Ухвала суду № 62371070, 24.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 р.Справа № 552/3592/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на Постанову Київського районного суду м. Полтави від 06.09.2016р. по справі № 552/3592/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

11.07.2016 р., позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови рішенням від 21.06.2016 р. №217 у здійсненні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату начальника відділу на 01.12.2015 р. прокуратури Полтавської області від 30.05.2016 р. за №18-322 вих.16;

- зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити з 01.12.2015 р. перерахунок ОСОБА_1 розміру пенсії в порядку та на умовах, визначених статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-Х11 в редакції, чинній на час призначення пенсії, у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати начальника відділу, зазначеної в довідці прокуратури Полтавської області від 30 травня 2016 року за №18-322 вих.16 та виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину виплат за минулий час з 01 грудня 2015 року з урахуванням проведених виплат.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 06.09.2016 р. по справі № 552/3592/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задоволений.

Визнано протиправними дії Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Полтавської області №18-322 вих.16 від 30.05.2016 р. Зобов`язано Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити з 01.12.2015 р. перерахунок на виплату позивачу пенсію в порядку та на умовах, визначених статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-Х11 в редакції чинній на час призначення пенсії в розмірі 90% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Полтавської області №18-322 вих.16 від 30.05.2016 р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Відповідач надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Позивач надіслав до суду апеляційної інстанції заяву в якій просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Полтави від 06.09.2016 р. по справі № 552/3592/16-а без змін, а також просив про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до копії трудової книжки позивача наказом № 2-л від 02.01.2002 р. з 08.01.2002 р. ОСОБА_1 звільнений з посади начальника відділу підтримання державного обвинувачення в судах за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (а.с. 14).

З 09.01.2002 р. ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія за вислугу років з посадового окладу начальника відділу відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами станом на 12.07.2015 р. ОСОБА_1, з 09.01.2002 р. перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави, на даний час це Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 р. №763 та від 09.12.2015 р. №1013, якою затверджені нові схеми посадових окладів працівників прокуратури, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01.12.2015 р.

14.06.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про перерахунок пенсії та надав довідку прокуратури Полтавської області від 30.05.2016 р. №18-322 вих.16 про заробітну плату начальника відділу станом на 01.12.2015 р. (а.с. 11).

Згідно з довідкою прокуратури Полтавської області від 30.05.2016 р. №18-322 вих.16 заробітна плата станом на 01.12.2015 р. складає: основний оклад - 2894,0 грн.; класний чин - 135,0 грн.; вислуга років - 1211,60 грн.; інші виплати, які передбачені чинним законодавством - 14262,55 грн., всього 18503,15 грн.

Рішенням Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 21.06.2016 р. №217 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення №213-У111 - з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (а.с. 10).

З вищезазначеним рішенням відповідача ОСОБА_1 не погодився та звернувся в суд з позовом за захистом своїх порушених прав.

Колегія суддів зазначає, що доводи, викладені у рішенні відповідача про відмову у перерахунку пенсії не відповідають вимогам закону, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих закріплено у ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років призначену з січня 2002 р. згідно з ч. 1 ст. 50-1 «Про прокуратуру», пенсію було обчислено з урахуванням 90 % від суми заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 р. «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам закріплені в ч. 13, 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Так, відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 р. «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001 р. «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку із збільшенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни, що внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч. 13, 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали.

Тому, посилання відповідача на статтю 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в яку були внесені зміни Законом України від 08.07.2011 р. №3668-У1 та на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213 є необґрунтованими, оскільки змінами внесеними в ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 08.07.2011 р., встановлено новий порядок призначення та визначення розміру пенсії за вислугу років прокурорам та слідчим, яка призначається після 08.07.2011 р. та до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213, відповідно до якого, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються. В п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213, також зазначено лише про призначення пенсій, тобто щодо осіб, які звертаються вперше про призначення пенсії.

Таким чином, враховуючи, що пенсія позивачу призначена раніше, тобто до внесення змін у ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент призначення пенсії), та в подальшому виключення із Закону України «Про прокуратуру» норм щодо перерахунку пенсії, норми вищевказаних Законів не підлягають застосуванню. Вирішуючи питання про застосування Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент призначення пенсії) в часі, суд виходить із того, що згідно із ст. 22 Конституцією України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Тому, звуження змісту та обсягу права на перерахунок пенсії, шляхом позбавлення такого права у зв`язку із прийняттям нових законів, або внесення змін до чинних законів, як зазначено у відповіді відповідача, за вказаної статтею Конституції України не допускається.

Крім того, згідно ст. 19, 22, 64, 58 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян встановлено законами України (у даному випадку Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Відтак, відповідач має провести перерахунок та виплату пенсії позивачеві, виходячи з розміру отриманої пенсії 90 % із врахуванням довідки прокуратури Полтавської області №18-322/вих16 від 30.05.2016 р. Відповідно до законодавства перерахунок пенсії належить до обов'язків Пенсійного фонду України, який відповідно до Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах СБУ, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо, зокрема у рішеннях Конституційного Суду України від 6.07.1999 р. № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій.

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що позивачу протиправно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітної плати із врахуванням довідки прокуратури Полтавської області №18-322/вих16 від 30.05.2016 р., оскільки, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній на момент виходу позивача на пенсію, а тому, такі дії відповідача слід визнати неправомірними та зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії з врахування вищезазначеної довідки.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 22.08.2016р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 06.09.2016р. по справі № 552/3592/16-а залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 3433117) судовий збір у розмірі 606,32 грн. (шістсот шість грн. тридцять дві коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2016 р.