Ухвала суду № 62371044, 27.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 р. № 876/4813/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2016 року про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконкомі Тячівської міської ради на постанову адміністративної комісії при виконкомі Тячівської міської ради про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 30.05.2016 року звернулася в суд із скаргою до адміністративної комісії при виконкомі Тячівської міської ради, в якій просила скасувати постанову адміністративної комісії при виконкомі Тячівської міської ради від 19.05.2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за ч. 1 ст. 155 КУпАП та провадження у справі закрити на підставі ч. 1, п. 1, ст. 247 КУпАП за відсутності адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ст. 155 КУпАП.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для сплати судового збору.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, визнавши її нечинною та закрити провадження у справі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою в порядку КУпАП, а не з адміністративним позовом.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41, ч.4 ст.196 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Залишаючи скаргу позивача без руху, суд першої інстанції виходив з того, що така не оплачена судовим збором та не зазначено підстав для звільнення від його сплати.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідає нормам процесуального права і є помилковим, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Однак, за змістом ч. 5 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення чітко зазначено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Така вимога ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону №3674-VI, оскільки коло осіб і коло вимог, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Таким чином, відносини щодо звільнення від сплати судового збору врегульовуються не тільки ст. 5 Закону України «Про судовий збір», яка не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, а й іншими законами України.

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми ч. 5 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами у порівнянні з нормами Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом у справах від 27.11.2015 р.(К/800/49908/15), від 29.10.2015 р. (К/800/25608/15), 15.12.2015 р. (К/800/9155/14).

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір»», постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів, що за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що фактично позбавило позивача судового захисту, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, як це передбачено п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України.

Керуючись статтями 41 ч. 1, 160, 195, 196, 199 ч. 1 п. 3, 205 ч. 1 п .6, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 травня 2016 року про залишення позовної заяви без руху у справі №307/1575/16-а скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Д.М.Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І.Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 01.11.2016 року.