Постанова № 62413373, 22.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/857/16

у справі № 760/9059/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Січкар Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

18.05.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить:

- Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_1.

- Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 та здійснити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 30.12.2015 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він у зв'язку з досягненням пенсійного віку звернувся до відповідача з приводу призначення йому пенсії на пільгових умовах, однак листом № 2168/09 від 18.02.2016 року ОСОБА_1 було відмовлено через недостатність пільгового стажу та не проведення атестації посади маляра.

Зазначає, що ним додатково було надано відповідачу документи на підтвердження свого права на пенсію на пільгових умовах, але листом № 3161/09 від 14.03.2016 року знову було відмовлено у призначені пенсії.

Позивач вважає, відмову відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною, а тому просить суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Зазначила, що період роботи з 10.08.1989 року по 31.08.1990 року відповідачем до пільгового стажу не може бути зарахований, оскільки посада помічника маляра не передбачена Списком №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, а тому право виходу на пенсію у відповідача виникне після досягнення ним 57 років, в той час, як на даний момент йому виповнилося 56 років.

Крім того посилається, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене атестацією робочих місць, проте згідно долучених до заяви документів в наказі від 10.01.1996 року № 2 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» відсутній перелік робочих місць, які були атестовані.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на станції технічного обслуговування автомобілів №3 (СТО-3) Київського обласного підприємства автомотосервіса і торгівлі «КИЇВАВТОМОТОСЕРВІС» з 01.08.1989 року по 25.02.1994 року на посаді маляра, що підтверджується записами трудової книжки, довідкою та наказами (10,13-20).

30.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, однак листом № 2168/09 від 18.02.2016 року позивачу було відмовлено через недостатність пільгового стажу та не проведення атестації посади маляра (а..6-7).

26.02.2016 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах та додатково надав відповідачу документи на підтвердження свого права на пенсію на пільгових умовах, але листом № 3161/09 від 14.03.2016 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначені пенсії (а.с.8-9).

Відповідно до положень п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, посада маляра, на якій працював ОСОБА_1, передбачена Списком №2, розділ ХХХІІІ «загальні професії».

Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що період роботи з 10.08.1989 року по 31.08.1990 року не може бути зарахований до пільгового стажу позивача, оскільки посада помічника маляра не передбачена Списком №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10.

Разом з тим, згідно ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Крім того, відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

Відповідно до п.3 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» N 637 від 12.08.1993 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином вбачається, що наданими позивачем первинними документами, як трудовою книжкою, так і архівними довідками, підтверджується наявність пільгового стажу у період, що оспорюється відповідачем.

З огляду на викладене вище , суд вважає, що ОСОБА_1 станом на час звернення з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах набув право на призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність переліку робочих місць, які були атестовані, як підставу для відмови в призначенні позивачу пенсії, виходячи з наступного.

Пунктом 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 установлено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992р. № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 року №1406/100/13-08 встановлено, що відсутність атестації робочих місць чи її неналежне оформлення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання. пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на викладене, суд вважає, що не проведення атестації робочого місця позивача з боку роботодавця не може позбавити позивача гарантоване законом та підтверджене належними доказами по справі, право щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши межі заявлених вимог та відповідність їх нормам матеріального права, суд приходить до висновку про зобов'язання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 30.12.2015 року.

Разом з цим, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині визнання дій відповідача протиправними, оскільки приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах, відповідач діяв в межах наданих повноважень.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», Постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, Порядком застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, Постановою КМУ «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» N 637 від 12.08.1993, ст.ст. 2, 9, 11, 69-71, 86, 99, 158-163, 167, 183-2, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Правобережнього об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.

Зобов'язати Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку № 2, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 30.12.2015 року.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Суддя: