Ухвала суду № 62380167, 01.11.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 659/542/15-к

Провадження №11-кп/791/1009/16 Головуючий у 1-й інст.:

Хоменко В.Г.

Категорія: ст.121 ч.2 КК України Доповідач: Жила І.Е.

У Х В А Л А

іменем України

1 листопада 2016 року м.Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого судді - Жили І.Е.

суддів - Коломієць Н.О., Батрака В.В.

при секретарі - Плясі О.М.

з участю прокурора - Чередниченко Є.Г.

захисника - ОСОБА_2

обвинуваченої - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Херсоні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 17.08.2016р. по кримінальному провадженню №12015230210000525 щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки с.Банілово-Підгорний Старожинецького району Чернівецької області, гр-ки України, проживаючої по АДРЕСА_1, раніше не судимої,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком :

ОСОБА_3

засуджена за ст.121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з відбування покаранням в кримінально-виконавчій установі закритого типу. Запобіжний захід не обраний. Строк покарання рахувати з моменту затримання. Відповідно до ст.72 ч.5 КК України зараховано у строк відбуття покарання період перебування під вартою в ході досудового слідства, а саме з 17.06.2015р. по 13.01.2016р.

За вироком суду вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

За вироком суду з ОСОБА_3 стягнено на користь ОСОБА_4 5000 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за те, що вона 17.06.2015р. близько 1 год., знаходячись у кухні належного їй житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 в результаті виниклої сварки, умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, тримаючи ніж у руці, нанесла ним один удар ОСОБА_5, 1986р. народження, в ліву пахову ділянку живота, внаслідок чого спричинила потерпілому ОСОБА_5 проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням шлунку, ускладненого гострою крововтратою, від чого ОСОБА_5 помер на місці події. Таким чином, ОСОБА_6 заподіяла потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя, які перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вказує на незаконність вироку у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На її думку, допустимі докази, які підтверджували б вину ОСОБА_3 за ст.115 ч.1 КК України чи за ст.121 ч.2 КК України, - відсутні. В суді стороною захисту було подано клопотання про визнання доказів, які надав прокурор, недопустимими. Вважає, що в діях обвинуваченої вбачається склад злочину, передбачений ст.118 КК України, оскільки остання захищалася від протиправних дій потерпілого ОСОБА_5, які носили систематичний характер. Даний факт підтверджується характеристикою ОСОБА_3, з якої вбачається, що між обвинуваченою та потерпілим виникали конфлікти, сварки переростали у бійки. Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15 в судовому засіданні зазначили, що останнім часом в сім'ї обвинуваченої дуже часто були сварки, бійки; ОСОБА_3 неодноразово викликала міліцію. Дільничний інспектор в судовому засіданні підтвердив, що з боку потерпілого дійсно було насилля щодо обвинуваченої. В судовому засіданні було встановлено, що потерпілий перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у присутності свідка ОСОБА_8 двічі вдарив обвинувачену. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа №66 від 17.06.2015р. потерпілий перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, натомість обвинувачена на час вчинення кримінального правопорушення не перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Суд безпідставно не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_7, яка вказала, що вдень бачила обвинувачену без тілесних ушкоджень; вночі близько 23-24 год. чула як ОСОБА_7 кликала на допомогу. Факт наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 підтверджується висновком судово-медичної експертизи №174 від 17.06.2015р., згідно з яким у обвинуваченої було виявлено легкі тілесні ушкодження. Вважає, що покарання обвинуваченій має бути призначено з урахуванням пом'якшуючих обставин, а саме: обвинувачена щиро розкаялася у вчиненому, сприяла органам досудового слідства у розкритті кримінального правопорушення, після вчинення злочину намагалася допомогти потерпілому; за останній час характеризується з позитивної сторони; на обліку у нарколога не перебуває; раніше не судима; кримінальне правопорушення вчинила не в стані алкогольного сп'яніння; позов визнала повністю й має намір відшкодувати в найближчий час. Просить вирок змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_3 зі ст.121 ч.2 КК України на ст.118 КК України та призначивши покарання не пов'язане з позбавленням волі, а в разі якщо колегія суддів не перекваліфікує дії обвинуваченої, то вирок змінити, пом'якшивши призначене покарання, із застосуванням ст.ст.69, 75 КК України.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_2 та обвинуваченої ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, просили вирок змінити, перекваліфікувати дії обвинуваченої ОСОБА_3 на ст.118 КК України або пом'якшити призначене покарання, застосувавши ст.ст.69, 75 КК України; думку прокурора, про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення, а вироку суду - без змін; розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачена ОСОБА_3 вину в інкримінованому злочині визнала частково та пояснила, що 17.06.2015р. її співмешканець ОСОБА_5 разом зі знайомим ОСОБА_11 вживали спиртні напої. Вона готувала їжу, ОСОБА_5 почав вимагати їсти, декілька разів вдарив її рукою по голові, вона розвернулася та пішла спати. Біля 00 год. потерпілий розбудив її, почав знову бити її. Вона вирвалася та вибігла на вулицю, він штовхнув її в спину, вона впала, бив руками та ногами, затягнув назад до кухні. На його вимогу вона почала різати салат. В руці тримала ніж, ОСОБА_5 підійшов ззаду, декілька разів вдарив її руками по голові, не зважаючи на її прохання не заспокоювався, вона розвернувшись штовхнула його ножем в область живота. ОСОБА_5 пішов до іншої кімнати, впав на підлогу, вона підійшла, він лежав на спині, крові не було, подумала, що йому стало погано, почала обливати водою, побачивши, що ОСОБА_5 не дихає, вибігла на вулицю, почала кликати на допомогу. Сусіди викликали поліцію. Вбивати не хотіла, просто захищалася.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, при обставинах встановлених судом та викладених у вироку, повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що є матір'ю померлого. Про смерть сина дізналася від сусідів. Син з обвинуваченою жили погано, зловживали спиртними напоями, постійно були сварки та бійки.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що в день події злочину дійсно приходив до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 додому, небагато випив з потерпілим, прийшов ОСОБА_11 та він пішов. Наступного дня дізнався про смерть ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що працює фельдшером в с.Новодмитрівка Друга. 17.06.2015р. о 1 год. 30 хв. подзвонила жителька села ОСОБА_10, повідомила, що ОСОБА_7 зарізала ОСОБА_4. Коли зайшла до будинку, ОСОБА_4 лежав на спині, під ним все було мокрим, крові взагалі не було. Вона оглянула його, на животі була невелика рана, він був мертвий. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 багато зловживали спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що є сусідкою ОСОБА_4 та ОСОБА_3, 17.06.2015р. вночі ОСОБА_7 почала стукати у вікно i кричати, що вбила ОСОБА_4. Вона викликала поліцію, працівники поліції посадили ОСОБА_7 в автомобіль та увезли, тілесних ушкоджень на обвинуваченій не помітила. Про сім'ю ОСОБА_7 та ОСОБА_4 пояснила, що останні разом випивали, разом билися.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що в день події злочину дійсно приходив до ОСОБА_4 додому, там був сусід ОСОБА_12, потерпілий запропонував випити, згодом ОСОБА_12 пішов. ОСОБА_3 готувала їжу, сварилася з потерпілим, останній вдарив її два рази долонею по обличчю. Біля 22 год. він пішов. Від сусідки дізнався, що обвинувачена вбила ОСОБА_4.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №66 від 7.07.2015р. при дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: колото-різана рана в паховій області з пошкодженням шкіряних покровів, м'язового шару, шлунка та крововиливом в його порожнину, що могла виникнути від колото-ріжучого предмету, клинка ножа шириною 1,4 см, довжиною 12 см.; відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням смерті; смерть ОСОБА_5 настала від проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням шлунку, ускладненого гострою крововтратою (а.п.130-131).

Висновком судово-медичної експертизи №22/66 від 10.08.2015р. встановлено, що утворення тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_5 відповідно до механізму показаному ОСОБА_6 та даних, встановлених в ході слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 9.08.2015р., не виключається (а.п.166).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №79-МК від 26.06.2015р. пошкодження шкіряного лоску є колото-різаним та виникло від дії колото-ріжучого предмету типу клинка ножа, який мав лезо та обух з нечітко вираженими ребрами, з найбільшою шириною 14мм (а.п.135-139).

З висновку судово-токсикологічної експертизи №1546 від 18.06.2015р. вбачається, що в крові трупу ОСОБА_5 виявлено етиловий алкоголь в кількості 2,86 проміле, що відповідає сильному алкогольному сп'янінню (а.п.134).

Протоколом огляду місця події та ілюстративними таблицями до нього від 17.06.2015р. зафіксовано, що за письмовою згодою ОСОБА_6 (а.п.118) був проведений огляд домоволодіння та прилеглої території, розташованого по АДРЕСА_2 де на дворі виявлено та вилучено кухонний ніж, довжина клинка 13,5 см, в будинку - труп ОСОБА_5 з колото-різаним пораненням, а також інші речові докази (а.п.119-127).

Протоколом огляду вилученого ножа під час огляду місця події від 8.08.2015р., довжиною клинка 13,5 см, шириною 1,3-2,2 см, що відповідає висновкам судово-медичної експертизи №66 (а.п.128-129).

З протоколу слідчого експерименту та ілюстративних таблиць до нього від 19.06.2015р., 9.08.2015р., вбачається, що під час слідчого експерименту, проведеного за участю підозрюваної ОСОБА_6, захисника ОСОБА_13, понятих, обвинувачена на місці події продемонструвала як вона в ході виниклої сварки нанесла ОСОБА_5 кухонним ножем удар в область живота (а.п.150-159).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №360 від 2.07.2015р. ОСОБА_6 хронічними психічними захворюваннями не страждала та не страждає. В період часу, яке цікавить слідство, у неї не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, вона розуміла значення своїх дій та могла керувати ними. Застосування заходів медичного характеру не потребує, у стані фізіологічного афекту не перебувала (а.п.161-165).

Суд правильно не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_7, на яких наголошує апелянт, про те, що ОСОБА_5 постійно вчиняв насильство в сім'ї, вчиняв сварки та бив ОСОБА_6, оскільки вони спростовуються показами інших свідків, зокрема показами свідка ОСОБА_14, який на той час працював дільничним інспектором Нижньосірогозького РВ УМВС України в Херсонській області, який в судовому засіданні пояснив, що постійно виїжджав на виклики ОСОБА_3 з приводу сварок зі ОСОБА_5, сварки та бійки були взаємними, зловживали алкогольними напоями обидва, то ОСОБА_6 побита, то ОСОБА_5 весь порізаний та подряпаний. Крім того, потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що її загиблий син з обвинуваченою жили погано, зловживали спиртними напоями, у них постійно були сварки та бійки.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що дії обвинуваченої слід кваліфікувати за ст.118 КК України, оскільки остання захищалася від протиправних дій потерпілого ОСОБА_5, який бив її по тулубу і голові - є необґрунтованими. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №174 від 17.06.2015р. (а.п.177) у ОСОБА_6 виявлені лише легкі тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя. Про обставини заподіяння ОСОБА_5 вищевказаних тілесних ушкоджень на обличчі обвинуваченої пояснив свідок ОСОБА_8, з показань якого випливає, що задовго до вчинення злочину (більш ніж за 3 години) в ході обопільної сварки ОСОБА_5 двічі вдарив по обличчю ОСОБА_7. Саме на обличчі обвинуваченої і були виявлені синці в ході судово-медичної експертизи. Інших тілесних ушкоджень у обвинуваченої не виявлено. При таких обставинах, суд обґрунтовано відкинув показання ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_5 почав бити її руками та ногами по тулубу і голові, а вона захищаючись вдарила його ножем. Отже, обвинувачена перед вчиненням злочину не зазнала такого суспільно небезпечного посягання з боку потерпілого, яке було реальним, що давало б їй підстави побоюватися за своє здоров'я та життя.

Посилання апеляційної скарги на перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння, тоді як обвинувачена в такому стані не перебувала, не спростовує вину останньої у вчиненні інкримінованого злочину.

Посилання апелянта на показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15 ОСОБА_14, які в судовому засіданні зазначили, що останнім часом в сім'ї обвинуваченої дуже часто були сварки, бійки, - є безґрунтовним, оскільки ці показання також не спростовують вину обвинуваченої, але підтверджують те що злочин вчинений в результаті виниклої сварки.

Таким чином, вказані докази, які були судом досліджені, перевірені та оцінені у сукупності, повністю підтверджують вину ОСОБА_6 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.

Дії ОСОБА_6 за ст.121 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б були підставами для скасування або зміни вироку, - не встановлено.

Вирок суду належним чином мотивований, має однозначні судження і не має припущень, його висновки конкретні і відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому доводи апеляційної скарги захисника, які це заперечують, - являються безпідставними.

Призначаючи обвинуваченій вид та міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких; врахував дані про особу винної та обставини, в тому числі й ті, на які вказує апелянт, зокрема: те, що обвинувачена за місцем проживання характеризується посередньо (а.п.181), на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває (а.п.184), раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась (а.п.179-180); врахував обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а тому обґрунтовано призначив покарання по мінімуму санкції статті кримінального закону.

Посилання апеляційної скарги захисника про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст.ст.69, 75 КК України - є немотивованим. Так, на думку колегії суддів наявні обставини, що пом'якшують покарання, суттєво не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому підстави для призначення обвинуваченій покарання із застосуванням положень ст.69 КК України - відсутні. Стаття 75 КК України може застосовуватися при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, проте санкція ст.121 ч.2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а підстав для призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Основної частини Кримінального Кодексу за інкримінований обвинуваченій злочин, - немає. За таких обставин, обвинувачена не може бути звільнена від відбування покарання з випробуванням.

Покарання обвинуваченій ОСОБА_6 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, воно є справедливе, необхідне і достатнє для її виправлення, попередження нових злочинів, а тому підстав для пом'якшення покарання, про що просить апелянт, - немає.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду має бути залишений без змін.

Керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишите без задоволення, а вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 17.08.2016р. щодо ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Надіслати не пізніше наступного дня після постановлення ухвали її копію учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Судді :