Постанова № 62403513, 24.10.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2016 року 810/3020/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

23 вересня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 червня 2016 р. № 9-13.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено протиправно, оскільки рішення про сплату податку було прийнято органом місцевого самоврядування з порушенням строку встановленого Податковим кодексом України (а.с. 3-5).

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено праомірно та відповідно до вимог п.п. 267.2.1 п. 167.2 ст. 267 ПК України (а.с. 22-26).

19 жовтня 2016 р. позивач подав до суду письмову заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

Позивач є власником транспортного засобу марки "INFINITI" QX 56, 2012 р. випуску, номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 10-11).

22 червня 2016 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 9-13, яким визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 р. у сумі 25 000 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 9-13) (а.с. 13).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що винесено протиправно, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Згідно з вимогами ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Відповідно до вимог п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Як убачається з п. 267.4 ст. 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

При цьому, згідно з вимогами п.п 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до вимог п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Об'єктом оподаткування транспортного податку є легкові автомобілі, які одночасно відповідають двом критеріям, а саме:

1) з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно);

2) середньоринкова вартість становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Водночас, згідно з вимогами п.п. 14.1.220 п. 14.1 ст. 14 ПК України рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Як вже зазначалося, об'єктом оподаткування у даному випадку виступає транспортний засіб марки "INFINITI" QX 56, 2012 р. випуску, номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 10-11).

Крім того, судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика), якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Згідно з вимогами п. 2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Відповідно до вимог п. 4 Методики інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).

Наведене свідчить, що для визначення об'єкта оподаткування транспортним податком в розпорядженні органу Державної фіскальної служби має бути інформація про середньоринкову вартість певного автомобіля із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу тощо.

Проте, відповідачем не було надано суду документів на підтвердження наявності в його розпорядженні на дату винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення інформації про середньоринкову вартість такого автомобіля станом на 1 січня податкового (звітного) року.

До того ж судом враховано, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, під час судового розгляду даної справи не надано суду доказів того, що транспортний засіб марки "INFINITI" QX 56, 2012 р. випуску, номерний знак НОМЕР_1, належний на праві власності позивачу, має середньоринкову вартість понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Водночас, при вирішенні справи судом також враховано, що відповідно до вимог ст.ст. 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з вимогами п. 10.2 ст. 10 ПК України місцеві ради обов'язково установлюють податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю.

Як убачається з п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 ПК України, встановлення місцевих податків та зборів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до вимог п. 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Наведене свідчить, що в разі прийняття органом місцевого самоврядування у період з 1 січня 2016 р. до 15 липня 2016 р. рішення про запровадження місцевого податку, його положення можуть набрати чинності і застосовуватися не раніше 1 січня 2017 р.

Враховуючи момент набрання чинності Законом України від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", а також зміни, що відбулися у правовому регулюванні об'єкта оподаткування з 1 січня 2016 р. відповідно до Закону № 71-VIII, суд зазначає, що орган місцевого самоврядування не мав жодних підстав для прийняття рішення щодо запровадження передбачених цим Законом місцевих податків у 2016 р., адже такі рішення, в разі їх прийняття, порушують визначений Податковим кодексом України порядок і спосіб встановлення місцевих податків (у тому числі й транспортного податку як різновиду податку на майно), зокрема, вимоги п.п. 12.3.4 п. 12.3 та п. 12.5 ст. 12 ПК України.

Згідно з вимогами п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України у разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Проте, дана вимога не була врахована відповідачем під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Так, судом встановлено, що 17 лютого 2016 р. Вишгородською міською радою Київської області прийнято рішення "Про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік" № 6/1.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що сплата транспортного податку за вказаним рішенням можлива лише з 2017 р.

Водночас, суд не приймає до уваги доводи відповідача, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого не було зроблено відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 9-13 на суму 25 000 грн 00 коп. відповідачем винесено протиправно, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 22 червня 2016 р. № 9-13.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.