Ухвала суду № 62405370, 27.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2016 рокусправа № П/811/2147/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі № П/811/2147/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ПрАТ «Креатив» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому, просило суд, скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2015 року № 0000342202, № 0000352204.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Кіровоградська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкти господарювання такі як ТОВ «АТФ «Єлизаветівка», ТОВ «Столес Лоджистік», ТОВ «Прометей «Зерноторгова компанія», ТОВ «Алант Сервіс», ТОВ «Регіонпродукт Україна», у своїй діяльності не створюють реальних дій по купівлі-продажу товарів, наданню послуг, та метою діяльності яких є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїми контрагентами, які не пов'язані з господарською діяльністю товариств, операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товарів та послуг. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, зокрема товарно-транспортні накладні не підтверджують переміщення товару, тобто не можуть вважатись чинними та такими, що можуть підтвердити дійсність проведення товарної операції, відсутні докази оплати за отримані товари та послуги. Апелянт вказував, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, з огляду на те, що операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, не призводить до отримання прибутку, такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок інших джерел. Апелянт зазначив, що придбані ПрАТ «Креатив» товарно-матеріальні цінності та послуги експедиції та перевезення не були реалізовані та використані у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що вони і не були поставлені покупцю. Апелянт вказував на наявні акти податкової перевірки ТОВ «АТФ «Єлизаветівка», ТОВ «Столес Лоджистік», ТОВ «Прометей «Зерноторгова компанія», ТОВ «Алант Сервіс», ТОВ «Регіонпродукт Україна», які на думку апелянта, створюють певні наслідки щодо трактування відносин з ПрАТ «Креатив».

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача ТОВ «АТФ «Єлизаветівка», ТОВ «Столес Лоджистік», ТОВ «Прометей «Зерноторгова компанія», ТОВ «Алант Сервіс», ТОВ «Регіонпродукт Україна» є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від контрагентів товару, його оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Всі первинні документи, які підтверджують ланцюг придбання, обробки та використання придбаних матеріалів, отриманих послуг у власній господарській діяльності у ПрАТ «Креатив» наявні та були долучені до справи.

Матеріалами справи встановлено, що Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області з 02.02.105 року по 06.02.2015 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Креатив» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «АТФ «Єлизаветівка» за період з 01.03.2014 року по 30.04.2014 року, ТОВ «Столес Лоджистік» за період 01.04.2014 року по 30.06.2014 року, ТОВ «Прометей «Зерноторгова компанія» за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року, ТОВ «Алант Сервіс» за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, ТОВ «Регіонпродукт Україна» за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року. За результатами перевірки 13.02.2015 року складено акт № 25/11-23-22-04/31146251. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ПрАТ «Креатив» порушено п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого товариством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2014 року на суму 31130 грн.; встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результат чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з урахуванням завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за вересень 2014 року на суму 172831 грн.; порушено п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1116766 грн., за березень - липень 2014 року. Підставою для визначення висновків, у межах цієї справи, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ПрАТ «Креатив» з ТОВ «АТФ «Єлизаветівка», ТОВ «Столес Лоджистік», ТОВ «Прометей «Зерноторгова компанія», ТОВ «Алант Сервіс», ТОВ «Регіонпродукт Україна», відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області 27.02.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000342204, яким ПрАТ «Креатив» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1675149 грн., з яких за основним платежем - 1116766 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 558383 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000352204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 31130 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Прометей «Зерноторгова компанія» (ТОВ «Прометей» Зерноторгова компанія) (продавець) укладено договори поставки від 25.04.2014 року № С13-02604, від 29.05.2014 року № С13-02973, згідно умов договорів ТОВ «Прометей» Зерноторгова компанія зобов'язувалось передати у власність покупця товар - насіння соняшнику, що повинне відповідати ДСТУ 4694:2006, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Прометей» Зерноторгова компанія було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору купівлі-продажу ТОВ «Прометей» Зерноторгова компанія видало ПрАТ «Креатив» податкову накладну №139 від 11.06.2014 року, яка має необхідні реквізити, складена відповідно до Податкового кодексу України. ПрАТ «Креатив» сплатило за отримане насіння соняшника відповідно до видаткових накладних, наявних в матеріалах справи. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень № 3986 від 19.06.2014 року, № 3818 від 11.06.2014 року.

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких транспортування насіння соняшнику здійснювалось продавцем ТОВ «Прометей» Зерноторгова компанія, автомобільним перевізником та вантажовідправником вказано ТОВ «Прометей» Зерноторгова компанія, замовником та вантажоодержувачем вказано ПрАТ «Креатив», перевезення товару здійснювалось з пункту навантаження Баштанський район, с. Лоцкино, вул. Степаненка, 68-а, до пункту розвантаження - м. Кіровоград, пр. Промисловий, 14-а.

Встановлено, що 09.09.2013 року між ПрАТ «Креатив» (замовник) та ТОВ «Столес Лоджистік» (виконавець, експедитор) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньоторгових вантажів № 83/13, відповідно до умов якого замовник доручав а експедитор зобов'язувався організувати за рахунок замовника транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних вантажів по території України та в міжнародному сполученні, надання інших транспортно-експедиторських послуг за оплату замовнику. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Столес Лоджистік» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Столес Лоджистік» видало ПрАТ «Креатив» податкові накладні від 12.05.2014 року № 44, від 28.04.2014 року № 75, від 28.04.2014 року № 76, від 06.05.2014 року № 14, від 30.05.2014 року № 120, від 27.05.2014 року № 107, від 13.05.2014 року № 62, від 18.05.2014 року № 42, від 27.05.2014 року № 105, від 27.05.2014 року № 104, від 19.06.2014 року № 50, від 19.06.2014 року № 51, від 20.06.2014 року № 55, від 18.06.2014 року № 39, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ПрАТ «Креатив» сплатило за отримані товари відповідно до рахунків на оплату. Оплата за отриманий постуги підтверджується копіями платіжних доручень. Актами надання послуг, що підписані представниками ТОВ «Столес Лоджистік» та ПрАТ «Креатив» підтверджується надання-отримання транспортно-експедиційних послуг на протязі квітня - червня 2014 року.

Також встановлено, що між ПрАТ «Креатив» (покупець) та ТОВ «АТФ «Єлизаветівка» (продавець) було укладено ряд договорів поставки № С13-2029 від 18.03.2014 року, № С13-2164 від 02.04.2014 року, № С13-02578 від 24.04.2014 року, згідно яких ТОВ «АТФ «Єлизаветівка» поставляло товар - насіння соняшнику за певними показниками, покупець у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплати за поставлений товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ «АТФ «Єлизаветівка» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договорів ТОВ «АТФ «Єлизаветівка» видало позивачу податкові накладні від 20.03.2014 року № 1, від 21.03.2014 року № 2, від 07.04.2014 року № 2, від 03.04.2014 року № 1, від 29.04.2014 року № 4, від 25.04.2014 року № 3, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ПрАТ «Креатив» сплатило за отримане насіння соняшника відповідно до видаткових накладних, наявних в матеріалах справи. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких транспортування насіння соняшнику здійснювалось покупцем, автомобільним перевізником вказано «Трансагролідер», ПП «ОСОБА_1, вантажовідправником вказано ТОВ «АТФ «Єлизаветівка», замовником та вантажоодержувачем вказано ПрАТ «Креатив», перевезення товару здійснювалось з пункту навантаження Дмитровка, Миколаївської області до пункту розвантаження м. Кіровоград.

Також встановлено, що 01.01.2014 року між ПрАТ «Креатив» (замовник) та ТОВ «Алант Сервіс» (виконавець, перевізник) укладено договір перевезення вантажів № ПС14-4, відповідно до умов якого перевізник зобов'язувався по замовленню замовника здійснювати перевезення та доставку вантажу, замовник з свого боку приймав та оплачував надані послуги перевезення. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Алант Сервіс» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Алант Сервіс» видало ПрАТ «Креатив» податкові накладні за період червня, липня 2014 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ПрАТ «Креатив» сплатило за отримані товари відповідно до рахунків на оплату. Оплата за отриманий послуги підтверджується копіями платіжних доручень. Актами надання послуг, що підписані представниками ТОВ «Алант Сервіс» та ПрАТ «Креатив» підтверджується надання-отримання послуг перевезення за червень, липень 2014 року. Доказами здійснення ТОВ «Алант Сервіс» перевезення вантажів на замовлення є товарно-транспортні накладні, де замовник перевезення вантажів (олія соняшникова) вказано ПрАТ «Креатив», автомобільним перевізником вказано ТОВ «Алант Сервіс».

Встановлено, що між ПрАТ «Креатив» (покупець) та ТОВ «Регіонпродукт Україна» (постачальник) було укладено договір поставки № 3555 від 01.08.2014, згідно якого ТОВ «Регіонпродукт Україна» зобов'язувалось поставити товар за ціною, у кількості та вартості, що визначається специфікацією, покупець у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплати за поставлений товар. Згідно специфікації №1 до договору поставки, постачальник зобов'язувався поставити м'ясо птиці кількістю 1000000 кг. За результатами виконання договору постачальник видав позивачу податкову накладну від 17.09.2014 року № 10 на суму 850203,39 грн. у тому числі ПДВ 141700,57 грн., яка має необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ПрАТ «Креатив» сплатило у вересні 2014 року вищевказану суму.

Колегія суддів зазанчає, що взаємовідносини з ТОВ «Регіонпродукт Україна» були предметом перевірки Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області з 02.02.2015 року по 06.02.2015 року з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства по взаємовідносинах з ТОВ «Регіонпродукт Україна» за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року, описані в акті № 25/11-23-22-04/31146251, однак висновки акту щодо допущених порушень містять відомості по взаємовідносинам ПрАТ «Креатив» за період березень-липень 2014 року, натомість договір з ТОВ «Регіонпродукт Україна» було укладено 01.08.2014 року та оплата була здійснена на протязі вересня 2014 року. Як вбачається з матеріалів справи, позивач відніс суму 141700,57 грн. до податкового кредиту у вересні 2014 року. У своїх поясненнях ПрАТ «Креатив» вказував, що договір з ТОВ «Регіонпродукт Україна» по поставці м'яса птиці є триваючим та на момент серпня-вересня 2014 року поставки є незавершені.

Як вбачається з розрахунків податного органу, до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень до суми, на яку збільшено грошове зобов'язання по ПДВ не увійшла сума податкового кредиту за вересень 2014 року - 141700,57 грн. та сума 31130 грн., на яку зменшено від'ємне значення по ПДВ за липень 2014 року (а.с. 158-160 т. 4).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суми вищевказаних взаємовідносин з ТОВ «Регіонпродукт Україна» не ввійшли до сум оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а отже не є предметом розгляду цієї справи.

Відповідно до матеріалів справи, ПрАТ «Креатив» укладено з ТОВ «Регіонпродукт Україна» договір оренди № 545-1 від 05.10.2009 року, відповідно до якого ТОВ «Регіонпродукт Україна» передало а ПрАТ «Креатив» прийняло в орендне користування майно промислового користування.

ПрАТ «Креатив» укладено з ПП «Еллада» договір оренди № 2480 від 01.09.2011 року, відповідно до якого ПП «Еллада» передало а ПрАТ «Креатив» прийняло в орендне користування майно промислового користування.

Взяте у користування майно ПрАТ «Креатив» використовує для переробки насіння соняшника в олію. Тобто позивач має виробничі потужності для обробки та переробки придбаного у ТОВ «АТФ «Єлизаветівка» та ТОВ «Прометей «Зерноторгова компанія» насіння соняшника. Послуги перевезення та транспортного експедирування придбавалась позивачем для перевезення вантажів насіння соняшника та олії.

Відповідно до матеріалів справи, ПрАТ «Креатив» укладено з ТОВ «Кіровоградський комбікормовий завод» та ПАТ «ВІСМа-Плюс» договори оренди майна, приміщень, відповідно до яких, позивач має необхідні виробничі потужності, приміщення для обробки придбаних товарів, використання замовлених послуг перевезення.

Як доказ використання придбаних товарів позивачем долучено до матеріалів контракт № 3226 від 27.12.2013 року на поставку товару з ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», контракт № 3022 від 01.06.2013 року на поставку товарів, укладений з ТОВ «Лозівським молочним заводом», контракт купівлі-продажу № 3419 від 19.03.2014 року, укладений з GLOBAL TRADING ENTERPRISES LLC (США), на поставку олії соняшникової.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагентів товари, послуги, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Відповідно до п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ «АТФ «Єлизаветівка», ТОВ «Столес Лоджистік», ТОВ «Прометей «Зерноторгова компанія», ТОВ «Алант Сервіс» у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які діяли між позивачем та ТОВ «АТФ «Єлизаветівка», ТОВ «Столес Лоджистік», ТОВ «Прометей «Зерноторгова компанія», ТОВ «Алант Сервіс» визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договорів є отримання придбаних товарів, отримання замовлених послуг та оплата за них, ПрАТ «Креатив» отримало у свою власність придбані у контрагентів насіння соняшникове, отримало послуги перевезення вантажів, здійснило за них оплату, у подальшому використовувало їх у власному виробництві, тобто ланцюг обороту виконано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ПрАТ «Креатив» правомірно віднесено суми сплачені при отримані товарів до сум валових витрат та правомірно сформовано податковий кредит.

Матеріали справи підтверджують реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин, виконання договорів. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагентів товар підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Колегія суддів зазначає, що від'ємне значення сформоване за результатами взаємовідносин з ТОВ «АТФ «Єлизаветівка», ТОВ «Столес Лоджистік», ТОВ «Прометей «Зерноторгова компанія», ТОВ «Алант Сервіс» визначене вірно, враховуючи правомірність формування сум податкового кредиту та підтвердження його виникнення. Від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від'ємного значення не потребує коригування.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесеного податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі № П/811/2147/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку, відповідно до вимог статей 211- 212 КАС України.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук