Ухвала суду № 62405092, 27.10.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2016 рокусправа № 808/9084/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Єлізарової К.Д. (довіреність від 16 грудня 2015 року),

відповідача: - Доргової Г.В. (довіреність від 13 липня 2016 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року

у справі №808/9084/15

за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 вересня 2015 року № 0000244100, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 369620,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» заперечує проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1, пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Віл Груп Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Макс» за березень 2015 року, за результатами якої складено акт від 11 серпня 2015 року №11/28-04-41-00/00130872.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в частині завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) за березень 2015 року в розмірі 369620,00 грн.

На підставі акта перевірки від 11 серпня 2015 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2015 року № 0000244100, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 369620,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з товариством з обмеженою відповідальністю «Віл Груп Плюс», який обраний позивачем за результатами проведення конкурсних торгів, а також за результатом проведення збору оферт, на підставі відповідних договорів.

Так, відповідно до умов договору від 17 лютого 2015 року №П094 товариством з обмеженою відповідальністю «Макс» виконано спеціалізовані будівельні роботи з ремонту промислових будівель та споруд ДТЕК Придніпровська ТЕС. На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано податкову накладну; довідку про вартість виконаних робіт за березень 2015 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2015 року.

За умовами договору від 25 липня 2014 року №М107 товариством з обмеженою відповідальністю «Макс» виконано роботи на об'єкті ДТЕК Придніпровська ТЕС, а саме реконструкцію газоходів електрофільтрів енергоблоку ст.№11, на підтвердження чого надано податкові накладні; довідку про вартість виконаних робіт за березень 2015 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2015 року; видаткову накладну; довіреність на отримання товару.

Відповідно до договору від 25 лютого 2015 року №К118 позивачем отримано послуги з ремонту конвективної шахти, заміна ніжок, труб, змійовиків, дефектних діл, що підтверджено податковою накладною; довідкою про вартість виконаних робіт за березень 2015 року; актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2015 року.

Згідно з умовами договору від 26 лютого 2015 року №К131 позивачем від контрагента отримано послуги з ремонту газоходів і повітроводів, енергоблоку, а також ремонт та технічне обслуговування металевих виробів, на підтвердження чого надано податкову накладну; довідку про вартість виконаних робіт за березень 2015 року; акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2015 року.

У відповідності до умов договору від 26 лютого 2015 року №К130 товариством з обмеженою відповідальністю «Макс» надано послуги з діагностування металу трубопроводів і заміна дефектних елементів котельного і трубопровідного відділень, що підтверджено податковими накладними; довідкою про вартість виконаних робіт за березень 2015 року; актами приймання виконаних будівельних робіт за березень 2015 року.

За умовами договору від 24 лютого 2015 року №П118 позивачем придбано товар (болти, шайби, цвяхи, дюбеля, гвинти) на підтвердження чого надано податкову накладну; видаткову накладну; довіреність на отримання товару; прибутковий ордер.

Розрахунки між сторонами за зазначеними договорами проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Позивачем по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Макс» також надано: документацію щодо проведення відкритих одноступінчатих торгів та щодо проведення збору оферт; листи-допуски працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Макс»; витяги з журналів реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці та змінних завдань машиністу крана; службові записки про ввезення на територію позивача інструментів та матеріалів; листи про надання дозволу на ввезення інструментів та матеріалів; акти про порушення вимог безпеки виконання робіт підрядником; товарно-транспортну накладну, паспорт збірки засувок РТ30 88 DS01R01, технічні акти, протокол перевірки опору ізоляції контрольних кабелів, копії яких наявні у матеріалах справи.

Також судом установлено, що між публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго» та товариством з обмеженою відповідальністю «Віл Груп Плюс» укладено договір від 23 березня 2015 року №К216, за умовами якого позивачем придбано товар (движок з щітками, кабель, каретки, кран-перемикач та ін.). на підтвердження виконання господарської операції позивачем надано податкову накладну; видаткову накладну; прибуткові ордери; витяг з журналу реєстрації довіреностей позивача за 2015 рік; накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів. Також надано експрес-накладну Нової пошти; сертифікат якості; статутні документи товариства з обмеженою відповідальністю «Віл Груп Плюс».

Розрахунки між сторонами за зазначеним договором проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що недоліки форми в заповненні податкової накладної, зокрема, не зазначення виду цивільно-правового договору та коду товару згідно з УКТЗЕД, не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу та не впливає на розмір податкового кредиту покупця.

При цьому, необхідно зазначити, що податкова накладна №5 від 19 березня 2015 року, яка має недоліки в частині відсутності коду товару згідно УКТЗЕД, дає можливість правильно встановити покупця та продавця товару, дані щодо кількості та вартості товару, дату операції.

Доводи відповідача, що акти КБ-2в містять недостовірну інформацію та як наслідок підтверджують безтоварність здійснених господарських операцій, не приймається судом з огляду на наступне.

Згідно з розділом 1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» від 01 січня 2014 року, «Сфера застосування» ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» цей стандарт носить обов'язковий характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Пунктом 6.4.2 цього Стандарту визначено, що при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма №КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма №КБ-3), які наведено у додатку Т та додатку У.

З аналізу зазначених норм можна дійти висновку, що вказані примірні форми підлягають обов'язковому застосуванню лише при визначенні вартості будівництва та проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єктах, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. В усіх інших випадках (коли будівництво здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, відмінних від державних коштів) замовники та виконавці робіт можуть застосовувати документи довільної форми, розроблені самостійно, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Оскільки виконання робіт на об'єктах позивача в рамках укладених ним договорів з контрагентом здійснювалось та фінансувалось не за державні кошти, то при складанні актів виконаних робіт не обов'язково дотримуватися саме примірних форм №КБ-2в. Сторони мають право змінювати та доповнювати їх, використовувати (заповнювати) їх цілком або у певній частині, при цьому забезпечуючи наявність в них всіх необхідних обов'язкових реквізитів первинних документів.

Акти приймання-виконання будівельних робіт за формою №КБ-2в цілком відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством, мають усі необхідні реквізити, здатні ідентифікувати зміст посвідчених ними господарських операцій та її учасників.

Щодо посилання відповідача на «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування до органів доходів і зборів», наданого контрагентом позивача, а саме товариством з обмеженою відповідальністю «Макс» за березень 2015 року слід зазначити, що позивач не вправі контролювати порядок та умови здійснення господарської діяльності своїми контрагентами, рівно як і наявність трудових ресурсів у штаті підприємства та матеріально-технічних ресурсів на праві власності не є обов'язковою умовою для виникнення у суб'єкта господарювання права на виконання підрядних робіт, через те що така техніка та трудові ресурси можуть бути залучені на підставі господарсько-правових та цивільно-правових договорів, а посилання на низькі показники зазначеного звіту не можуть самі по собі впливати на формування позивачем своїх податкових зобов'язань та податкового кредиту, і не є підставою для невизнання права платника на податковий кредит за реальності виконання операцій та дотримання умов, установлених законом для формування податкового кредиту.

Також не приймаються до уваги посилання відповідача на «обрив ланцюга постачання товару», наведеного у податковій накладній від 24 березня 2015 року №2 в рамках правовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Віл Груп Плюс» за договором від 23 березня 2015 року №К216, через те, що жодний контрагент у ланцюгу постачання до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» не мав взаємовідносин із заводом виробником товару, зазначеного в податковій накладній від 24 березня 2015 року, а саме товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський приладобудівельний завод», оскільки фактичне здійснення господарської операції підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

Крім того слід зазначити, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, необхідною умовою для формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції і її підтвердження належним чином складеними первинними документами.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що всі надані необхідні первинні документи (договори, акти, довідки, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, прибуткові ордери, накладні-вимоги на відпуск матеріалів, тощо) з урахуванням проплат, вказаних у платіжних дорученнях, доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Макс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Віл Груп Плюс». Крім того, судом установлено, що отримані послуги та товари від контрагентів використані позивачем у подальшій своїй господарській діяльності.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку слід виходити з того, що зміст господарської операції має перевагу над формою її фіксації, а недоліки в заповненні реквізитів податкових накладних, виявлені в результаті перевірки податковим органом, не свідчать про її недостовірність або недійсність, а також не свідчать про недопустимість її використання як доказу сплати податку на додану вартість у ціні придбання.

Отже, дії позивача щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та включення відповідних сум до бюджетного відшкодування є правомірними.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим