Постанова № 62403152, 14.09.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року (14 год. 15 хв.) Справа № 808/2451/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ОЛІС ЛТД до Відділення в Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується суд) надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ОЛІС ЛТД (далі іменується позивач) до Відділення в Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000041200 від 03.08.2016 року видане Відділенням Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

В обґрунтування свого позову товариство з обмеженою відповідальністю ОЛІС ЛТД (код ЄДРПОУ - 39488184) (далі - ТОВ ОЛІС ЛТД) зазначило, що за результатами проведеної перевірки відповідачем були зроблені протиправні висновки про порушення товариством вимог податкового законодавства по своєчасності надання податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2016 року. З урахуванням таких висновків, податковим органом було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2016 року, яким нараховане спірне грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі - 170,00грн. Адже на виконання норм Податкового кодексу України ТОВ ОЛІС ЛТД подало податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року у встановлений для цього строк, а саме: до 21.06.2016 року.

У судове засідання призначене на 14 вересня 2016 року сторони не прибули.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, що міститься в матеріалах справи. Будь-яких письмових заперечень проти даного адміністративного позову суду не надавав.

Згідно з частиною 1 статті 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку про необхідність задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі.

Так, ТОВ фірма ОЛІС ЛТД було зареєстроване як юридична особа 03.02.1992 року за адресою: 69014, Запорізька область, місто Запоріжжя, Шевченківський район, вулиця арпенка Карого, будинок 47, що підтверджується долученим до матеріалів справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №21734224 від 26.02.2016.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000041200 від 03.08.2016 на підставі акта 6/08-30-1200/20478063 від 20.07.2016 встановлено порушення гл.2 с.49 п.49.18п.п.49.18.1 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010, у зв'язку із чим до ТОВ фірма ОЛІС ЛТД застосовано штрафні санкції у сумі 170,00 грн. Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій відповідача, штраф накладено за порушення строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року, граничний строк подання якої встановлено 21 червня 2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що декларація з податку на додану вартість, за травень 2016р., ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» було подано до контролюючого органу вчасно, а саме 21.06.2016р., про що є відповідна відмітка на другому екземплярі декларації, яка була подана позивачем у паперовому вигляді з наступних підстав.

Між ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» та ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДСФ У Запорізькій області 26.01.2016р. було укладено договір № 251220151 про визнання електронних документів (надалі іменується договір). Відповідно до Квитанцій №1 та №2 Договір про визнання електронних документів прийнято, та документу присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до пункту 1 договору, предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригінал.

Пунктом 2 договору передбачено, що договір надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органів ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 49.4. Податкового кодексу України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 1, 3, 4 Розділу 6 договору (строк дії договору), договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до посилених сертифікатів за

-реєстраційним номером 010000000000000000000000000000006960е92;

-реєстраційним номером 010000000000000000000000000000006960е93;

-реєстраційним номером 010000000000000000000000000000006960е94;

-реєстраційним номером 010000000000000000000000000000006960е98 - сертифікати дійсні з 25.01.2016р.

Сертифікати чинні до 24.01.2018р.

З 17.06.2016р. з чотирнадцятої години 22 хвилин ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДСФ У Запорізькій області в односторонньому порядку припинило прийом документів в електронному вигляді, а саме перестали прийматися податкові накладні та декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 Розділу 6 Договору (Строк дії договору), у разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Згідно із ч.3 ст. 49.4. Податкового кодексу України, передбачено, що у разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Пунктом 49.3 Податкового кодексу України, передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Позивач в адміністративному позові зазначає, що зв'язку із тим, що підставою не прийняття податкових накладних та декларацій з податку на додану вартість зазначається: - «Можливо, розірвано Договір про визнання електронних документів» ТОВ фірма «ОЛІС ЛТД» 21.06.2016р. подало податкову декларацію з податку на додану вартість не в електронному вигляді, а в паперовому, про що є відповідна відмітка податкового органу.

З підстав не прийняття податковим органом податкових накладних та декларацій з податку на додану вартість 22.06.2016р. позивач звернувся до податкового органу із запитом щодо отримання роз'яснень за вихідним № 22/06.

Того ж дня, податковим органом було запропоновано продублювати в електронному вигляді декларацію з податку на додану вартість, за травень 2016р., що була раніше подану в паперовому вигляді.

У зв'язку із чим, 22.06.2016 р. ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» було продубльовано в електронному вигляді декларацію з податку на додану вартість, за травень 2016р..

13.07.2016р. відповідачем було надіслано відповідь про надання інформації за вихідним № 1520/10/08-30-08-50, відповідно до якої податковий орган повідомив наступне:

-неможливість подання звітності засобами телекомунікаційного зв'язку та неможливість реєструвати податкові накладні в Єдиному державному реєстрі з 17.06.2016р. по 22.06.2016р. пов'язано з тим, що до формаційних систем було помилково внесено відмітку про розірвання договору по визнання електронних документів з підприємством ТОВ фірма «Оліс ЛТД» на підставі акту перевірки місцезнаходження з іншого підприємства. 22.06.2016р. встановлено факт помилкового розірвання договору з підприємством та поновлено дію договору.

Відповідно до пункту 49.4 ст.49 ПКУ встановлено, що у разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, і значений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті, тобто особисто платником податків або надсилається поштою з повідомленням про вручення.

Таким чином, відповідач підтвердив факт помилкового розірвання договору № 120151 про визнання електронних документів, та неможливість подання звітності засобами телекомунікаційного зв'язку та неможливість реєструвати податкові накладні в Єдиному державному реєстрі в період з 17.06.2016р. по 22.06.2016р.

Відповідно до податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2016 року контролюючим органом на підставі акту 6/08-30-1200/20478063 від 20.07.2016 р. встановлено порушення гл.2, ст.49 п.49.18.пп.49.18.1 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010, у зв'язку з чим до ТОВ «ОЛІС ЛТД» застосовано штрафні санкції у сумі 170 ( сто сімдесят гривень 00 коп.) грн.

Вивчивши розрахунок штрафних (фінансових) санкцій судом встановлено, що штраф накладено за порушення строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016р., граничний строк подання якої встановлено 21.06.2016р.

Не погодившись із твердженнями контролюючого органу, викладеними в акті перевірки та з нарахованими штрафними (фінансовими) санкціями за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 03.08.2016 року у розмірі - 170,00грн., ТОВ «ОЛІС ЛТД» оскаржує його в судовому порядку. Отже, предметом доказування є правомірність/протиправність винесеного податковим органом податкового повідомлення-рішення, з огляду на що суд зазначає наступне.

Так, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.61.1 ст.61, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Контролюючі органи мають право в тому числі проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Після проведення перевірки податковий орган діййшов до висновку про порушення ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» пп.49.18.1 п.49.18ст.49 Податкового кодексу України.

Згідно пп.49.1, пп.49.2 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює в тому числі календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, спірна податкова декларація була подана ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» до податкової інспекції 21.06.2016 року у паперовому вигляді, оскільки відповідачем в односторонньому порядку було розірвано договір про визнання електронних документів з 17.06.2016.

Згідно з ч. 3 ст. 49.4. Податкового кодексу України, передбачено, що у разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Пунктом 49.3 Податкового кодексу України, передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

Тому, на підтвердження правомірності своєї позиції позивач надав суду копію декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року з відміткою про отримання відповідачем зазначеного документа. Також позивачем до адміністративного позову додано копію декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року поданої в електронному вигляді за квитанцією №1 (підтвердження отримання декларації) та квитанції №2 (підтвердження прийняття декларації).

Отже, висновки податкового органу щодо порушення Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ОЛІС ЛТД строку подання податкової звітності та нарахування штрафних (фінансових) санкцій є безпідставними, а винесене податкове повідомлення-рішення - протиправним та підлягає скасуванню. Тому, даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки субєктом владних повноважень у справі є Відділення в Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області , то саме з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені судові витрати позивачу, документально підтверджені Квитанцією № 474 про сплату 09 серпня 2016 року судового збору у сумі 1378 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ОЛІС ЛТД до Відділення в Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.08.2016 року видане відділенням у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДСФ у Запорізькій області.

Судовий збір у розмірі 1378 грн. (тисяча триста сімдесят вісім гривень) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма ОЛІС ЛТД за рахунок бюджетних асигнувань відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДСФ у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко