Постанова № 62370525, 25.10.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р. Справа № 917/290/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Ногіна О.М.,

позивача - ОСОБА_1,

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2143 П/1-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 31.05.2016 р. у справі № 917/290/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія", с. Бакумівка,

до

1) Миргородської районної державної адміністрації, м. Миргород,

2) Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,

за участю Прокуратури Полтавської області, м. Полтава,

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИЛА:

Господарським судом Полтавської області розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія", в якій позивач просив суд:

- визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 27.04.2004р. між Миргородською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агротех - Гарантія" в частині оренди земельної ділянки площею 187,29 га на той же строк і на тих же умовах, були передбачені договором;

- зобов'язати Миргородську районну державну адміністрацію вчинити дії по оформленню поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 27.04.2004., в частині оренди земельної ділянки площею 84,16га із земель, яка відноситься до не витребуваних земельних паїв;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області вчинити дії по оформленню поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 27.04.2004р. між Миргородською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агротех - Гарантія", в частині оренди земельної ділянки площею 103,13 га, яка відноситься до земель державної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки від відповідачів після закінчення строку дії договору не надходило заперечень у поновленні договору, позивач в подальшому використовує земельну ділянку площею 103,13га, (які відносяться до земель державної власності) та площею 84,16га, (із земель, які відносяться до не витребуваних земельних паїв), продовжує сплачувати орендну плату, договір оренди земельної ділянки від 27.04.2004р. в частині оренди земельної ділянки 187,29га є поновленим на той же строк і на тих же умовах, що передбачені договором.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 31.05.2016р. (суддя Погрібна С.В.) в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" не погодилось з рішенням, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 31.05.2016 р. у справі № 917/290/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представники першого та другого відповідачів в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

ч. 1 ст. 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обовязків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції» 2), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, субєктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між Миргородською районною державною адміністрацією (орендодавець за Договором; відповідач 1 по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех-Гарантія" (орендар за Договором; позивач по справі) 27.04.2004р. був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір) (а.с.10-11).

Договір був зареєстрований Миргородським районним відділом Полтавської філії ДП "Центр ДЗК" 24.05.2004р. за №040454500001.

За умовами Договору, орендарю надано в строкове платне володіння та користування земельну ділянку з земель не витребуваних часток (паїв), яка знаходиться за межами території Черкащинської сільської ради, для сільськогосподарського виробництва загальною площею 528,73 га.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом від 19.05.2004р. про передачу та приймання земельної ділянки площею 528,73га в оренду (а.с.13).

Договір укладено на 10 років з моменту державної реєстрації по 31.12.2014р. (п.п. 10.1 Договору).

За умовами Договору орендар має переважне право на поновлення договору оренди землі після закінчення терміну його дії.

Протягом з 2005 по 2011 років сторонами укладались додаткові угоди до зазначеного договору оренди землі.

07.07.2005р. сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до Договору оренди земельної ділянки б/н від 27.04.2004 року, якою змінено п.п. 3.4. в частині змін банківських реквізитів для зарахування орендної плати (а.с.19).

24.01.2006р. сторонами було підписано Додаткову угоду №2 до Договору оренди земельної ділянки б/н від 27.04.2004 року, якою внесено зміни до п.п. 2.1 та 3.1. Договору, а саме змінено площу орендованої земельної ділянки - з 528,73га на 261,45га та погоджено розміри грошової оцінки та орендної плати за землю (а.с.20).

20.05.2006р. сторонами було підписано Додаткову угоду №3 до Договору оренди земельної ділянки б/н від 27.04.2004 року, якою внесено зміни до п.п. 2.1 та 3.1. Договору, а саме змінено площу орендованої земельної ділянки - з 261,45га на 234,53га та погоджено розміри грошової оцінки та орендної плати за землю (а.с.21).

30.05.2011р. сторонами було підписано Додаткову угоду №4 до Договору оренди земельної ділянки б/н від 27.04.2004 року, якою внесено зміни до п.п. 2.1 та 3.1. Договору (а.с.22).

Так відповідно до п.п. 2.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 30.05.2011р.) орендарю передається в оренду земельна ділянка розташована на території Черкащинської сільської ради Миргородського району Полтавської області загальною площею 211,59га ріллі, в тому числі:

- 108,46га не витребувані земельні частки (паї);

- 103,13га землі запасу Черкащинської сільської ради.

По закінченню терміну Договору позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (правонаступник Держкомзему у Полтавській області) з Листом-повідомленням вих. №1856 від 17.11.2014р. (а.с.23) відповідно до якого з посиланням на ст.33 ЗУ "Про оренду землі" з проханням продовжити строк оренди земельної ділянки на 20 років та надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 211,59га ріллі, з них:

- 108,46га. не витребувані земельні частки (паї);

- 80,54га. землі державної власності;

- 22,59 га землі державної власності (проектні шляхи)(а.с.23).

Відповідно до вказаного листа позивач додає проект Додаткової угоди №5 в трьох примірниках.

05.01.2015р. Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (правонаступник Держкомзему у Полтавській області) було надано відповідь, про відсутність у позивача розпорядження про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі орендованої земельної ділянки в оренду, а також Витягу з Державного земельного кадастру. Крім того, в листі відповідачем 2 було роз'яснено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Позивач з посиланням на ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вважає, що оскільки ним було дотримано всіх вимог, щодо поновлення договору оренди і з врахуванням відсутності письмових заперечень з боку відповідача, а також те, що ним на даний час використовується спірна земельна ділянка, за яку сплачується орендна плата, Договір оренди землі є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вказував про те, що позивачем не доведено факту продовження користування земельною ділянкою після закінчення договору, оскільки в наданих позивачем на підтвердження цих обставин платіжних дорученнях в графі призначення платежу відсутні посилання за яким саме договором сплачувалася орендна плата. Також, місцевий господарський суд зазначив, що вищевказаний лист Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області може свідчити про наявність фактичних заперечень на поновлення договору.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що поза увагою суду залишився факт визнання позову першим відповідачем та правова позиція Верховного Суду України щодо частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Також, позивач зазначає, що під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції в судових засіданнях сторонами не оспорювався факт користування позивачем земельною ділянкою, тому позивач не надавав додаткових доказів.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Правовідносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Предметом спору в даній справі є вимога позивача про визнання поновленим Договір оренди землі від 27.04.2004р. відповідно до ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", на той самий строк на тих самих же умовах.

Згідно положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обовязки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично обєднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій пятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обовязки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою пятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обовязки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, девятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обовязки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом-повідомленням, звернувся до відповідача 2 посилаючись на своє переважне право, яке визначене ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Головне управління Держземагентства у Полтавській області на адресу позивача направило лист № 31-16-0.4-3/2-15 від 05.01.2015р., з посиланням на відсутність оригіналу договору оренди землі від 24.05.2004р., розпорядження про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі вказаної земельної ділянки в оренду, а також витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Як вказує господарський суд першої інстанції, відсутність згоди Головного управління Держземагенства у Полтавській області на поновлення договору оренди землі, може свідчить про наявність фактичних заперечень щодо його укладання з підстав відсутності документів, які в силу закону є необхідними для поновлення строку дії договору.

Колегія суддів із таким висновком суду погодитись не може та звертає увагу на те, що лист Головного управління Держземагентства у Полтавській області № 31-16-0.4-3/2-15 від 05.01.2015р. не містить прийнятого орендодавцем рішення щодо заперечень про поновлення договору.

Як зазначає позивач, ТОВ "Агротех-Гарантія" користується даною земельною ділянкою за договором оренди землі від 27.04.2004року по даний час, що підтверджується платіжними дорученнями доданими до матеріалів справи.

Щодо наданих позивачем платіжних доручень, місцевий господарський суд зазначив, що вони не можуть бути розцінені, як належний доказ користування спірною земельною ділянкою, оскільки в графі призначення платежу не містять жодних посилань за яким саме договором сплачувалася орендна плата.

Проте, такі висновки місцевого господарського суду колегія суддів вважає передчасними.

Так, за наданими позивачем платіжними дорученнями (а.с. 106-113) платник ТОВ "Агротех-Гарантія" сплачувало орендне плату у період часу з 27.01.2015 року 25.03.2016 року, тобто з періоду закінчення строку договору до подання позовної заяви у вказаній справі.

Дійсно, в графі призначення платежу у наданих платіжних дорученнях відсутнє посилання на номер договору, проте, враховуючи те, що вказані платіжні доручення підтверджують сплату позивачем орендної плати саме в період після спливу строку договору оренди землі, те, що факт користування земельної ділянки не оспорюється іншими сторонами у справі, те, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості того, що позивач не користується земельною ділянкою після закінчення строку договору, колегія суддів вважає надані позивачем платіжні доручення належними доказами того, що позивач продовжує користуватись землею після закінчення строку договору оренди землі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, факт належного виконання позивачем умов договору оренди; дотримання ним строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови в поновленні договору на новий строк.

З огляду на викладене, колегія суддів на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі» дійшла висновку про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів прокурора та другого відповідача із посиланням на частину 1 статті 79-1 Земельного кодексу України, про те, що позивачем не підтвердженого його право на користування земельною ділянкою, та не підтверджено визначення межі земельної ділянки в натурі та ін., колегія суддів зазначає, що укладений договір оренди між позивачем та першим відповідачем був 24.05.2004 року зареєстрований Миргородським районним відділом Полтавської філії ДП "Центр ДЗК" за № 040454500001, що підтверджує те, що при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди, а сам договір при укладенні містив всі необхідні невід'ємні частини, передбачені чинним законодавства.

20.04.2004 року були встановлені межі земельної ділянки в натурі, про що складено відповідний акт, розташування земельної ділянки відображено у плані, що доданий до акту.

Докази на підтвердження вищевикладених обставин надані позивачем в додатках до позовної заяви.

Таким чином, доводи прокурора та другого відповідача відхиляються колегією суддів.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду зазначеним вимогам не відповідає, оскільки прийнято за умов неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим це рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 31.05.2016 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 27.04.2004р. між Миргородською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агротех - Гарантія" в частині оренди земельної ділянки площею 187,29 га на той же строк і на тих же умовах, що були передбачені договором.

Зобов'язати Миргородську районну державну адміністрацію вчинити дії по оформленню поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 27.04.2004., в частині оренди земельної ділянки площею 84,16 га із земель, що відносяться до невитребуваних земельних паїв.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області вчинити дії по оформленню поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 27.04.2004р. між Миргородською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агротех - Гарантія", в частині оренди земельної ділянки площею 103,13 га, що відноситься до земель державної власності.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 31.10.2016 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Тихий П.В.