Постанова № 62385090, 28.09.2016, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/2148/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

при секретарі Колесник О.І.,

за участю:

прокурора Городницької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман адміністративну справу за позовом керівника Словянської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_1С.в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, 27.03.1999 р. н., законний представник ДНЗ «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище», до Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України в м. Словянську Донецької області, про зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

29.08.2016 року керівник Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області звернувся з адміністративним позовом до Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто», третя особа - Управління державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області, про зобов'язання вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу неповнолітній ОСОБА_2.

Заявлені позовні вимоги прокурор обґрунтовує наступними обставинами.

Словянською місцевою прокуратурою при перевірці СОЦСР «Смарагдове місто» з питань дотримання вимог Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» в частині виплати одноразової грошової допомоги випускникам зазначеного закладу було встановлено, що ОСОБА_2, 27.03.1999 р. н., є дитиною-сиротою, до 2015 року навчалася у вказаному освітньому закладі й перебувала на повному державному утриманні. Відповідно до наказу директора СОЦСР «Смарагдове місто» ОСОБА_2 було відраховано з числа учнів цього закладу в звязку із закінченням навчання. З вересня 2015 року ОСОБА_2 навчається у Краматорському вищому професійному торгово-кулінарному училищі, де також перебуває на повному державному утриманні. Згідно з наказом директора СОЦСР «Смарагдове місто» ОСОБА_2 після закінчення навчання виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 42,50 грн., яка була останньою отримана.

При здійсненні такої виплати відповідач керувався п/п. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», де передбачено виплату грошової допомоги в розмірі не менше як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що дорівнює 42,50 грн.. Однак відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» випускники навчального закладу із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Крім цього п. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набуття чинності цим Законом, діють лише в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, оскільки норми постанови КМУ № 226 від 05.04.1994 року прийняті до набрання чинності Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», та до цього часу не приведені у відповідність до Закону; при вирішенні питання про виплату одноразової грошової допомоги випускникам підлягають застосуванню саме норми ч. 7ст. 8 вказаного Закону. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2015 року до 01.09.2015 року становив 1286,00 грн.. Тому ОСОБА_2 повинна була отримати після закінчення навчання одноразову грошову допомогу в розмірі значно більшому, ніж та, що їй виплатив освітній заклад. Оскільки при порушенні законних прав ОСОБА_2 остання була неповнолітньою, то прокурором Словянської місцевої прокуратури на захист інтересів дитини-сироти був поданий позов, за яким прокурор просив суд зобовязати відповідача нарахувати та виплатити дитині-сироті одноразову грошову допомогу за ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» за вирахуванням вже проведених раніше виплат.

Додатково прокурор просив поновити строк для звернення до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 на підставі ст. 100 КАС України, оскільки про порушення прав дитини прокурору стало відомо лише у травні 2016 року, крім того, справа стосується інтересів неповнолітньої дитини-сироти.

Прокурор Словянської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3 в судовому засіданні на задоволені позову наполягала, надавши суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд повністю задовольнити заявлені вимоги та поновити при цьому строк на звернення із позовом, передбачений законом.

Неповнолітня ОСОБА_2, 27.03.1999 р. н., та її законний представник - ДНЗ «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (а.с.52), для участі в судовому засіданні не прибули, надали до суду заяви, в яких позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити, розгляд справи здійснювати без їхньої участі (а.с.37,38).

Відповідача СОЦСР «Смарагдове місто» було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом (а.с. 50); відповідачем не направлено свого представника для участі в судовому засіданні, про наявність поважних причин для цього суд не повідомлено; заява про розгляд справи без участі такого представника не подана, заява про відкладення розгляду справи не подана; заперечень проти задоволення позову висловлено не було.

Третю особу - Управління Державної казначейської служби України в м. Словянську Донецької області було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом; третьою особою не направлено свого представника для участі в судовому засіданні, подана заява про розгляд справи без участі такого представника(а.с. 46-47); заперечень проти задоволення заяви третьою особою висловлено не було.

Відповідно до ч.2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (ч.4 ст. 128 КАС України).

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_2 народилась 27.03.1999 року в м. Макіївці Донецької області, батьками її є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.11), вона є громадянкою України, внесена до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (а.с.10). ОСОБА_4 помер 17.08.2009 року в м. Макіївці Донецької області(свідоцтво про смерть серії І-НО № 900436(повторне), видане 25.03.2015 року відділом ДРАЦС РС Краснолиманського МУЮ у Донецькій області); ОСОБА_5 померла 11.11.2011 року у м. Макіївці Донецької області (свідоцтво про смерть серії І-НО № 900435(повторне), видане 25.03.2015 року відділом ДРАЦС РС Краснолиманського МУЮ у Донецькій області)(а.с.12,зворотній бік).

Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради Донецької області від 13.12.2011 року № 1423/1 неповнолітній ОСОБА_2 надано статус дитини-сироти (а.с.13).

Згідно з наданою прокурором копією наказу № 328 від 26.08.2015 року неповнолітню ОСОБА_2 у 2015 році було відраховано з СОЦСР «Смарагдове місто» у звязку із зарахуванням до Краматорського вищого професійного торгово-кулінарного училища (а.с.18). Факт належності ОСОБА_2 до числа випускників відділення школи-інтернату СОЦСР «Смарагдове місто» в 2015 році також підтверджено письмовою інформацією відповідача (а.с.14-17).

Згідно з витягом з наказу № 01-64 від 08.09.2015 року неповнолітню ОСОБА_2 було зараховано до Краматорського вищого професійного торгово-кулінарного училища на повне державне утримання (а.с.23).

На підставі наказу № 343 від 09.09.2015 року про видачу одноразової допомоги випускникам СОЦСР «Смарагдове місто» ОСОБА_2 було виплачено допомогу у розмірі 42,50 грн. (а.с.19-20). Отримання вказаної суми ОСОБА_2 підтверджується відомістю про видачу матеріальної допомоги дітям-сиротам (а.с.21-22).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» № 2342-IV від 13.01.2005 року (далі Закон № 2342-IV)випускниками закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, є особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв'язку із закінченням навчання.

Згідно зі ст. 1 Закону № 2342-IV заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування - це медичні, навчальні, виховні заклади, інші заклади та установи, в яких проживають діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.

Згідно зі ст. 2 Закону № 2342-IV законодавство України про соціальний захист дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, складається з Конституції України, цього Закону та інших законодавчих актів, що регулюють правовідносини, пов'язані з наданням матеріальної, соціальної та правової допомоги дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.

На підставі ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Згідно з ч. 9 ст. 8 Закону № 2342-IV державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства.

Отже, Закон № 2342-IV встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався, тощо. При цьому у п. 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV вказано, що закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі ст. 25 Закону № 2342-IV порядок відшкодування витрат, повязаних з утриманням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, мякий інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Згідно зі ст. 39-9 Закону № 2342-IV порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до ст. 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому у п. 3 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV вказано, що Кабінету Міністрів України в шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом необхідно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону та забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Відповідно до п/п. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з п/п. 4 п. 13 вказаної постанови Кабінету Міністрів України учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одяг, взуття, м'який інвентар і обладнання на суму, не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів.

На підставі наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку, що положення п/п. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» не були приведені у відповідність до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», а відтак, не відповідають його положенням, викладеним у ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-IV.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, оскільки норми постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» прийняті до набрання чинності Законом № 2342-IV, дотепер не приведені у відповідність із Законом, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», а саме одноразова грошова допомога підлягає виплаті неповнолітній ОСОБА_2 у розмірі, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII в 2015 році було встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років - з 1 січня вказаного року в розмірі 1286,00 грн..

Таким чином, при здійсненні виплати одноразової грошової допомоги неповнолітній ОСОБА_2 як випускниці СОЦСР «Смарагдове місто» відповідачем повинна була здійснена така виплата в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, що дорівнює відповідно 7716,00 грн. (1286 грн. х 6 = 7716 грн.).

Суд вважає, що одноразова допомога, яка була виплачена ОСОБА_2 у розмірі 42,50 не відповідає вимогам Закону № 2342-IV, чим порушено права дитини-сироти. З огляду на це, різницю між наведеними розмірами одноразової допомоги відповідачу необхідно нарахувати ти виплатити неповнолітній ОСОБА_2, відновивши таким чином її соціальні права.

З приводу клопотання прокурора щодо визнання поважними причин пропуску визначеного законом строку звернення до суду з позовом (а.с. 48-49) суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На підставі ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995 року), ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В розглядуваному випадку суд бере до уваги, що прокурором заявлений позов в інтересах неповнолітньої дитини-сироти. Враховуючи, що судом було констатовано порушення законних прав ОСОБА_2, яка є дитиною-сиротою, у неповнолітньому віці останньої, що було виявлено лише після проведення відповідної перевірки законності дій відповідача органами прокуратури, то у сукупності наведені обставини вказують на можливість визнання поважними причин пропуску строку, передбаченого ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду та поновлення за клопотанням прокурора перебігу такого строку.

На підставі викладеного, позовні вимоги керівника Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу дитині-сироті згідно ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» з відрахуванням проведених виплат підлягають задоволенню.

З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 87 КАС України судовий збір включено до складу судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 1378 грн., що підтверджено наданим позивачем платіжним дорученням № 1662 від 28.07.2016 року (а.с.3). Отже, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої останнім суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 8,55,121 Конституції України, ст.ст. 2,23,24 Закону України «Про прокуратуру», ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст.ст. 2,6,8,9,10,11,60,71,87,94,98,99-102,158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити прокурору передбачений нормами ст. 99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, 27.03.1999 р. н., до Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто» про зобовязання вчинити певні дії.

Адміністративний позов керівника Словянської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, 27.03.1999 р. н., законний представник ДНЗ «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище», до Санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України в м. Словянську Донецької області, про зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Зобовязати Санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації «Смарагдове місто»(юридична адреса Донецька область, Лиманський район, смт. Ярова, с-ще Соснове, вул. Лісна, буд. 1-А, ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23354172) нарахувати та виплатити неповнолітній дитині-сироті ОСОБА_2, 27.03.1999 р. н., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1) одноразову грошову допомогу, передбачену ч.7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», виходячи зі змісту норм ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», за вирахуванням вже здійснених відповідачем дитині виплат.

Присудити з відповідача на користь Прокуратури Донецької області (рахунок № 35216066016251, в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний номер отримувача 25707002) документально підтверджені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст цієї постанови виготовлено 03.10.2016 року.

Суддя -