Рішення № 62400520, 02.11.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1399/16-ц

н/п 2/640/1024/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Лях М.Ю.,

при секретарі Хомінської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою після уточнення позовних вимог остаточно просила визнати подію, що мала місце 08.09.2015 року у м. Харкові за участю автомобіля НОМЕР_1 страховим випадком відповідно до полісу № АІ/7788720 від 07.08.2015 року; стягнути з ОСОБА_3 «Страхова компанія «ВУСО» на свою користь суму страхового відшкодування в розмірі 36258,69 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.09.2015 року о 08 годині 50 хвилин у місті Харкові на вул. Плеханівській сталася дорожньо-трансопртна пригода за участю транспортного засобу марки BMW 318i державний реєстраційний номер АХ 1199ВА під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу FORD Fusion державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача. На момент дорожньо-трансопртної пригоди ОСОБА_2 мала поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7788720 від 07.08.2015 року, виданий відповідачем ОСОБА_3 «Страхова компанія «ВУСО». Як вказує позивач цивільно-правова відповідальність була застрахована у СК «Аска-Медсервіс», що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ 4813238 від 16.01.2015 року. У звязку з незначним пошкодженням транспортних засобів, визнання вини водієм ОСОБА_2, відсутності у водіїв ознак алкогольного наркотичного та іншого спяніння, на місці ДТП заповнили бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, без виклику та інформування Державтоінспекції МВС України про її настання. Як вказує позивач, у відповідності до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після ДТП вона звернулась 08.09.2015 року до ОСОБА_3 «Страхова компанія «ВУСО» з заявою про виплату страхового відшкодування за вхідним номером 18398/21 та додала до заяви всі документи необхідні для розгляду заяви про виплату страхового відшкодування. Проте станом на 12.01.2016 року їй не було надано відповіді стосовно розгляду її заяви, не було виплачено страхове відшкодування за пошкодження її автомобіля та не було письмово повідомлено про наявність обґрунтованих причин у відмові виплати страхового відшкодування. У звязку з чим, вважаючи дії відповідача незаконними позивач вимушена звернулась до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4, який діє на підставі договору, не зявились, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, будучи раніше присутніми в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимог з урахуванням наданих уточнень, просили позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві. Зазначила, що після ДТП ними було повідомлено страхову компанію про настання страхового випадку, не викликали Державтоінспекцію, а за їх спільним рішенням було вирішено заповнити повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду на місці пригоди з зазначенням необхідних відомостей. В подальшому нею було надано до ОСОБА_3 «СК «ВУСО» необхідні документи для виплати страхового відшкодування. Проте, 13.10.2016 року до неї звернувся представник ОСОБА_3 «СК «ВУСО» який повідомив, що для прискорення отримання страхового відшкодування їй необхідно відкликати заяву зазначивши про відшкодування їй шкоди винуватцем цієї пригоди ОСОБА_2 та вказати наявність третього учасника ДТП, що було нею зроблено. Проте, зі спливом певного часу та відсутністю будь-яких виплат вона зрозуміла, що вказані дії невідповідають дійсності та є перешкодою в отриманні страхового відшкодування у звязку з чим вона звернулась до ОСОБА_3 «СК «ВУСО» з заявою про відкликання раніше поданої заяви та виплатити їй страхове відшкодування передбачене законом, проте відповідач не відреагував на її заяву належним чином. Відзначила, що на момент звернення до суду з позовною заявою, так і на теперішній час завдану дорожньо-транспортною пригодою шкоду їй не відшкодовано, а на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди відсутній інший автомобіль. Вказані обставини безпосередньо підтвердила позивач ОСОБА_1 будучи допитаною в судовому засіданні за її згодою в якості свідка.

В судове засіданні представники відповідача ОСОБА_3 «Страхова компанія «ВУСО» не зявилися, були належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не надходило, будучи раніше присутніми в судових засіданнях заперечували проти заявлених позовних вимог, які не визнали в повному обсязі, просили відмовити в їх задоволенні за необґрунтованістю та безпідставністю, з урахуванням наданих письмових заперечень. Зазначили, що рішенням ОСОБА_3 «СК «ВУСО» прийнято рішення про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 у звязку з поданням нею відповідної заяви у звязку з відшкодуванням їх матеріальної шкоди винуватцем дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 в повному обсязі. Окрім цього, відзначили участь в дорожньо-транспортній пригоді третього автомобіля марки Skoda, який покинув місце пригоди та був відсутній на момент оформлення матеріалу за фактом ДТП, що унеможливлює встановити причини, умови і дійсні обставини настання ДТП.

В судове засідання третя особа ОСОБА_2 не зявилась, надала до суд заяву про розгляд позовної заяви ОСОБА_1 за її відсутністю, просила задовольнити заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень в повному обсязі, будучи раніше присутньої в судових засіданнях зазначених зазначила, що після ДТП вона повідомила ОСОБА_3 «СК «ВУСО» про настання страхового випадку, у звязку з незначними пошкодженнями було прийнято обопільне рішення про заповнення бланку повідомлення про ДТП без виклику та інформування Державтоінспекції МВС України про її настання, зазначила про відсутність на місці пригоди третього учасника ДТП, а також відзначила, що будь-яких виплат в рахунок відшкодування завданої неї шкоди ОСОБА_1 не здійснювала.

Суд, заслухавши пояснення присутніх сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між позивачем та ОСОБА_3 «СК «ВУСО» регулюються Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В преамбулі Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що цей Закон регулює відносини у сфері обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України

Судом встановлено, 08.09.2015 року о 08 годині 50 хвилин ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1 хвилин рухаючись на мосту по вул. Плеханівській в м. Харкові не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого вчинила зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, чим порушила вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальні збитки.

Відповідно до пункту 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до ст. 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 33.2 Закону України«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», уразі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду Державтоінспекцію про її настання.

Як розяснено в п. 4 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відсутність постанови (ухвали) або вироку суду про визнання особи винною у вчиненні ДТП не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому, відповідні документи, що стосуються ДТП є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Згідно копії полісу № АІ/7788720 від 07.08.2015 року вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки BMW 318i державний реєстраційний номер АХ 1199ВА, що належить ОСОБА_2 застрахована в ОСОБА_3 «Страхова компанія «ВУСО» (арк. справи 10, 93).

Згідно копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 08.09.2015 року вбачається, що учасниками цієї пригоди ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було складено повідомлення з зазначенням страхувальника, автомобілів НОМЕР_1 та марки FORD Fusion державний реєстраційний номер НОМЕР_2, відомості про власників транспортних засобів, викладенням обставин ДТП, з зазначенням схеми пригоди, коли сталося зіткнення, підписане обома учасниками (арк. справи 76, 95).

Згідно копій повідомлень про дорожньо-транспортну пригоду, зареєстрованих в ОСОБА_3 «СК «ВУСО» вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кожний окремо повідомили страховій компанії відомості про страхувальника, дату, час та місце події, забезпечення транспортного засобу, відомості про учасників цієї пригоди, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (арк. справи 91, 99).

Зі змісту акту виїзду на місце події від 08.09.2015 року вбачається, що у звязку з дорожньо-транспортною пригодою, що мало місце о 08 годині 50 хвилин на місце пригоди о 09 годині 50 хвилин приїжджав представник ОСОБА_3 «СК «ВУСО» ОСОБА_5, який зазначив, що водій транспортного засобу BMW допустила зіткнення з автомобілем марки FORD, який рухався попереду, який в свою чергу зіткнувся з автомобілем марки Skoda, водій якого в подальшому поїхав з місця ДТП, було встановлено та вказано відомості про учасників цієї пригоди, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_6, при цьому відсутні відомості про водія іншого транспортного засобу (арк. справи 71). Вказані обставини були підтверджено ОСОБА_5О безпосередньо в судовому засіданні, якого було допитано в якості свідка в присутності сторін у справі, який не заперечував, що в подальшому мав розмову з ОСОБА_6 з приводу написання нею заяви про відкликання раніше поданої про виплату страхового відшкодування.

Слід зазначити, що сторони, які спільно складають європротокол такими своїми діями вказують на відсутність між ними спору щодо обставин виникнення ДТП, особи-винуватця ДТП, які вони визначають між собою за спільним погодженням, та відповідно, в силу вимог ст. 33.2 Закону, складання Європротоколу це звільняє учасників ДТП від обовязку повідомляти працівників поліції (ДАІ) про її настання. Це вказує на відсутність в такому випадку необхідності фіксації ДТП шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції (ДАІ) та його подальшого направлення до суду для встановлення винуватця виникнення ДТП, шляхом винесення відповідного рішення (постанови) судом. З вищевикладеного вбачається, що при фіксації виникнення ДТП її учасниками шляхом складання Європротоколу (спільного повідомлення про ДТП), учасники ДТП не зобовязані викликати працівників поліції (ДАІ), що в свою чергу свідчить про відсутність обовязку для ОСОБА_1 надавати відповідне судове рішення (постанову) про визнання ОСОБА_2 винною

Відповідно до ст. 22.1 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як визначено у ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 33.2. Закону, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України (складення спільного повідомлення про ДТП згідно цієї статті) розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ (стаття в редакції станом на 20.02.2015 року).

Зі змісту копії заяви на виплату страхового відшкодування, зареєстрованої в ОСОБА_3 «СК «ВУСО» 08.09.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до відповідача, повідомивши про дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, відомості про страховика, пошкодження транспортного засобу (арк. справи 11, 94).

Згідно копії заяви ОСОБА_1 вбачається, що остання звертаючись до ОСОБА_3 «СК «ВУСО» просить відізвати раніше подану заяву про виплату страхового відшкодування у звязку з відшкодуванням завданої їй шкоди ОСОБА_2, а також зазначає, що учасником цієї пригоди був автомобіль марки Skoda, який зник після ДТП (арк. справи 78, 102).

Згідно копії страхового акту № 3642-24 за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7788720 від 07.08.2015 року вбачається, що кваліфікаційна подія здійснювалась на підставі звіту ОСОБА_3 «СК «ВУСО» № 643565 від 15.10.2015 року, винною в ДТП визнано ОСОБА_2, прийнято рішення виплату суми страхового відшкодування у звязку з настанням страхового випадку за полісом АІ/7788720 від 07.08.2015 року не здійснювати згідно заяви ОСОБА_1 від 13.10.2015 року (арк. справи 116).

В судовому засіданні будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_7, яка була пасажиром автомобіля марки BMW 318і державний реєстраційний номер АХ1199В під керуванням ОСОБА_2, яка пояснила, що дійсно 08.09.2015 року під час руху по вул. Плеханівскій в м. Харкові відбулось зіткнення з автомобілем, який рухався попереду з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1О, зазначила про відсутність будь-яких інших учасників цієї пригоди, в тому числі пішоходів або інших автомобілів, на місце пригоди приїжджав страховий комісар для оформлення страхового випадку.

В судовому засіданні будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_8, який є страховий агентом, аварійним комісаром страхової компанії пояснив, що 08.09.2015 року йому зателефонував чоловік ОСОБА_2, який повідомив про ДТП та запропонував йому приїхати на місце пригоди для надати консультаційної допомоги його дружині з приводу належного оформлення страхового випадку. Приїхавши на місце дорожньо-транспортної пригоди, зясувавши, що відбулося зіткнення двох автомобілів марки BMW 318і з автомобілем марки FORD Fusion під керування ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оглянувши характер пошкоджень, місце пригоди, з огляду на обставини цієї пригоду за згодою учасників ДТП було прийнято рішення про складення повідомлення для страхової компанії про дорожньо-транспортну пригоду без виклику Державтоінспекції, що було зроблено та місці. Також зазначив, що дійсно дорожньо-транспортна пригода мала місце між двома автомобілями, будь-яких третіх осіб, в тому числі автомобілі не були учасниками цієї пригоди. Під час складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду було дотримано, достовірно повідомлено відомості про учасників цієї пригоди, була зазначена необхідна інформація що фактичних обставин цієї пригоди, у звязку з чим вбачаються підстави для визнання вказаної події страховим випадком.

Відповідно до ст. 36.1. Закону,страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищуєстрахову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежуєтьсязазначеною страховою сумою.

Згідно положення п. 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 листопада 2011 року № 698 "Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України", затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: на період з дня набрання чинності цим розпорядженням до 31 грудня 2015 року - в розмірі 25 000,00 гривень потерпілому.

Згідно п. 24 постанови № 4 від 01 березня 2013 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» максимальні розміри страхової виплати за шкоду, завдану майну потерпілих, у разі спрощеного врегулювання дорожньо-транспортної пригоди (так званий Європротокол) затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 листопада 2011 року № 698 "Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України".

Згідно із ст. 36.3. Закону, якщо водії транспортних засобів скористалися правом, передбаченим пунктом 33.2 статті 33 цього Закону, страховик відшкодовує виключно шкоду, визначену статтями 29 та 30 цього Закону, тобто відшкодовується, зокрема, вартість матеріального збитку (відновлювальний ремонт з врахуванням зносу).

Відповідно до висновків розрахунку вартості відновлювального ремонту ТОВ «Експерт» від 14.09.2015 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту (з технічної точки зору) з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля НОМЕР_3 на момент проведення дослідження становить 36258,69 грн. (арк. справи 104-111).

Вказаний висновок на думку суду, який наданий позивачем, обєктивно відображає фактичну вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, оскільки розрахунок відповідних цін вартості ремонту та вартості деталей (які підлягають заміні) був складений станом на 14.09.2015 року, що прямо вказує на розмір відновлюваного ремонту автомобіля позивача на момент його пошкодження, зважаючи на загальновідомі інфляційні процеси знецінення грошових коштів та відповідно підвищення цін на товари та послуги, з врахуванням ринкових цін станом на дату пошкодження автомобіля позивача. При цьому, визначаючи вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивач суд враховуючи лише ті ушкодження які, були детально описано та про які зазначено в копії страховому акті, повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду у системному взаємозвязку з висновком експертів, у звязку з чим зменшуючи суду відновлювального ремонту в межах допустимої суми страхового відшкодування суд вважає, що вказана сума буде розумною та достатньою огляду на характер пошкоджень та фактичні обставини справи.

Наведений розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля станом на день його пошкодження також узгоджується із вимогами ст. 1192 ЦК України (розмір збитків, які підлягають стягненню, розраховуються станом на день їх завдання та мають дорівнювати розміру відновлювального ремонту пошкодженого майна саме на час пошкодження). У звязку із наведеними обставинами, враховуючи ліміт відповідальності страхової компанії, з ОСОБА_3 «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 25000,00 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача щодо наявності підстав для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування через присутність на місці дорожньо-транспортної пригоди третього учасника цієї пригоди, оскільки вказані відомості спростовуються поясненнями допитаних свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, показаннями безпосередніх учасників цієї пригоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2, наведені заперечення не доведено належними та достовірними письмовими доказами, не спростовано представниками відповідача під час судового розгляду. Окрім цього, вказані заперечення представника відповідача залишаються за межами визначеної судом суми страхового відшкодування, оскільки інші пошкодження автомобіля НОМЕР_3, ніж ті, що утворилися внаслідок зіткнення автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 судом не досліджувалися, не включалися до суми страхового відшкодування по вказаному страхову випадку, у звязку з чим судом прийнято рішення про зменшення суми страхового відшкодування в межах дозволеного ліміту.

Окрім цього, згідно статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч.1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайного або майнового права та інтересу.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги відмову відповідача ОСОБА_3 «СК «ВУСО» у виплаті страхового відшкодування, наявність підстав для визнання дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 08.09.2015 року у м. Харкові по вул. Плеханівській за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 страховим випадком, відсутністю обєктивних підстав у відмові їй у виплаті страхового відшкодування, підтвердженням та доведеністю обставин відкликання заяви про виплату страхового відшкодування як дії, що незаконно обмежують право позивача на встановлений законом порядок відшкодування завданої шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, приймаючи до уваги повторне звернення позивача з аналогічними вимогами, суд приходить до висновку, що таким чином позивач, звертаючись до суду з позовною заявою позивач обґрунтовуючи своє право вимоги до страхової компанії правомірно звернулась до суду з вимогою про виплату страхового відшкодування, у звязку з чим її порушене право потребує захисту в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у звязку з чим суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_3 «СК «ВУСО» на користь позивача ОСОБА_1 сплаченого судового збору в сумі 487,20 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 15, 16, 22, 1166, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 3, 6, 22, 29, 32-37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 3, 4, 10, 27, 31, 33, 57-60, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяви ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування задовольнити частково.

Визнати подію, що мала місце 08.09.2015 року у м. Харкові за участю автомобіля НОМЕР_1 страховим випадком відповідно до полісу № АІ/7788720 від 07.08.2015 року.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (код ЄДРПОУ 31650052) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 суму страхового відшкодування в розмірі 25000,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Київського районного суду

м. Харкова М.Ю. Лях