Постанова № 62403928, 26.09.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 вересня 2016 р. № 820/3231/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємство "СПС" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Приватне підприємство "СПС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000031/2 від 04.01.2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100001/2016/00002 від 04.01.2016 року; рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/002355/2 від 10.12.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100001/2015/00097 від 10.12.2015 року;рішення про коригування заявленої митної вартості від 10.02.2016 № 807000011/2016/000104/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100001/2016/00013; рішення про коригування заявленої митної вартості від 03.03.2016 №807000011/2016/000146/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2016/00023; рішення про коригування заявленої митної вартості від 02.03.2016 №807000011/2016/000179/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2016/00021, а також визнати протиправною бездіяльність Харківської митниці ДФС щодо не підготовки та не надання висновку про повернення та зобовязати у встановленому законодавством порядку прийняти та направити органам казначейської служби висновок про повернення ПП «СПС» з державного бюджету надмірно сплачені митні платежі на загальну суму 169230,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним відповідачу було надано для митного оформлення товарів відповідні митні декларації, в яких вказано митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Однак, відповідачем митну вартість було скориговано та визначено зі іншими методами, про що, відповідно, прийнято оскаржувані в даній справі рішення та картки відмови в прийнятті митних декларацій.

Відповідачем митну вартість товарів визначено на підставі цінової інформації, що міститься в ЄАІС ДФСУ щодо ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено імпортером в найближчий термін, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а також за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Позивач з таким визначенням митної вартості заявленого до митного декларування товару не погоджується та вважає, що у відповідача відсутніми були підстави для визначення митної вартості товарів за іншими методами ніж вказано у поданих митних деклараціях, тобто основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в звязку з чим незаконними та необґрунтованими є оскаржувані в даній справі рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та, відповідно, картки відмови в прийнятті митних декларацій.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях відповідача, наданих до суду.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що митним декларантом ТОВ «АСС-ІМЕКС» до митних органів з метою митного оформлення товарів, придбаних позивачем за зовнішньоекономічними контрактами з постачальниками із Китайської Народної ОСОБА_3 та ОСОБА_3, було надано митні декларації: № 807100001/2016/000021, № 807100001/2015/004768, №807100001/2016/000402, № 807100001/2016/000729, № 807100001/2016/000712, № 807100001/2015/002874. Згідно вказаних декларацій митна вартість товарів була визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Митним органом було проведено коригування заявленої митної вартості, у звязку з чим прийнято оскаржувані в даній справі рішення. Зокрема, рішення про коригування митної вартості №807000011/2016/000031/2 від 04.01.2016р. (а.с. 33, том 1), згідно якого митну вартість товару (лимонна кислота (моногідрат), Сitric acid monohydrate 8-80mesh у кількості нетто 24000,00 кг.; лимонна кислота зневоднена, Citric acid anhydrous 30-100 mesh, у кількості нетто 1000,00 кг., виробник TTCA CO., LTD, країна виробник Китай) скориговано на підставі цінової інформації, що міститься в ЄАІС ДФСУ щодо ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено імпортером ПП «СПС» в найближчий термін (МД № 807100001/2015/2874 від 11.08.2015р.), рівень визначеної митної вартості товару 0,67 дол. США / кг.

При прийнятті даного рішення митний орган виходив з того, що, за його даними, заявлена митна вартість товару за зазначеною митною декларацією менша ніж за інформацією по фактам митних оформлень по Україні в найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів.

Згідно оскаржуваного в даній справі рішення про коригування митної вартості № 807000011/2015/002355/2 від 10.12.2015р. (а.с. 59 том1), митним органом скориговано митну вартість товару (насіння кунжуту висушене, неподрібнене, для використання у харчовій промисловості та кулінарії; насіння кунжуту висушене (99,95 % чистота) вагою нетто 8800 кг., у поліпр.мішках по 25 кг. нетто; насіння кунжуту висушене (99,90 % чистота) вагою нетто 4000 кг., у 160 поліпр. мішках по 25 кг нетто, виробник Maharaja Dehydration Pvt. Ltd; країна виробник- Індія). Митну вартість скориговано на підставі цінової інформації, що міститься в ЄАІС ДФСУ щодо подібних товарів, митне оформлення яких здійснено в найближчий час (попередні 90 днів) та на підставі вже прийнятих раніше митницею рішень про коригування митної вартості. Рівень визначеної митної вартості товару № 1 1,679 дол. США/кг., товару № 2 6,97 дол. США/кг.

При прийнятті рішення митний орган виходив з того, що за результатами проведеного ним аналізу заявлена позивачем митна вартість товару менша, ніж за інформацією по фактах митних оформлень по Україні в найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів, а позивачем при врегулюванні питання не було надано обґрунтування причин зменшення рівня митної вартості на подібні товари (наявність знижок, сезонне коливання вартості товару, тощо), що ввозилися позивачем раніше.

Також, згідно оскаржуваного в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2016/000104/2 від 10.02.2016р. (а.с. 83 том 1), митним органом скориговано митну вартість товару (овочі сушені, подрібнені, без домішок та інших інгредієнтів, без подальшої обробки для харчової промисловості, не для роздрібної торгівлі: цибуля ріпчаста біла сушена пластівцями вагою нетто 4004 кг. у 286 папер.мішках; цибуля ріпчаста біла сушена гранульована 0,5-1 мм., преміям якість, вагою нетто 4000 кг. у 200 карт.ящиках, виробник V.T. FOODS PVT.LTD, країна виробник ОСОБА_3). Зокрема, митну вартість скориговано за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до приписів ст., ст. 60,61 Митного кодексу України.

При прийнятті зазначеного рішення, митний орган виходив з того, що згідно специфікації №1 до контракту № SPS-VTFOODS-0306 від 03.06.2014р. ціна на товар №1 визначена продавцем на рівні 2,252 дол. США/ кг., на товар №2 на рівні 2,68 дол. США/кг. при цьому, згідно специфікації №2 до контракту № SPS-VTFOODS-0306 від 11.12.2015р. задекларований рівень митної вартості ідентичного товару (лук белый сушеный хлопьями) складав 1,7 дол. США/кг. та був меншим ніж рівень митної вартості на подібний товар (2,38 дол. США/кг.), оформлений позивачем в найближчий до часу експорту оцінюваного товару строк. Крім того, відповідач вважав, що задекларований рівень витрат на транспортування є занадто низьким у порівнянні з аналогічними перевезеннями.

Згідно оскаржуваного в даній справі рішення про коригування митної вартості № 807000011/2016/000179/2 від 02.03.2016р. (а.с. 127 том 1), митний органом скориговано митну вартість товару (насіння кунжуту висушене, не подрібнене, для використання у харчовій промисловості та кулінарії, не в первинній упаковці; насіння кунжуту висушене (99,90 % чистота) вагою нетто 5000 кг., виробник R.C. INDUSTRIES, країна виробник ОСОБА_3) . Зокрема, митну вартість скориговано на підставі цінової інформації, що міститься в ЄАІС ДФСУ щодо подібних товарів, митне оформлення яких здійснено в найближчий час (попередні 90 днів) та на підставі вже прийнятих раніше митницею рішень про коригування митної вартості. Рівень визначеної митної вартості товару 1,68 дол. США/кг.

При прийнятті зазначеного рішення митний орган виходив з того, що за результатами проведеного ним аналізу заявлена позивачем митна вартість товару менша ніж за інформацією по фактах митних оформлень по Україні в найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів, в даній поставці відбулось значне зниження контрактної вартості (більш ніж 20%) в порівнянні з контрактною вартістю попереднього оформлення подібного товару, яке документально не обґрунтовано. Крім того, декларантом не надано митну декларацію країни відправлення, а в поданих до митного оформлення документах не містяться обґрунтування причин зменшення рівня митної вартості на подібні товари (наявність знижок, сезонне коливання вартості товару, тощо), що ввозилися позивачем раніше.

Згідно оскаржуваного в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2016/000146/2 від 03.03.2016р. (а.с. 105 том 1), митним органом скориговано митну вартість товару (моносодіум глютамат, 60-120 mesh 23000,00 кг. у 920 папер.мішках по 25 кг. нетто, виробник: NEIMENGGU FUFENG BIOTECHNOLOGIES CO. LTD., країна виробник Китай) . Зокрема, митну вартість скориговано за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до частин 1,2 ст. 55 Митного кодексу України.

При прийнятті зазначеного рішення митний орган виходив з того, що при перевірці заявленої митної вартості товару виникли сумніви щодо прийнятності задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості, який (1,1 дол. США/кг.) був менший ніж рівень митної вартості на ідентичний товар (1,41 дол. США/кг.), оформлений в найближчий до часу експорту оцінюваного товару строк та був менше ніж рівень митної вартості на подібний товар (1,26 дол. США/кг.), оформлений Харківської митницею ДФС в найближчий до часу експорту оцінюваного товару строк.

В порядку консультацій між митним органом та декларантом розбіжності в порядку визначення митної вартості усунуто не було.

Враховуючи вищенаведене суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача про визначення митної вартості товарів, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті (вчиненні) невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

Суд зауважує, що статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено поняття митної вартості товарів. Зокрема, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В даній справі судом встановлено, що позивачем до митного органу, крім митних декларацій, було надано необхідні документи: зовнішньоекономічні контракти (№ SPS-TTCA-1012 від 10.12.2013р. на постачання лимонної кислоти; № 16012013-18 від 16.01.2013р. на постачання кунжуту; № SPS-VTFOODS/0306 від 03.06.2014р. на постачання цибулі; № SPS-FUFENG від 01.08.2013р. на постачання моносодіуму глютамату; № SPS-RCI від 05.06.2014р. на постачання кунжуту) та специфікації до них, платіжні доручення про сплату придбаного товару, які підтверджують фактичне перерахування коштів за товар, рахунки-фактури на товар (інвойс), калькуляції цін, транспортні накладні, сертифікати на товар. Копії цих документів надані позивачем до матеріалів справи.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказане також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила, за якими на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами аналізу положень частини 3 ст. 53, частин 1, 2, 4 - 6 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

При цьому, суд зауважує, що повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Однак, відповідач не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених та обґрунтованих дійсними обставинами справи підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки. Судом з аналізу наданих до матеріалів справи доказів наявності таких обставин не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд зазначає, що відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця.

В даній справі судом встановлено, що для митного оформлення вищевказаних товарів позивач надав до Харківської митниці ДФС митні декларації, в яких вказав митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Підстав для наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо прийнятності задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості в обсязі наданих до суду доказів не вбачається. При цьому, щодо використання відповідачем при визначенні митної вартості інформаційних баз даних Міндоходів суд зауважує, що виходячи з роз'яснень наданих Міністерством доходів і зборів України у листі від 07 травня 2014 року № 10441/7/99-99-10-03-01-17 відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Суд зазначає, що митна вартість товарів підтверджена позивачем всіма необхідними документами, зазначеними у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Крім того, на вимогу митного органу надані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що у відповідача були у наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Належними документами, наявними в матеріалах справи підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту.

За правилами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідач - митний орган не навів належних обґрунтованих пояснень та не надав доказів, які б свідчили про наявні розбіжності, які не дають можливості підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, заявленої позивачем під час митного оформлення, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В звязку з викладеним оскаржувані в даній справі рішення відповідача при коригування митної вартості товарів є такими, що підлягають скасуванню. Також, як похідні від вказаних рішень, підлягають скасуванню оскаржувані в даній справі картки відмови в прийняті митної декларації.

Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Харківської митниці ДФС щодо не підготовки та не надання висновку про повернення та зобовязання у встановленому законодавством порядку прийняти та направити органам казначейської служби висновок про повернення ПП «СПС» з державного бюджету надмірно сплачені митні платежі на загальну суму 169230,16 грн., суд відзначає як такі, що задоволенню не підлягають.

При цьому суд враховує, що вказана бездіяльність мала місце в звязку із наявністю оскаржуваних в даній справі рішень про коригування митної вартості, які на той час не були оскаржені та скасовані, тобто відсутніми були правові підстави для підготовки та подання відповідного висновку. Стосовно вимог про зобовязання у встановленому порядку прийняти та направити органам казначейської служби у визначеній позивачем сумі, суд зауважує, що ці позовні вимоги звернуті позивачем на майбутнє, а спір щодо вчинення цих дій між сторонами на даний час не виник.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 52, 55, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "СПС" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №807000011/2016/000031/2 від 04.01.2016 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100001/2016/00002 від 04.01.2016 року; рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/002355/2 від 10.12.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100001/2015/00097 від 10.12.2015 року; рішення про коригування заявленої митної вартості від 10.02.2016 № 807000011/2016/000104/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100001/2016/00013; рішення про коригування заявленої митної вартості від 03.03.2016 №807000011/2016/000146/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2016/00023; рішення про коригування заявленої митної вартості від 02.03.2016 №807000011/2016/000179/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2016/00021.

Стягнути на користь Приватного підприємства "СПС" (місцезнаходження: 61020, м.Харків, просп. Постишева, буд.93, код ЄДРПОУ - 31062161) судовий збір у розмірі 6890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (місцезнаходження: 61003, м.Харків, вул. Короленка, буд.16-Б, код ЄДРПОУ - 39534151).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 03 жовтня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.