положень ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського Суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст.ст.2, 8 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».

Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським Судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (рішення від 20.07.2006 р. п. 24 рішення).

Статтею 20 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і засад адміністративного судочинства.

Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі Лавентс проти Латвії (Lavents c. Lettonie) зазначив, що по-перше, йдеться про субєктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен субєктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати обєктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зайняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та обєктивної безсторонності тісно повязані між собою (див., серед інших, рішення у справах «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar c. Royaume-Uni) і «Томанн проти Швейцарии» (Thomann c. Suisse) від 10 червня 1996 року, Recueil 1996-111, c. 792 та 895, відповідно, п. 30, а також «Екедемі Трейдинг ЛТД.» та інші проти Греції» (Academy Trading Ltd. Et autres c. Grece) від 04 квітня 2000 року, № 30342/96, п. 43, і «Дактарас проти Литви» (Daktaras c. Lituanie) від 11 січня 2000 року, № 42095/98, п. 30, неопубліковані).

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви судді Кодінцевої С.В. про самовідвід, надавши таким чином відповідачці та її представнику усі необхідні гарантії для зняття можливості будь-якого правомірного сумніву стосовно його безсторонності та неупередженості.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.20, 23, 24 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву судді Кодінцевої С.В. про самовідвід - задовольнити.

Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та немайнової моральної шкоди - передати до канцелярії суду для належного проведення повторного автоматичного розподілу справи № 497/1060/15-ц, провадження № 2/497/5/16.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кодінцева С.В.