Постанова № 62402545, 31.10.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2016 року Справа № 912/1991/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Коваль Л.А.,

при секретарі судового засідання Крицькій Я.Б.

за участю представників сторін:

від прокуратури Дніпропетровської області: ОСОБА_1 заступник прокурора відділу, посвідчення №031600 від 26.01.2015 року;

від відповідача-1: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

від відповідача-2: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 03.06.2016 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шанс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2016 року у справі №912/1991/16

за позовом Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, м. Кіровоград

до відповідача-1: Вільненської сільської ради, с. Вільне Кіровоградського району Кіровоградської області

до відповідача-2: Приватного підприємства "Шанс", с. Велика Северинка Кіровоградського району Кіровоградської області

про визнання недійсним договору, зобов'язання повернути земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки від 04.04.2016 року загальною площею 3,2488 га, кадастровий номер 3522581900:02:000:0234, укладений 04.04.2016 року між територіальною громадою в особі Вільненської сільської ради Кіровоградського району та області та Приватним підприємством "Шанс";

- зобов'язати Приватне підприємство "Шанс" повернути земельну ділянку загальною площею 3,2488 га ріллі, кадастровий номер 3522581900:02:000:0234, що розташована на території Вільненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, вартістю 121 136,58 грн. Вільненській сільській раді Кіровоградського району та області.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2016 року у справі №912/1991/16 (суддя Тимошевська В.В.) позов задоволений в повному обсязі:

- визнано недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки від 04.04.2016 року загальною площею 3,2488 га, кадастровий номер 3522581900:02:000:0234, укладений 04.04.2016 року між територіальною громадою в особі Вільненської сільської ради Кіровоградського району та області в особі сільського голови ОСОБА_3 та Приватним підприємством "Шанс" в особі директора ОСОБА_4;

- зобов'язано Приватне підприємство "Шанс" повернути земельну ділянку загальною площею 3,2488 га ріллі, кадастровий номер 3522581900:02:000:0234, що розташована на території Вільненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, вартістю 121 136,58 грн., Вільненській сільській раді Кіровоградського району та області;

- стягнуто з Приватного підприємства "Шанс" на користь прокуратури Кіровоградської області 2 067,00 грн. судового збору;

- стягнуто з Вільненської сільської ради Кіровоградського району та області на користь прокуратури Кіровоградської області 689,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що укладення договору оренди земельної ділянки площею 3,2488 га, кадастровий номер 3522581900:02:000:0234 від 04.04.2016 року без проведення земельних торгів є порушенням статей 124, 134 Земельного кодексу України та підставою для визнання договору оренди недійсним. Місцевим господарським судом зазначено, що договір оренди відповідної земельної ділянки був укладений з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, який хоч і є засновником Приватного підприємства "Шанс", однак вони є різними суб'єктами господарювання та не є правонаступниками один одного. Місцевим господарським судом зазначено про відсутність доказів на підтвердження того, що Приватне підприємство "Шанс" до укладення оспорюваного договору оренди землі вже являлось орендарем земельної ділянки площею 3,2488 га, кадастровий номер 3522581900:02:000:0234, доказів того, що договір оренди стосовно вказаної земельної ділянки є поновленим. Надання Приватному підприємству "Шанс" в оренду земельної ділянки площею 3,2488 га, кадастровий номер 3522581900:02:000:0234 за договором оренди землі від 04.04.2016 року не відноситься до жодного із випадків передбачених частинами 2-3 статті 134 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим необхідною умовою для передачі землі в оренду є проведення земельних торгів.

Оскільки місцевий господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі, позовні вимоги в частині зобовязання повернути земельну ділянку також задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Шанс" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2016 року у справі №912/1991/16 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом вирішено спір без дослідження всіх обставин справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке підлягає скасуванню. Враховуючи, що справа стосується документів, які містяться в архівних установах, відповідач-2 не зміг вчасно подати докази користування спірною земельною ділянкою починаючи з 2002 року та відповідно надати докази поновлення договору оренди земельної ділянки. Відхилення клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи позбавило можливості відповідача-2 надати докази в підтвердження своїх доводів про користування земельною ділянкою з 2002 року, у звязку з чим апелянт просив розглянути скаргу з урахуванням нових доказів. Так, згідно договору оренди землі від 01.01.2003 року відповідач-2 отримав від колишнього власника земельної ділянки спірну земельну ділянку в оренду строком на 5 років, після чого в установленому порядку звертався про поновлення вказаного договору оренди. Апелянт вважає, що договір оренди земельної ділянки є поновленим на підставі частини 6 статті 33 Закону України "про оренду землі", однак оформлення орендних правовідносин відбулося після оформлення відповідачем-1 прав на земельну ділянку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шанс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2016 року у справі №912/1991/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кощеєв І.М. (доповідач), судді: Парусніков Ю.Б., Євстигнеєв О.С., розгляд справи призначений на 18.08.2016 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 17.08.2016 року призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у звязку з перебуванням у відпустці судді Паруснікова Ю.Б.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кощеєв І.М. (доповідач), судді: Євстигнеєв О.С., Кузнецов В.О.

Розгляд справи був відкладений з 18.08.2016 року на 06.10.2016 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 05.10.2016 року призначений повторний автоматизований розподіл справи у звязку з перебуванням судді доповідача Кощеєва І.М. на лікарняному.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2016 року для розгляду справи №912/1991/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Євстигнеєв О.С., Кузнецов В.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шанс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2016 року у справі №912/1991/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Євстигнеєв О.С., Кузнецов В.О., розгляд скарги призначений у судове засіданні на 31.10.2016 року.

ОСОБА_6 розпорядження керівника апарату суду у звязку із перебуванням судді Євстигнеєва О.С. у відрядженні призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №912/1991/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів від 31.10.2016 року для розгляду справи №912/1991/16 визначено колегію суддів у складі головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Кузнецов В.О., Коваль Л.А.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шанс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2016 року у справі №912/1991/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Кузнецов В.О., Коваль Л.А., розгляд скарги призначений у судове засіданні на 31.10.2016 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 31.10.2016 року представник позивача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

27.10.2016 року від Вільненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області надійшли пояснення, в яких відповідач-1 підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі. Відповідач-1 зазначає, що у разі поновлення договору оренди, проведення земельних торгів не передбачено. Відповідач-2 орендував спірну земельну ділянку на підставі договору оренди від 01.01.2003 року строком 5 років та повідомив про намір продовжити користування земельною ділянкою, однак станом на час звернення з заявою про продовження строку дії договору відповідач-1 ще не зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку, оформлення договірних відносин відбулося після реєстрації спірної земельної ділянки за відповідачем-1.

Також, 27.10.2016 року від Вільненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.

У судовому засіданні 31.10.2016 року представник прокуратури Дніпропетровської області про задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

У судовому засіданні 31.10.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 04.04.2016 року між територіальною громадою в особі Вільненської сільської ради Кіровоградського району та області (орендодавець) та Приватним підприємством "Шанс" (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,2488 га, кадастровий номер 3522581900:02:000:0234, яка знаходиться на території Вільненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. На земельній ділянці не існують обєкти нерухомого майна, а також інші обєкти інфраструктури (пункт 2.3 договору).

Грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становить 121 142,62 грн. (пункт 2.4 договору).

Договір укладається на 20 років, починаючи з дати його державної реєстрації (пункт 3.1 договору).

Право оренди земельної ділянки згідно вказаного договору зареєстровано за Приватним підприємством "Шанс" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наданою до справи інформаційною довідкою (а.с. 23-24).

Земельна ділянка за кадастровим номером 3522581900:02:000:0234 розміром 3,2488 га отримана у власність територіальною громадою в особі Вільненської сільської ради Кіровоградського району та області за заповітом в порядку спадкування. ОСОБА_6 рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 29.02.2016 року, яке набрало законної сили 11.03.2016 року, за територіальною громадою в особі Вільненської сільської ради Кіровоградського району та області визнано право власності на зазначену земельну ділянку (а.с. 13-15).

Право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3522581900:02:000:0234 розміром 3,2488 га зареєстровано за Вільненською сільською радою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.03.2016 року, що підтверджено інформаційною довідкою із вказаного реєстру (а.с. 16-17).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. ОСОБА_6 із статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (в редакції станом на час укладення договору оренди) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України (в редакції станом на час укладення договору оренди) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі: поновлення договорів оренди землі (частина 2 статті 134 Земельного кодексу України (в редакції станом на час укладення договору оренди).

Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури посилається на те, що спірний договір оренди землі був укладений з порушенням земельного законодавства, а саме без проведення земельних торгів, у звязку з чим просить визнати його недійсним, відповідачі проти позову заперечують, посилаючись на те, що договір оренди землі є поновленим, тому право оренди спірної земельної ділянки не підлягає продажу на земельних торгах, що і є причиною виникнення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Державного акту на право приватної власності на землю Серії РІ №303468 ОСОБА_7 належала на приватній власності земельна ділянка за кадастровим номером 3522581900:02:000:0234 розміром 3,2488 га.

ОСОБА_6 з Книги записів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок по Вільненській сільській раді 08.02.2002 року за №343 зареєстрований договір оренди земельної ділянки площею 3,52 га, укладений між ОСОБА_7 та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (а.с. 44).

Після смерті власниці земельної ділянки (ОСОБА_7) відкрилась спадщина на відповідну земельну ділянку, спадкоємцем якої стала територіальна громада в особі Вільненської сільської ради.

Посилаючись на те, що орендарем земельної ділянки за договором була інша особа (Фізична особа-підприємець ОСОБА_5), який не є правонаступником Приватного підприємства "Шанс", відсутністю відомостей щодо внесення до статутного фонду Приватного підприємства "Шанс" права оренди відповідною земельною ділянкою, відсутністю доказів того, що Приватне підприємство "Шанс" до укладення оспорюваного договору оренди землі вже було орендарем земельної ділянки площею 3,2488 га, кадастровий номер 3522581900:02:000:0234, місцевим господарським судом відхилені посилання відповідачів про поновлення договору оренди землі стосовно вказаної земельної ділянки.

До апеляційної скарги Приватним підприємством "Шанс" надано копію договору оренди земельної ділянки (земельної частки (паю) від 08.02.2002 року, укладеного між ОСОБА_7 та Приватним підприємцем ОСОБА_5, строком на 5 років та копію договору оренди земельної ділянки (земельної частки (паю) від 01.01.2003 року, укладеного між ОСОБА_7 та Приватним підприємством "Шанс", строком на 5 років, а також лист-повідомлення про використання переважного права щодо поновлення договору оренди землі від 28.10.2007 року.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття (пункт 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи, що: місцевим господарським судом відмовлено у відкладенні розгляду справи, яке подавалось до господарського суду 22.06.2016 року (а.с. 75), відкладення розгляду справи було можливе в межах строку вирішення спору; з метою забезпечення всебічного та обєктивного вирішення спору, апеляційним господарським приймаються надані Приватним підприємством "Шанс" додаткові докази.

ОСОБА_6 умов договору оренди земельної ділянки (земельної частки (паю) від 01.01.2003 року, ОСОБА_7 надано Приватному підприємству "Шанс" земельну ділянку площею 3,25 га строком на 5 років, починаючи з дати державної реєстрації.

09.01.2003 року вказаний договір зареєстрований у Вільненській сільській раді за №609 (а.с. 119-123).

Приватним підприємством "Шанс" подано до апеляційної скарги лист-повідомлення про використання переважного права щодо поновлення договору оренди землі від 28.10.2007 року, відповідно до якого підприємство повідомило спадкоємців померлої 28.12.2003 року ОСОБА_7 про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі від 01.01.2003 року та запропонувало укласти з Приватним підприємством "Шанс" договір оренди строком на 10 років. При цьому вказаний лист повідомлення не містить адресата (особи, які він поданий) та відмітки про його отримання, однак завірений землевпорядником Вільненської сільської ради з поставленням печатки (а.с. 124).

Апелянт зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 01.01.2003 року є поновленим відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", однак оформлення поновлення договору оренди було неможливим до реєстрації за відповідачем-2 права власності на спірну земельну ділянку.

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на час закінчення строку дії договору оренди від 01.01.2003 року та звернення відповідача-1 з листом-повідомленням) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (частина 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на час закінчення строку дії договору оренди від 01.01.2003 року та звернення відповідача-1 з листом-повідомленням).

У листі-повідомленні від 28.10.2007 року Приватне підприємство "Шанс" пропонувало укласти договір оренди строком на 10 років.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази укладення договору оренди на 10 років.

За приписами частин 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 17.02.2011 року) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Разом з тим, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частини 6 - 7 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої - п'ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 вищенаведеної статті.

Відтак, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїй постанові від 25.05.2016 року у справі № 911/1707/15.

Апелянт зазначає, що договір оренди земельної ділянки був поновлений відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обовязки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 та у справі № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справі № 6-3цс15 та у справі № 6-4цс15.

При цьому, згідно позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 року у справі № 6-2027цс15, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" орендар має повідомити орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк до закінчення строку дії договору в установлений строк і до такого листа-повідомлення додати проект додаткової угоди.

Матеріалами справи підтверджується, що Приватне підприємство "Шанс" зверталося із листом-повідомленням про продовження договору оренди від 01.01.2003 року 28.10.2007 року та пропонувало укласти договір на 10 років. Між тим, доказів укладення договору оренди на 10 років матеріали справи не містять.

Як передбачено частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 17.02.2011 року) договір є поновленим якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і відсутні протягом місяця після закінчення строку договору заперечення орендодавця. При цьому, за наведеною нормою договір може бути поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. В силу приписів частин 7-9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обовязково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

Разом з цим, як встановлено вище, відповідач-2 в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не звертався до відповідача-1 з пропозицією поновити договір на той самий строк та на тих самих умовах і така додаткова угода в місячний строк після закінчення строку дії договору укладена не була.

За викладеного апеляційний господарський суд дійшов до висновку про те, що сторонами не надано належних доказів на підтвердження юридичного факту поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Договір оренди землі від 04.04.2016 року є новим договором, який містить інші істотні умови (в тому числі й щодо строку, на який він укладений 20 років), ніж ті, що передбачалися умовами договору оренди землі від 01.01.2003 року, тому є безпідставними твердження про поновлення договору оренди від 01.01.2003 року так як має місце вчинення нового правочину.

З наведеного вбачається, що надання Приватному підприємству "Шанс" в оренду земельної ділянки площею 3,2488 га, кадастровий номер 3522581900:02:000:0234 за договором оренди землі від 04.04.2016 року не відноситься до жодного із випадків передбачених частинами 2-3 статті 134 Земельного кодексу України, тому необхідною умовою для передачі землі в оренду є проведення земельних торгів, за результатами яких, приймається відповідне рішення органом місцевого самоврядування. Недотримання цієї процедури є порушенням під час укладення договору оренди землі вимог статей 124, 134 Земельного кодексу України.

ОСОБА_6 частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду слід керуватися правилами статей 1 і 2 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_6 зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

ОСОБА_6 з частиною 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Пунктом 2 частини 1 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Керівник місцевої прокуратури має статус прокурора органу прокуратури (пункт 14 частина 1 статті 15 Закону України "Про прокуратуру").

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Отже, в основі інтересу держави лежить потреба у здійснені дій, спрямованих на охорону землі як національного багатства.

У даному випадку порушення інтересу держави відбулося внаслідок недотримання обома сторонами договору встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.

На підставі викладеного та оскільки порушення вимог закону при передачі землі в оренду за оспорюваним договором оренди землі допущено обома сторонами договору, у тому числі Вільненською сільською радою, яка уповноважена розпоряджатися відповідною земельною ділянкою комунальної власності, прокурор правомірно звернувся до господарського суду та набув статусу позивача у даній справі, визначивши відповідачами обох сторін оспорюваного договору.

На підставі вищенаведеного позовні вимоги прокурора до Вільненської сільської ради та до Приватного підприємства "Шанс" про визнання недійсним договору оренди землі від 04.04.2016 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє (пункт 2.29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

ОСОБА_6 зі статтею 17 Закону України "Про оренду землі" об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні положення містяться в пункті 6.1 оспорюваного договору оренди землі. Фактичне отримання землі в користування Приватним підприємством "Шанс" підтверджується матеріалами справи.

За правилами статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За викладеного апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відпоівдача-2 (апелянта).

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шанс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2016 року у справі №912/1991/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2016 року у справі №912/1991/16 залишити без змін.

Повна постанова складена 02.11.2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя Л.А. Коваль