Рішення № 62391177, 25.10.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5154/15-ц

Провадження № 2/750/2438/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

за участю представника позивача та відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» 26.05.2015 року звернулось до відповідачів про стягнення боргу за кредитним договором № 941/7-75 від 02.07.2008 року в сумі 71370, 86 доларів США, що є еквівалентом згідно курсу НБУ станом на 18.05.2015 року 1477251, 25 грн., мотивуючи позовні вимоги невиконанням відповідачами своїх зобовязань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позовних вимог у звязку із пропуском позивачем строком позовної давності, оскільки з 10.09.2009 року по договору не сплачуються обовязкові платежі в рахунок погашення тілу кредиту, а отже у відповідності до умов договору строк користування кредитом сплив 10.12.2009 року, однак позивач не звернувся із позовом в трьохрічний строк.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась, від неї до суду надійшла заява з проханням застосувати строк позовної давності.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

02.07.2008 року між ОСОБА_2 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" було укладено Договір кредиту № 941/7-75, відповідно до якого Банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільової характеру використання грошові кошти у сумі 59 000,00 доларів США 00 центів, зі сплатою 14 % річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 01.11.2022 року на умовах, визначених Договором кредиту.

02.07.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту № 941/7-75 між Позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 935/09-481.

Можливість урегулювання прав і обовязків сторін у договорі на їх власний розсуд передбачено ст. 6 ЦК України. Сторони в п. 4.5 Кредитногодоговору визначили обставини, при настанні яких змінюється строк виконання зобовязань позичальника за кредитним договором.

Відповідно до п. 4.5 кредитного договору в разі невиконання (неналежного виконання)позичальником обовязків, визначених п. п. 3.3.8, 3.3.9 більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив і позичальник зобовязаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний чає використання кредиту та неустойку. Пунктом 3.3.8 передбачено обовязок позичальника своєчасно та в повному обсязі погашати Кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п.п. 1.1, 2.4, 3.3.14 Договору.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що з 10.09.2009 року позичальником не сплачувалися обовязкові платежі в рахунок погашення тіла кредиту, що визначено п.п. 1.1. Кредитного договору, а отже у відповідності до п. 4.5 Кредитного договору строк користування кредитом сплив 10.12.2009 року (10.09.2009 + 90 днів).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом як це передбачено ч. 1 ст. 651 ЦК України.

У зв'язку з тим, що солідарні боржники у вказаний календарний день суму отриманого кредиту з передбаченими процентами за користування та штрафними санкціями не сплатили, у позивача виникло право на звернення до суду з відповідним позовом з 11.12.2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, за загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При цьому початок перебігу позовної давності повязується не тільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи, відповідно до положень ст.261 ЦК України.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право.

Згідно із ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, звернувшись до суду з позовом до відповідачів 26.05.2015 року, позивачем пропущений встановлений законом строк позовної давності. У звязку із тим, що відповідачами подано заяву про застосування строку позовної давності, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212 215, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення в порядку ч. 1 статті 294 ЦПК України.

Суддя