Ухвала суду № 62407517, 02.11.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/588/16-ц Головуючий у 1-й інст. Свінцицький Л. В.

Категорія 27 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Шевчук А.М.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 19637 грн. 04 коп., а також судові витрати по справі. В обґрунтування позовних вимог Банк зазначив, що 12.07.2013 року між АТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 006-Z066436 про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску. Цього дня між тими ж сторонами було укладено договір № 031-076058/13-00938-вкл-к про відкриття відновлювальної кредитної лінії у формі овердрафту, згідно якого відповідачу було надано в користування 5756 грн. 96 коп. Зазначає, що Банк свої зобов'язання щодо відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки виконав, а відповідач скористалася кредитними коштами. Однак, внаслідок неналежного виконання останньою своїх зобов'язань, утворилася заборгованість в сумі 19637 грн. 04 коп., яку Банк просить стягнути.

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2016 року провадження у справі закрито на підставі п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

У поданій апеляційній скарзі Банк, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво. З огляду на це вважає, що судом не виконані вимоги ч. 1 ст. 201 та ч. 1 ст. 203 ЦПК України, які передбачають обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі до залучення правонаступника.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.07.2013 року між АТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 006-Z066436 про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску (а.с. 6-10).

Цього ж дня між АТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 031-076058/13-00938-вкл-к про відкриття відновлювальної кредитної лінії у формі овердрафту, згідно якого відповідачу було надано в користування 5756 грн. 96 коп. (а.с. 15-19).

Як вбачається із наданого Банком розрахунку, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання по поверненню кредитних коштів, заборгованість за кредитним договором станом на 12.10.2015 року становить 19637 грн. 04 коп. (а.с. 4-5).

18.04.2016 року ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

19.04.2016 року ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі.

В подальшому судом було встановлено, що відповідач у справі - ОСОБА_1, 12.01.2016 року померла, що підтверджується повідомленням Державної міграційної служби в Житомирській області (а.с. 44).

Частиною 4 ст. 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З урахуванням того, що відповідач померла, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Зазначений висновок є помилковим, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Проте позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» пред'явлено до суду у квітні 2016 року до вже померлої 12 січня 2016 року ОСОБА_1, а положення ст. 37 ЦПК України стосуються випадків, коли необхідність вирішення питання про процесуальне правонаступництво виникає після пред'явлення позову.

Тобто, закриваючи провадження у справі, суд неправильно зазначив підставу для його закриття.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинено, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 310 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 205 п.1ч.1, 209, 218, 303, 307, 310, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» задовольнити частково.

Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2016 року скасувати.

Провадження у справі позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді