Ухвала суду № 62397804, 01.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 р. Справа № 815/2012/16

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Татарин Б.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (замінено як правонаступника Департаменту архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області), Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю «СК Фамільний дім», ОСОБА_4, ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень, декларації про початок виконання будівельних робіт,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 24 березня 2015 року №57; реєстрацію декларації №ОД 083153501894 від 16 грудня 2015 року про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року Департамент архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області замінено правонаступником - Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «СК Фамільний Дім» розпочато будівництво 9-ти поверхового житлового будинку на 99 квартир на земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, нове будівництво ІІІ категорії складності.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управлінням архітектури та містобудівництва за №01-06/274 від 24 березня 2015 року для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Також суд встановив, що документом який підтверджує право власності або користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, є свідоцтво про право власності на земельну ділянку індексний номер 29672741 від 18 листопада 2014 року для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на гр. ОСОБА_5, площею 0,0998 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, договір користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 23 березня 2015 року, між ОСОБА_5 та ТОВ «СК Фамільний Дім».

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, не довів порушення його безпосередніх прав, а тому адміністративний позов не належить до задоволення.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Частиною 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

В апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що ТОВ «Фамільний дом» зазначені недостовірні відомості про цільове призначення земельної діялнки, що є підставою для скасування реєстрації декларації №ОД 083153501894 від 16 грудня 2015 року про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Земельного кодексу України - землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ч.1 ст. 20 Земельного кодексу України - віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цільове призначення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зазначено для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (1 том а.с.17).

Разом з цим, згідно з містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки УАМ Одеської міської ради №01-06/274 від 24 березня 2015 року цільове призначення вказаної земельної ділянки є багатоквартирна житлова та громадська забудова (2 том, а.с.19) та в графі щодо документу, який підтверджує право користування земельною ділянкою вказано договір користування земельною ділянкою (для забудови) (суперфіцію) від 23 березня 2015 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що поняття забудова та експлуатація житлових будинків і споруд, так само як і багатоквартирна житлова та громадська забудова відносяться до однієї категорії земель за основним цільовим призначенням, а відтак доводи апеляційної скарги щодо недостовірності відомостей про цільове призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 є безпідставними.

Також, є необгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо протиправності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 24 березня 2015 року №57, оскільки вони не відповідають діючому Генеральному плану міста Одеси, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Статтею 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Згідно ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, містобудівні умови та забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 були затверджені Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради за №01-06/274 саме 24 березня 2015 року, а відтак ТОВ «Фамільний Дім» при складанні містобудівних умов керувався Генеральним планом міста Одеси, який був затверджений постановою Ради Міністрів УСРС №37 від 31 січня 1989 року та який був чинним на момент реєстрації та видачі містобудівних умов.

Тобто, твердження апелянта на невідповідність містобудівних умов №01-06/274 від 24 березня 2015 року Генеральному плану міста Одеси, який затверджений рішенням Одеської міської ради №6489-VІ від 25 березня 2015 року є безпідставними, оскільки він був затверджений вже після реєстрації та видачі містобудівних умов.

Посилання апелянта на висновок спеціаліста ОСОБА_6 (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №001034 від 19 грудня 2012 року); номер висновку - 25-07/16 від 25 липня 2016 року «ПП Проект», як на підставу скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як було вірно зазначено судом першої інстанції, у висновку спеціаліст робить посилання на п.3.13 ДБН 360-92: «При розміщенні 9 - 16-поверхових житлових будинків суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань між садибним будинком і довгими сторонами багатоповерхового будинку приймається не меншою за висоту будинку, що зводиться», але відповідно до дослідницької частини, дослідження проводилося візуально із сусідньої ділянки, тобто без застосування інструментального методу дослідження за допомогою вимірювальних приладів. Також, в дослідницькій частині висновку зазначено: «…з урахуванням проектних рішень балконів, відстань до частини будівлі, що виступає до межі ділянки складає 0,3 м…», але серед вихідних даних спеціалістом не вказана проектна документація, що свідчить про те, що вона не досліджувалася. Крім того, у заключній частині висновку спеціаліст посилається на генеральний план міста Одеси, який не був чинним на момент реєстрації та видачі містобудівних умов, а саме як вже було зазначено на Генеральний план міста Одеси, який затверджений рішенням Одеської міської ради №6489-VІ від 25 березня 2015 року.

Колегія суддів також акцентує увагу на тому, що апелянтом не надано жодних доказів того, яким чином будівництво за адресою: АДРЕСА_1 впливає на його права, адже як було вірно зазначено судом першої інстанції апелянт проживає за адресою АДРЕСА_2, але при цьому не надано доказів наявної відстані та межування земельних ділянок між собою.

Таким чином, вимоги про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, які видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 24 березня 2015 року №57 та реєстрацію декларації №ОД 083153501894 від 16 грудня 2015 року про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області правильно визнанні судом першої інстанції необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Разом з цим, зважаючи на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення судових витрат з відповідача є такими, що також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 листопада 2016 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний