Ухвала суду № 62370635, 24.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5247/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

24 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участі секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Інфокс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкової вимоги № 26342-25 від 13.11.2015, рішення про опис майна у податкову заставу № 3124/26-59-16-21 від 24.11.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що за даними інтегрованої картки платника ІС «Податковий Блок» за ТОВ «Інфокс» обліковується податковий борг, який залишається несплаченим, а тому відсутні законодавчі підстави для скасування податкової вимоги № 26342-25 від 13.11.2015. Стосовно скасування рішення № 3124/26-59-16-21 від 24.11.2015 про опис майна в податкову заставу, апелянтом зазначено, що згідно ст. 89 ПК право податкової застави на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу. Відповідно до п. 5.2 Розділу 5 «Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів», затвердженого наказом Міндоходів України № 572 від 10.10.2014 підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, передбачених п.п. 93.1.1-93.1.4 п. 93.1 ст. 93 розділу ІІ ПК.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 18.12.2015 ТОВ «Інфокс» отримало податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві № 26342-25 від 13.11.2015, згідно якої станом на 12.11.2015 за платником (позивачем) обраховується податковий борг по сплаті податку на додану вартість (код платежу « 14010100») на суму 6 404 838,25 грн. (в тому числі за основним платежем 3 941 727,69 грн, штрафні санкції - 1 977928 грн, сума пені - 485 182,56 грн).

Цього ж дня позивач отримав рішення ДПІ № 3124/26-59-16-21 від 24.11.2015 про опис майна, що перебуває у власності платника податків - ТОВ «Інфокс», у податкову заставу в порядку ст. 89 Податкового кодексу України.

Згідно матеріалів справи, підставою для виставлення йому 13.11.2015 зазначеної податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу стало нарахування в інтегрованій картці платника податку на додану вартість - ТОВ «Інфокс» до сплати грошового зобов'язання в сумі 5 937 783 грн з цього платежу, визначеного згідно податкового повідомлення-рішення № 0006282202 від 10.08.2015.

Дане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося товариством в адміністративному порядку згідно ст. 56 Податкового кодексу України.

Не погодившись з виставленою контролюючим органом податковою вимогою, та прийнятим рішенням про опис майна, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дані публічно-правові відносини регулюються нормами Податкового кодексу України.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом, вважається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що податкова вимога формується виключно у зв'язку з несплатою платником податків у встановлений законом строк узгодженої суми грошового зобов'язання, що набула статусу податкового боргу.

Так, 13.11.2015 контролюючим органом сформовано податкову вимогу № 26342-25 на загальну суму 6 404 838,25 грн, з яких заборгованість по податку на додану вартість за основним платежем становить 3 941 727,69 грн, штрафні санкції - 1 977 928 грн та пеня - 485 182,56 грн.

Сума податкового боргу позивача виникла внаслідок несплати грошового зобов'язання, визначеного згідно податкового повідомлення-рішення № 0006282202 від 10.08.2015 (а.с. 38).

Дане податкове повідомлення-рішення № 0006282202 від 10.08.2015 оскаржено ТОВ «Інфокс» в порядку досудового оскарження за ст. 56 Податкового кодексу України.

18.08.2015 ТОВ «Інфокс» подало скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0006282202 від 10.08.2015 до Головного управління ДФС у м. Києві (а.с. 40-50).

За результатами розгляду скарги, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення № 15320/10/26-15-10-05-35 від 07.10.2015, яким податкове повідомлення-рішення № 0006282202 від 10.08.2015 залишено без змін, а первинна скарга - без задоволення (а.с. 51-55).

15.10.2015 позивач подав скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0006282202 від 10.08.2015 до ДФС України (а.с. 56-66).

Рішенням ДФС № 26153/6/26153/6/99-99-10-01-04-25 від 07.12.2015 податкове повідомлення-рішення № 0006282202 від 10.08.2015 залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 67-71).

В силу норм ч. 56.1 і п. 56.2 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно із п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

П. 56.15 ст. 56 цього Кодексу визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Апелянтом не спростовано будь-якими належними доказами тієї обставини, що податкове повідомлення-рішення № 0006282202 від 10.08.2015 на момент винесення податкової вимоги від 13.11.2015 № 26342-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 24.11.2015 № 3124/26-59-16-21 оскаржувалось в досудовому порядку та перебувало на розгляді ДФС України.

За наведених обставин, колегія суддів вважає спірні податкову вимогу та рішення про опис майна передчасними, оскільки податкову вимогу складено до закінчення процедури адміністративного оскарження в порушення вимог п. 56.15 ст. 56 ПК, а у відповідності до п. 88.1, 88.2 ст. 88 та пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає виключено з дня виникнення податкового боргу. У зв'язку з відсутністю такого боргу, у контролюючого органу відсутнє право податкової застави.

Доводи викладені апелянтом в апеляційній скарзі жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 31.10.2016.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.