Постанова № 62402880, 01.11.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016 року Справа № 904/4455/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року у справі №904/4455/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 31 481,05 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року у даній справі (суддя Ярошенко В.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1; ідентифікаційний код 24432974) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Д. Яворницького, 108; ідентифікаційний код 01073828) плату за охорону та супроводження вантажу у розмірі 31481, 05 грн. та 1378 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що плата за охорону вантажу під час затримки його на станції призначення з причин, не залежних від залізниці, яка нараховується за тарифами, визначеними у п. 31 розділу П Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, нарахована правомірно та відповідно до нормативних документів.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулось Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (відповідач) із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на те, що:

- за наслідком виниклих з вини позивача обставин, що унеможливлювали виконання з боку позивача зобовязань, покладених на нього приписами ст. 46 Статуту залізниць України (одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу) було складено акт загальної форми (ГУ-23) про затримку вагонів №11313, які надійшли на адресу відповідача на коліях ст. Кривий Ріг Головний.

Даний акт було складено в односторонньому порядку та він не надавався для ознайомлення представнику ПАТ «АМКР». З описової частини акту загальної форми №11313 від 29.11.2015 року вбачається, що вагони, які надійшли на адресу ПАТ «АМКР» за залізничними накладними, були затримані на коліях ст. Кривий Ріг Головний з причини не забирання їх вантажоодержувачем та зайнятості підїзних шляхів вантажоотримувача;

- позивачем було складено накопичувальну картку №02129067 від 01.12.2015 року (ф.ДУ-92) та здійснено нарахування плати за охорону вантажу на загальну суму 26 234,21 грн. (без ПДВ).

Зазначена накопичувальна картка була підписана представниками відповідача з запереченнями, які полягають у фактичній необґрунтованості нарахованої відповідачу плати за охорону вантажу, з чого вбачається відсутність правових підстав у відповідача для сплати неправомірно нарахованих позивачем коштів;

- на адресу позивача було направлено телефонограму №107, №112, де зазначено фактичні обставини, що унеможливили здійснення забирання спірних вагонів з колій ст. Кривий Ріг Головний. Неналежне виконання взятих на себе зобовязань за Договором зі сторони позивача стало наслідком затримки спірних вагонів на коліях ст. Кривий Ріг Головний та здійснення неправомірного нарахування відповідачу плати за охорону вантажу.

- пунктом 4 Порядку проведення розрахунків за супроводження і охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті України передбачено, що плата, яка стягується за охорону і супроводження вантажів відповідно до переліку, вписується в перевізні документи.

У відповідності до Додатку №3 до Правил оформлення перевізних документів «Пояснення щодо заповнення накладної», на станції відправлення було проставлено відмітки у відповідних графах залізничної накладної, а саме у графі №33, №47, що свідчить про належну оплату за здійснення охорони вантажу.

Відповідач тільки тоді сплачує залізниці плату за охорону вантажу за час їх затримки на станції призначення або на підходах до неї, коли буде доведено факт такої затримки з причин, що залежать від відповідача та з його вини. З тексту позовної заяви не вбачається належної доказової та фактичної аргументації з боку позивача, що свідчить про наявність вини саме відповідача у затримці спірних вагонів на коліях ст. Кривий Ріг.

Враховуючи наявні фактичні обставини, які зумовили неможливість прийняття зі сторони ПАТ «ЛМКР» вагонів, які простоювали на коліях ст. Кривий Ріг Головний, вбачається відсутність вини відповідача у такій затримці, що є наслідком неправомірності нарахування відповідачу плати за охорону вантажу, а, отже, і відсутність правових підстав у суду для задоволення позовних вимог.

- позивачем не надано жодних доказів або фактичних даних про вчинення певних дій, направлених на належну реалізацію положень Договору у звязку з наявним фактом накопичення вагонів, прийнятих позивачем, у відповідності до положень п.12 Договору про експлуатацію залізничної підїзної колії Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»;

- згідно до положень п.31.5 Збірника тарифів на перевезення на перевезення вантажів залізничним транспортом України, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.

У вищезазначеній таблиці № 4 до п.31.5. Збірника тарифів на перевезення на перевезення вантажів залізничним транспортом України вказано, що тариф відповідно грн/вагон-год у розмірі 24,0 грн., застосовується, коли кількість вагонів, що охороняються при затримці вантажів складає від 1 (одного) до 5 (пяти) включно.

Відповідно до інформації, зазначеній у позовній заяві, зі сторони позивача здійснено нарахування плати за охорону вантажу у 39 вагонах відповідно, а, отже, вбачається належність підстав, передбачених п.31.5. Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України для застосування тарифу 15,60 грн./вагон-год. до 50 вагонів, що знаходились на коліях ст. Кривий Ріг Головний протягом 8 годин (підстава акт загальної ф. ГУ-23 №11325 від 29.11.2015 року, а розрахунок відповідної плати за охорону вантажу має виглядати наступним чином: 15,60x39x14x2,002 = 17 052,24 грн. без ПДВ).

Загальна сума згідно наведеного розрахунку складає: 17 052,24 грн. + 3 410,44 грн. (ПДВ) = 20 462,68 грн.

Господарським судом Дніпропетровської області було проігноровано зазначені обставини та факти, що призвело до помилковості висновків суду, а, отже, і до наявності підстав для скасування зазначеного рішення.

01.11.2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення по апеляційній скарзі, в яких він, посилаючись на норми чинного законодавства, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

01.11.2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший час та дату.

Колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду відхиляє клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на інший час та дату з огляду на наступне.

У відповідності до абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно п. 3.9.2. вищезазначеної Постанови пленуму ВГСУ у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку колегії суддів, неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, оскільки її можливо розглянути за наявними доказами.

01.11.2016 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

В судових засіданнях представник позивач та представник відповідача надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

02.01.2008 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", далі - позивач, залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач, вантажовласник), укладено договір № ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп (далі - договір), відповідно до умов якого залізниця надає вантажовласнику послуги, пов'язані з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно з Правилами перевезень вантажів, здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантаж вантажовласника, подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно з затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, у тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. 2.2 договору).

За змістом пункту 2.4 договору передбачено, що вантажовласник зобов'язується здійснювати безготівкову попередню оплату залізниці за перевезення вантажів та надані додаткові послуги згідно діючих тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, за послуги за вільними тарифами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок залізниці або готівкою на станції.

Договір укладено строком на один рік і вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції із здійсненням усіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги (п. 8.4 договору).

16.11.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір № ПР/М-12-2/1-3490 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна Придніпровської залізниці (а.с. 32-36).

За залізничними накладними №№ 34313601, 34318394, 34318337, 34317545, 34307462, 34291856, 34297390, 34303537, 39319322, 34305656, 43364561, 43349000, 43349232, 43356088, 43359819, 43365626, 43399500, 43365279, 43395714, 43400563, 43383553, 43398601, 43399054, 43384072, 43380831, 43401157, 43399427, 43378595, 43362227, 43363712, 43362649, 43399542, 43406826, 43406057, 43413285, 43436633, 39296462, 39314521, 39311733 на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на станцію Кривий Ріг прибув вантаж "лом чорних металів, не поіменний за алфавітом" (арк. с. 45-83).

У вищезазначених залізничних накладних в графі 49 маються відмітки про охорону вантажу силами воєнізованої охорони залізниці, що також підтверджується відміткою у Книзі обліку здачі вагонів (контейнерів) з номенклатурними вантажами місцевого навантаження під охорону ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці (а.с. 43-44).

Станцією Кривий Ріг 29.11.2015 о 01:00 було повідомлено відповідача про прибуття на його адресу вантажу, що підтверджується відповідним записом у книзі Повідомлень ф. ГУ-2 № 62 (а.с. 39-40).

У зв'язку із несвоєчасним вивільненням відповідачем станції Кривий Ріг від вантажу, що надійшов на його адресу за залізничними накладними №№ 34313601, 34318394, 34318337, 34317545, 34307462, 34291856, 34297390, 34303537, 39319322, 34305656, 43364561, 43349000, 43349232, 43356088, 43359819, 43365626, 43399500, 43365279, 43395714, 43400563, 43383553, 43398601, 43399054, 43384072, 43380831, 43401157, 43399427, 43378595, 43362227, 43363712, 43362649, 43399542, 43406826, 43406057, 43413285, 43436633, 39296462, 39314521, 39311733, позивачем було складено акт загальної форми (ГУ-23) про затримку вагонів (у кількості 12 одиниць) № 11313 від 29.11.2015, в якому зазначено, що вагони (голова 65945461 хвіст 65299869), які надійшли на адресу відповідача за вищезазначеними залізничними накладними, простоювали на коліях ст. Кривий Ріг, через зайнятість під'їзної колії. Час затримки вагонів згідно акту ф.ГУ-23 № 11313 на коліях станції Кривий Ріг склав 14 год. 10 хв. (з 29.11.2015 03 год. 00 хв. до 29.11.2015 17 год. 10 хв.) (а.с. 38).

Позивачем було складено накопичувальну картку зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів № 02129067 (ф.ДУ-92) від 01.12.2015 р., та здійснено нарахування плати за охорону та супроводження вантажу у загальній сумі 26234, 21 грн. (без ПДВ) (а.с. 37).

Зазначена накопичувальна картка була підписана представником відповідача із запереченнями та відмовою від сплати суми у розмірі 26234, 21 грн. (без ПДВ) із зазначення про те, що на момент повідомлення про прибуття вантажу на його адресу на під'їзній колії знаходились незабрані залізницею поїзди, про що було повідомлено залізницю телефонограмами № 107, 112.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч.5 ст. 306 Господарського кодексу України).

Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються зокрема Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України (далі - Статут), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст. 5. Статуту).

Так, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт», зокрема, передбачено, що охорона вантажів і об'єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ «Укрзалізниця».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 р. № 106 «Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом» установлено, що за супроводження та охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті стягується окрема плата, розмір якої встановлюється Міністерством транспорту за погодженням з Міністерством економіки.

Наказом Міністерства транспорту України від 20.01.1997 р. № 18 «Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України» затверджено Перелік вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України. Пунктом 7 у переліку зазначено брухт чорних металів (усі найменування, крім брухту великогабаритного (виду 510), пресованого в пакети (видів 16-21), стружки металевої (видів 22-24), скрапу (видів 25, 511). Види брухту визначаються за класифікацією згідно з ДСТУ 4121-2002.

Відповідно до ст. 42 Статуту, залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.

Статтею 46 Статуту передбачено обов'язок вантажоодержувача прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу.

Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач (ст. 125 Статуту).

Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми (п. 1 правил).

Акти загальної форми ГУ-23 складаються, зокрема, для засвідчення обставин затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства (п. З правил).

Плата за охорону та супроводження вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту України нараховується за тарифами, визначеними у п. 31 розділу П Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317 (далі - Збірник тарифів).

Якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4. Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година (п. 31.5 Збірника тарифів).

Відповідно до даних, зазначених у таблиці 4, тариф за охорону вантажу від 1 до 5 вагонів включно становить 24 грн./ваг-год.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 р. №13 «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р, ш № 106/26551, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах П і Ш Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002.

Відповідач не спростовує факту порушення, але наводить довід про відсутність його вини у цьому, оскільки на підїзній колії знаходилися інші вагони, які не були забрані залізницею. Однак з цим погодитися не можна.

Посилання на наявність телефонограм №107,112 з проханням до позивача забрати вагони з підїзної колії відповідача, суперечить іншим доказам у справі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 29.11.2015 року 01-00 год. оператор залізниці ОСОБА_1 повідомила відповідача про надходження вантажу та про запланований час подавання вагонів на під'їзну колію під вивантаження о 03:00 год. 29.11.2015 року про, що, зроблено запис у Книзі №62 форми ГУ-2.

Але фактично вагони були прийняті тільки 29.11.2015 року через 14 год.10 хв. після запланованого часу подавання вагонів (пам'ятка №888 про подавання вагонів). Також про час затримки вагонів складений акт загальної форми №11313 від 29.11.2015 року. На цій підставі було нараховано плату за охорону вантажу 26 234,21 грн. під час простою, що з урахуванням ПДВ складає 31 481,05 грн. і вимога про стягнення якої є предметом позову у справі.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається на обґрунтування своїх доводів і заперечень.

Так, відповідач не надав доказів, у якому місці підїзної колії утворилося скопичення неприйнятих залізницею вагонів, яка частина підїзної колії зайнята ними, яким чином це скопичення заважало відповідачу прийняти спірні вагони.

Предметом спору між сторонами є вимога плати за охорону вантажу під час затримки його на станції призначення з причин, незалежних від залізниці, яка нараховується за тарифами, визначеними у п.31 розділу П Збірника тарифів на перевезення вагонів залізничним транспортом у межах України та повязані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317.

Відповідно до п.31.5 Збірника тарифів, якщо на станції виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково стягується плата згідно таблиці 4. плата за охорону вантажу, який затримано з причин, не залежних від залізниці на станціях, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.

Отже, твердження скаржника про те, що плата ним уже сплачена, суперечить матеріалам справи, оскільки йдеться про плату за охорону вантажу під час затримки його на станції призначення.

Доказами вини відповідача є акти загальної форми, виписка з книги повідомлень про час подавання вагонів. Хоча представник відповідача відмовилась від підписання актів, всі інші особи, які брали участь у складенні акта, підписали його без заперечень.

Колегія суддів зазначає також про те, що твердження відповідача про вину залізниці не підтверджені належними доказами. Так, п.1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.05.2002 р. № 334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми. Проте комерційні акти чи інші акти, з яких би вбачалася вина залізниці, у справі не складалися.

Щодо неправильності тарифу (на думку скаржника мав застосовуватися тариф ставкою 15,60 грн./ваг.-год.) довід є необґрунтованим, оскільки на кожен із спірних вагонів оформлено було оформлено окремий перевізний документ (накладну), відповідно плату за охорону вантажу було нараховано за ставкою 24,00 грн./ваг.-год. як за 50 окремих вагонів.

Таким чином, скаржником за апеляційною скаргою не спростовано факт затримки вантажу, а також не доведено неможливість прийняття вагонів з вини залізниці.

Отже, апеляційні підстави не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст., 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року у справі №904/4455/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року у справі №904/4455/16 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складений 02.11.2016 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Ю.Б. Парусніков