Ухвала суду № 62416715, 01.11.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/17456/16-ц Провадження № 22-ц/772/3220/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

01 листопада 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2016 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2016 року закрито провадження в цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотека.

Не погодившись із даною ухвалою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» через свого представника подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність ухвали суду першої інстанції просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 вимоги апеляційної скарги підтримала на умовах, викладених у ній, і просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в письмових запереченнях, а її представники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проти вимог апеляційної скарги заперечували, просять залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Інші особи, які беруть участь у справі, повідомлені в установленому порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не зявилися, що відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача і відповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Закриваючи провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 статті 205 ЦПК України суд першої інстанції виходив із того, що наявне судове рішення, яке набрало законної сили і яким врегульовано спірні правовідносини між даними сторонами щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру №86, яка розташована в будинку №5 «а» в м. Вінниці, а посилання позивача на наявність відмінних підстав і предмету позову в даній справі, не підтверджені її матеріалами.

Проте такий висновок суду першої інстанції зроблений без урахування всіх обставин справи, та з порушенням норм процесуального права.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України провадження у цивільній справі може бути закрито з підстав наявності рішення в іншій справі, що набрало законної сили, якщо в обох справах є тотожними одночасно сторони, підстави і предмет позову.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Зміна хоча б однієї із зазначених складових не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави для закриття провадження у справі.

В березні 2012 року ПАТ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Калинівського районного суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якій, зокрема, просило ухвалити рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки (майнова порука) №PCNL-В00/160/2006 від 28.07.2006 року, договором неступної іпотеки (майнова порука) №PML-B00/039/2008 від 03.03.2008 року, а саме житлову квартиру №86, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Шевченко, будинок 5 «а», належну ОСОБА_3, ОСОБА_4, для задоволення вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що виникли на підставі:

кредитного договору №CNL-B00/160/2006 від 28.07.2006 року в розмірі 21344,57 доларів США, що еквівалентом станом на 03.03.2012 року складає 142915,36 грн. та суму пені в сумі 141152,29 грн.

кредитного договору №ML-B00/039/2008від 03.03.2008 року, в розмірі 18464,81 доларів США, що еквівалентом станом на 03.03.2012 року складає 142472,89 грн., та суму пені у розмірі 79939,51 грн. (а.с. 144).

Скасовуючи рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2014 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та ухвалюючи в цій частині нове рішення від 24 липня 2014 року про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд Вінницької області виходив з того, що районний суд не зазначив у резолютивній частині рішення початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації та спосіб реалізації предмета іпотеки.

Крім того, апеляційний суд при ухваленні зазначеного рішення виходив із того, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті (набрав чинності 7 червня 2014 року), згідно з яким предмет іпотеки не може бути примусово стягнутий (відчужений без згоди власника), при цьому наявні всі умови для застосування цього закону України.

З такими висновками апеляційного суду погодилася колегія судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 26 листопада 2014 року.

Натомість звертаючись в міський суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки в серпні 2016 року ПАТ «ОТП Факторинг Україна» просило в рахунок погашення заборгованості за тими самими кредитними договорами звернути стягнення на той же предмет іпотеки для погашення заборгованості в розмірі 39809,38 доларів США, що еквівалентом на 03.03.2012 року складає 317945,56 грн. та пені в розмірі 221091,80 грн. та застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки із застосуванням процедури, передбаченої статтями 39, 40 Закону України «Про іпотеку», а саме шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, за початковою ціною, яку визначить субєкт оціночної діяльності в ході виконавчого провадження, але не нижчою за 343683 грн., що визначена сторонами на час укладання договору іпотеки, тобто предмет позову матеріально-правова вимога позивача до відповідача є відмінним від раніше заявленого (а.с. 8).

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішенням суду, яке набрало законної сили, вже врегульовано спірні правовідносини між даними сторонами щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

7 червня 2014 року набув чинності Закон України від 3 червня 2014 року N 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон N 1304-VII), згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття "мораторій" у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).

Таким чином, установлений Законом N 1304-VII мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в справі №6-1356цс15 і підлягає врахуванню судами при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин відповідно до ч. 2 статті 214 ЦПК України.

Суд першої інстанції не звернув увагу на триваючий характер правовідносин між сторонами, а також на ту обставину, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» має застосовуватися за наявності певних передбачених ним умов, які можуть змінюватися чи припинятися з часом.

Отже висновок суду першої інстанції про те, що рішення апеляційного суду Вінницької області від 24 липня 2014 року є підставою для закриття провадження в даній цивільній справі є помилковим, а оскаржувана ухвала незаконною.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 311, 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2016 року скасувати, а справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_10Судді: Згідно з оригіналом: Суддя апеляційного суду:/підпис/ ОСОБА_11 /підпис/ ОСОБА_12 ОСОБА_10