Ухвала суду № 62370636, 31.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1609/15 Головуючий у 1-й інстанції: Рыдзель О.А. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

судді: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 здійснювала господарську діяльність з оптової торгівлі м'ясом та м'ясними продуктами.

23 січня 2015 року Державною податковою інспекцією у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області прийнято наказ № 83 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3, щодо достовірності формування податкового кредиту з ПДВ за період з 01 січня 2014 року по 24 жовтня 2014 року.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт від 04 лютого2015 року № 23/23-01-17-01/НОМЕР_1, в якому встановлено порушення ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України за період з 01 липня 2014 року по 24 жовтня 2014 року, в результаті чого завищено податковий кредит всього в сумі 2 546 787 грн., у тому числі за липень 2014 року на суму 1 703 591 грн., за серпень 2014 року на суму 785 389 грн., за вересень 2014 року на суму 57 807 грн.

За висновками акта перевірки Державною податковою інспекцією у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000111701 від 23 березня 2015 року, яким позивачу визначено суду грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 2 546 787 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 273 394 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 78.1.7. п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з п. 81.1. ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.2. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон України № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з ст. 1 Закону України № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Головною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для вирішення питань про наявність чи відсутність порушень позивачем вимог податкового законодавства, а також постановлення законного і обґрунтованого рішення було призначено судово-економічну експертизу.

Проведення експертизи доручено експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Для проведення експертизи було надані документи, а саме: податкові декларації з податку на додану вартість за липень-вересень 2014 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) платника за липень-вересень 2014 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних платника за липень-вересень 2014 року; податкові накладні оформлені контрагентами позивача - ФОП ОСОБА_4, ПАТ «Миронівський хлібопродукт», ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», СП ТОВ «Нива Переяславщини», ПП «Друг», ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «ВОЛОДАР»; видаткова накладна № 1816 від 22 серпня 2014 року від ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «ВОЛОДАР»; договір поставки № ДГ-0000002 від 09 квітня 2010 року з ФОП ОСОБА_4; дистриб'юторська угода № ПТ1Д/ИФИ від 02 січня 2014 року з ПАТ «Миронівський хлібопродукт»; договір купівлі-продажу товарів № 382 від 16 вересня 2013 року з ПАТ «Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів»; договір купівлі-продажу товарів № 57/2014 від 29 січня 2014 року СП ТОВ «Нива Переяславщини»; договір поставки № 0200070 від 21 лютого 2012 року з ПП «Друг»; договір поставки № 36-2/Вол/Мас-І/2014 від 03 лютого 2014 року з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «ВОЛОДАР»; акт перевірки № 23/23-01-17-01/НОМЕР_1 від 04 лютого 2015 року «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, за період з 01 січня 2014 року по 24 жовтня 2014 року»; звіт незалежного аудитора щодо формування та документального підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_3 за липень-вересень 2014 року від 23 липня 2015 року (ТОВ «Аудиторська фірма «Альціона»).

Також на підтвердження здійснення господарської діяльності, позивачем до матеріалів справи додано довідки та звіти ПАТ КБ «ПриватБанк», виписки по особовому рахунку в АТ «Укрсиббанк», виписки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про внесення коштів.

Висновком експертів Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 травня 2016 року № 915/15-23;339/16-23, який надійшов до суду 29.06.2016, зазначено, що донарахування позивачу податку на додану вартість, відповідно до акту перевірки, підтверджується лише частково на суму 305 563 грн. 16 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000111701 від 23 березня 2015 року підлягає скасуванню в частині донарахування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 2 241 223 грн. 84 коп. та за штрафними санкціями у сумі 1 120 611 грн. 92 коп.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.