Постанова № 62404990, 02.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 листопада 2016 року № 826/4277/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомЗаступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Київської міської радидо третя особаГоловного територіального управління юстиції у місті Києві; Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" Міжгалузеве науково - технічне колективне підприємство "Лана"провизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві та Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання протиправними та скасування рішень.

У судовому засіданні 14.06.2016 замінено назву відповідача -2 на Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та залучено до участі у справі в якості третьої особи Міжгалузеве науково - технічне колективне підприємство "Лана"

У судовому засіданні 28.07.2016 замінено назву відповідача -1 на Головне територіальне управління юстиції у місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення суду, яке стало підставою для реєстрації за МНТКП «Лана» права власності на майно, на момент прийняття відповідачем 1 оскаржуваного рішення було скасовано апеляційним судом, а отже відповідно до положень чинного законодавства, не могло стати підставою для державної реєстрації прав. Також позивач посилався на те, що всупереч положенням чинного законодавства, незважаючи на те, що у зв'язку зі скасуванням апеляційним судом рішення Святошинського районного суду м. Києва підстава для державної реєстрації права власності відпала, оскаржуване рішення відповідача 2 не скасовано та відповідний запис до Реєстру прав власності на нерухоме майно не внесено.

Представники прокуратури та позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 1 обґрунтовує тим, що рішення державного реєстратора від 26.05.2015 №21599227 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Паркова дорога, 2-А є законним, правомірним, обґрунтованим та таким, що прийнято виключно на нормах закону.

Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10 за позовом Міжгалузевого науково - технічного колективного підприємства "Лана" до ОСОБА_1, КП "Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання права власності позов задоволено частково, визнано за Міжгалузевим науково-технічним колективним підприємством «Лана» право власності на нежитлову будівлю Літ. «А» загальною площею 44,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Паркова дорога. 2-А (Дніпровський район м.Києва) та зобов'язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації і сі реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за Міжгалузевим науково-технічним колективним підприємством «Лана» право власності на нежитлову будівлю Літ. «А» загальною площею 44,1 кв.м., що знаходиться за адресою м.Київ, вул.Паркова дорога, 2-А (Дніпровський район м.Києва).

23.05.2011 Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" на підставі постанови Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10 прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності Міжгалузевого науково-технічного колективного підприємства «Лана» на нежитлову будівлю Літ. «А» загальною площею 44,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Паркова дорога. 2-А (Дніпровський район м. Києва).

Рішенням Апеляційного суду міста Києва у справі № 22-ц/2690/11289/2011 від 14.12.2011 скасовано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10 та відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 12.03.2012 у справі № 6-217св12 рішення Апеляційного суду міста Києва у справі від 14.12.2011 залишено без змін.

26.05.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 23.04.2015 11:40:20 за реєстраційним номером 11125737прийнято рішення №21599227 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, Паркова дорога, будинок 2-А, за суб'єктом: Міжгалузеве науково-технічне колективне підприємство "Лана" та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №9807176 щодо державної реєстрації зазначеного прав приватної власності на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10.

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №4 не погоджуючись з рішеннями щодо державної реєстрації права власності № 21599227 від 26.05.2015 та від 23.05.2011 звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з відповідним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Позивач, як на обґрунтування позовних вимог посилається на факт скасування рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10 рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14.12.2011. Інших доводів на підтвердження наявності підстав для скасуванні оскаржуваних рішень позивачем наведено не було та доказів на їх підтвердження суду не надано.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на 2011 рік) записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 зазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до пункту 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, який є додатком 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 (станом на 2011 рік) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 до відповідних документів віднесено рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Згідно з абзацом 9 підпункту 3.2.4 пункту 3.2 розділу ІІІ Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 28.01.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 за №67/7388 (в редакції чинній на 2011 рік) у випадку скасування на підставі рішення суду рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав або визнання недійсним чи скасування на підставі рішення суду правовстановлювального документа, на підставі якого проводилася державна реєстрація права власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, чи іншого речового права на нерухоме майно, змінені записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цього права; про інші речові права на нерухоме майно та суб'єкта цих прав підлягають поновленню на підставі заяви заінтересованої особи, до якої додається відповідне рішення суду.

Пунктами 1 та 2 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом), відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частиною першою статті 15 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Пунктом 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 вказаного Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують

Згідно з статтею 26 вказаного Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідачем 1 рішення № 21599227 від 26.05.2015 та відповідачем 2 рішення від 23.05.2011 були прийняті на підстав рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10 яким визнано за Міжгалузевим науково-технічним колективним підприємством "Лана" право власності на нежитлову будівлю Літ. "А" загальною площею 44,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Паркова дорога. 2-А (Дніпровський район м. Києва) та зобов'язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації і сі реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати за Міжгалузевим науково-технічним колективним підприємством "Лана" право власності на нежитлову будівлю Літ. "А" загальною площею 44,1 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Паркова дорога, 2-А.

В матеріалах справи наявна копія рішення Апеляційного суду міста Києва у справі №22-ц/2690/11289/2011 від 14.12.2011, яке залишено в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 12.03.2012 та яким скасовано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10.

Відповідно до частини першої статті 233 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Статтею 319 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Позивачем доказів на підтвердження того, що рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10 до його скасування ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14.12.2011, не набрало законної сили суду не надано, як і не зазначено про відсутність відповідного факту.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів та доводів наведених позивачем вбачається лише факт втрати рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2011 у справі № 2-3306/10 чинності з 14.12.2011у зв'язку з його скасуванням, а отже з зазначеного моменту воно не могло бути правовстановлювальним документом для здійснення державної реєстрації права власності.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 26.05.2015 № 21599227.

В частині позовних вимог щодо рішення відповідача 2 від 23.05.2011 про державну реєстрацію права власності, суд звертає увагу на те, що відповідачем не наведено обґрунтувань та не надано суду доказів на підтвердження відсутності у відповідача 2 правових підстав для прийняття відповідного рішення станом на 23.05.2011, а отже відсутні підстави для визнання його протиправним, водночас враховуючи те, що його було прийнято на підставі правовстановлюючого документу, який було скасовано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині щодо скасування вказаного рішення.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 26.05.2015 № 21599227 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким право власності на нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 44,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Паркова дорога, 2-А за Міжгалузевим науково-технічним колективним підприємством «Лана».

3.Скасувати рішення КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 23.05.2011 про державну реєстрацію права власності, згідно з яким право власності на нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 44,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Паркова дорога, буд. 2-а, зареєстровано за Міжгалузевим науково-технічним колективним підприємством «Лана».

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов