Рішення № 62413387, 13.10.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/16706/15-ц

№2/760/948/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 жовтня 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Коробенка С.В.

при секретарі Семененко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 та з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки (шляхом визнання за банком власності на неї) в рахунок погашення боргу за кредитним договором.

Позивач посилається на те, що 05 листопада 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №1889/ФКВ-07, відповідно до умов якого Відповідачу був наданий кредит в сумі 100000 доларів США під 14,3% річних строком до 04.11.2019р.

В той же день між ТОВ «Укрпромбанк» та Відповідачем з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором було укладено Іпотечний договір №1889/Zфквіп-07, відповідно до умов якого Іпотекодавець (Відповідач) передав Іпотекодержателю (ТОВ «Укрпромбанк») в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Позивач вказує, що на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги від 02.07.2010р. він отримав від ТОВ «Укрпромбанк» права кредитора за кредитним та забезпечувальним договором, укладеним з ОСОБА_1

Позивач вказує, що ОСОБА_1 не виконує своїх обов'язків за договором, у зв'язку з чим Позивач, скориставшись своїм правом, направив вимогу йому про повернення усієї суми кредиту з нарахованими відсотками достроково, а також попередив про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку незадоволення вимог про повернення кредиту.

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованість Відповідача станом на 28 липня 2015 року вона становить:

- прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 540141,04 гривень;

- прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 55759,32 гривень.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх договірних зобов'язань, ПАТ «Дельта Банк» в погашення зазначеної вище заборгованості просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання на нього права власності.

У судовому засіданні представник Позивача заявлений позов підтримала, надала висновок про оцінку квартири АДРЕСА_1, згідно з яким вартість такої квартири становить 1085000 гривень.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За наявності згоди представника Позивача суд ухвалив розглядати справу у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 05 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий Банк» та ОСОБА_1 (Відповідач) був укладений Кредитний договір №1889/ФКВ-07, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит в сумі 100000 доларів США зі сплатою щорічної процентної ставки в розмірі 14,3%, строком до 04 листопада 2019 року. (а.с. 7-20)

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Укрпромбанк» як іпотекодержателем з однієї сторони та ОСОБА_1 як іпотекодавцем з іншої сторони було укладено Іпотечний договір №1889/Zфквіп-07 від 05.11.2007 року.

Відповідно до п.1.1., 1.2. договору іпотеки Іпотекодавець передав Іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, яким є квартира, загальною площею 51,5 кв.м., житловою - 29,10 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з Договором про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку га користь Дельта Банку від 30.06.2010 року, ПАТ «Дельта Банк» отримав права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, укладеними між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1

Встановлено, що в порушення умов Кредитного договору Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував, графіку погашення заборгованості за кредитом не дотримувався.

Встановлено, що у зв'язку з порушенням Відповідачем графіку погашення кредиту та виплати процентів за користування кредитом 21 серпня 2015 року банком на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про повернення простроченої заборгованості протягом 30 днів, з попередженням про дострокове стягнення усієї суми кредиту та нарахованих процентів у випадку невиконання вимоги..

Як вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості Відповідача, станом на 28 липня 2015 року вона становить 595900,36 гривень та складається з наступного:

- прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 540141,04 гривень;

- прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 55759,32 гривень.

Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 28.07.2015 року відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Частиною 6 ст.3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а з урахуванням положень ч.3 ст.33, статей 36, 37 цього Закону - шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, якщо в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі передбачений саме такий спосіб звернення стягнення.

Пунктом 4.4.1 Договору іпотеки передбачено, що у випадку настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержавтель вправі задовольнити свої вимоги шляхом прийняття предмету іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобов'язання.

У правовій позиції, викладеній у справі №6-1219цс16 (постанова від 14.09.2016р.) Верховний Суд України звернув увагу на наступне. Аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України Верховний Суд дійшов висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому в разі встановлення в договорі такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки як набуття іпотекодержателем права власності на обтяжене іпотекою майно, останній вправі вимагати застосування такого способу звернення стягнення у судовому порядку.

Згідно зі Висновком суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 (ТОВ «Експертна компанія «Професіонал»), вартість двокімнатної квартири на 1 поверсі 9-поверхового будинку загальною площею 51,5 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_1, станом на 04.05.2016р. складає 1085000 гривень.

У зв'язку з викладеним позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за Позивачем права власності на нього слід визнати обґрунтованими та їх задовольнити.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з Відповідача на користь держави також підлягає судовий збір в розмірі 3654 гривень.

Керуючись статтями 525, 526, 530, 625, 651, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 79, 88, 113, 169, 209, 212-215, 218, 223, 226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» за Кредитним договором №1889/ФКВ-07 від 05.11.2007р. в сумі 595900,36 гривень, звернути стягнення на двокімнатну квартиру загальною площею 51,50 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на праві власності ОСОБА_1, і яка є предметом іпотеки за Договором іпотеки №1889/Zфквіп-07 від 05.11.2007 року, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» права власності на неї за ціною на рівні 1085000 гривень.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» право власності на двокімнатну квартиру загальною площею 51,50 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відстрочити виконання рішення суду на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 3654 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: