Рішення № 62386661, 27.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 317/3981/15 Головуючий у 1 інстанції: Гончаренко П.П.

Провадження № 22-ц/778/3918/16 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Савченко О.В., Кочеткової І.В.

при секретарі: Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відео- конференції, апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, Приватного підприємства «Агро-Ком» про визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_9, ПП «Агро-Ком» про визнання права власності.

В позові зазначили, що 22.09.2015р. між кожним із позивачів та ПП «Агро-Ком» укладено окремий договір відступлення права вимоги грошових коштів в певній визначеній сумі на банківському рахунку підприємства № 26008014582001, відкритому в ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» на підставі договору банківського рахунку № 14580 від 07.05.2015р., а саме: договір № 220915-1 з ОСОБА_4 на суму 190 000 грн., договір № 220915-2 з ОСОБА_3 на суму 190 000 грн., договір № 220915-3 з ОСОБА_5 на суму 110 204 грн., договір № 220915-4 з ОСОБА_6 на суму 8 500 доларів США., договір № 220915-5 з ОСОБА_7 на суму 8 500 доларів США, договір № 220915-6 з ОСОБА_8 на суму 5 300 доларів США.

З метою забезпечення виконання умов договорів відступлення права вимоги грошових коштів 22.09.2015р. між кожним з позивачів та ОСОБА_9 було укладено договори поруки, за якими останній поручився за виконання ПП «Агро-Ком» умов договорів відступлення права вимоги грошових коштів на банківському рахунку від 22 вересня 2015р. в повному обсязі. У зв'язку з тим, що ПП «Агро-Ком» листом від 26.10.2015р. повідомило позивачів про неможливість виконання умов договору відступлення прав вимоги на вказані грошові суми, позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати договори поруки укладеними; визнати за кожним з них з 22.09.2015р. право власності на певну визначену суму грошових коштів на банківському рахунку, які вони набули відповідно до Договору банківського рахунку № 14580 від 07.05.2015 p., укладеного між ПП «АГРО-КОМ» і ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» зі всіма додатками, змінами і доповненнями до нього, з набуттям кожним позивачем за вказаним договором банківського рахунку статусу вкладника в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 28 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано за фізичною особою ОСОБА_3 з 22.09.2015р. право власності на грошові кошти на банківському рахунку в розмірі 190000,00 грн., які він набув відповідно до Договору банківського рахунку № 14580 від 07.05.2015p., укладеного між ПП «АГРО-КОМ» і ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» зі всіма додатками, змінами і доповненнями до нього, з набуттям ОСОБА_3 за вказаним договором банківського рахунку на суму 190 000,00 грн. статусу вкладника в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Визнано за фізичною особою ОСОБА_4 з 22.09.2015р. право власності на грошові кошти на банківському рахунку в розмірі 190 000,00 грн., які він набув відповідно до Договору банківського рахунку № 14580 від 07.05.2015p., укладеного між ПП «АГРО-КОМ» і ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» зі всіма додатками, змінами і доповненнями до нього, з набуттям ОСОБА_4 за вказаним договором банківського рахунку на суму 190 000,00 грн. статусу вкладника в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Визнано за фізичною особою ОСОБА_5 з 22.09.2015 р. право власності на грошові кошти на банківському рахунку в розмірі 110 204,00 грн., які вона набула відповідно до Договору банківського рахунку № 14580 від 07.05.2015p., укладеного між ПП «АГРО-КОМ» і ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» зі всіма додатками, змінами і доповненнями до нього, з набуттям ОСОБА_5 за вказаним договором банківського рахунку на суму 110 204,00 грн. статусу вкладника в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Визнано за фізичною особою ОСОБА_6 з 22.09.2015р. право власності на грошові кошти в розмірі 179 775,00 грн., які вона набула відповідно до Договору банківського рахунку № 14580 від 07.05.2015p., укладеного між ПП «АГРО-КОМ» і ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» зі всіма додатками, змінами і доповненнями до нього, з набуттям ОСОБА_6 за вказаним договором банківського рахунку на суму 179 775,00 грн. статусу вкладника в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Визнано за фізичною особою ОСОБА_7 з 22.09.2015р. право власності на грошові кошти в розмірі 179 775,00 грн., які вона набула відповідно до Договору банківського рахунку № 14580 від 07.05.2015p., укладеного між ПП «АГРО-КОМ» і ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» зі всіма додатками, змінами і доповненнями до нього, з набуттям ОСОБА_7 за вказаним договором банківського рахунку на суму 179 775,00 грн. статусу вкладника в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Визнано за фізичною особою ОСОБА_8 з 22.09.2015р. право власності на грошові кошти в розмірі 111 980,00 грн., які він набув відповідно до Договору банківського рахунку № 14580 від 07.05.2015p., укладеного між ПП «АГРО-КОМ» і ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» зі всіма додатками, змінами і доповненнями до нього, з набуттям ОСОБА_8 за вказаним договором банківського рахунку на суму 111 980,00 грн. статусу вкладника в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В задоволені позовних вимог про визнання укладеними договорів поруки між ОСОБА_9 та кожним з позивачів - відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПАТ «ЮСБ БАНК», від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду у зв»язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи, 07 травня 2015р. між ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» в особі начальника Запорізького відділення № 12 Щербини І.Ю. та ПП «Агро-Ком» в особі ОСОБА_4 було укладено договір № 14580 банківського рахунку суб»єкта господарювання, за умовами якого банк відкрив клієнту поточний рахунок № 26008014582001 та зобов»язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування на тарифному пакеті «Легко та просто» ( а.с. 53-61).

З довідки ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" № 9/2-123П від 02.10.2015р. вбачається, що ПП «Агро-Ком» дійсно має відкриті розрахункові рахунки в цьому банку із залишком грошових коштів на р/р 26008014582001 (у гривні) в розмірі 490 204,00 грн., на р/р 26008014582001 (у доларах США) 22 355,00 доларів США ( а.с. 62).

Судом встановлено, що 22.09.2015р. між кожним із позивачів та ПП «Агро-Ком» укладено окремий договір відступлення права вимоги грошових коштів в певній визначеній сумі, які знаходяться на банківському рахунку ПП «Агро-Ком» № 26008014582001, відкритому в ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» на підставі договору банківського рахунку № 14580 від 07.05.2015р., а саме: договір № 220915-1 з ОСОБА_4 на суму 190 000 грн., договір № 220915-2 з ОСОБА_3 на суму 190 000 грн., договір № 220915-3 з ОСОБА_5 на суму 110 204 грн., договір № 220915-4 з ОСОБА_6 на суму 8 500 грн., договір № 220915-5 з ОСОБА_7 на суму 8 500 грн., договір № 220915-6 з ОСОБА_8 на суму 5 300 грн. ( а.с. 35-40).

Відповідно до п. 1.1 зазначених договорів ПП "Агро-Ком" відступив позивачам, а кожен з позивачів набув право вимоги, належне підприємству, і став кредитором за договором банківського рахунку № 14580 від 07.05.2015р., укладеним між ПП "Агро-Ком" і ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" зі всіма додатками, змінами і доповненнями до них, в межах визначеної сторонами суми.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 220915-1 ОСОБА_4 набув право вимоги від банку сплатити на його користь грошові кошти у розмірі 190 000,00 гривень з розрахункового рахунку ПП "Агоро-Ком" № 26008014582001 (в національній валюті), які надані цим підприємством банку у тимчасове строкове користування відповідно до умов вищезазначеного договору банківського рахунку № 14580.

У відповідності до п. 1.2 договору № 220915-2, ОСОБА_3 набув право вимоги від банку сплатити на його користь грошові кошти у розмірі 190 000,00 гривень з розрахункового рахунку ПП "Агро-Ком" № 26008014582001 (в національній валюті), які надані цим підприємством банку у тимчасове строкове користування відповідно до умов вищезазначеного договору банківського рахунку № 14580.

Пунктом 1.2 договору № 220915-3 визначено, що ОСОБА_5 набула право вимоги від банку сплатити на її користь грошові кошти у розмірі 110 204,00 гривень з розрахунко- вого рахунку ПП "Агро-Ком" № 26008014582001 (в національній валюті), які надані цим підприємством банку у тимчасове строкове користування відповідно до умов вищезазначеного договору банківського рахунку № 14580.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 220915-4 ОСОБА_6 набула право вимоги від банку сплатити на її користь грошові кошти у розмірі 8 500,00 доларів США з розрахункового рахунку ПП "Агро-Ком" № 26008014582001 (в доларах США), які надані цим підприємством банку у тимчасове строкове користування відповідно до умов вищезазначеного договору банківського рахунку № 14580.

Згідно до умов п. 1.2 Договору № 220915-5 ОСОБА_7 набула право вимоги від бан-ку сплатити на її користь грошові кошти у розмірі 8 500,00 доларів США з розрахункового рахунку ПП "Агро-Ком" № 26008014582001 (в доларах США), які надані цим підприємством банку у тимчасове строкове користування відповідно до умов вищезазначеного договору банківського рахунку № 14580.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 220915-6 ОСОБА_8 набув право вимоги від бан- ку сплатити на його користь грошові кошти у розмірі 5355,00 доларів США з розрахунково- го рахунку ПП "Агро-Ком" № 26008014582001 (в доларах США), які надані цим підприєм-ством банку у тимчасове строкове користування відповідно до умов вищезазначеного дого-вору банківського рахунку № 14580.

За умовами пункту 2.1 вказаних договорів ПП "Агро-Ком" прийняв на себе зобовязання протягом 10 календарних днів з моменту його підписання надати позивачам документи, які підтверджують право вимоги.

Пунктом 1.3 вказаних договорів визначено, що з моменту його підписання позивачі набули статусу вкладника в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

А пунктом 1.4 договорів узгоджено, що право власності від ПП "Агро-Ком" до кожного з позивачів перейшло на грошові кошти на банківському рахунку в розмірі, передбаченому у п. 1.2 цих договорів, з моменту їх підписання сторонами.

ПП "Агро-Ком" письмово повідомив ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» про укладен- ня договорів відступлення права вимоги, що підтверджується листами від 22.09.2015р. з від- міткою банку про отримання вказаних листів.

На виконання договорів про відступлення права вимоги ПП "Агро-Ком" видав розпорядження банку у формі платіжних доручень про сплату з його р/р № 26008014582001 на користь кожного з позивачів відступлену ним з цього рахунку суму.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.10.2015р. ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" прийняті наступні платіжні доручення про сплату на користь: ОСОБА_4 - 190 000,00 грн., ОСОБА_3 - 190 000,00 грн., ОСОБА_5 - 110204,00 грн., ОСОБА_6 - 179775,00 грн. ( еквівалент 8500,00 доларів США за курсом НБУ 21,15 грн. за 1 долар), ОСОБА_7 - 179 775,00 грн. ( еквівалент 8500,00 доларів США за курсом НБУ 21,15 грн. за 1 долар), ОСОБА_8 - 111 980,00 грн. ( еквівалент 5355,00 доларів США за курсом НБУ 21,15 грн. за 1 долар), які не були виконані банком ( а.с. 63-68).

Тому позивачі звернулись до суду із цим позовом, спрямованим до ПП «Агро-Ком» як відповідача, в якому просили визнати за кожним з них з 22.09.2015р. право власності на певну визначену суму грошових коштів на банківському рахунку, яку вони набули відповідно до Договору банківського рахунку № 14580 від 07.05.2015 p., укладеного між ПП «АГРО-КОМ» і ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» зі всіма додатками, змінами і доповненнями до нього, з набуттям кожним позивачем за вказаним договором банківського рахунку статусу вкладника в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Задовольняючи вказаний позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі за умовами договорів про відступлення права вимоги набули право власності на грошові кошти в обумовлених в цих договорах сумах, але позбавлені можливості отримати ці кошти, оскільки ПП «Агро-Ком» таке право позивачів не визнається.

Проте з такими висновками суду неможливо погодитись, оскільки вони суперечать матеріалам справи та вимогам норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі банк зазначає, що судом без залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено справу, рішення у якій впливає на права та обов»язки цього Фонду, який зобов»язаний буде здійснити виплати грошових коштів позивачам як вкладникам, якими вони не являються, оскільки не мають з банком відповідних договорів.

Колегія вважає такі ствердження обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3,4 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Позивач має навести, а суд встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Крім того, предметом доведення також є той факт, що саме відповідачем, до якого спрямовано позов, вчинено вказане порушення.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

З матеріалів справи видно, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. № 665 "Про віднесення ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015р. № 182 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ЮНІОН СТАНДАРД БАНК", згідно з яким з 03.10.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у цьому банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб призупиняються всі повноваження органів управління банку та органів контролю. Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації унормовано статтею 36 ЗУ «Про

систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012р. № 4452-УІ.

Згідно ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема: 1)

задоволення вимог вкладників та інших кредиторів; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов»язань перед кредиторами та зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів); 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом.

Пункт 4 ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з 16.07.2015р. викладено в наступній редакції: під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов»язань за домовленістю (згодою) сторін ( у тому числі шляхом договірного списання), поєднання боржника та кредитора в одній особі.

У зв»язку із введенням тимчасової адміністрації проведення платежів в банківській установі зупинено, а платіжні доручення щодо перерахування грошових коштів на користь позивачів не виконані.

Про дані обставини було відомо всім позивачам, кожного з яких ПП «Агро-Ком» листом від 26.10.2015р. повідомило, що ним було виконано п. 2.1 договорів відступлення права вимоги грошових коштів шляхом передачі позивачам відповідних документів, які підтверджують їх право вимоги, та підготовлені платіжні доручення про виплату кожному позивачу з рахунку підприємства відповідної обумовленої договором суми, які спрямовані до ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК». Проте у зв»язку із введенням тимчасової адміністрації проведення платежів за цими дорученнями не відбулось ( а.с. 75-80).

Отже, всі зібрані матеріали справи вказують на те, що ПП «Агро-Ком» не порушувало прав позивачів, виконавши всі зобов»язання перед ними, а перерахування коштів за платіжними дорученнями стало неможливим не внаслідок дій підприємства, а внаслідок інших обставин - запровадження тимчасової адміністрації в банку.

В такому разі висновки суду про те, що саме відповідачем в особі ПП «Агро-Ком» порушується та не визнається право власності позивачів на передану з рахунку частину коштів, суперечать цим встановленим дійсним обставинам.

Зважаючи на це, колегія вважає, що позивачі пред»явили свої вимоги до неналежного відповідача, яким по суті повністю виконані обов»язки за укладеними з ними договорами відступлення права вимоги.

Разом з тим, за матеріалами справи слідує, що саме ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК», не виконавши платіжні доручення, не визнав позивачів кредиторами за договорами про відступлення права вимоги, але вимог до банку позивачі у цьому позові не заявляли.

В судовому засіданні, заперечуючи проти апеляційної скарги, представник позивачів за довіреностями - ОСОБА_11, наголошувала на тому, що вимоги до банку та платіжні доручення були прийняті банком до введення тимчасової адміністрації.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що з заявами про відступлення права вимоги позивачі звернулись до банку 22.09.2015р., платіжні доручення надійшли до банку 01 жовтня 2015р., а тимчасову адміністрацію введено з 03.10.2015р.

Проте представником апелянта з цього питання було зазначено, що вже на той період банк припинив стабільну роботу, на що вказує той факт, що у зв»язку з проведенням ризико-

вої діяльності та невиконанням вимог регулятора Правлінням Національного банку України

24 вересня 2015р. було прийнято постанову № 631/БТ «Про віднесення ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку».

Відповідно до п. 2 вказаної постанови НБУ для ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» були встановлені такі обмеження в його діяльності: не здійснювати залучення у вклади (депозити) коштів фізичних осіб (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах та банківських металах, у тому числі не здійснювати продовження строку за діючими договорами; не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб ФГВФО, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків; не здійснювати дострокового повернення вкладів (депозитів) акціонерам банку, крім спрямування коштів на збільшення статутного капіталу банку.

Отже, вже станом на момент отримання платіжних доручень ПП «Агро-Ком» банком 01 жовтня 2015р. діяли вказані обмеження, що зумовило неможливість проведення операцій на їх підстав.

На момент спрямування платіжних доручень 01.10.2015р. за укладеними договорами про відступлення права вимоги грошових коштів ці кошти знаходились на рахунку юридичної особи - ПП «Агро-Ком», відкритому у ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК», та не могли бути перерозподілені між будь-якими фізичними особами в силу обмежень, встановлених в п. 2 Постанови Правління НБУ № 631/БТ від 24.09.2015р.

Крім того, самі договори про відступлення права вимоги, укладені між ПП «Агро-Ком» та кожним з позивачів, містять положення, які суперечать діючому законодавству.

Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник - це фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифікату.

Проте позивачі не можуть набути статусу вкладників у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону, як визначено у договорах про відступлення права вимоги, оскільки не укладали з банком відповідних договорів банківського вкладу або рахунку та не вносили коштів на його виконання.

А за вказаними договорами відбулось лише відступлення права вимоги на певну суму грошових коштів на банківському рахунку юридичної особи, що не тягне за собою автоматичного набуття позивачами права вкладника банку, як помилково вважав суд першої інстанції.

Таким чином, визнавши за позивачами право вкладника, суд першої інстанції фактично надав їм право на отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що суперечить положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та при цьому не залучивши цей Фонд до участі у справі, чим в дійсності порушені права апелянта.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія вважає, що позивачем спрямовані позовні вимоги до неналежних відповідачів, а також обрано невідповідаючий чинному законодавству спосіб захисту щодо визнання їх права на грошові кошти із наданням статусу вкладника.

Відтак, доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваного рішення в частині задоволених позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, тому у відповідності до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню із ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог позивачів.

Щодо заперечень представника позивачів ОСОБА_11 про пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження, колегія вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Дійсно, позивачами надані копії документів про те, що 01.12.2016р. вони звернулись з заявами до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів щодо реалізації їх встановленого судовим рішенням права на відшкодування коштів за рахунок Фонду, додавши відповідну копію рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28 грудня 2015р., які були отримані уповноваженою особою 09.02.2016р. Тому представник позивачів вважає, що строк на подання апеляційної скарги, яка була подана лише в липні 2016р., був пропущений апелянтом без поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» строку на апеляційне оскарження на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, було з»ясовано, що банк не залучався до участі у цій справі, а копію рішення отримав від суду тільки 18.07.2016р., про що ним надано супровідний лист Запорізького районного суду Запорізької області ( а.с. 150). Інших документів, на які посилається представник позивачів, на час вирішення вказаного питання в матеріалах справи не малось.

На теперішній час колегія надає перевагу доказам, наданим апелянтом, оскільки, не зважаючи на надання йому копії рішення позивачами, він мав право на отримання копії судового рішення в офіційному порядку в суді, який його постановив.

Колегія, ухвалюючи нове рішення, вирішує питання про розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

При поданні апеляційної скарги ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» було сплачено судовий збір у сумі 10 579,07 грн., який підлягає поверненню за рахунок позивачів у зв»язку з повним задоволенням апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314-316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЮНІОН СТАНДАТД БАНК» задовольнити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28 грудня 2015 року у цій справі скасувати в частині задоволення позову та вирішення питання про судові витрати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання за ними як фізичними особами права власності на грошові кошти в певному розмірі за кожним на банківському рахунку, які набуті ними відповідно до Договору банківського рахунку № 14580 від 07.05.2015p., укладеного між ПП «АГРО-КОМ» і ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» зі всіма додатками, змінами і доповненнями до нього, із набуттям за вказаним договором банківського рахунку статусу вкладника в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ПАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 10 579,07 грн. - по 1763,17 грн. з кожного.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: