Постанова № 62402887, 27.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2016 р. Справа№ 911/1143/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Алданової С.О.

Мартюк А.І.

секретар: Горбунова М.Є.

за участю представників

позивача: Дикань П.О., Дикань А.П.;

відповідача: Гулевич В.Г.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго"

на рішення Господарського суду Київської області

від 23.08.2016р.

у справі №911/1143/16 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей-1"

до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" в особі

Макарівського районного підрозділу Публічного акціонерного

товариства "Київобленерго"

про скасування оперативно-господарської санкції

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тесей-1" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" в особі Макарівського районного підрозділу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - відповідач) про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування позивачеві 912 477,30 грн. за рішенням комісії по розгляду акту №К029711 від 05.03.2015р. про порушення Правил користування електричною енергією у споживача, оформленого протоколом від 10.02.2016р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не порушував правил користування електричної енергії, а тому не може нести відповідальність за дії, які він не вчиняв.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність та непідтвердженість належними доказами вимог позивача. Зокрема, відповідач зазначав про те, що в даному випадку відсутні правові підстави для скасування спірних оперативно-господарських санкцій, оскільки рішення щодо них прийнято правомірно за результатами розгляду акта енергопостачальної організації про порушення позивачем Правил користування електричною енергією. Оскільки позивачем не надано доказів, які б спростовували факт вчинення ним порушення, зафіксованого в Акті №К029711 від 05.03.2015р., нарахування санкцій є обґрунтованим.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.08.2016р. у справі №911/1143/16 позов задоволено повністю, скасовано застосовану відповідачем оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування позивачу вартості недорахованої електричної енергії в розмірі 912 477,30 грн. за рішенням комісії по розгляду акту № К029711 від 05.03.2015р. про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом комісії від 10.02.2016р. №0144. Окрім того, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2016р. у справі №911/1143/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права. Зокрема, відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на наступні обставини:

- фактично експертом було встановлено, що в корпусі лічильника вмонтовано саморобний пристрій з метою заниження показників електролічильника. Даний пристрій може використовуватися разом з пультом дистанційного управління;

- в позові зазначено про те, що розрахунковий засіб обліку було придбано та встановлено саме позивачем. Тобто, лічильник знаходиться на балансі позивача і саме він несе відповідальність за його технічний стан;

- електроенергія, як товар, була отримана та спожита позивачем, однак її обсяг був недооблікований;

- незалежно від стану пломб на електролічильнику, чинне законодавство України покладає відповідальність за стан приладу обліку саме на споживача електроенергії;

- задовольняючи позов, суд керувався лише недоведеністю факту порушення пломби, встановленої на лічильнику. Однак, чи відповідає тавро даної свинцевої пломби про повірку приладу обліку оригіналу тавру ДП «Укрметрстандарт» судом встановлено не було. Розміщення стороннього механізму в корпусі лічильника призвело до понесення відповідачем значних збитків у вигляді недообліку поставленої електроенергії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016р. (головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.10.2016р.

27.10.2016р. через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначав про необґрунтованість та непідтвердженість доводів апеляційної скарги відповідача належними доказами, просив суд залишити скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 27.10.2016р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2016р. у справі №911/1143/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 27.10.2016р. представники позивача заперечували проти апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просили суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 27.10.2016р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28.04.2011р. між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як постачальником, було укладено договір про постачання електричної енергії №220016486 (далі - Договір) (том справи - 1, аркуші справи - 124-133).

За умовами Договору (п.п.1.1, 2.1, 2.2.2, 2.3.2) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1000 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов'язується продавати (постачати) споживачу електроенергію, як товар з урахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик. Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановки.

В розділі 4 Договору сторонами визначено відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов Договору, згідно з п.п.4.2.3, 4.2.7 якого споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою. Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог п.п.4.2.1-4.2.3 Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до п.7.1 Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) споживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку №5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

В п.9.4 Договору вказано про те, що останній набирає чинності з дня його підписання. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

Згідно з Актом про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому №1234 від 02.01.2014р. (том справи - 1, аркуш справи - 104) , представниками відповідача за участю представника позивача, як споживача, під час виконання робіт по перевірці обліку на об'єкті споживача встановлено фазний лічильник №0648555 тип НІК 2301АК1 та передано на зберігання пломби встановлені енергокомпанією: Зелена "Карат" №С00000000.

05.03.2015р. відповідачем було проведено технічну перевірку розрахункового засобу обліку електричної енергії позивача, розташованого в приміщенні позивача в с. Калинівка по вул. Київській, 188.

Згідно з Актом технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії №079840 від 05.03.2015р. (том справи - 1, аркуш справи - 26), який підписано представниками сторін, на момент перевірки розрахунковий електролічильник недовраховував 30% електроенергії.

За наслідками вищезгаданої перевірки відповідачем було складено акт про порушення №К 029711 від 05.03.2015р. (том справи - 1, аркуш справи - 11), в якому зазначено про підозру на втручання в схему електролічильника з метою зниження показників розрахункового обліку. Прилад обліку знятий, укладений в пакет, пакет опломбований пломбою № В00007189. В графі «зауваження споживача (уповноваженої ним особи) до складеного акта №К 029711» позивач вказав про відсутність втручань з його сторони, як споживача, в схему обліку.

Вилучений відповідачем електролічильник НІК 2301 типи АК1 серійний №0648555 було направлено на експертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз і за результатами проведення експертного дослідження було складено висновок трасологічного та електротехнічного експертного дослідження №7942/15-33/7943/15-47 від 21.08.2015р. (том справи - 1, аркуші справи - 12-21).

05.03.2016р. відбулося засідання комісії по розгляду акту К 029711 від 05.03.2015р. про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом засідання комісії №0105 від 20.01.2016р., за результатами якого прийнято рішення про те, що акт №К 029711 від 02.06.2014р. підлягає розрахунку згідно з п.2.5 Методики за період з 05.03.2012р. по 05.03.2015р. по тарифах, що діяли протягом періоду порушення (том справи - 1, аркуш справи - 22). Представник позивача був присутній при розгляді акту №К 029711 від 02.06.2014р. та не погодився з прийнятим комісією відповідача рішенням, що відображено в протоколі засідання комісії №0105 від 20.01.2016р.

10.02.2016р. відбулося засідання комісії по розгляду акту №К 029711 від 05.03.2015р. про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №0144 від 10.02.2015р. (том справи - 1, аркуш справи - 24), на якому було прийнято рішення про те, що акт №К 029711 від 02.06.2014р. підлягає розрахунку згідно з п.2.1.3 Методики за період 1095 днів з 05.03.2012р. по 05.03.2015р. по тарифах, що діяли протягом періоду порушення.

На підставі цього рішення та акта про порушення №К 029711 від 05.03.2015р. відповідач здійснив розрахунок обсягу спожитої та неврахованої електроенергії, згідно з яким вартість недорахованої електричної енергії складає 912 447,30 грн. (том справи - 1, аркуш справи - 27). Позивач не погодився з прийнятим рішенням, про що вказано в протоколі засідання комісії № 0144 від 10.02.2016р.

Відповідач направив позивачу лист №06/230/1043 від 15.02.2016р. (том справи - 1, аркуш справи - 23), до якого було додано: протокол №0144 від 10.02.2016р., розрахунок до Акту №К 029711 від 05.03.2015р., рахунок-фактура на оплату 912 447,30 грн. вартості недоврахованої електроенергії.

Не погодившись із застосуванням до нього оперативно-господарських санкцій, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду, посилаючись на те, що ним не було допущено порушення Правил користування електричною енергією, про які зазначав відповідач. За твердженням позивача, відповідачем не доведено факту втручання позивачем в роботу приладу обліку електричної енергії, у зв'язку з чим правові підстави для нарахування йому санкцій відсутні.

Місцевий господарський суд позов задовольнив повністю, визнавши вимоги позивача нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (із змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Порядок здійснення розрахунків за електричну енергію визначений в розділі 6 Правил користування електричною енергією. Згідно з п.п.6.40-6.42 Правил користування електричною енергією у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за №782/12656 (далі - Методика). У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

В п.п.1.1, 1.2, 2.1 Методики передбачено, що вона встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28, або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999р. №1357 (далі - ПКЕЕН). Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів;

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо);

4) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку;

5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника;

6) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку;

7) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку;

8) підключення на окремих площадках вимірювання електроустановок або струмоприймачів, не передбачених проектом, розрахунки за електричну енергію спожиту якими мають здійснюватися за іншою тарифною групою, ніж установлено для цієї площадки вимірювання.

В п.п.2.1, 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується. У разі виявлення у споживача порушень Правил користування електричною енергією, зазначених у підпунктах 1 - 4, 6 пункту 2.1 Методики, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії для потреб струмоприймачів (електроустановок), щодо яких виявлено порушення (далі - договір), зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення.

В п.п.3.2, 3.3, 3.7, 3.31, 3.32 Правил користування електричною енергією передбачено, що відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Для розрахункового обліку електричної енергії мають використовуватися засоби обліку, які пройшли повірку і відповідають вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. При пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів.

Споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України, забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (п.п.5, 26 п.10.2 Правил користування електричною енергією).

Як уже зазначалося вище, за результатами проведеної перевірки позивача відповідач дійшов висновку про можливе втручання в схему електролічильника позивача з метою зниження показників розрахункового обліку.

З вищевказаних положень Правил користування електричною енергією та Методики вбачається, що передумовою для здійснення нарахування постачальником до сплати вартості необлікованої електричної енергії споживачу є встановлені актом перевірки факти порушень, визначених в п.2.1 Методики, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому, всі вказані в п.2.1. Методики порушення пов'язані з пошкодженнями розрахункових засобів обліку, пломб (порушення їх цілісності чи відсутність пломб), або самовільним підключенням електроустановок до електричної мережі.

Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, в протоколі засідання комісії №0144 від 10.02.2016р. по розгляду акту №К 029711 від 05.03.2015р. про порушення Правил користування електричною енергією зазначено про те, що названий акт № К 029711 від 05.03.2015р. підлягає розрахунку згідно з п.2.1.3 Методики. Тобто, виходячи з наведеного, відповідач, як енергопостачальна організація, встановив факт допущення позивачем порушення Правил користування електричною енергією, яке зазначене у п.2.1.3 Методики.

Натомість, в акті про порушення ПКЕЕ №К029711 від 05.03.2015р. не вказано жодного з порушень, передбачених Правилами користування електричною енергією. Водночас в п.2 акту про порушення наведено перелік тавро/номер установлених пломб (індикаторів) та вказано про відсутність їх порушення, але зазначено лише, що існує підозра на втручання в схему електролічильника з метою зниження показників розрахункового обліку.

Окрім того, як уже зазначалося вище, вилучений електролічильник позивача НІК 2301 типи АК1 серійний № 0648555 було направлено на експертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами якої складено висновок трасологічного та електротехнічного експертного дослідження №7942/15-33/7943/15-47 від 21.08.2015р. У вказаному висновку зазначено про те, що в інформаційно-довідковій базі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз виявлено відбитки свинцевих пломб із позначками Держперевірки, які відповідають відбитку свинцевої пломби із позначками Держперевірки із досліджуваного лічильника НІК 2301 АК1. Навішена на лічильник НІК 2301 АК1 свинцева пломба з позначками Держперевірки не піддавалася зняттю та повторному навішуванню. Будь-яких значних механічних пошкоджень зовнішньої поверхні лічильника не виявлено. Під металевим щитом та барабанним обліковим механізмом виявлено полімерну плівку чорного кольору, під полімерною плівкою виявлено вмонтований механізм не передбачений конструкцією. В наданому на дослідження електролічильнику типу НІК 2301 АК1 заводський № 0648555 встановлено відсутність пошкоджень внутрішніх електронних елементів. Втручання в конструкцію електролічильника відбулося завдяки додатковому розміщенню саморобного приладу в корпус лічильника, що вплинуло на зменшення показників обліку електричної енергії: по фазі А - повністю відсутній облік, по фазі В та С - облік може здійснюватися на 31%, 45% або 22,5% від величини спожитої електричної енергії. В принципову електричну схему лічильника були внесені зміни у вигляді підключення паралельно до вимірювальних резисторів струму фази А контактів реле (закорочення вимірювального кола) та підключення додаткових резисторів величиною 1,4 Ом та 2,5 Ом (2,6 Ом) паралельно до вимірювальних резисторів фаз В та С.

Таким чином, наявні в справі матеріали свідчать про відсутність порушень цілісності розрахункового засобу обліку електричної енергії та пломб на електролічильнику споживача.

Виявлене відповідачем порушення Правил користуванням електричної енергії, яке полягає у втручанні в конструкцію електролічильника та відбулось завдяки додатковому розміщенню саморобного приладу в корпус лічильника, що впливає на зменшення показників обліку електричної енергії, за наявності цілісності розрахункового засобу обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр), знаходиться поза межами відповідальності позивача, як споживача електроенергії.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Зважаючи на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивач не може нести відповідальність за вказані порушення Правил користування електричної енергією, оскільки їх наслідком виявився саморобний прилад в корпусі лічильника, який вмонтований у внутрішню конструкцію розрахункового засобу обліку, що не мав ознак пошкодження, з моменту його передачі на відповідальне зберігання споживачу, під час його технічної перевірки представниками енергопостачальної організації та складання зазначеного вище акта про порушення, був повірений та опломбований у продовж зазначеного періоду, що виключає можливість позивача, як споживача, здійснити таке втручання в засіб обліку після його державної повірки та за її наявності.

Доказів, які б спростовували вищенаведене ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи, що відповідальність споживача електроенергії наступає виключно за умови порушення ним договору або законодавства України, а відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт втручання позивача у роботу лічильника, що призвело б до заниження показів засобу обліку, правові підстави для застосування до позивача оперативно-господарських санкцій у вигляді нарахування вартості недорахованої електричної енергії в розмірі 912 477,30 грн. за рішенням комісії по розгляду акту № К029711 від 05.03.2015р. про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом комісії від 10.02.2016р., відсутні, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду.

За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її подання покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 23.08.2016р. у справі №911/1143/16 - без змін.

2. Матеріали справи №911/1143/16 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.О. Алданова

А.І. Мартюк