Рішення № 62412977, 25.10.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3353/15-ц

пр. № 2/759/174/16

25 жовтня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Шум Л.М.

при секретарі: Прокопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2, третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора Державний нотаріус - Заведея Любов Олександрівна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю, усунення від права на спадкування, визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 у березні 2015 р. звернулася до суду з зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її тітка ОСОБА_4, яка була власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13.09.2002 р.

Позивачка зазначає, що будучи єдиною спадкоємницею за законом, вона у вересні 2014 р. звернулась до Першої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим державним нотаріусом Заведею Л.О. заведено спадкову справу № 1101/2014.

Проте, 19.02.2015 р. державним нотаріусом винесена постанова про відмову у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану вище квартиру, у зв'язку з ненаданням правовстановлюючого документа на вказану квартиру.

А тому позивачка просить суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

Суд, в порядку ст. 33 ЦПК України, залучив до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 104-105).

Позивачка та її представники в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

26.10.2015р. ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_4, усунення ОСОБА_1 від права на спадкування на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування вимог зустрічного позову ОСОБА_2 посилається на те, що ОСОБА_4 вона знала з юності, остання була хрещеною матір'ю її дочки ОСОБА_5. Далі ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_4 не мала власних дітей та інших близьких родичів, в зв'язку з чим вони разом відпочивали, святкували дні народження, допомагали один одному. Далі ОСОБА_2 зазначає, що у 2000 р. ОСОБА_4 переїхала проживати до її дочки за адресою: АДРЕСА_2, де постійно проживала, допомагала у вихованні онуків, вела з родиною спільний побут, приймала участь у вирішенні всіх сімейних проблем. З 2013 р. ОСОБА_4 почала хворіти і перебуваючи у лікарні, саме родина ОСОБА_2 доглядала за останньою, купувала необхідні ліки, тощо. 13.07.2014 р. ОСОБА_4 померла, після чого ОСОБА_2 разом зі своєю дочкою ОСОБА_5 забрали тіло померлої з моргу, та які в подальшому займались її похованням, організувавши усі необхідні ритуальні заходи та сплативши їх вартість за власний рахунок. ОСОБА_2 пояснила, що зазначені вище факти підтверджуються сімейними фотокартками, медичною документацією на ім'я померлої ОСОБА_4 наявністю саме у неї, позивачки, інших особистих документів померлої, а саме: свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про отримання праху, фактом отримання допомоги на поховання та показами свідків. ОСОБА_2 зазначає, що позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 перебувала у неприязних стосунках зі своєю тіткою ОСОБА_4, за життя останньої ніколи її не відвідувала, в тому числі, коли остання хворіла, не надавала жодної допомоги. Після смерті тітки, ОСОБА_1 не забирала її тіла з моргу, не займалась її похованням, взагалі не була присутньою ні на похованні ОСОБА_4, ні на її поминках (т. 1 а.с. 148-151).

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні проти основного позову заперечували, зустрічний позов просили задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 та її представники в судовому засіданні основний позов підтримали, у зустрічному просили відмовити, подали письмові заперечення (т. 1 а.с. 199-205).

Представники Київської міської ради, Головного управління юстиції у м. Києві та Першої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені судом належним чином (т. 1 а.с. 22, 197, 198), а тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останніх на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1, її представників, відповідачку ОСОБА_2, її представника, свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та дослідивши письмові докази по справі прийшов до висновку, що основний позов підлягає задоволенню, зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ч. 1 ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Встановлено, що батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 були ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 50).

Встановлено, що 27.07.2001 року позивачка зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_11, у зв'язку з чим змінила своє дошлюбне прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» (т. 1 а.с. 50).

Судом встановлено, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, батьками якого були ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 48, 49).

Встановлено, що батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 були ОСОБА_15 та ОСОБА_14 (т. 1 а.с. 45).

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 були рідними братом та сестрою та відповідно позивачка ОСОБА_1 є племінницею померлої ОСОБА_4

Судом встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла (т. 1 а.с. 152), після її смерті залишилось майно - квартира АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 68, 113), яке належало померлій, відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 13.09.2002 р.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено сторонами, що ОСОБА_4 дітей та підопічних не мала, на момент смерті у зареєстрованому шлюбі не перебувала.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у вересні 2014 р. лютому 2015 р. зверталась до Першої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її тітки ОСОБА_4 та видачу свідоцтва про право на спадщину (т. 1 а.с. 41, 70).

Проте, постановою державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Заведея Л.О. від 19.02.2015 р. позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з ненаданням правовстановлюючого документа на вказану квартиру (т. 1 а.с. 15).

Встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 у вересні 2014 р. звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тодоровича О.Л. з заявою про прийняття спадщини, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 90).

Листом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори від 04.03.2015 р. відповідачку ОСОБА_2 повідомлено про пропуск останньою строку прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та про відсутність факту прийняття спадщини (т. 1 а.с. 97).

ОСОБА_2 в обґрунтування вимог зустрічного позову посилається на те, що ОСОБА_4 до своєї смерті, тривалий час постійно проживала однією сім'єю разом з нею, у родині її дочки ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2.

Проте, зазначене посилання суд оцінює критично, оскільки квартира, в якій нібито проживала до своєї смерті ОСОБА_4 АДРЕСА_2, належить дочці ОСОБА_2 - ОСОБА_5, яка не є стороною по справі, при цьому, відповідно до відомостей зустрічного позову, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (т. а.с. 148), яка належить їй на праві власності, а доказів проживання в сім'ї своєї дочки ОСОБА_5, всупереч вимог ст. 60 ЦПК України останньою суду не надано.

Також, суд оцінює критично, надані ОСОБА_2 фотокартки в обґрунтування позовних вимог, оскільки більша їх частина стосується періоду до 2000 грн., решта фотокарток засвідчують поодинокі випадки спільного святкування ОСОБА_2 з ОСОБА_4 різних життєвих заходів, що може свідчити лише про їх дружні стосунки.

При цьому, в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що ОСОБА_4, з якою вона товаришувала з дитинства, ніколи тимчасово не проживала за іншою адресою. Свідок зазначила, що ОСОБА_4 за життя була дуже компанійською жінкою, мала багато друзів, яких часто відвідувала, де і могла декілька днів погостити, в тому числі і у неї, свідка. Свідок також зазначила, що ОСОБА_4, оскільки мала власне житло не потребувала проживання за іншою адресою, в тому числі у сім'ї дочки ОСОБА_2 Крім того, свідок зазначила, що ОСОБА_4 двічі була офіційно заміжньою, проте, сімейне життя у неї не склалося, при цьому будучи красивою жінкою, у неї все життя були досить часті близькі відносини з чоловіками, які вона підтримувала, та з якими вона жила в своїй квартирі.

Суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_5, яка є заінтересованою в розгляді даної справи по суті, оскільки позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 є її рідною матір'ю та яка претендує на спірне майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4

Щодо показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд не приймає їх до уваги, оскільки останні в своїх поясненнях не надали суду змістовних показань щодо суті позову, так як відомості про ОСОБА_4, яку вони бачили в квартири ОСОБА_5 лише декілька разів, їм відомо зі слів ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а тому не може покласти покази даних свідків в основу даного судового рішення.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 та її представником в судовому засіданні не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 57-60 ЦПК України щодо позовної вимоги про встановлення факту проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_4 однією сім'єю, а саме: сумісного проживання, ведення спільного господарства (побуту), наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, у зв'язку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

При цьому, суд відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 виходить з того, що остання звертаючись до суду за захистом своїх майнових прав щодо спірного майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 для прийняття спадщини, не ставила перед судом вимог про визнання її спадкоємцем четвертої черги за законом, а саме: в порядку ст. 1264 ЦК України, а тому у суду відсутні правові підстави для усунення ОСОБА_1 від права на спадкування, яка є прямим спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, оскільки право такої вимоги може належати лише з числа спадкоємців, відповідно до положень глав 84, 86 ЦК України.

Оскільки в судовому засіданні не встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у період з 24.10.2000 р. по 13.07.2014 р., також судом не встановлено правових підстав та не доведена позовна вимога щодо усунення ОСОБА_1 від права на спадкування на майно після смерті її тітки ОСОБА_4, суд не вбачає підстав для визнання права власності на спадщину за законом за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.

Таким чином, судом достеменно встановлено, що позивачка ОСОБА_1, яка є племінницею померлої ОСОБА_4, відповідно до положень ч. 3 ст. 1266 ЦК України, являється єдиною спадкоємницею за законом квартири АДРЕСА_1, при цьому, як зазначено вище та встановлено судом, підстав для її усунення від права на спадкування на вказане майно не встановлено, а тому вважає можливим визнати право власності позивачки на вказане майно в порядку спадкування за законом.

Дослідивши зібрані докази по справі та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_1, який відповідно до ст. 60 ЦПК України доведений в судовому засіданні, а тому підлягає задоволенню, при цьому, відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2

На підставі, ст.ст. 321, 328, 1220, 1261, 1266. 1298 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 10, 11, 60, 179, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2, третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора Державний нотаріус - Заведея Любов Олександрівна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю, усунення від права на спадкування, визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до Святошинського районного суду м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії рішення.

Суддя: