Ухвала суду № 62371010, 26.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 р. Справа № 876/7016/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року по справі № 809/2801/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося в суд з позовом, яким просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" на їх користь заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 121 875,33 грн..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад" постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що положення ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" поширюються виключно на державні підприємства. Зазначає, що товариство не державним підприємством і не був таким у період нарахування спірної суми.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство Івано-Франківський завод "Промприлад" зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та є платником страхових внесків.

З розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вбачається, що колишнім працівникам Публічного акціонерного товариства Івано-Франківський завод "Промприлад" призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" та "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідачем допущено заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.03.2015 по 01.06.2015 по списку №1 в сумі 53915,91 грн., по списку №2 - в сумі 64847,10 грн. та наукових пенсій - в сумі 3112,32 грн. (а.с.11-15, 17-20, 22-25, 27-30, 32-35, 37-40).

Відповідно до частини 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний в порядку та розмірах, визначених статтями 3-5 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, згідно з частиною 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» розмір збору визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, передбаченого статтею 2 цього Закону.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 січня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах визначено на підставі розрахунків, що направлялись відповідачу, відповідно до п.п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою управління Пенсійного фонду України №21-1.

Судом встановлено, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем надсилалися відповідачу та ним отримані, що підтверджується матеріалами справи (а.с.8, 10, 16, 21, 26, 31, 36).

Таким чином, згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, підтверджується заборгованість відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Щодо відшкодування наукових пенсій за період з 01.03.2015 по 01.06.2015 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 24 цього Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 "Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №372, передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем допущено заборгованість на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.03.2015 по 01.06.2015 в сумі 3112,32 грн., яка підлягає стягненню.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановами у справах №809/2921/15, №809/2923/15, №809/2195/15, які набрали законної сили, було встановлено правомірність дій Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо направлення повідомлень від 22.05.2015 №769/04, від 16.04.2015 №543/04, від 23.02.2015 №292/04 із вимогами про відшкодування ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" фактичних витрат на виплату та доставку пільгових та наукових пенсій, які є підставою виникнення у відповідача обов'язку здійснити відшкодування витрат в розмірах, визначених позивачем відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи наведене, а також те, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а також різниці між сумами пенсій наукових працівників у загальній сумі 121875,33 грн. відповідачем на час розгляду справи не сплачена, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року по справі № 809/2801/15- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич

Повний текст ухвали виготовлено 26 жовтня 2016 року.