УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2016 р.Справа № 587/278/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського районного суду Сумської області від 23.08.2016р. по справі № 587/278/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Садівської сільської ради треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Сумська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області
про визнання рішень неправомірними, їх скасування та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив:
1) поновити йому строк на звернення до адміністративного суду з даним позовом;
2) визнати неправомірними і скасувати:
- рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради від 11.12.2009 р. № 174 «Про подання попередніх поіменних списків громадян, яким надаються квартири по житловому об'єкту по АДРЕСА_5», в частині не включення до складу його сім'ї неповнолітньої дочки ОСОБА_3, та зазначення недостовірної інформації щодо належності квартири АДРЕСА_1;
- рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради № 185 від 21.12.2009 р. «Про подання попередніх поіменних списків громадян, яким надаються квартири по житловому об'єкту по АДРЕСА_5», в частині не включення його до списку громадян, яким надаються квартири;
- рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради від 23.12.2009 р. № 186 в частині зняття статусу «службового» з квартири АДРЕСА_1 та надання дозволу на приватизацію цієї квартири;
- рішення виконавчого комітету Садівської сільської ради від 30.03.2011 р. № 27 в частині надання дозволу на обмін квартири АДРЕСА_1;
- рішення Садівської сільської ради від 13.04.2012 р. № 28 в частині приватизації квартири АДРЕСА_1;
3) відновити право позивача на поліпшення житлових умов, зобов'язавши виконавчий комітет Садівської сільської ради поновити його на квартирному обліку на загальній черзі у виконавчому комітеті Садівської сільської ради за місцем проживання.
Постановою Сумського районного суду Сумської області від 23.08.2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Садівської сільської ради, треті особи: Сумська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Сумській області, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання рішень виконавчого комітету неправомірними, їх скасування та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі та письмових поясненнях до неї вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи і допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського районного суду Сумської області від 23.08.2016 року та прийняти нову, якою задовольнити позов.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Від ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, просить залишити без змін постанову Сумського районного суду Сумської області від 23.08.2016 року.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі третіх осіб.
Від ОСОБА_3 повернулася кореспонденція за закінченням терміну зберігання, що відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України вважається належним повідомленням.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, виходячи з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 15 січня 1996 року державним нотаріусом Сумської райдержнотконтори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом державі в особі ДПІ Сумської райдержадміністрації на приватизовану квартиру АДРЕСА_2, яка складається з однієї жилої кімнати площею 16,8 кв. м. загальною площею 29,53 кв.м, після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 8). За розпорядженням голови Сумської РДА від 26 січня 1996 року ДПІ Сумської РДА передала дану квартиру на баланс Садівської сільської ради Сумського району разом з свідоцтвом про право на спадщину за законом на неї ( а.с. 9, 10).
В 1999 році ОСОБА_1 був призначений на посаді дільничого інспектора міліції Сумського РВ УМВС України в Сумській області по обслуговуванню території Садівської сільської ради Сумського району.
За рішенням виконкому Садівської сільської ради від 21 червня 1999 року даній квартирі, яка перебувала на балансі сільської ради був наданий статус «службової» і позивач був виданий ордер на вселення в цю квартиру його сім'ї із 3-х осіб: його, його дружини ОСОБА_2 та їх дочки ОСОБА_3, які вселились в неї і були в ній зареєстровані.
В 2000 році позивач звільнився з органів внутрішніх справ і після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 залишився проживати в спірній квартирі разом з нею та неповнолітньою дочкою.
За рішенням виконкому Садівської сільської ради від 20 березня 2008 року № 28 позивач був прийнятий на квартирний облік на загальну чергу в складі сім'ї з одного чоловіка.
За рішенням виконкому Садівської сільської ради № 174 від 11 грудня 2009 року «Про подання попередніх поіменних списків громадян, яким надаються квартири по житловому об'єкту по АДРЕСА_5» робочій групі Сумської облдержадміністрації та координаційній раді з питань розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою при Кабінеті Міністрів України, для перевірки та погодження був наданий попередній поіменний список громадян, які станом на 01 січня 2009 року перебували у виконкомі Садівської сільської ради на обліку для поліпшення житлових умов і мали право на отримання квартир по АДРЕСА_5 згідно додатку № 1, в якому під номером 12 вказаний ОСОБА_1 та яке разом з додатком № 1 було підписане сільським головою Садівської сільської ради ОСОБА_6 (а.с. 11-14).
Згідно рішення виконкому Садівської сільської ради від 21 грудня 2009 року № 185 знову був наданий робочій групі Сумської облдержадміністрації та координаційній раді поіменний список громадян, які станом на 01 січня 2009 року перебували у виконкомі на обліку для поліпшення житлових умов і мали право на отримання квартир по АДРЕСА_5 згідно додатку № 1; доручено сільському голові звернутись з клопотанням до координаційної ради з питань розподілу квартир, сприяли у вирішенні питання щодо виділення службовою особою приміщення в будинку по вул..Зеленій №3 «а» в с. Сад для заселення дільничого інспектора міліції, в разі позитивного вирішення даного питання розглянути питання щодо зняття статусу «службового» з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_3, в якому на той час мешкав ОСОБА_1 та перебував на квартирному обліку у виконкомі сільської ради за місцем проживання, так як при складанні вищевказаних поіменних списків не був включений в них із-за відсутності однокімнатної квартири, яке разом з додатком було підписане відповідачкою (а.с.15-18).
За рішенням виконкому Садівської сільської ради № 186 від 23 грудня 2009 року був знятий статус «службового» із жилого приміщення-квартири АДРЕСА_5, в якій проживав і був зареєстрований позивач, і йому був наданий дозвіл на здійснення права на приватизацію даної квартири за письмовою згодою на це його колишньої дружини ОСОБА_2 та їх дочки ОСОБА_3, 1994 року народження, без зняття з квартирної черги (а.с. 19).
Рішенням виконкому Садівської сільської ради від 28 лютого 2011 року позивачу була надана звільнена однокімнатна квартира АДРЕСА_4 житловою площею 20,5 кв.м., після чого його колишня дружина ОСОБА_2 залишилась основним наймачем спірної квартири в с. Сад.
За рішенням виконкому Садівської сільської ради від 30 березня 2011 року № 27 позивачу та його колишній дружині був наданий дозвіл на проведення обміну займаними ними на той час квартирами та видані ордери на заселення жилих приміщень - ОСОБА_1 однокімнатної квартири № 23 житловою площею 16,45 кв. м. в будинку АДРЕСА_5, сім'я якого складалась з одного чоловіка, ОСОБА_2 - однокімнатної квартири № 3, житловою площею 20,5 кв. м. в будинку АДРЕСА_6, сім'я якої складалась із 2-х чоловік: її та неповнолітньої дочки ОСОБА_3, 1994 року народження (а.с. 20).
Згідно рішення Садівської сільської ради Сумського району від 13 квітня 2012 року № 28 за заявою позивача квартира АДРЕСА_3 була передана йому у власність, яке було підписане відповідачкою (а.с. 21).
Таким чином матеріалами справи підтверджується, що позивач оскаржує рішення відповідача, які на його думку, були прийняті з перевищенням повноважень сільської ради та призвели до позбавлення права позивача на поліпшення житлових умов.
Проте позивач не навів жодної підстави для скасування чи визнання протиправними рішень Садівської сільської ради. Оскільки відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття такого роду рішень належить до компетенції саме виконавчого комітету сільської ради.
З позову не вбачається порушення прав позивача оскарженими рішеннями.
Відповідно до ст.ст. 29, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад наділені повноваженнями щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. В галузі житлово-комунального господарства виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності.
Позивач наголошує, що спірна квартира не була прийнята до комунальної власності, і натомість вказуючи про те, що по акту опису вона була передана на баланс сільської ради.
Колегія суддів зазначає, що не зважаючи на те, що рішеннями судів по цивільній справі встановлено належність квартири податковому органу, само по собі рішення ради про передачу квартири позивачу у власність (приватизацію) не порушує його прав. При цьому колегія суддів враховує, що це рішення в наслідок того що квартира не належить раді є не реалізованим.
Позивач посилається по суті на причинний зв'язок не вчинення певної дії та чи прийняття певного рішення сільською радою, як на підставу для скасування рішень, які були прийняті в порядку та в межах встановлених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Більше того всі рішення, які приймалися виконавчим комітетом Садівської сільської ради у відношенні ОСОБА_7 приймалися на підставі його заяв або ж обставин які існували на той час.
Крім того колегія суддів зазначає, що якщо позивач вважає, що було порушено його право користування житловим приміщенням та його подальшої приватизації, то колегія суддів зазначає наступне.
Правовідносини, пов`язані з використанням, розпорядженням, приватизацією, а також безстроковим користуванням у встановленому порядку жилими приміщеннями в будинках державного чи громадського житлового фонду регулюється житловим законодавством України.
Статтею 191 Житлового Кодексу України встановлено, що житлові спори вирішуються відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні
особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, крім інших, можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Колегія суддів зазначає, що право користування та розпорядження житловим приміщенням, випливає не з публічно-правових, а з житлових правовідносин, тому ці питання повинні вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Виходячи з матеріалів справи колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави щодо захисту прав позивача в межах адміністративного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Сумського районного суду Сумської області від 23.08.2016р. по справі № 587/278/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 01.11.2016 р.
Судове рішення № 62405430, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 587/278/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: