Постанова № 62387697, 31.10.2016, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9609/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Луців - Шумської Н.Л.

секретар Репета К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 23.11.2015 р. звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова, та просить визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова щодо неврахування підчас розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період з 1995 року по 2000 роки; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітної плати за період з 1995 року по 2000 роки на підставі поданих довідок про заробітну плату № 144 від 27.04.15 р. № 148 від 07.05.15 р. виданих ТзОВ «Львівбуддеталь» та довідки про заробітну плату за роботу за сумісництвом № 15 від 27.04.2015 р., видраної ТзОВ ВКТП «Армат».

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що 31.03.2015р. він був поставлений відповідачем на облік, як отримувач пенсії за віком. Листом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова від 06.11.2015 року № Б-131 йому відмовлено у врахуванні для обчислення розміру пенсії довідок ТзОВ «Львівбуддеталь» про заробітну плату № 144 від 27.04.15р., № 148 від 07.05.15р. та довідки ТзОВ ВКТП «Армат» про заробітну плату за роботу за сумісництвом № 15 від 27.04.2015p., отриманну ним з 1995 року по 1 липня 2000 року. Як випливає з оскаржуваної відповіді, Відповідач врахував заробітну плату за період з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в персоніфікованому обліку. При цьому, Відповідач проігнорував дані персоніфікованого обліку за 1998 та 1999 роки. Крім того, Відповідач відмовив у врахуванні заробітної плати за період з 1995 по 2000 роки покликаючись на те, що первинні документи на підставі яких було видано довідки про нарахування заробітної плати за період з 1995р. по 2000р., не відповідають вимогам бухгалтерського обліку, а саме інформація подана на розграфлених аркушах А4, не прошиті, не пронумеровані

Зазначену відповідь вважає протиправною, оскільки згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Міністерством фінансів від 24.05.1995 року № 88 (який був чинний на день складання первинної документації) встановлено вичерпний перелік обов'язкових реквізитів первинних документів для надання їм юридичної сили і доказовості. Зазначеним переліком не передбачено, серед обов'язкових реквізитів вимога щодо нумерації аркушів, їх прошиття, а також те, що розграфлені аркуші А4 не можуть використовуватись при складанні первинних бухгалтерських документів.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, підтримала подане письмове заперечення, у якому зазначила, що довідки про заробітну плату № 144 від 27.04.2015p., № 148 від 07.05.2015р., видані ТзОВ "Львівбуддеталь", та довідка про заробітну плату за роботу за сумісництвом №15 від 27.04.2015p., видана ТзОВ ВКТП «Армат" не можуть бути враховані для обчислення пенсії. Оскільки ОСОБА_1 не були подані первинні документи, спеціалістами управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова проведено зустрічну перевірку достовірності видачі довідок про заробітну плату № 144 від 27.04.2015p., №148 від 07.05.2015p., виданих ТзОВ "Львівбуддеталь'', та довідки про заробітну плату № 15 від 27.04.2015p., виданої ТзОВ ВКТП «Армат». З акту від 28 липня 2015 р. зустрічної перевірки достовірності виданих довідок про заробітну плату від 27.04.2015р. № 144 та від 07.05.2015р. № 148 за період з квітня 1995 року по червень 2000 року, складеного головним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи управління 3.Пастернак, завіреного печаткою і підписаного директором ТзОВ "Львівбуддеталь" В.Сафаровим, слідує, що для перевірки були подані відомості нарахування заробітної плати з 1995 по 1997p.: розрахунки по оплаті праці з 1998р. по 1999p.; розрахунки по зарплаті за 2000р. в довільній формі, що не відповідають вимогам ведення бухгалтерського обліку, а саме відомості відображені на розграфлених аркушах А4, не прошиті, не пронумеровані, за 1995 по 1997р. завірені печаткою та підписом, а за 1998р. по 2000р. не завірені печаткою та підписом посадових осіб, що унеможливлює перерахунок пенсії на підставі таких відомостей.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 31.03.2015 р. позивач був поставлений відповідачем на облік, як отримувач пенсії за віком.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова від 06.11.2015 року № Б-131 позивачу відмовлено у врахуванні для обчислення пенсії довідок про заробітну плату № 144 від 27.04.15р., № 148 від 07.05.15р., виданих ТзОВ «Львівбуддеталь», та довідки про заробітну плату за роботу за сумісництвом № 15 від 27.04.15p., виданої ТзОВ ВКТП «Армат».

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1). Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2).

Згідно ч.1 ст. 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідач, під час розрахунку належної позивачу пенсії, відмовив у врахуванні заробітної плати, отриманої позивачем з 1995 року по 1 липня 2000 року. Як випливає з оскаржуваної відповіді, Відповідач врахував заробітну плату за період з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в персоніфікованому обліку.

Відповідач не врахував дані персоніфікованого обліку за 1998 та 1999 роки.

Крім того, Відповідач відмовив у врахуванні заробітної плати за період з 1995 по 2000 роки, покликаючись на те, що первинні документи на підставі яких було видано довідки про нарахування заробітної плати за період з 1995р. по 2000р., не відповідають вимогам бухгалтерського обліку, а саме інформація подана на розграфлених аркушах А4, які не прошиті, не пронумеровані, частина відомостей не завірена печаткою та підписом посадової особи. У відомостях нарахування заробітної плати, розрахунках по оплаті праці не відображено складову частину нарахування заробітної плати.

Відповідно до п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Міністерством фінансів від 24.05.1995 року № 88 (який був чинний на день складання первинної документації) встановлено вичерпний перелік обов'язкових реквізитів первинних документів для надання їм юридичної сили і доказовості.

Зазначеним переліком не передбачено, серед обов'язкових реквізитів вимога щодо нумерації аркушів, їх прошиття, а також те, що розграфлені аркуші А4 не можуть використовуватись при складанні первинних бухгалтерських документів.

Навпаки, пункт 2.7 вказаного Положення дозволяє використовувати для складання первинних документів самостійно виготовлені бланки.

Цим Положенням також не передбачено обов'язкове скріплення первинного документу печаткою.

Згідно п.2.18 Положення усі документи, що додаються до прибуткових та видаткових касових ордерів, а також документи, що стали підставою для нарахування заробітної плати та інших подібних виплат, підлягають обов'язковому погашенню штампом або ручним надписом "Одержано" або "Сплачено" із зазначенням дати (числа, місяця, року).

Суд приймає до уваги та вважає обґрунтованими пояснення позивача і його представника про те, що відповідачем безпідставно не взято до уваги індивідуальні відомості (дані аналітичного обліку) про нарахування та виплату позивачеві заробітної плати за 1995-2000р., в яких вказані суми нарахованої та виплаченої заробітної плати, підписи позивача із зазначенням дати отримання такої. А зауваження стосовно невідповідності документації (відсутності підпису посадової особи на частині документів) стосуються зведених відомостей (синтетичного обліку) про нарахування заробітної плати, що складалися на основі індивідуальних відомостей.

Та обставина, що первинні документи не прошиті чи не пронумеровані, може характеризувати дотримання порядку зберігання документів та не може стосуватися достовірності змісту цих документів.

При цьому суд враховує положення ст. 4 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за якою бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на основних принципах, серед яких - превалювання сутності над формою. Зміст цього принципу полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, суд вважає, що зауваження до форми первинних документів, на які покликається відповідач, не може вважатися достатньою підставою для відмови у перерахунку пенсії, так як пріоритетом є сутність цих документів.

Також при ухваленні рішення суд враховує положення ч.2 ст. 2 КАС України, відповідно до якого завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зокрема, покликання представника відповідача, які викладені у відмові позивачу провести перерахунок пенсії та у запереченнях щодо позову, на те, що довідки про заробітну не відповідають вимогам законодавства, оскільки є не прошиті, не пронумеровані та викладені на не тих аркушах, що унеможливлює перерахунок пенсії, виходять за межі розумності та справедливості.

Суд визнає, що застосування УПФУ в Шевченківському районі м. Львова норм, які обмежують конституційні права позивача на пенсійне забезпечення, є прямим порушенням Конституції України, Європейської соціальної Хартії (ратифікованої Україною), Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Протоколів до неї та принципів верховенства права і законності.

Згідно пунктів 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої відповідно до ЗУ «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» № 137-V 14 вересня 2006 року, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Варто зазначити, що частиною другою статті 8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини ще в 1974 році у справі «Міллер проти Австрії» (ухвала щодо прийняття заяви № 6849/72 від 16 грудня 1974 року) сформулював позицію щодо права власності громадянина на пенсію. Зокрема, у рішенні суду було зазначено, що у зв'язку із сплатою обов'язкових внесків до пенсійного фонду виникає право власності на пенсію щодо внесеної частини до цього фонду, а як наслідок і на підвищення розміру пенсійної виплати внаслідок її перерахунку.

Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами - учасницями положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити такий перерахунок є підставними.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6,8,9,11,69,71,86,158,160,162,163 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова щодо неврахування підчас розміру розрахунку пенсії ОСОБА_1 заробітної плати за період з 1995 року по 2000 роки.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітної плати за період з 1995 року по 2000 роки на підставі поданих довідок про заробітну плату № 144 від 27.04.15р. № 148 від 07.05.15р., виданих ТзОВ «Львівбуддеталь», та довідки про заробітну плату за роботу за сумісництвом № 15 від 27.04.2015 р., видраної ТзОВ ВКТП «Армат».

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська