Вирок № 62396948, 02.11.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/200/573/16

Справа № 200/15494/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Татарчук Л.О.,

при секретарі судового засідання - Плевако Ю.Д.,

за участю:

прокурора - Пономарчука В.М.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12016040030000615, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого водієм ТОВ «Северок 99», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2016 року близько 23 години 00 хвилини ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем марки «FORD TRANSIT» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 рухався по пр.Богдана Хмельницького з боку вул.Гавриленка в напрямку вул.Титова в м. Дніпро.

Під час руху, ОСОБА_3, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, змінюючи свій напрямок руху ліворуч, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в районі електроопори № 524, виїхав на зупинку громадського транспорту «парк ім.Паторжинського», що на пр.Богдана Хмельницького в м. Дніпро, де допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 3202е від 20 серпня 2016 року спричинено тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла:

-закритої тупої травми черева з позачеревною гематомою в області лівої нирки, забію лівої нирки, численних розривів селезінки, з явищами внутрішньочеревної кровотечі;

-садна на підборідді;

-синців та саден обох колінних суглобів;

-численних синців обох пліч та передплічь, що за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 3203 е від 20 серпня 2016 року потерпілому ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла:

-закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани в тім'яній області ліворуч;

-закритої тупої травми грудної клітини з переломом 9-го ребра праворуч;

-закритої тупої травми хребта з переломами поперечних відростків 1 -го, 2-го та 3-го поперекових хребців праворуч, ділянки осаднення в поперековій області ліворуч з переходом на сідницю та далі вгору на ліву бічну поверхню черева та далі вгору на грудну клітину до середньо-пахвової лінії до проекції 6-го міжребір'я;

-тупої травми правої стопи з переломами нігтьової фаланги 1-го пальця то основних фаланг 4-го та 5-го пальців з задовільним стоянням уламків;

-синця з двома саднами на його тлі на задній поверхні правого плеча в середній третині;

-10-ти саден на задній поверхні правого ліктьового суглобу та на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, що за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), термін зрощення кістковоїтканини понад 21-ну добу.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося у тому, що ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом - автомобілем«FORD TRANSIT» реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, який свідчить:

-п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»,

невиконання якого перебуває в причинному зв'язку з наслідками, що настали для потерпілих.

Таким чином, своїми діями, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами обвинуваченого ОСОБА_3. який у суді провину у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що напередодні 07 серпня 2016 року він не спав близько півтори доби та 07.08.2016 року їхав додому.

Однак, його товариш попрохав перевезти йому вантаж. Він погодився, й 07 серпня 2016 року о 23.00 год. він керував автомобілем марки «Ford Transit» реєстраційний номер НОМЕР_1. В салоні його авто був знайомий ОСОБА_8. Рухався він по пр.Богдана Хмельницького в напрямку вул.Титова в м.Дніпро, по другій лівій смузі руху, зі швидкістю 50-60- км/год. Видимість не була обмежена, будь -яких перешкоди були відсутні.

В процесі руху він заснув, й тим самим була змінена траєкторія руху його автомобіля, після чого він скоїв наїзд на зупинку громадського транспорту, яка як він знає, огороджена металевим парканом. Потерпілих побачив приблизно в 50-60 метрів від автомобіля. Після чого одразу почув удар об бордюр, стався вибух подушки безпеки в салоні автомобіля, після чого автомобіль став некерований. Від удару, він вдарився головою. Спочатку він вийшов із автомобіля, перебував в шоковому стані, після чого побачив потерпілих ОСОБА_2, який лежав, а також ОСОБА_1, яка сиділа поруч із ним.

Далі приїхала швидка допомога та поліція.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнав повністю, однак не визнав сам розмір завданих моральних збитків. При цьому, зазначав, що під час досудового розслідування ним на користь потерпілих добровільно відшкодовувались збитки, пов»язані з їх лікуванням й було передано загалом за розписками від 09 серпня 2016 року, 10 серпня 2016 року, 11 серпня 2016 року, 13 вересня 2016 року - 8 000 гривень.

Показами потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив про те, що потерпіла ОСОБА_1 його дружина.

07 серпня 2016 року о 23.00 год. він разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 стояли на зупинці громадського транспорту по пр.Богдана Хмельницького в спеціально відведеному для цього місті та чекали трамвая. Дана зупинка знаходиться по середині дороги та огороджена металевим парканом з зазделегіть встановленим дорожнім знаком. Коли під'їхав трамвай, вони з дружиною направилися до першого вагону, дружина йшла першою, він за нею. В цей час він почув скрегіт, обернувся, побачив фари автомобіля, після чого втратив свідомість. Після ДТП його забрали в лікарню, а дружину на операцію.

Просив стягнути з обвинуваченого на свою користь 7003 грн. завданих матеріальних збитків, а також 70 000 грн. завданої моральної шкоди.

Обгрунтовуючи моральні збитки зазначив, що через цю дорожньо-транспортну пригоду він залишився без роботи й не зможе ще працювати протягом року за станом здоров'я. Також, не може самостійно пересуватися, постійно відчуває біль, має намір оформляти групу інвалідності.

Підтвердив, що на лікування його дружини потерпілої ОСОБА_1, обвинувачений добровільно передавав грошові кошти.

Показами потерпілої ОСОБА_1, яка в суді пояснила, що потерпілий ОСОБА_2 її чоловік.

07 серпня 2016 року о 23.00 год. вона з чоловіком ОСОБА_2 перейшли дорогу на пр.Богдана Хмельницького в м.Дніпро до трамвайної зупинки. Дана зупинка огороджена металевий парканом. Коли йшли до першого вагону, ззаду почули скрегіт автомобіля. А потім вона відчула удар в нижню частину свого тіла. Далі побачила, як в її напрямку падає огородження, разом з яким рухається автомобіль, схожий на маршрутне таксі.

Просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 7688,51 грн. завданих матеріальних збитків та 90 000 грн. моральної шкоди.

Вказала, що такий розмір моральної шкоди випливає із тяжкості завданих їй тілесних ушкоджень, знаходження на тривалому лікарняному, а також неможливістю працювати за станом здоров'я.

Дійсно, в процесі її лікування обвинувачений допомагав та передавав грошові кошти на її лікування.

Показами свідка ОСОБА_4, який суду пояснив, що 07 серпня 2016 року приблизно о 23 годині він рухався на своєму автомобілі «FORD MONDEO» по пр. Б.Хмельницького зі сторони вул.Тітова в сторону вул. Запорізьське шосе. На вулиці було ввімкнене міське освітлення. В процесі руху він бачив, як у зустрічному напрямку транспортний засіб марки «FORD TRANSIT» НОМЕР_1 виїхав за межі проїзної частини, збив огорожу трамвайної зупинки та скоїв наїзд на двох пішоходів - чоловіка та жінку, які знаходились на цій зупинці. Водій цього транспортного засобу зупинився на трамвайних коліях зустрічного напрямку. Після ДТП, водій вийшов та став надавати допомогу постраждали. Він ( ОСОБА_4) також вийшов із салону свого автомобіля відразу викликав швидку медичну допомогу й також став надавати допомогу потерпілим. На його питання щодо причини ДТП, водій повідомив, що скоїв наїзд на пішоходів, оскільки заснув за кермом.

А також дослідженими письмовими доказами по справі:

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 07 серпня 2016 року з фототаблицею до нього, яким зафіксований факт дорожньо-транспортної пригоди на пр.Богдана Хмельницького в м.Дніпро, вказані погоді умови, напрямок проведення огляду, елементи вулиці та дороги, вид, тип та стан покриття, зазначено про наявність зупинки громадського транспорту та бордюрного каменю, спосіб регулювання руху на даній ділянці, умови освітленості, відстань видимості з робочого місця водія, локалізація та характер пошкоджень транспортного засобу, дані щодо завантаження транспортного засобу, його гальмівної системи та рульового керування ( а.с.3-8, а.с.10-14).

Схемою дорожньо-транспортної пригоди, якою встановлений напрямок руху транспортного засобу, рейки трамваю, зупинка, металева огорожа та місце дорожньо-транспортної пригоди ( а.с.9).

Довідками лікарні швидкої допомоги про те, що 07.08.2016 року о 23.50 год. ОСОБА_2 доставлений до 16 -ї Міської клінічної лікарні, ОСОБА_1 госпіталізована до хірургічного відділення ( а.с.15-16).

Даними судової автотехнічної експертизи №5/10.1-735 від 16.08.2016 року, відповідно до висновків якої, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Ford Transit» ОСОБА_3 повинен був діяти згідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху.

У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Ford Transit» ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Технічна можливість уникнути наїзду на пішоходів для водія автомобіля «Ford Transit» ОСОБА_3 встановлювалася виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху та для чого не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволяли би їх виконати ( а.с.56-57).

Висновками судово-медичної експертизи №3202е від 20.08.2016 року, згідно до яких за даними медичної документації та при огляді у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла:

-закритої тупої травми черева з позачеревною гематомою в області лівої нирки, забію лівої нирки, численних розривів селезінки, з явищами внутрішньочеревної кровотечі;

-садна на підборідді;

-синців та саден обох колінних суглобів;

-численних синців обох пліч та передплічь.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в МЛШМД, тобто і в термін на який вказує обстежена та слідчий у постанові.

За своїм характером виявлені у потерпілої ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Виявлені у потерпілої ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, що діяли в область тулуба та кінцівок, якими могли бути виступаючі частини рухового транспортного засобу з послідуючим паданням обстеженої на дорожнє покриття, за умов дорожньо-транспортної пригоди ( а.с.59-62).

Даними судово-медичної експертизи №3203е від 20.08.2016 року, відповідно до висновків якої, за даними медичної документації та при огляді у потерпілого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла:

-закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани в тім'яній області ліворуч;

-закритої тупої травми грудної клітини з переломом 9-го ребра праворуч;

-закритої тупої травми хребта з переломами поперечних відростків 1 -го, 2-го та 3-го поперекових хребців праворуч, ділянки осаднення в поперековій області ліворуч з переходом на сідницю та далі вгору на ліву бічну поверхню черева та далі вгору на грудну клітину до середньо-пахвової лінії до проекції 6-го міжребір'я;

-тупої травми правої стопи з переломами нігтьової фаланги 1-го пальця то основних фаланг 4-го та 5-го пальців з задовільним стоянням уламків;

-синця з двома саднами на його тлі на задній поверхні правого плеча в середній третині;

-10-ти саден на задній поверхні правого ліктьового суглобу та на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу.

За своїм характером виявлені у потерпілого ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла - відносяться до ушкодження середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні ( більш, як 21 день), термін зрощення кісткової тканини понад 21- ну добу.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у потерпілого ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного надання медичної допомоги в МЛШМД, тобто і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові.

Виявлені у потерпілого ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, що діяли в область тулуба та кінцівок, якими могли бути виступаючі частини рухомого транспортного засобу з послідуючим падінням обстеженого на дорожнє покриття, за умов дорожньо-транспортної пригоди ( а.с.64-67).

Суд вважає повністю доведеним дане обвинувачення ОСОБА_3, оскільки досліджені вищезазначені докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою провину визнав повністю, не заперечував проти обставин скоєного правопорушення, при цьому, без огляду на дану позицію обвинуваченого, його провина повністю доведена під час судового розгляду вищезазначеними доказами.

Так, під час судового розгляду встановлено, що саме ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Ford Transit» державний номерний знак НОМЕР_1, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, які призвели до даної дорожньо-транспортної пригоди.

Ці обставини підтверджується висновками автотехнічної експертизи № 5/10.1-735 від 16.08.2016 року, яким встановлено, що дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, що є причиною дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, експертами зазначено, що у даній дорожній обстановці водієві ОСОБА_3 перед початком зміни напрямку руху автомобіля «Ford Transit» вліво необхідно було переконатися, що це буде безпечним і своїм маневром він не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, тобто ОСОБА_3 повинен був діяти згідно п.10.1 Правил дорожнього руху.

Оскільки в даній дорожній обстановці зміна напрямку руху вліво, водію автомобіля «Ford Transit» ОСОБА_3 була небезпечною, тому що за межами проїжджої частини, на зупинці громадського транспорту знаходилися пішоходи, внаслідок даного маневру відбувся наїзд на пішоходів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, то, при заданому механізмові події, дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням ДТП.

Технічна можливість уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлювалася виконанням ОСОБА_5 вимог п.10.1 Правил дорожнього руху та для чого не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили би йому їх виконати.

У суда немає сумнівів у достовірності даного висновку експертизи, яка проведена з дотриманням встановленого процесуального порядку в експертній установі, особою, що володіє спеціальними знаннями для вирішення поставлених перед ним питань і має тривалий стаж експертної роботи, для їх виконання експерту був наданий необхідний і достатній матеріал.

Допитані у суді потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказали, що 07.08.2016 року о 23.00 год. вони знаходилися на зупинці громадського транспорту, чекаючи трамваю. В той час коли до них під'їхав трамвай й вони стали рухатися в напрямку першого вагону, почули скрегіт автомобіля, після чого відбувся наїзд на них автомобілем обвинуваченого «Ford Transit".

Дані покази не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, оскільки узгоджуються з іншими доказами, зокрема протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та висновком автотехнічної експертизи.

Крім того, суд також приходить до висновку про те, що саме діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1. спричинено тяжкі тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_2 - середньої тяжкості, що об»єктивно підтверджується проведеними по справі експертними дослідженнями, узгоджуються з показами потерпілих та самого обвинуваченого щодо механізму, локалізації та обставин отримання потерпілими тілесних ушкоджень.

Щодо показів обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що напередодні дорожньо-транспортної пригоди він півтори доби не спав, а тому заснув за кермом, від чого його автомобіль змінив напрямок руху та скоїв наїзд на зупинку, де знаходилися потерпілі, суд вважає, що такі ствердження обвинуваченого ОСОБА_3 жодним чином не виправдовують вину останнього у скоєнні даного кримінального правопорушення, а лише свідчить про грубе порушенням ним Правил дорожнього руху України, які призвели до настання даної дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, ОСОБА_3, як водій транспортного засобу, повинен додержуватися обов'язків, передбачених підпунктом «б» п.2.3. Правил Дорожнього руху України, які вказують на обов'язок водіїв бути уважними, стежити на дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

При цьому, відповідно до п.1.4 Правил дорожнього руху України, кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пунктом 1.5 цих же Правил визначено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальні збитки.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_6 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його дії, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесні ушкодження, вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує, що злочин скоєний ОСОБА_3 віднесений до категорії тяжких, але вчинений з необережності, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра на перебуває, за місцем мешкання та роботи характеризується виключно позитивно, часткове відшкодування збитків, думку потерпілих, які вважали за необхідне призначити покарання обвинуваченому, не пов'язане з позбавленням волі.

Суд враховує виключно позитивні характеристики обвинуваченого, те що робота водія є єдиним джерелом його доходу і саме цей дохід буде ним використовуватись для утримання житла та відшкодування завданих збитків потерпілим .

Наведене дозволяє суду призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, також добровільне часткове відшкодування потерпілим завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами й звільненням від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язку, передбаченого п.3 ч.1 ст.76 КК України.

Призначене покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання по цивільних позовах потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 заявленої матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про залишення без розгляду даних вимог потерпілих з правом пред'явлення позову в порядку цивільного судочинства, з наступних підстав.

Так, статтею 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

При цьому, відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Так, в своїх цивільних позовах потерпілий ОСОБА_2 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди 400 грн. - вартості пошкодженого внаслідок ДТП взуття, а потерпіла ОСОБА_1 800 грн. як вартість пошкоджених брюк та сорочки.

Втім, потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_1 не надано жодного підтвердження щодо придбання саме за вказані в позові суми одягу та взуття, яке було пошкоджене внаслідок ДТП.

Також, потерпілий ОСОБА_7 в своєму позові просить стягнути з обвинуваченого 6 603 гривні втраченого середньомісячного заробітку, у зв'язку із перебуванням на лікарняному протягом чотирьох місяців, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди із розрахунку його середньомісячного доходу, що становив за довідкою 1650, 75 гривень х 4= 6603 гривень.

Потерпіла ОСОБА_1 вказувала про необхідність стягнення з обвинуваченого упущеної вигоди в розмірі 6603 гривень, оскільки в результаті злочинних дій ОСОБА_3 вона втратила можливість працевлаштування у ТОВ «Барьєр- плюс» на посаді охоронця, де проходила стажування.

Однак, суд не знаходить підстав для задоволення позову потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_1 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 втраченого потерпілими середньомісячного доходу за 4 місяці, який за їх підрахунками склав 6603 грн., кожному.

Статтею 1195 ЦК України, фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я фізичної особи, в тому числі забов»язана відшкодувати потерпілому заробіток (доход), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

В той же час, наведені потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розрахунки є теоретичними, викладені на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними належними документами, що свідчили б про не отриманий розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати ОСОБА_2, якщо б обвинувачений не вчинив протиправні дії, а надана копія довідки ТОВ «Барьєр Плюс» щодо сукупного доходу потерпілого з 01.06.2016 року по 31.07.2016 року, не є належним підтвердженням про втрачений потерпілим заробіток саме в сумі 6603 гривні за чотири місяці з серпня 2016 року по листопад 2016 року, включно.

Щодо потерпілої ОСОБА_1, то будь - яких доказів перебування останньої у трудових відносинах з ТОВ «Барьєр плюс», потерпілою не надані, а її посилання про ймовірний заробіток на даному підприємстві з посиланням на довідку потерпілого ОСОБА_2 є не припустимим й не може бути прийнятий судом як підстава для задоволення вимог потерпілої ОСОБА_1 в цій частині.

Дана довідка, що потерпілий ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Бар»єр плюс» є довідкою ОСОБА_2, а довідка щодо заробітку ОСОБА_1 - відсутня.

Також, у своєму позові потерпіла ОСОБА_1 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 розмір не отриманої матеріальної підтримки неповнолітньої доньки й вартості придбаних ліків в сумі 176, 51 грн.

Однак, даних щодо розміру такої підтримки, так само підтверджуючих документів щодо її неотримання, суду не надано.

При цьому, із наданих потерпілою суду чеків на придбання ліків, відсутній чек на придбання потерпілою ліків саме в розмірі 176, 51 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне залишити без розгляду цивільний позов потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди.

Щодо цивільного позову потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого відповідно 70 000 грн. та 90 000 грн. в рахунок відшкодування моральних збитків, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.

Зокрема, при визначенні розміру грошового відшкодуванням моральної шкоди, судом враховуються тяжкість завданих тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2, які віднесені до середнього ступеню тяжкості, та ОСОБА_1, що є тяжкими, вимушені зміни в життєвих і виробничих відносинах потерпілих, а також моральні та фізичні страждання потерпілих, пов'язані із самими обставинами дорожньо-транспортної пригоди, її наслідків для здоров'я.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити цивільні позови потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 - 40 000 грн., а на користь потерпілої ОСОБА_1 - 60 000 грн. заподіяної моральної шкоди, що буде відповідати ступеню моральних та фізичних страждань потерпілих.

Керуючись ст.ст.128, 368 - 371, 373-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років випробувального терміну не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п.3 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Речові докази - автомобіль марки «Fort Transit» державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на спец майданчику за адресою: м.Дніпро, вул.Маршала Малиновського, буд.114 - повернути власнику ОСОБА_3 (а.с.20, а.с.69).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 розмір завданих моральних збитків в сумі 40 000 грн., позов в частині стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків - залишити без розгляду, надавши потерпілому ОСОБА_2 право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 розмір завданих моральних збитків в сумі 60 000 грн., позов в частині стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків - залишити без розгляду, надавши потерпілій ОСОБА_1 право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати Дніпропетровського НДЕКЦ УМВС України при проведенні експертизи у сумі 703 гривень 68 копійок, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, отримувач - УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, призначення платежу - на експертизу № 5/10.1-735 від 16.08.2016 року.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук