Ухвала суду № 62405442, 27.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 р.Справа № 820/382/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. по справі № 820/382/16

за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

01.02.2016 року позивачі, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернулись до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили:

- визнати протиправним і скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича, з визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 004-20555-270215 від 27 лютого 2015 року укладеного між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2 виданий Ленінським РВУМВС України в Луганській області 07 жовтня 1999 року) та Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" на суму 200 000, 00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок), Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 006-20555-270215 від 27 лютого 2015 року укладеного між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, НОМЕР_4 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 07 жовтня 1999 року) та Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" на суму 200 000, 00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок) та Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 008-20555-270215 від 27 лютого 2015 року укладеного з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, НОМЕР_6 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 20 вересня 2003 року) та Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" на суму 200 000, 00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок);

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а саме: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2 виданий Ленінським РВУМВС України в Луганській області 07 жовтня 1999 року) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 004-20555-270215 від 27 лютого 2015 року, ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, НОМЕР_4 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 07 жовтня 1999 року) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 006-20555-270215 від 27 лютого 2015 року, ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, НОМЕР_6 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 20 вересня 2003 року) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 008-20555-270215 від 27 лютого 2015 року;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України, а саме інформацію щодо: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2 виданий Ленінським РВУМВС України в Луганській області 07 жовтня 1999 року) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 004-20555-2705215 від 27 лютого 2015 року, ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, НОМЕР_4 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 07 жовтня 1999 року) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 006-20555-270215 від 27 лютого 2015 року, ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, НОМЕР_6 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 20 вересня 2003 року) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 008-20555-270215 від 27 лютого 2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 року по справі № 820/382/16 адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК", Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича, з визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 004-20555-270215 від 27 лютого 2015 року укладеного між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2 виданий Ленінським РВУМВС України в Луганській області 07 жовтня 1999 року) та Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" на суму 200 000, 00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок), Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 006-20555-270215 від 27 лютого 2015 року укладеного між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, НОМЕР_4 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 07 жовтня 1999 року) та Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" на суму 200 000, 00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок) та Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 008-20555-270215 від 27 лютого 2015 року укладеного з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, НОМЕР_6 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 20 вересня 2003 року) та Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" на суму 200 000, 00 гривень (двісті тисяч гривень 00 копійок).

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а саме: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2 виданий Ленінським РВУМВС України в Луганській області 07 жовтня 1999 року) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 004-20555-270215 від 27 лютого 2015 року, ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, НОМЕР_4 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 07 жовтня 1999 року) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 006-20555-270215 від 27 лютого 2015 року, ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, НОМЕР_6 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 20 вересня 2003 року) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 008-20555-270215 від 27 лютого 2015 року.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві "ДЕЛЬТА БАНК" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України, а саме інформацію щодо: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2 виданий Ленінським РВУМВС України в Луганській області 07 жовтня 1999 року) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 004-20555-2705215 від 27 лютого 2015 року, ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, НОМЕР_4 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 07 жовтня 1999 року) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 006-20555-270215 від 27 лютого 2015 року, ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, НОМЕР_6 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 20 вересня 2003 року) за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 008-20555-270215 від 27 лютого 2015 року.

Стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп.

Стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп.

Стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) судовий збір у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 року по справі № 820/382/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачів відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки матеріалам справи, а оскаржуване рішення суду винесено з порушенням норм матеріального права, а також

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 27.10.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачами по справі та ПАТ "Дельта Банк" були укладені наступні договори банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях: договір №004/20555-270215 від 27.02.2015 року, договір №006/20555-270215 від 27.02.2015 року, договір №008/20555-270215 від 27.02.2015 року.

Також між сторонами до зазначених договорів банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" було укладено додаткові угоди, відповідно до яких сторони домовилися викласти пункт 1.8 ст. 1 Договору в наступній редакції: "Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. У разі якщо в день укладання сторонами цього договору не буде здійснено зарахування/ перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений".

На виконання умов договору позивачами було перераховано на відповідні рахунки ПАТ "Дельта Банк" грошові суми кожна з яких дорівнює 200000,00 грн. Зазначене підтверджується платіжними дорученнями №46593389 від 27.02.2015 року, №46593218 від 27.02.2015 року, №46593081 від 27.02.2015 року.

Зазначені кошти у розмірі по 200000,00 грн. кожний з позивачів отримав від ОСОБА_5

На час вкладу депозиту на рахунки, трансакції по перерахуванню грошей від ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не були визнані банком недійсними, або такими, що суперечать нормам діючого законодавства.

Навпаки, трансакції з перерахування грошей від ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були вчинені відповідно до норм діючого законодавства, що в свою чергу дозволило позивачам укласти депозитні договори та відповідні додаткові угоди до них.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк".

Рішенням від 03.08.2015 року №147 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку.

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

Відповідно до витягу з наказу №408 від 29.05.2015 року Тимчасовою адміністрацією було продовжено термін роботи комісії з перевірки вкладів фізичних осіб ПАТ "Дельта Банк".

07.08.2015 року на підставі наказу №698 було продовжено роботу Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб ПАТ "Дельта Банк" та Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкадними операціями ПАТ "Дельта Банк".

На підставі проведеної перевірки було встановлено, що грошові кошти на рахунок позивачів надійшли з рахунку іншої фізичної особи - ОСОБА_6, який мав договори банківського вкладу в ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до наказу №813 від 16.09.2015 року Тимчасовою адміністрацією були вжиті заходи, пов'язані із наслідками виявлення нікчемності правочинів (договорів) за вкладними операціями.

Позивачі 21.10.2015 року звернулися до уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича із заявами про внесення до переліку вкладників та виплати суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладом.

Проте відповідачем так і не було включено позивачів до переліку вкладників.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи відповідає як продукту Банку, так і вимогам чинного законодавства України, а тому правочин не є нікчемним, а вимоги позивачів є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

В свою чергу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів зазначає, що спір у даній справі фактично виник у зв'язку зі здійсненням процедури ліквідації (банкрутства) банку.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частин 1, 3 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

У свою чергу, статтею 1 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

В пункті 6 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

При цьому абзацом другим частини другої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 ГПК України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верхового Суду України, яка викладена в постанові від 15.06.2016 р. по справі №826/20410/14.

В силу ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги положення діючого законодавства та правові висновки Верховного Суду України, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з {…} питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів {…}. З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції із ухваленням рішення про закриття провадження у справі, та одночасно роз'яснює позивачеві право звернутись із позовом до суду в порядку господарського судочинства.

Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. по справі №820/382/16 скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії закрити.

Роз`яснити позивачу право звернення в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 01.11.2016 р.