Ухвала суду № 62371094, 27.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 р.Справа № 524/4947/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.08.2016р. по справі № 524/4947/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Поліцейського роти №3 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 третя особа Департамент патрульної поліції

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА

02.07.2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського роти № 3 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати протиправними дії сержанта патрульної тполіції ОСОБА_2 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача на місці затримання; скасувати постанову сержанта патрульної поліції ОСОБА_2 серії КИ № 017640 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.07.2016 року по справі № 524/4947/16-а залучено до участі у справі в якості третьої особи Департамент патрульної поліції.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.08.2016 року по справі № 524/4947/16-а адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову від 24.06.2016 року серії КИ № 017640, винесену поліцейським роти № 3 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу 51,00 грн.

Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - УПП у м. Кременчуці, апелянт), не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.08.2016 року по справі № 524/4947/16-а скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що 20.06.2016 року поліцейським УПП у м. Кременчуці ОСОБА_2 винесено оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП у зв'язку з тим, що позивач цього дня о 05 год. 00 хв. по вул. Перемоги біля буд.15 у м. Кременчуці розпивав алкогольний напій (пиво «Чернігівське» 0,5 літра) у громадському місці, чим порушив громадський порядок. Нагрудною камерою патрульного зафіксовано, що позивачу повідомили про вчинення ним правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.178 КУПАП. Позивач на місці вчинення правопорушення пояснив, що алкогольні напої вживав перед виявленням правопорушення, а відкриту пляшку з пивом ніс по вулиці, тобто, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в громадському місці. Таким чином, в адміністративному позові була вказана неправдива інформація про те, що позивач на місці вчинення правопорушення перебував у тверезому стані. Вважає, що перебування позивача у громадському місці з відкритою пляшкою пива є об'єктивною стороною адміністративного правопорушення. З посиланням на ст.258 КУпАП в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року № 596-VІІІ, п.3 розділу ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376, стверджує про відсутність необхідності складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на місці вчинення правопорушення. Враховуючи викладене, вважає доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.06.2016 р. о 05 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходився по вул. Перемоги, 15 у м. Кременчуці, з пляшкою пива «Чернігівське» у руці. Як пояснив позивач у суді першої інстанції, він ніс пиво (відкрите) додому, щоб його не викидати.

Постановою поліцейського патрульної поліції роти № 3 батальйону УПП у м. Кременчуці сержанта поліції ОСОБА_2 від 24.06.2016 року серії КИ № 017640 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП і накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. 00 коп. (а.с.6).

Не погодившись із вказаною постановою про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про її скасування, а також про визнання протиправними дій відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці затримання.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування постанови, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів того, що відповідачем порушено процедуру прийняття рішення та всупереч ст.72 КАС України не доведено його правомірності, а сам факт правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджено.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КупАП).

Згідно з ч.ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За визначенням ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.10, 11 КУпАП).

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідальність за розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді, передбачена статтею 178 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.178 КУпАП розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, апелянт стверджує про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, посилаючись на те, що позивач розпивав алкогольний напій (пиво «Чернігівське») у громадському місці, чим порушив громадський порядок (а.с.35).

Разом з тим, слід відмітити, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту розпивання ОСОБА_1 алкогольного напою у громадському місці. Як вбачається з матеріалів справи, розпивання ОСОБА_1 алкогольного напою жодним чином не зафіксовано.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, зокрема, органів внутрішніх справ (Національної поліції) (частина перша статті 44, статті 44 1, 46 1, 46 2, 51, 51 2, 92, частина перша статті 106 1, стаття 106 2, частини четверта і сьома статті 121, частини третя і четверта статті 122, статті 122 2, 122 4, 122 5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, статті 127 1, 130, частина третя статті 133, стаття 135 1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155 2 - 156 2, 159, 160, 162 - 162 3, 164 - 164 11, 164 15, 164 16, 165 1, 165 2, 166 14 - 166 18, 172 4 - 172 9, 173 - 173 2, 174, стаття 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181 1, 181 3 - 185 2, 185 4 - 185 9, 186, 186 1, 186 3, 186 5 - 187, 188 28, 188 47, 189 - 196, статті 204 1, 206 1, 212 6, 212 7, 212 8, 212 10, 212 12, 212 13, 212 14, 212 19, 212 20).

Таким чином, наведеними нормами передбачено обов'язок уповноваженої особи скласти протокол у випадку виявлення факту адміністративного правопорушення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується в апеляційній скарзі, протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.178 КУпАП відносно ОСОБА_1 не складався.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116 2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185 3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч.6 ст.258 КУпАП).

Однак, слід відмітити, що за приписами частини 5 статті 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, уповноважені особи Національної поліції звільняються від обов'язку складання протоколу про адміністративне правопорушення лише в тому випадку, якщо порушник не заперечує проти факту вчинення правопорушення та міри застосованого до нього стягнення.

Зі змісту доданого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери патрульного від 24.06.2016 року вбачається, що в ході спілкування з працівниками поліції та під час складання постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечував факт розпивання алкогольного напою в громадському місці, тобто, факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП.

Враховуючи викладене, колегія суддів, не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, зазначає, що в даному випадку відповідач повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, який мав би бути належним способом фіксації факту правопорушення у випадку його вчинення.

Крім того, з огляду на положення ч.3 ст.256 КУпАП, відповідач, не склавши протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, позбавив останнього права подати пояснення і зауваження щодо факту правопорушення, проти якого, як зазначалось вище, позивач заперечував.

З огляду на наведене, беручи до уваги приписи ч.5 ст.258 КУпАП, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Разом з тим, фіксація процесу спілкування із затриманою особою, в даному випадку ОСОБА_1, на нагрудну камеру поліцейського не замінює собою необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, слід відмітити, що нагрудною камерою поліцейського, відеозапис з якої наявний в матеріалах справи, не зафіксовано факту розпивання позивачем алкогольних напоїв 24.06.2016 року.

Як зазначено в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 перебував у громадському місці з відкритою пляшкою алкогольного пива. При цьому, як зазначено в апеляційній скарзі, позивач алкогольні напої вживав перед вчиненням правопорушення, а відкриту пляшку з пивом ніс по вулиці, тобто, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у громадському місці.

Колегія суддів відмічає, що частиною 1 статті 178 КУпАП передбачена відповідальність або за розпивання пива у забороненому законом місці, або за появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль (а не у стані алкогольного сп'яніння, як зазначає відповідач).

Однак, відеозаписом не зафіксовано, що позивач під час затримання перебував у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль. Зі змісту відеозапису не вбачається однозначно, що позивач під час затримання перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що належним доказом наявності або відсутності у позивача ознак алкогольного сп'яніння 24.06.2016 року може бути лише медичний висновок уповноваженої установи. Однак, посилання на такий висновок у постанові про адміністративне правопорушення або інших матеріалах відсутні. Як вбачається зі змісту відеозапису з нагрудної камери поліцейського, для проходження огляду на стан сп'яніння позивач не направлявся.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Крім того, колегія суддів вказує, що за змістом ч.4 ст.256 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинні бути роз'яснені його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Однак, зі змісту оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення від 24.06.2016 року та відеозапису з нагрудної камери поліцейського не вбачається, що позивачеві були роз'яснені його права, передбачені статтею 268 КУпАП.

Згідно зі ст.9 КАС України суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Виходячи із критеріїв оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які викладені в ч.3 ст.2 КАС України, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повинні діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі; прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру прийняття рішення у вигляді постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачену Кодексом України про адміністративне правопорушення.

За вищевказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування вказаної вище постанови, оскільки позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за обставин, що у розумінні п.1 ч.1 ст.247 КУпАП виключають його адміністративну відповідальність (відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення).

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд в частині задоволення позову дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.08.2016р. по справі № 524/4947/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01.11.2016 р.