Постанова № 62377347, 01.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6992/16-п Головуючий у І інстанції Мельник О. О.Провадження № 33/780/593/16 Доповідач у 2 інстанції СливаКатегорія 429 01.11.2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області СливаЮ.М., з участю представника митниці Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Миколаїв, громадянку України, студентку Миколаївського суднобудівного інституту ім. Адмірала Макарова, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0525/125120104/16 від11.08.2016 року, валюту у розмірі 600 доларів США та 1 157 гривень конфісковано в дохід держави.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 11.08.2016 року о 15:00 годині в залі «Відліт» терміналу «D», ДПМА «Бориспіль», під час проведення митного контролю пасажирів, які відлітали з України до Ізраїлю, м. Тель-Авів, рейсом №777, у громадянки України ОСОБА_3, яка обрала проходження митного контролю по каналу позначеному символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим заявивши, що переміщувані нею через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі території України, після перетину нею «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», було виявлено 600 доларів США та 1 157 гривень, які перевищували наявну у неї суму валюти в розмірі 11 150 доларів США та 843 гривні. Зазначена валюта знаходилась у гаманці, що містився у жіночій сумочці пасажирки, без ознак приховування та підлягала обов'язковому письмовому декларуванню та наявності відповідних дозвільних документів.

На вказану постанову суду, ОСОБА_3 подала апеляцію, в якій не погоджується з висновками суду, оскільки вважає, що при накладенні на неї адміністративного стягнення суд не врахував пом'якшуючі обставини, причини поїздки, її май новий та соціальний стан. Апелянт стверджує, що митними органами їй було надано неправильну інформацію щодо проходження митного контролю, а судом, в свою чергу, не враховано, що митний кордон вона перетинала вперше, кошти, які перевозила призначалися для лікування її уродженої хвороби зору та зароблялися її бабусею протягом 19 років. Разом з цим, судом не враховано, що вона є сиротою та проживає разом із своєю бабусею, яка хворіє і майже повністю перебуває на її забезпеченні. Тому просить повернути їй вилучені кошти та по можливості звільнити від сплати штрафу.

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 не з'явилась, надіслала до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність.

Представник Київської митниці ДФС Захаров А.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, а тому просив залишити її без змін.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами та є обґрунтованим.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст.471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення (у виді штрафу), яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Разом з тим, Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не врахував у повній мірі доводи правопорушника про те, що конфіскація вилученої у неї готівки, покладає на ОСОБА_3 індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосована у даному випадку.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію - правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.

Приймаючи до уваги всі обставини даної справи, а саме: той факт, що ОСОБА_3 має статус особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, є студенткою Одеського державного екологічного університету, проживає з бабусею ОСОБА_4, має хвороби та за кордон відлітала з метою їх лікування, Апеляційний суд вважає, що конфіскація вилученої у ОСОБА_3 готівки, покладає на неї індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосована у даному випадку.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2016 року необхідно змінити.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2016 року щодо ОСОБА_3 змінити.

Вилучені у ОСОБА_3 кошти згідно протоколу про порушення митних правил №0525/125120104/16 від 11.08.2016 року, у розмірі 1157 (одну тисячу сто п'ятдесят сім) гривень та 600 (шістсот) доларів США - повернути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива